2. План
• Основні поняття( алгоритм, програма,
мова програмування, виконавець,
компілятор, інтерпретатор)
• Основи С++. Шаблон найпростішої
програми
• Поняття про змінні. Типи даних.
• Консольне введення-виведення.
• Завдання для самостійного виконання
3. Середовища розробки для С, С+
+
• DevCPP, gcc
• Microsoft Visual C++ (Visual Studio)
• Borland C++ Builder
Невідомі слова:
Компіляція машинних кодів
Debug, відлагодження
4. Основні визначення.
• Алгоритм – Послідовність операцій для
виконавця для розв'язування певного класу
задач.
• Програма – форма записання алгоритму на
мові, зрозумілій компютеру.
Види програм:
- виконуваний файл (exe, dll)
- Програма на мові програмування (текстовий
файл *.с, *.cpp, *.pas, *.f, *.bas, *.asm
- Програма для віртуальної машини (*.class,
*.exe для .NET)
5. Компілятор та інтерпретатор
• Як компілятор, так і інтерпретатор на вхід
приймає текст програми (звич. Текстовий
файл)
• Компілятор перекладає програму на мові
програмування на мову виконавця:
операційної системи, процесору або
віртуальної машини.
• Інтерпретатор зразу виконує програму, яка у
нього завантажена.
• Відлагоджувач – засіб для моделювання
процесу роботи програми.
6. Особливості С,С++
• С – це не С++
• В іменах великі і маленькі букви
ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ
• Є тільки функції
• Змінні можна обявляти де завгодно, але
раджу обявляти на початку функції
• Імена змінних – латинскими буквами,
цифрами і знак “_”, але починається з
літери.
8. Функція main()
• Імя функції пишеться безпосередньо перед
відкритими дужками
• В дужках через кому записують параметри
• Перед іменем - тип значення, що
повертається та інші специфікатори (зразу
специфікатори, а потім тип) рос. “Тип
возвращаемого значения”
• int – тип цілого числа
• Фігурні операторні дужки після заголовку
функції – тіло функції (послідовність
операторів, які виконуються)
10. Особливості консольного
інтерфейсу
Консоль – це текстова клавіатура +
текстовий екран
Інтерфейс – спосіб взаємодії
(користувача з програмою).
Текстовий інтерфейс, консольний
інтерфейс -
11. План
• Поняття змінної
• Параметри, властивості змінної: імя
змінної, тип змінної та значення змінної,
адреса змінної
• Операції зі змінними: обявлення, зміна
значення або присвоювання,
використання (у виразах або у
функціях)
• Функції введення-виведення значень
змінних (форматованого)
12. Байт
1
short short int
(0-65535)
2
int , signed int
unsigned int
4(2)
long
unsigned long
8(4)
long long
дійсні
Беззнакові
unsigned char
(0-255)
short int
(-32767..
32767)
Цілі
Знакові
сhar
(-127…127)
unsigned long
long
8
float
2
double
4
13. • обявлення
тип імя;
Наприклад:
int a;
int b=0;
Обявляти можна в середині функції в будь-якому місці. Раджу на початку функції.
Також можна поза функціями (глобальні змінні)
• Зміна значення, присвоювання.
Імя=вираз;
Вираз – це запис дій з константами, змінними або результатами функцій,
результат якого записується в змінну.
а=а+1;
// аналог :
а++;
а=а+8;
//
а+=8;
• Використання
а) в виразі (як аргумент операції)
x=1;
Y=x*x;
б) як значення функції:
printf(“x=%d,y=%dn”,x,y);
Дії зі змінними
14. Функції форматованого
введення-виведення
printf(рядок_форматування,вираз1, вираз2,… )
scanf (рядок_форматування, адреса1, адреса2,… )
Рядок форматування – рядок символів (посл.
символів,в подвійних лапках “”)
В ньому записується текст для виведення, спеціальні
символи (n, t…) та специфікатори формата (%d, %f,
%c,%s). Спец. Формата при виведенні заміняються
значенням змінних. При введенні задають, яким
чином записувати дані по вказаній адресі.
Примітка, щоб дізнатися адресу змінної,
використовується оператор &. Наприклад:
int x;
scanf(“%d”,&x);
15. Різні специфікатори формату
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
pecifierOutputExample
%c – char, unsigned char у вигляді 1 символу.
%d or %i – int
%e, %E – float, double експоненціальний стиль 3.9265e+2
%f - float, double?? звичайний формат 392.65
%o – восьмирічне число
%s – рядок символів (масив char)
%u – unsigned int (беззнакове)
%x, %X – шістнадцятирічне представлення.
%p – вказівник, адреса в памяті
%% - символ %
%lf – double
16. Приклади і задачі додому
•
Запитати значення незалежної змінної (аргументу функції), вивести на
екран значення самої функції.
Vvedite x:5<enter>
x=5,y=25n
Vvedite x:6<enter>
x=5,y=36n
Задача 2. Задане рівняння виду а*х+b=0
Запитати а та б, вивести х.
Задача 3. Розробити демонстаційну програму, яка вводить цілі значення
різних систем числення (доступних принтф, сканф), та виводить число
в усіх можливих системах числення (доступних принтф, сканф)
Розробіть програму для введення у десятковій, зробіть копії для
введення
Задача 4. Розробити демонстраційну програму, яка вводить дійсне число
та виводить його у різних виглядах (звичайному, експоненційному,
навчитись задавати кількість знаків після коми)