Презентація до виступу президента НАЕК "Енергоатом" Юрія Недашковського на міжнародній конференції Асоціації "Український ядерний форум" до 30-ї річниці аварії на ЧАЕС "Атомна енергетика: 30 років після Чорнобиля" 20 квітня 2016 року

1. Міжнародна конференція
Українського ядерного товариства
до 30 річниці Чорнобиля «АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА: 30 років після Чорнобиля»
Підвищення безпеки українських АЕС
м.Київ
20 квітня 2016 року
Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» - Ю.О. Недашковський

2. 26 квітня виповнюється 30 років із
дня масштабної катастрофи, яка
сталася на Чорнобильської АЕС
У грудні 2003 року Генеральна
асамблея ООН проголосила
26 квітня Міжнародним днем
пам'яті жертв радіаційних аварій та
катастроф
У сучасному світі чорнобильська катастрофа є найбільшою в історії
атомної енергетики
30 РОКІВ ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЯ
2

3. До Чорнобильської аварії найбільшою в історії
світовій енергетики вважалася аварія, яка відбулася
на атомній станції «Три-Майл-Айленд» у березні
1979 року в США
Під час цієї аварії була серйозно пошкоджена
активна зона, близько половини активної зони
було розплавлено
У США аварія на атомній станції Три-Майл-Айленд
досі вважається найбільш важкою ядерною
аварією
АВАРІЯ НА АЕС «ТРИ-МАЙЛ-АЙЛЕНД»
3

4. УРОКИ АВАРІЇ НА АЕС «ТРИ-МАЙЛ-АЙЛЕНД»
 Основними причинами аварії на Три-Майл-
Айленд були помилки операторів, які погіршили
ситуацію з відмовою систем безпеки ядерної
установки
 Після аварії на всіх АЕС США були внесені зміни
до системи підготовки операторів
 Були розроблені та впроваджені:
 симптомно-орієнтовані інструкції;
 розроблені аварійні плани реагування, які
передбачали швидке оповіщення населення
та ЗМІ
4

5. УРОКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСКІЙ АЕС
Відповідно до Звіту МАГАТЕ INSAG-7 основними чинниками аварії
на Чорнобильській АЕС були:
 недоліки у конструкції реактору РБМК;
 низька якість регламенту експлуатації в частині
забезпечення безпеки;
 неефективність регулювання та нагляду за безпекою в
ядерної енергетиці;
 помилки персоналу тощо
5
Після Чорнобиля особлива увага приділялася саме проектним основам,
зокрема, щодо застосування консервативного підходу з максимальним
використанням властивостей внутрішньої самозахищеності реакторної
установки
У звіті МАГАТЕ INSAG-1, випущеному у 1986 році, вперше з’явився термін
«культура безпеки», який наразі є основоположним у ядерної енергетиці

6. ГОЛОВНІ УРОКИ, ОТРИМАНІ ВНАСЛІДОК АВАРІЙ
 готовність до аварійного реагування навіть для малоймовірних подій
 виявлення небезпечних умови, що можуть призвести до аварій, розробка
та виконання необхідних заходів для їх попередження
 забезпечення захисту працівників аварійних служб на майданчику АЕС
 розробка критеріїв та положення для оперативної оцінки умов на АЕС і
радіаційної обстановки за межами майданчика з метою прийняття рішень
щодо евакуації населення, переселення, обмежень щодо харчових продуктів
та інших контрзаходів
 оперативне реагування на занепокоєння населення та ЗМІ
Одним із головних уроків аварій на Три-Майл-Айленд та Чорнобильській
АЕС стала усвідомлена необхідність виконання таких заходів:
6

7. ВПЛИВ АВАРІЙ НА АЕС НА РОЗВИТОК ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
7
 Аварії на АЕС Три-Майл-Айленд та Чорнобильській серйозно позначилися на розвитку
всій ядерної енергетики в світі
 В зв’язку із специфікою виробництва електроенергії на атомній електростанції кожна
аварія привертає велику увагу громадськості та призводить до значного психологічного
впливу на населення, особливо, якщо вона пов’язана з забрудненням навколишнього
середовища
 Після кожної масштабної ядерної катастрофи світове співтовариство починає
переглядати своє ставлення до місця і ролі ядерної енергетики в загальній
енергетичній стратегії
 Аварія на Три-Майл-Айленд викликала надзвичайно широкий резонанс у суспільстві, в
результаті чого в США почалася широкомасштабна антиядерна кампанія, як наслідок -
прийнято рішення щодо поступової відмови від будівництва нових енергоблоків
 Із 125 об’єктів атомної енергетики, які будувалися на момент аварії, 50 були
законсервовані, незважаючи на високий ступінь готовності деяких з них

8. Ядерна енергетика з 80-х років минулого століття до початку нульових
практично не розвивалася
Після 2000 року у низці країн Європи були прийняті рішення щодо
продовження розвитку ядерної енергії
У Швейцарії таке рішення було прийнято на референдумі у травні 2003 року
8
ВПЛИВ АВАРІЙ НА АЕС НА РОЗВИТОК ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
(ПРОДОВЖЕННЯ)
В Україні мораторій на будівництво
нових АЕС було оголошено Верховною
Радою України 3 серпня 1990 року
Мораторій було знято у 1993 році

9.  Світовий ядерний ренесанс був тимчасово призупинений аварією на
АЕС «Фукусіма-Дайічі» у березні 2011 року
 Навіть одна з найбільш технологічно розвинених країн світу - Японія не
змогла попередити цю аварію
9
АВАРІЯ НА АЕС «ФУКУСІМА-ДАЙІЧІ»
Довідково: Аварія на АЕС «Фукусіма-Дайічі»
сталася внаслідок непередбаченого впливу
сильних землетрусів та спричинених ними
цунамі, які призвели до непрацездатності
систем електроживлення та систем
охолодження реактору, що у свою чергу
призвело до розплавлення активної зоні
реакторів
Відповідно до висновків японської парламентської комісії причинами
аварії стали неготовність до землетрусів та цунамі навіть на нормативному
рівні, а також невдалі дії стосовно ліквідації аварії персоналом АЕС,
власником АЕС та урядом Японії
Стандартний проект ядерної установки недостатньо враховував специфіку
місця розташування АЕС

10. Після аварії на АЕС «Фукусіма-Дайічі» МАГАТЕ та європейські регулятори
радикально переглянули вимоги до проектування безпечних АЕС. Для
нових та існуючих АЕС значно розширився перелік вихідних подій, які слід
враховувати у проекті ядерної установки, встановлено значні запаси
безпеки, які мають бути передбачені при проектуванні АЕС
В Україні була проведена поглиблена позачергова оцінка безпеки для
діючих енергоблоків АЕС
Україна приєдналася до ініціативи ЄС з проведення «стрес-тестів» і
синхронно виконує всі подальші дії
«Стрес-тести» для АЕС України проводились відповідно до узгодженої
Європейською Комісією та ENSREG методології проведення «стрес-тестів»
для європейських АЕС
За результатами цієї роботи були розроблені та включені до діючої
Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки АЕС додаткові
заходи для попередження аварій, аналогічних «фукусімській»
10
УРОКИ АВАРІЇ НА АЕС «ФУКУСІМА-ДАЇЧІ»

11. Україна, як й інші країни, впроваджує
«постфукусимські» заходи, направлені :
 на відновлення аварійного
електроживлення систем безпеки (мобільні
дизель-генератори) ;
 забезпечення аварійного охолодження
активної зони (мобільні насосні установки)
11
УРОКИ АВАРІЇ НА АЕС «ФУКУСІМА-ДАЇЧІ» (продовження)
Особливу увагу приділено заходам для попередження можливих вибухів
водню, забезпечення цілісності контайменту, розробці симптомно-
ориєнтованих інструкцій та керівництв з управління важкими аваріями та
інші
Ці заходи вже виконано на енергоблоках «малої серії» ВВЕР-1000/В-302,
338, виконуються на інших енергоблоках АЕС

12. 12
ВПЛИВ АВАРІЙ НА АЕС НА РОЗВИТОК ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
Аварія на АЕС «Фукусіма-Дайічі» стала новим
викликом для людства. Втім, вона суттєво не
вплинула на позиції держав стосовно розвитку
ядерних програм
Ті країни (наприклад – Німеччина), які ще до
Фукусіми заявляли про наміри поступового
згортання атомної енергетики – після Фукусіми
прискорили це згортання
Разом з тим, такі Європейські країни, як
Франція, Великобританія, Чехія не
відмовляються від розвитку атомної
енергетики. У країнах Азії (Китай та Індія)
взагалі спостерігається справжній бум –
одночасно споруджуються десятки
енергоблоків
Навіть у США, у 2012 році (вперше з 1978) було видано ліцензію на
спорудження нової АЕС
Наразі в світі у експлуатації знаходяться 444 реактори, будуються 64 ядерних
реактори

13. ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ АЕС ПІСЛЯ АВАРІЙ
 Після аварій на Три-Майл-Айленд та Чорнобилі
фахівці всього світу вимушені були переглянути
проблему безпеки атомних електростанцій та
задуматися щодо необхідності міжнародного
співробітництва з метою підвищення безпеки АЕС
 Після Чорнобиля у 90-х роках МАГАТЕ виконало
програму допомоги країнам Центральної та
Східної Європи та країнам колишнього
Радянського Союзу щодо оцінки безпеки атомних
реакторів радянських проектів. У відповідних
звітах МАГАТЕ з рекомендаціями (так званих
«Зелених книгах») були визначені головні
проблеми безпеки, пріоритети в галузі
підвищення безпеки та виконано аналіз повноти
та адекватності програм з підвищення безпеки
13

14. У 1989 році операторами АЕС всього світу була
створена Всесвітня Асоціація операторів АЕС для
здійснення міжнародного співробітництва у галузі
безпеки
Мета та місія ВАО АЕС – максимально підвищувати
безпеку та надійність АЕС у всьому світі
14
ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ АЕС ПІСЛЯ АВАРІЙ
(ПРОДОВЖЕННЯ)
ВАО АЕС об’єднує зусилля операторів АЕС та виконує свої завдання шляхом
взаємної підтримки, добровільного обміну інформацією та використання
позитивного досвіду експлуатації АЕС
Така співпраця дає можливість використовувати досвід експлуатації усіх
АЕС світу та підвищувати безпеку АЕС

15. ДП НАЕК «Енергоатом» є членом ВАО АЕС
На українських АЕС систематично проводяться
партнерські перевірки безпеки їх експлуатації і
впроваджується передовий світовий досвід
15
ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ АЕС ПІСЛЯ АВАРІЙ
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Членство Компанії у ВАО АЕС надає можливість бути учасником програм:
 обміну інформацією про досвід експлуатації;
 партнерських перевірок;
 професійного і технічного розвитку;
 технічної підтримки і обміну досвідом, зокрема, шляхом проведення
місій;
 технічної перевірки на АЕС України та участі у місіях АЕС інших країн

16. Україна є членом країн-учасниць Конвенції про
ядерну безпеку
Конвенція про ядерну безпеку була прийнята у
Відні 17 червня 1994 року та ратифікована
Україною в грудні 1997 року
Її учасниками є більш ніж 70 країн
Метою Конвенції є досягнення та підтримання
високого рівня ядерної безпеки в усьому світі
Конвенцією про ядерну безпеку встановлено
безумовний пріоритет ядерної безпеки при
використанні ядерної енергії над іншими цілями
16
ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ АЕС ПІСЛЯ АВАРІЙ
(ПРОДОВЖЕННЯ)
Для підтвердження дотримання положень Конвенції Україна кожні 3 роки
надає Національну доповідь для розгляду на засіданнях МАГАТЕ

17. БЕЗПЕКА АЕС ПІСЛЯ АВАРІЙ НА ТРИ-МАЙЛ-АЙЛЕНД
ТА ЧОРНОБИЛІ
На виконання положень Конвенції про ядерну безпеку в
Україні було створено незалежний регулюючий орган
 У лютому 1995 року було прийнято Закон України
«Про використання ядерної енергії та радіаційну
безпеку». Цей закон є основоположним у ядерному
законодавстві України та встановлює пріоритет
безпеки людини та навколишнього природного
середовища перед всіма іншими чинниками
 У жовтні 1996 року було створено експлуатуючу
організацію ДП «НАЕК «Енергоатом», яка
впроваджує єдину технічну політику у області
безпеки та несе відповідальність за безпеку всіх АЕС;
17

18. 18
МІЖНАРОДНА ТЕХНІЧНА ДОПОМОГА, НАПРАВЛЕНА
НА ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ АЕС УКРАЇНИ
 Після здобуття Україною статусу незалежної держави міжнародною
спільнотою прийнято рішення про надання Україні міжнародної
технічної допомоги, у тому числі, у галузі підвищення безпеки атомних
електричних станцій
 Найбільш вагомі програми міжнародної технічної допомоги – це
Міжнародна програма з ядерної безпеки, фінансована Урядом США,
Програма TACIS, (по 2006 рік) та починаючи з 2007 року – програма
“Інструмент співробітництва у галузі ядерної безпеки” (INSC)
фінансовані Європейським Союзом
 Крім того надавалась цільова допомога Урядів Німеччини, Франції,
Великої Британії, Чехії, Швеції, направлена на підвищення безпеки АЕС
України

19. 19
МІЖНАРОДНА ПРОГРАМА З ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ США
Міжнародна програма з ядерної безпеки США виконувалася в України
з 1993 по 2006 роки (за винятком проекту “Кваліфікація ядерного палива для АЕС України” який
виконувався до червня 2015 року)
Виконано 74 проекти на суму близько 300 млн дол. США
Найбільш вагомий внесок МПЯБ США внесла за такими проектами:
 диверсифікація джерел постачання ядерного палива для атомних
електростанцій України
 розробка та постачання повномасштабних тренажерів для всіх
енергоблоків АЕС України
 оцінка безпеки АЕС – виконання імовірнісного аналізу безпеки
першого рівня
 постачання обладнання для систем важливих для безпеки (системи
представлення параметрів безпеки, інформаційно-обчислювальна
система верхнього рівня та інші)
 підвищення фізичного захисту
 розробка симптомно-орієнтованих аварійних інструкцій

20. 20
ПРОГРАМА ТACIS / INSC
Допомогу в рамках програми TACIS розпочато у 1992 році та завершено
програмою дій 2006 року (фактично виконання програми TACIS завершено у грудні 2015 року,
після виконання проекту щодо створення Комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів на ЗАЕС)
Всього у рамках програми TACIS виконано 160 проектів на суму близько
213 млн євро
Найбільш вагомі проекти програмиTACIS :
 Модернізація електрообладнання СУЗ і АКНП на ХАЕС-1
 Створення комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів на
ЗАЕС і РАЕС
 Заміна інформаційно-обчислювальної системи на блоках 1,2 РАЕС
 Переробка рідких радіоактивних відходів на ХАЕС і РАЕС
 Заміна теплоізоляції першого контуру енергоблока 3 ЮУАЕС
Серед проектів програми INSC слід зазначити великомасштабний проект
щодо створення Національного центру підготовки ремонтного і керівного
персоналу НАЕК “Енергоатом” на базі Запорізької АЕС

21. ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКИХ АЕС ПІСЛЯ
ЧОРНОБИЛЯ
Концепція
підвищення
безпеки
діючих
енергоблокі
в атомних
електростан
цій
Програма
модернізації
та
підвищення
безпеки
енергоблоків
№2 ХАЕС, №4
РАЕС «після
пуску»
Комплексна
програма
модернізації
та
підвищення
безпеки
енергоблоків
АЕС України
2002-2005 рр. 2004-2009 рр. 2006-2010 рр. 2011-2020 рр.
Комплексна
(зведена)
програма
підвищення
рівня
безпеки
енергоблоків
АЕС України
Включає в себе заходи, які не були виконані в рамках попередніх програм, але
залишилися актуальними, а також заходи, які були розроблені за результатами
поглибленої переоцінки ядерної безпеки українських АЕС («стрес-тести») після
фукусімських подій
21

22. БЕЗПЕКА УКРАЇНСЬКИХ АЕС
У міжнародній оцінки безпеки українських АЕС взяли участь:
 62 міжнародних експерта з 23-х країн і міжнародних організацій
 32 співробітники МАГАТЕ
Експертами МАГАТЕ та ЄС встановлено відповідність eсіх енергоблоків українських АЕС
рекомендаціям МАГАТЕ з ядерної безпеки, які існували на той час
У 2008 - 2009 роках на всіх енергоблоках українських АЕС в рамках спільного проекту
Україна-ЄК-МАГАТЕ 14 місіями експертів МАГATЕ була проведена унікальна за
масштабами виконаних робіт комплексну оцінку безпеки всіх українських енергоблоків за
напрямками:
 проектна безпека;
 експлуатаційна безпека;
 поводження з РАВ та зняття з експлуатації
22
Безпека українських АЕС після Чорнобиля була підтверджена позитивними
висновками безпрецедентної комплексної перевірки безпеки
Відповідність міжнародним стандартам з безпеки, які були значно підвищені після
Фукусіми, буде досягнуто після реалізації всіх «постфукусимських» заходів у рамках діючої
програми підвищення безпеки та Національного плану дій за результатами «стрес-тестів».
Це було підтверджено результатами партнерської перевірки результатів «стрес-тестів» для
українських АЕС, затверджених Секретаріатом ENSREG у квітні 2012 року

23. ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКИХ АЕС
ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ДІЮЧИХ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС Є НАЙВИЩИМ
ПРІОРИТЕТОМ У ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ
Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС
України - основна програма з підвищення безпеки українських АЕС,
затверджена Кабінетом Міністрів України
 Реалізується з 2011 року, термін дії продовжено до 2020 року
(Постанова КМУ від 30.09.2015 №776)
 У КзПБ заплановано 1275 заходів. На сьогодні виконано майже 50% заходів
Виконання КзПБ дозволить:
 підвищити рівень безпеки енергоблоків атомних електростанцій відповідно до
нових міжнародних стандартів МАГАТЕ та ЄС
 знизити ймовірність пошкодження активної зони реактора й аварійних викидів
радіоактивних речовин, у тому числі при важких аваріях
 зменшити кількість відмов обладнання енергоблоків атомних електростанцій та їх
позапланових зупинень
 створити необхідні умови для прийняття рішень про можливість продовження
термінів експлуатації енергоблоків атомних електростанцій
Вартість КзПБ – 20,1 млрд грн (з ПДВ), наразі переглядається
Профінансовано (станом на 01.01.2016) з початку реалізації - 7,4 млрд грн (з ПДВ)
23

24. ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС
24
Установка ПТК УСБ на РАЕС

25. ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)
25
Впровадження систем діагностики на ХАЕС

26. 26
Заміна щитів трансформаторних підстанцій на ЗАЕС
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)

27. 27
Впровадження пасивних рекомбінаторів водню на ЮУАЕС
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ «ПОСТФУКУСІМСЬКИХ» ЗАХОДІВ З
ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)

28. 28
Заміна АКНП та СВРК на ЮУАЕС
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)

29. 29
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)
Установка обладнання контролю герметичності оболонок ТВЕЛ ТВЗ (СКГО МП-1000)
в робочій штанзі машини перевантажувальної на ЮУАЕС

30. 30
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)
Заміна УСБ на ЮУАЕС
Роботи по заміні обладнання виконані
поетапно:
 у 2007 році - 2УСБ-2;
 у 2008 році - 2УСБ-3;
 у 2010 році - 2УСБ-1

31. 31
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)
Заміна СКУ СНЕ ТО на ЮУАЕС
До заміни Після заміни

32. 32
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)
До заміни Після заміни
Заміна ЩПТ СБ та ОЩПТ на ЮУАЕС
Роботи по заміні обладнання виконані
поетапно:
• у ППР-2005 – на ЩПТ 1СБ;
• у ППР-2015 – на ЩПТ 2,3СБ та ОЩПТ

33. 33
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ «ПОСТФУКУСІМСЬКИХ» ЗАХОДІВ З
ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)
До заміни Після заміни
Заміна автономних кондиціонерів на кондиціонери, кваліфіковані на «жорсткі»
умови і сейсмічні впливи на ЮУАЕС

34. 34
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)
Заміна конденсатора ТГ-2 по ряду Б на ЮУАЕС

35. 35
Впровадження мобільного обладнання для підживлення парогенераторів,
басейну витримки, бризкальних басейнів в умовах тривалого повного
знеструмлення на ЮУАЕС
ПРИКЛАДИ ВИКОНАНИХ «ПОСТФУКУСІМСЬКИХ» ЗАХОДІВ З
ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКИХ АЕС (ПРОДОВЖЕННЯ)

36. ВПЛИВ ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС
36
Динаміка зміни показника ЧПАЗ в міру виконання заходів з підвищення
безпеки енергоблоку № 1 РАЕС
0,00E+00
2,00E-05
4,00E-05
6,00E-05
8,00E-05
1,00E-04
1,20E-04
Значення
рекомендоване
МАГАТЕ
2006 2015
1E-04
1,165E-04
1,746E-05
За результатами "повного спектра" ВАБ-1 значення частоти важкого пошкодження
активної зони задовольняє критерії безпеки - ЧПАЗ - 1,746E-05 1/рік

37. ВПЛИВ ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС
37
Динаміка зміни показника ЧПАЗ в міру виконання заходів з підвищення
безпеки енергоблоку № 1 ЮУАЕС
За результатами "повного спектра" ВАБ-1 значення частоти важкого пошкодження
активної зони задовольняють критеріям безпеки - ЧПАЗ - 1,47E-05 1/год
0,00E+00
5,00E-05
1,00E-04
1,50E-04
2,00E-04
2,50E-04
3,00E-04
3,50E-04
Значення
рекомендоване
МАГАТЕ
2008 2015
1E-04
3,36E-04
1,47E-05

38. ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ
УКРАЇНСЬКИХ АЕС – БЕЗПЕРЕРВНИЙ ПРОЦЕС
38
Процес підвищення безпеки АЕС є безперервним. Постійно з’являється
новий досвід експлуатації (у тому числі міжнародний), проводяться
поглиблені дослідження безпеки, вводяться в дію нові нормативні
документи, розвивається науково-технічна підтримка. Тому атомники
всього світу, зокрема й українські, ніколи не зупиняться на досягнутому і
забезпечуватимуть рівень безпеки атомних електростанцій відповідно до
нових впроваджуваних стандартів

39. 39
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!