15. Б. О. Чичибабін
Я на землю упал с
неведомой звезды,
С приснившейся звезды на
каменную землю,
Где сколько б я ни жил,
отроду не приемлю
Ни тяжести мирской, ни
дружбы, ни вражды..»
16. І. Перепеляк
Поклало море в узголів’я ніч
І непомітно, як дитя, заснуло.
Лінива хвиля в мороці зітхнула
І задрімала в голубому сні.
Та сон снується в тиші до пори.
Таємно вітер налетить гарячий.
Легка дрімота раптом
догорить,
І море знову, як дитя, заплаче…
17. Римма Катаева
Ну, что ты делаешь со мной,
моя Сумская?
Не Дерибасовская ж ты и не
Тверская!...
Гляди, как пенятся зеленые
бульвары,
А нас – твои упрямо тянут
тротуары.
Мне каждый выступ,
Каждый выдох твой знакомы.
Тебя вышагиваю, чувствуя,
что дома…
18. Анатолій Антонович Перерва
В мільйоннім місті є давно
метро,
І хмарочоси, і гримить
естрада…
Мені ж тривожить душу,
гріє кров
Ця назва світла й приязна –
Левада.
(ЛЕВАДА)
19. Нам доля легенду дарує
Про Харків і назву його.
По дикому полю гарцює
Козацький отаман
Харко.
20. Елеонора Булгакова
«Рос одинокий, слабый стебелек,
И вдруг возник необычайно нежный,
С пуховой серединкой безмятежной,
Великолепный, царственный цветок –
Расцвел в саду клематис
белоснежный.»
( КЛЕМАТИС,
1989 г.)
