7. Процедура Службове слово, яке вказує, що підпрограма буде саме процедурою. Назва процедури потрібна для організації її подальшого виклику Параметри підпрограми (імена змінних із зазначенням їх типу) можуть бути змінними лише скалярного (простого) типу. Описова частина може містити опис локальних величин, потрібних для організації дій у самій процедурі.
8.
9. Формальні та фактичні параметри Тоді в основній програмі цю процедуру можна буде викликати, звернувшись за її іменем із будь-якими трьома вхідними даними – чи просто числами, чи змінними, які використовуються в основній програмі: Ploscha (10 , 12, 15 ); або Ploscha (stor_1, stor_2, stor_3); Коли ми тільки записуємо процедуру, то після її назви, в дужках стоять ФОРМАЛЬНІ параметри, а параметри, значення яких передають у підпрограму під час її виклику, називають ФАКТИЧНИМИ . Тобто, викликавши процедуру Ploscha , формальний параметр x набув фактичного значення 10 (або stor_1 ), формальний параметр y набув фактичного значення 12 (або stor_2 ) і формальний параметр z – фактичного значення 15 (або stor_3 ).
![[object Object],[object Object],[object Object],[object Object],Підпрограма]()