Журнал "Енергоатом України" №2 (49) 2020, серпень 2019 - лютий 2020

1. #2 (49) 2020
Видання Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»
АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА
ДЛЯ ТИХ ХТО МИСЛИТЬ
УКРАЇНИ
Марія
Кюрі
Майкл
Фарадей
Ніколо
Тесла
Ернест
Резерфорд
Нільс
Бор
Альберт
Ейнштейн
Ричард
Фейнман
Джеймс
Максвелл

2. Енергоатом України | №2 (49)2
МОДА ЗМІНЮЄТЬСЯ
ЗАКОНИ ФІЗИКИ – НІ
1942
2020
Перший у світі ядерний реактор
Чиказька дровітня-1 (Chicago Pile-1)
Роллс Ройс Срібний привид
Rolls Royce Silver Wraith
Роллс Ройс Фантом
Rolls Royce Phantom EB
Дизайн-концепт майбутнього
SMR компанії Rolls Royce
Британський автомобільний концерн Rolls-Royce анонсував будівництво
«лакшері SMR для британських домогосподарок» – стор. 50

3. 3серпень 2019 | лютий 2020
Українські АЕС у 2019 році: резуль-
тати великої роботи
2019-й без сумніву увійде у літопис атомної
галузі України. Для Енергоатома минулий
рік був насичений подіями, які матимуть
величезний вплив на майбутнє. Підсумки
року та пріоритетні завдання Компанії –
стор. 4
Світові стандарти безпеки – ланцюг
виживання
Вміння надавати першу допомогу наразі є
обов'язком кожної освіченої людини, а тим
паче коли мова йде про вміння та навички
надання першої екстреної домедичної допо-
моги під час роботи на великому енергетич-
ному підприємстві. Про те як персонал АЕС
отримує навички ресусцитації в репортажі
на стор. 62
2019 – рік доленосних подій і важ-
ливих проектів ЮУАЕС
Кожен рік життєвого шляху АЕС непо-
вторний. Бувають роки, коли відбувається
стільки доленосних подій, реалізується така
кількість проектів і планів, що їх вистачило
б на півдесятиліття. Саме таким став 2019-й
для ЮУАЕС. Своїми враженнями ділить-
ся її генеральний директор Володимир
Лісніченко в авторській колонці на стор. 34
Новий ринок: зміни для найбільшого
виробника електроенергії
З часу впровадження нової моделі енер-
горинку минуло понад півроку. Чи ви-
правдались сподівання гравців ринку і як
нові умови роботи вплинули на діяльність
НАЕК «Енергоатом», читайте на стор. 13.
Звісно, реформа не є самоціллю, вона –
лише інструмент. Попередній аналіз демон-
струє, що протягом реформування відбу-
лась підміна понять, яка знищує концепцію
створення вільного та незалежного рин-
ку. І цю ситуацію необхідно виправляти.
Про шляхи подолання проблем у матеріалі
«Реформа ринку: вихід є» на стор. 18
На Рівненській, Южно-Українській та
Хмельницькій АЕС тривають підготовчі
роботи із транспортування ВЯП до Центра-
лізованого сховища. Як АЕС готуються до
експлуатації ЦСВЯП на стор. 24
Доторкнутись до складного
Доторкнуись та важкозбагненного під
силу навіть однорічному малюку. У цьому
на власному досвіді переконались співро-
бітники інфорцентру ХАЕС провівши екс-
курсію для однорічної дівчинки з красивим
ім’ям Злата. Відгуки, враження та емоції
на стор. 66
П’ятий «мільйонник» ЗАЕС – 100%
палива Westinghouse
Однією з найбільших загроз суверенітету
та незалежності України є залежність від
Росії. В енергетиці РФ за будь-яких умов
намагається зберегти свою монополію на
постачання ядерного палива, але процес
диверсифікації продовжується, і вже дру-
гий український атомний енергоблок пов-
ністю перейшов на паливо альтернативного
постачальника. Детальніше – на стор. 37
Журнал
«ЕНЕРГОАТОМ УКРАЇНИ»
№2(49) серпень 2019-лютий 2020
видається з 2002 року
Редакційна рада:
Павло Павлишин,
т.в.о. президента
НАЕК «Енергоатом»
Валерій Кравець,
т.в.о. першого віце-президена –
технічного директора
НАЕК «Енергоатом»
Анжела Депелян,
т.в.о. віце-президента
НАЕК «Енергоатом»
Наталія Мусевич,
виконавчий директор з юридич-
них питань та супроводження
процедур закупівель
НАЕК «Енергоатом»
Тетяна Амосова,
директор з інвестицій та
перспективного розвитку
Петро Котін,
генеральний директор
Запорізької АЕС
Сергій Куроєдов,
т.в.о. генерального директора
Рівненської АЕС
Володимир Лісниченко,
генеральний директор
Южно-Української АЕС
Андрій Козюра,
генеральний директор
Хмельницької АЕС
Більдредактори
Максим Ляшенко,
Микола Карнаух
Відповідальна за випуск
Наталія Дегтяренко
Свідоцтво про реєстрацію:
серія КВ № 19989-9789 ПР
Засновник:
ДП НАЕК «Енергоатом»
Видається українською та ро-
сійською мовами. При викорис-
танні матеріалів посилання на
журнал «Енергоатом України» є
обов’язковим.
Рукописи не горять, не рецензу-
ються і не повертаються. Можуть
використовуватися в якості
зразків-свідків.
Редакційна рада може не поділяти
точку зору авторів.
Загальний наклад 4 тисячі
примірників.
40 років цілодобової варти
Оперативний персонал АЕС – це фахівці,
про яких у колі атомників завжди говорять
з повагою. Про Службу, що об’єднала під
«своїм крилом» вищий склад оперативного
персоналу РАЕС, розповідаємо на стор. 42
Зелений континент обирає атом
Шоста у світі за площею, економічно та тех-
нологічно розвинута країна, яка потерпає
від зміни клімату, розглядає можливість
скасування існуючого мораторію на розви-
ток ядерної енергетики, даючи іншим краї-
нам світу чіткий сигнал про виключну роль
атомної генерації у поєднанні енергетичних
міксів – на стор. 46
Від СПА-курортів до фестивалю сні-
гових крабів
А ви знаєте, що спільного між індійським
філософом Свамі Вівекананди, найкраси-
вішою країною Європи, Биками Тахо, Дон
Кіхотом та бодгісаттвами, а також де було
встановлено найбільший в світі та історії
маятник Фуко? Якщо ні – шукайте відповідь
на стор. 52
Зміст

4. Енергоатом України | №2 (49)4
Д
остатньо ознайомитись
з тим, що пишуть про
Енергоатом справжні галу-
зеві експерти, аби визнати:
кожен рік, що минає, для найбіль-
шого виробника електроенергії в
Україні виглядає немов складна
смуга перешкод. І проходити її треба
не лише у жорсткому темпі, але й
постійно бути готовим до зміни
правил у цих «змаганнях».
Одна справа, коли атомникам на
постійній основі ненав’язливо про-
понується тягнути на собі «зелених»
та час від часу «бігти» ще й за тепло-
виків, якщо ті раптово вирішили,
що їм вигідніше зійти з дистанцій.
Інша – коли ти періодично чуєш ко-
манду пригальмувати, щоб дати ма-
невровий простір «бігунам» не лише
від теплової енергетики чи ВДЕ, але
й атомним конкурентам з сусідніх
країн.
Такі «невеселі старти» обумовлю-
ють додаткові складнощі із дотри-
манням заздалегідь погоджених
планів ремонтних робіт на АЕС,
встановленням на рік наперед
обґрунтованого завдання з обся-
гів виробництва електроенергії та
відповідного виробничим потре-
бам Енергоатома тарифу на відпуск
електроенергії у рамках виконання
спеціальних обов’язків, покладених
на Компанію.
Тим не менш, результати ро-
боти НАЕК «Енергоатом» у 2019
році стали несподіванкою для
усіх, хто слідкує за його діяль-
ністю лише через новини у ЗМІ,
без використання фахової пу-
блічної інформації. Підбиваючи
Петро Черних
аналітик дирекції з
комунікацій
Для НАЕК «Енергоатом» 2019 рік був насичений подіями та рішен-
нями, що без сумніву матимуть величезний вплив на майбутнє
вітчизняної атомної генерації. Продовження термінів експлуата-
ції відразу двох енергоблоків «мільйонників», початок промислової
експлуатації палива Westinghouse, вихід на 97% готовність буді-
вельних споруд Централізованого сховища ВЯП, успішне завершен-
ня першого етапу програми підвищення потужності енергоблоків,
створення міжнародного консорціуму «Український модуль» – це
лише частина тих подій, які творили «атомну» історію торік.
Найголовнішими стали безпечна та надійна робота українських
АЕС протягом року та впевнений перехід атомної генерації до
роботи в умовах нової моделі ринку. Останній рік десятиріччя
стане визначальним відразу для декількох стратегічних проектів
Енергоатома, які закладають підґрунтя для стабільної роботи
усієї ядерно-енергетичної галузі на наступні 10 років.
УКРАЇНСЬКІ АЕС У
2019 РОЦІ: РЕЗУЛЬТАТИ
ВЕЛИКОЇ РОБОТИ
У сухому залишку

5. 5серпень 2019 | лютий 2020
Енергоатом | Підсумки року
підсумки 2019 року, т.в.о. прези-
дента НАЕК «­
Енергоатом» Павло
Павлишин наголосив, що «за 2019
рік НАЕК «Енергоатом» виробив
83 млрд 228 млн кВт·год електрич-
ної енергії, що за оперативними
даними склало 101,8% від пла-
нового завдання, встановленого
для Компанії Урядом. Усі україн-
ські АЕС перевиконали планові
завдання з виробництва електрое-
нергії: ЗАЕС – 102%, РАЕС – 102%,
ЮУАЕС – 100,6%, ХАЕС – 102,6%».
Позитивні показники проде-
монстрував НАЕК «Енергоатом» і
за кількістю порушень. У 2019 році
у роботі українських АЕС було заре-
єстровано 13 порушень, що майже
вдвічі нижче, ніж у 2018 році – 22
порушення. Найголовніше, що ці
порушення призвели лише до 5 по-
запланових зупинень енергоблоків,
що майже втричі менше, ніж у 2018
році, коли таких зупинень було 13.
Недовиробництво електроенергії
через порушення зменшилося в 3,5
рази – 517 млн кВт·год проти 1,9
млрд кВт·год у 2018 році. Показово
те, що цей обсяг менше, ніж недо-
вироблено електроенергії через
диспетчерські та балансові обме-
ження, встановлені оператором сис-
теми передачі НЕК «Укренерго» для
Енергоатома.
Що ж до фінансових показників,
то тут Енергоатом взагалі показав
майже двократе зростання. Адже за
оперативними даними у 2019 році
Компанія сплатила до бюджетів усіх
рівнів податків, зборів та розрахун-
ків зі страхування 19 млрд 297 млн
грн, що на 8 млрд 605 млн грн або на
80% більше, ніж у 2018 році.
Таким чином, державний опе-
ратор АЕС може впевнено зарахо-
вувати минулий рік до успішних,
оскільки немає жодного з основних
показників його діяльності зі зна-
ком «мінус». Натомість додаткових
величезних плюсів чимало.
9 блоків за 6 років.
To be continued
По-перше, Компанія впритул
підійшла до виконання амбітного
завдання з продовження ресурсу
енергоблоків АЕС, яке ще у 2014
році президент Енергоатома Юрій
Недашковський поетично сформу-
лював: «9 блоків за 6 років».
У 2019 році Енергоатом отримав
ліцензії Держатомрегулювання на
понадпроектну експлуатацію енер-
гоблоків №1 Хмельницької АЕС та
№3 Южно-Української АЕС.
Наразі, за оцінкою фахівців,
українські атомні енергоблоки з
продовженим терміном експлуатації
є за усіма показниками навіть більш
надійними та безпечними, ніж були
на початку своєї експлуатації.
У 2020 році залишилось продов-
жити експлуатацію енергоблока
№5 Запорізької АЕС і після цього
до питання продовження експлуа-
тації енергоблоків «мільйонників»
Енергоатом повернеться лише у
2026 році. З точки зору економіки це
безпрецедентний за ефективністю
проект, який дозволяє зберегти для
країни 9 ГВт встановленої вуглеце-
во-нейтральної електричної потуж-
ності. Для порівняння: будівництво
одного енергоблока потужністю
1000 МВт коштує $5-7 млрд, тоді як
заходи з продовження терміну екс-
плуатації енергоблока ВВЕР-1000
– приблизно $300 млн. Різниця вимі-
рюється навіть не порядками. Тобто,
поки вітчизняні теоретики переходу
на ВДЕ розмірковують за чий ще ра-
хунок забезпечити в Україні найви-
щий у Європі «зелений» тариф для
власників ВДЕ-активів, Енергоатом
забезпечує населення та промисло-
вість найдешевшою екологічною
електроенергією.
Варто також згадати події 2019
року, які демонструють інтегрова-
ність вітчизняної атомної генерації

6. Енергоатом України | №2 (49)6
у процеси світової ядерно-енерге-
тичної галузі. У червні 2019 року
Енергоатом приєднався до спіль-
ного з країнами ЄС документу щодо
розвитку атомної галузі – Маніфесту
про запобігання кліматичним змі-
нам і збереження економічної ефек-
тивності енергетики ЄС.
Документ такого рівня Україна
підписала нарівні з країнами-чле-
нами ЄС вперше. Маніфест було
підписано у рамках Генеральної
асамблеї та на щорічній конферен-
ції FORATOM «Ядерна Європа 2019»
у Бухаресті 29-ма лідерами ядерної
енергетики та промисловості країн
Європейського Союзу.
Своєю головною метою лідери
ядерної промисловості Європи
вбачають об’єднання зусиль задля
спільної праці у досягненні глобаль-
них цілей Паризької кліматичної
угоди із запобігання кліматичним
змінам щодо зобов’язань зі змен-
шення викидів СО₂ та прискорення
процесів декарбонізації енергетики
Європи до 2050 року.
Під час робочих зустрічей ке-
рівники ядерно-промислового
комплексу Європи обговорили
стратегічне бачення Європейської
комісії «Чиста планета для всіх», яке,
зокрема, визнає, що ядерна енер-
гетика, разом з відновлюваними
джерелами енергії, стане основою
енергетичного сектору, вільного від
вуглецю, у 2050 році. Це дуже цікава
інформація для тих, хто виступає за
переведення України на 100% ВДЕ.
Минулого року Енергоатом також
приєднався до програми Науково-
дослідного інституту електрое-
нергетики (Electric Power Research
Institute, EPRI, США) з інжинірин-
гової підтримки експлуатації АЕС.
Підписання угоди з EPRI доз-
волить Компанії використовувати
найкращі світові практики та най-
сучасніші методики інжинірингової
підтримки для атомних електро-
станцій, що сприятиме подальшому
підвищенню безпеки та ефектив-
ності АЕС, а також зменшенню екс-
плуатаційних витрат та витрат на
технічне обслуговування.
У 2019 році Енергоатом,
Державний науково-технічний
центр з ядерної та радіаційної без-
пеки та американська компанія

7. 7серпень 2019 | лютий 2020
Енергоатом | Підсумки року
Holtec International підписали Угоду про парт-
нерство та створили міжнародний консорціум
«Український модуль», метою якого є впрова-
дження в Україні технології малих модульних
реакторів SMR-160, розроблених Holtec (де-
тальніше: «Енергоатом України» №1(48) 2019,
«Ядерний ренесанс у ММР виконанні»). А це
вже крок у майбутнє з безпечними та доступ-
ними у будь-якій точці Землі ядерно-енерге-
тичними технологіями.
Більш того, на сьогодні Holtec International
– єдиний розробник малих модульних реакто-
рів, який робить Україні пропозицію не просто
звести його тип реактора, а використовувати
технологію разом, розмістивши в нашій країні
спільне виробництво самих SMR. Це дозво-
лить Україні стати хабом з розповсюдження
цієї технології для країн Європи, Азії, Африки.
Два проекти – одна мета
У грудні 2019 року енергоблок №3 Южно-
Української АЕС першим серед енергоблоків
українських атомних електростанцій отримав
дозвіл Держатомрегулювання на промислову
експлуатацію ядерного палива Westinghouse.
Дослідна експлуатація довела безпечну,
надійну та ефективну роботу палива, виро-
бленого на заводі Westinghouse Electric Sweden
AB у шведському місті Вестерос.
Наразі вже два енергоблоки вітчизня-
них АЕС працюють виключно на паливі
Westinghouse – ЮУАЕС-3 та ЗАЕС-5, ще чо-
тири блоки мають змішану активну зону, в якій
експлуатується паливо російського виробника
– ТВЕЛ та збірки Westinghouse. Сказати, що це
вагомий внесок в енергетичну безпеку нашої
держави – не сказати майже нічого. Процес
впровадження палива Westinghouse на україн-
ських АЕС є унікальним проектом як з точки
зору технічної складової, так і з точки зору по-
долання штучних перешкод суто політичного
характеру.
Ще у 2000 році було підписано україн-
сько-американську міжурядову угоду під наз-
вою «Проект кваліфікації ядерного палива для
України». На першому етапі проекту – у 2005
році, до активної зони ЮУАЕС-3 було вперше
завантажено 6 дослідних (пілотних) теплови-
діляючих збірок виробництва Westinghouse
ТВЗ-W.
Зауважте, угоду підписано у 2000 році, до-
слідну експлуатацію розпочато у 2005-му, а
промислову дозволено у 2019 році. Це яскраве

8. Енергоатом України | №2 (49)8
свідчення того, наскільки потужним в Україні
було проросійське лобі, що гальмувало дивер-
сифікацію джерел постачання ядерного палива
для АЕС України, адже були періоди, коли цей
процес фактично зупинявся. Причина проста:
росіяни воліли захистити своє монопольне
положення на українському ринку ядерного
палива за будь-яку ціну, не зупиняючись на-
віть перед масованим продукуванням інфор-
маційних фейків щодо палива конкурента на
кшталт «американці запхали квадратні збірки
у шостигранні комірки реакторів радянського
дизайну». Це багаторічне зомбування було на-
стільки потужним, що час від часу ми виявля-
ємо, що навіть деякі з читачів нашого журналу
впевнені, що ТВС-WR – мають квадратний
розтин (детальніше: «Енергоатом України»
№2(47) 2018, «Ядерні пігулки від атомної
залежності»).
Ще у 2016 році Енергоатом пройшов точку
неповернення у питанні диверсифікації па-
лива, отримавши можливість у разі необхід-
ності повністю замістити російське паливо
збірками Westinghouse. В умовах військової
агресії з боку Росії та надзвичайного стану
в енергетиці через дефіцит вугілля це була
справжня перемога.
У 2018 році вперше завантажили повну ак-
тивну зону Южно-Українського енергоблока
№3 паливом шведсько-американського вироб-
ника. А вже у минулому році отримали дозвіл
ядерного Регулятора на промислову експлуа-
тацію. Диверсифікуючи джерела постачання
свіжого ядерного палива українські атомники
водночас вирішували питання поводження
з відпрацьованим паливом, адже у цій сфері
Україна також залишалась залежною від РФ.
Централізоване сховище відпрацьованого
ядерного палива (ЦСВЯП) для АЕС України
Енергоатом будує за технологіями Holtec
International – компанії, що є визнаним світо-
вим лідером у сфері поводження з відпрацьо-
ваним ядерним паливом. Перша черга ЦСВЯП
має бути здана в експлуатацію у 2020 році, що
із подальшим розширенням промислової екс-
плуатації палива Westinghouse підніме енер-
гетичну безпеку України на новий якісний
рівень.
Від самого початку, ще з ранніх «нульових»
обидва проекти – ЦСВЯП та диверсифікація
ядерного палива, були у пріоритеті порядку
денного Юрія Недашковського майже два де-
сятиріччя, навіть у ті роки, коли він не очолю-
вав НАЕК «Енергоатом».

9. 9серпень 2019 | лютий 2020
Юрій Недашковський: Нам
немає куди відступати
Коментуючи для наших читачів результати
діяльності Енергоатома у 2019 році, прези-
дент Асоціації «Український ядерний фо-
рум» Юрій Недашковський зазначив, що
вони переконливо свідчать: атомна генерація
працює ефективно та залишатиметься осно-
вою вітчизняної енергетики у перспективі.
«Найкраще про результати роботи
Компанії у минулому році говорить найвищий
рейтинг корпоративної стійкості – «ААА»,
що отримала єдина з українських компаній –
Енергоатом, випередивши не лише Укренерго
та ДТЕК, але і Carlsberg та Coca-Cola.
Навіть споживацьке ставлення до атом-
ної енергетики, яке ми з року в рік спостері-
гаємо з боку держави, поки не спромоглося
завдати непоправної шкоди галузі. Водночас,
непокоїть той факт, що перед Енергоатомом
ставлять взаємовиключні завдання. Держава
вимагає від своєї ж державної атомної енер-
гетики за мізерні кошти бути ефективною,
виробляючи якомога більше дешевої елек-
троенергії. Виконувати масштабні програми
модернізації та підвищення безпеки, продов-
жувати строки служби, що можливо лише під
час тривалих ремонтних кампаній та водно-
час нарощувати КВВП. Збереження підходу у
стилі «стій там, йди сюди» неприйнятно для
системи планування та керування ядерно-
енергетичною галуззю. Результатом стане роз-
балансування виробничих процесів Компанії
та втрата фінансової стабільності», – наголо-
сив у коментарі для «Енергоатом України»
Юрій Недашковський.
Він висловив велику вдячність виробни-
чим і фінансово-економічним підрозділам
Компанії, завдяки спільній роботі яких НАЕК
«Енергоатом» досягнув чи не найкращих фі-
нансових результатів за останні роки.
Зокрема, він акцентував увагу на тому, що
при відносно невеликому зростанні вартості
товарної продукції – лише на 4,5 млрд грн,
обсяг сплачених податків та зборів зріс на 8,5
млрд грн. Водночас Юрій Недашковський ви-
словив занепокоєння тим фактом, що «дер-
жава продовжує витискати з Компанії живі
гроші, залишаючи атомників з дефіцитом
обігових коштів навіть на виконання вироб-
ничих програм. При цьому не розв’язуючи по-
точних проблем, пов’язаних у тому числі із 14
млрд грн дебіторської заборгованості, з яких
11,7 млрд грн борг компанії «Енергоринок»,
яка оголосила про банкрутство».
Він також запевнив, що Асоціація «УЯФ» у
рамках своїх повноважень зробить все мож-
ливе для перегляду механізму покладання спе-
ціальних обов'язків (ПСО).
«У механізмі ПСО є певна соціальна місія,
яка притаманна атомникам, адже наша техно-
логія дозволяє виробляти безпечну, дешеву та
екологічно чисту електроенергію, і ми повинні
цим користуватись, і держава, на території
якої працюють такі потужні АЕС, має цим ко-
ристуватись. Саме тому Енергоатом ніколи не
заперечував проти покладання на Компанію
певного режиму спеціальних обов’язків. Інша
справа, що не у такому спотвореному вигляді,
як це відбувалось все друге півріччя 2019-го»,
– зазначив Юрій Недашковський.
Він висловив переконання у тому, що на-
разі альтернативи вдосконаленню існуючого
механізму покладання спеціальних обов’яз-
ків на ринку електричної енергії не існує.
«Вдосконалення існуючого механізму ПСО з
Енергоатом | Підсумки року

10. Енергоатом України | №2 (49)10
одного боку не повинно шокувати економіку
та населення країни зростанням цін на елек-
троенергію, але водночас має дати можливість
атомній енергетиці працювати за економічно
обґрунтованими цінами, реалізовувати свої
інвестиційні програми та планувати своє май-
бутнє», – підкреслив Юрій Недашковський.
Говорячи про перспективні проекти, за
якими атомна генерація бачить своє майбутнє,
Юрій Недашковський згадав «Енергетичний
міст «Україна–ЄС», який передбачає експорт
електроенергії з енергоблока №2 Хмельницької
АЕС до Польщі та інших країн ЄС, а також
створення механізму залучення фінансування
для добудови енергоблоків №3,4 ХАЕС.
«Минулого року Міненерговугілля про-
вело конкурс з визначення приватного парт-
нера для здійснення державно-приватного
партнерства за цим проектом. Переможцем
визнано Ukraine Power Bridge Company, яка
представляє консорціум у складі компаній
Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia
International S.àr.l. и EDF Trading Limited.
Наявність у складі консорціуму відомих
транснаціональних компаній мала б переко-
нати скептиків у його доцільності для України.
Але, на жаль, цього не сталося. Ми чуємо ба-
гато заяв українських чиновників щодо від-
сутності зацікавленості у проекті з боку наших
основних партнерів – поляків. Мовляв полі-
тичне керівництво Польщі не хоче бачити
на своєму ринку атомну електроенергію з
України. Насправді ж це не відповідає дійс-
ності – треба просто вміти відрізняти ситуа-
тивну байдужість, яку демонструють окремі
політики, від оцінок експертів та реальних по-
треб польської економіки. За прогнозом поль-
ських аналітиків вже у найближчі 4–5 років
польський енергоринок відчуватиме дефіцит
близько 2 тис. МВт встановленої потужності –
ось дійсно вагомий аргумент, і він на користь
Енергомосту. Звісно без державної підтримки
цей проект не вдасться реалізувати, бо ніхто
не буде просувати інтереси України окрім неї
самої», – зазначив президент УЯФ.
Це його твердження можна розповсюдити і
на інші проблеми, що накопичилися через бай-
дужість Урядів, за останнє десятиріччя.
Павло Павлишин: Розвиток
атомної галузі – розвиток
Української держави
Шляхи розв’язання цих проблем окреслив
для наших читачів очільник Енергоатома
Павло Павлишин. Він орієнтує роботу
Компанії на підвищення у 2020 році фінансо-
вої стійкості, зокрема шляхом економії коштів
за невиробничими напрямами, визначенням
більш чітких пріоритетів та дотриманням ви-
конавчої дисципліни в усіх аспектах роботи:
від виробничих завдань до бюджетування.
Павло Павлишин висловив переконання,
що затверджене з 1 січня збільшення частки
електроенергії Енергоатома, яка торгується на
ринку, з 10% до 15% дозволить у 2020 році по-
ліпшити фінансовий стан Компанії.
«Ми тверезо дивимось на ситуацію і не ма-
ємо особливих сподівань стосовно підвищення

11. 11серпень 2019 | лютий 2020
для Енергоатома вартості кіло-
ват-години, що відпускається у
рамках ПСО. Але розширення при-
сутності атомної генерації на енер-
горинку до 15% має стабілізувати
фінансове положення Компанії.
Крім того, ми бачимо значні мож-
ливості оптимізувати наші ви-
трати за цілою низкою напрямів
виробничої діяльності, що також
підвищить фінансово-економічну
стійкість Компанії», – зазначив
Павло Павлишин.
Що стосується законодавчих іні-
ціатив у сфері атомної енергетики,
то одним з найважливіших очіль-
ник Енергоатома назвав законопро-
ект №2526 «Про внесення змін до
Бюджетного кодексу України (щодо
фінансування заходів соціально-­
економічної компенсації ризику на-
селення, яке проживає на території
зони спостереження)».
«На початку року Енергоатом
звернувся до Комітету Верховної
Ради України з питань бюджету з
проханням підтримати цей зако-
нопроект, який вже підтримали
Комітет ВР з питань енергетики
та житлово-комунальних послуг
та Комітет ВР з питань екологічної
політики та природокористування.
На сьогодні проект потребує під-
тримки профільного Комітету з
питань бюджету та внесення його
за встановленою процедурою на
розгляд ВР України. Адже у той час
як Енергоатом у повному обсязі ви-
конує свої функції із відрахування
компенсаційного збору, органи
місцевої влади отримують кошти,
що значно менші ніж встановлено
Законом України «Про викори-
стання ядерної енергії та радіаційну
безпеку».
Так, з моменту запровадження
дії механізму оплати і використання
коштів від збору (2010 – 2019 рр.)
сума перерахувань Енергоатома до
спеціального фонду державного
бюджету склала 2 млрд 708 млн грн.
Водночас, за цей період органам міс-
цевого самоврядування перерахо-
вано лише 1 млрд 66,9 млн грн, що
майже вдвічі менше ніж передба-
чено чинним законодавством. Для
Енергоатома питання своєчасного
та повного перерахування місце-
вим громадам цих коштів є вкрай
важливим, оскільки це сприятиме
сприйняттю громадськістю атомної
енергетики, як потужного чинника
розвитку інфраструктури та соці-
альних проектів у зонах спостере-
ження АЕС», – наголосив Павло
Павлишин.
Крім того він нагадав, що у 2020
році Енергоатом очікує прийняття
законопроектів «Про внесення змін
до Бюджетного кодексу України
щодо захисту коштів фінансового
резерву, призначеного для зняття
з експлуатації ядерних установок,
від інфляції», а також законодав-
чого вирішення питання погашення
заборгованості, що утворилася на
оптовому ринку електричної енергії,
та про генерального проектуваль-
ника ядерних установок та об’єктів,
призначених для поводження з ра-
діоактивними відходами.
«У зв’язку із прийняттям Указу
Президента України №837/2019
«Про невідкладні заходи з прове-
дення реформ та зміцнення дер-
жави» до Міністерства енергетики
та захисту довкілля Енергоатомом
направлено проект Закону України
«Про особливості перетворення ДП
«НАЕК «Енергоатом» у державне ак-
ціонерне товариство», раніше роз-
роблений Компанією.
Енергоатом також очікує врегу-
лювання проблемних питань подат-
кового законодавства, пов’язаних із
роботою Компанії в умовах нового
ринку електричної енергії», – додав
Павло Павлишин.
Серед пріоритетних завдань
атомної генерації на 2020 рік він
назвав завершення будівництва
ЦСВЯП та ведення в експлуатацію
його першої черги.
«Також у 2020 році очікуємо до-
зволу Регулятора на переведення ви-
користання палива Westinghouse у
промислову експлуатацію на енерго-
блоці №5 Запорізької АЕС. У цьому
році очікується повне завантаження
ТВЗ-WR активної зони енергоблока
№1 ЗАЕС, у 2021 році – енергобло-
ків №3,4. Через рік після цього, за
умови успішної дослідної експлуа-
тації, використання палива перейде
у промислове. У перспективі також
впровадження паливних кампаній зі
збільшеною тривалістю, за рахунок
чого буде отримано більш високий
коефіцієнт використання встанов-
леної потужності», – додав очільник
Енергоатома.
Павло Павлишин наголосив, що
виконану українськими атомниками
у 2019 році роботу можна оцінювати
по-різному: «Можна оцінювати за
часткою від загального виробни-
цтва електроенергії в Україні, тоді
це буде перше місце з 54%, можна
в цінах на кіловат-годину, тоді це
буде найдешевша електроенергія на
ринку. Можна у сплачених податках
– Енергоатом буде у першій п’ятірці
держпідприємств за цим показни-
ком та на першому місці за обсягами
сплати екологічного податку.
Є й інші варіанти, але в будь-
якому разі атомна генерація це
один з найважливіших чинників
забезпечення соціально-економіч-
ної стабільності в Україні та по-
дальшого розвитку нашої держави,
– переконаний Павло Павлишин. –
Сподіваюся, що 2020 рік поверне у
діалог між владою та атомниками
той конструктив, який є прита-
манним справжнім партнерам, що
роблять одну справу. Адже захист
інтересів атомної галузі відповідає
інтересам держави».
Енергоатом | Підсумки року

12. Енергоатом України | №2 (49)12
ТОП-10 ПОДІЙ 2019 РОКУ
Погоджено диверсифікацію
палива Westinghouse
для ВВЕР-440
Кількість порушень
знизилася з 22 до 13
ЮУАЕС-2 та РАЕС-4
виведено на теплову
потужність 3045 МВт
Енергоатом отримав
найвищий рейтинг
корпоративної стійкості
Партнерські перевірки українських
атомних електростанцій буде
проводити Паризький центр ВАО АЕС
Енергоатом, ДНТЦ ЯРБ та
Holtec International створили
консорціум «Український модуль»
Енергоатом першим в Україні
підписав кліматичний маніфест
ядерної галузі Європейського союзу
ЮУАЕС-3 першим вийшов на
промислову експлуатацію
палива Westinghouse
ЗАЕС-5 повністю
завантажений паливом
Westinghouse
Рівненська АЕС ввела в
експлуатацію Комплекс
з переробки РАВ

13. 13серпень 2019 | лютий 2020
Впровадження нового ринку
електричної енергії стало для
Енергоатома, як і загалом для га-
лузі, справжнім викликом. Без пе-
ребільшення, ці революційні зміни
за масштабом співставні зі створен-
ням Оптового ринку електроенергії
в 1996 році. В основу ідеології но-
вого ринку закладено конкурен-
цію, вільне ціноутворення, а також
право споживача вільно обирати
постачальника електроенергії та
право на якісні послуги.
Варто згадати, що 1 січня 2019
року відбувся запуск роздрібного
ринку електроенергії. Хоч і за фор-
мальною ознакою, але вдалось
провести розподіл обленерго на
операторів розподільних мереж і
постачальників. У споживачів з’я-
вилася можливість вільного ви-
бору постачальника електроенергії
(у «побутових», на жаль, поки що
лише теоретична).
Якщо порівнювати з іншими
європейськими країнами, україн-
ський шлях до лібералізації енер-
горинку виявився занадто довгим.
Наприклад, у сусідній Польщі енер-
горинок реформували ще у 2000
році. Проте й Україна нарешті взя-
лася до реформування і почала роз-
будовувати ринок за європейськими
стандартами. Адже світова практика
підтверджує, що реальна конкурен-
ція між виробниками електроенергії
стимулює їх до підвищення ефек-
тивності, а можливість продавати
свою продукцію за ринковими ці-
нами – до інвестицій у розвиток. На
відміну від попередньої, відносно
простої моделі з єдиним оптовим
покупцем електроенергії, новий
ринок значно складніший. Він на-
лічує п’ять сегментів: ринок двосто-
ронніх договорів, ринок «на добу
наперед», внутрішньодобовий ри-
нок, балансуючий ринок та ринок
допоміжних послуг. У підсумку, ви-
годонабувачем нового ринку стане
споживач. Нарешті, саме споживач
став епіцентром уваги виробників і
цей фактор вже кардинально змінив
принципи роботи енергоринку.
Олександр
Майстренко
начальник відділу,
«Енергоатом-Трейдинг»
Минуло вже більше ніж півроку з офіційної дати – 1 липня
2019 року, коли відбулось впровадження нової моделі ринку
електричної енергії. Моделі, в якій компанії-гравці ринку
мали б отримати більший ступінь свободи для ведення
бізнесу. Звичайно, цього часу ще недостатньо, щоб робити
ґрунтовні висновки. Проте, попередньо оцінити, як нові
умови роботи вплинули на діяльність найбільшого вироб-
ника електроенергії в країні – НАЕК «Енергоатом» – вже
можна. Найголовніше, що атомники впевнено увійшли в
новий ринок і, попри всі законодавчі «сюрпризи» на кшталт
спецобов’язків, цінових обмежень тощо, збільшили обсяги
фінансових надходжень за реалізовану продукцію на 10%,
до 48,8 млрд грн (без ПДВ).
НОВИЙ РИНОК: ЗМІНИ ДЛЯ
НАЙБІЛЬШОГО ВИРОБНИКА
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
Енергоатом | Новини ринку

14. Енергоатом України | №2 (49)14
Перше півріччя нового ринку:
ринкові ціни та можливості
НАЕК «Енергоатом», найбільший виробник
електроенергії в країні, активно підтримував
впровадження нового ринку, заздалегідь ґрун-
товно готуючись до роботи в нових умовах.
У березні 2018 р. на виконання вимог Закону
«Про ринок електричної енергії» було ство-
рено відокремлений підрозділ «Енергоатом-
Трейдинг» (ВП ЕАТ). Основна мета ВП ЕАТ
– реалізація усього можливого для продажу
обсягу виробленої ВП АЕС електричної енер-
гії з максимальною прибутковістю. Завдяки
злагодженим зусиллям колективу Енергоатом-
Трейдинг й інших підрозділів Компанії, атом-
ники добре підготувалися до старту роботи в
умовах нового ринку. І зараз можна констату-
вати, що він для Енергоатома вийшов вдалим
– у Компанії з’явилася можливість (на жаль,
поки що не у повному обсязі) продавати елек-
троенергію за ринковими цінами і це пози-
тивно позначилось на обсягах фінансових
надходжень за реалізовану продукцію.
У період з 1 липня по 31 грудня 2019 р.
Енергоатом-Трейдинг було реалізовано
37,8 млн МВт·год електричної енергії. Дохід
від реалізації становив 31,5 млрд грн (з ПДВ).
Дохід НАЕК «Енергоатом» від продажу елек-
тричної енергії за ІІ півріччя 2019 року в по-
рівнянні з «умовною» роботою в оптовому
ринку електричної енергії за аналогічний пе-
ріод збільшився на 5,78 млрд грн.
З 1 січня 2020 року Компанія реалізує на
ринку «на добу наперед» (РДН) не менше 15%
місячного прогнозного обсягу відпуску елек-
троенергії (Закон України «Про внесення змін
до Закону України «Про ринок електричної
енергії» від 04.12.2019 р. №330-IX). Варто за-
значити, що на ринку «на добу наперед» про-
дається трохи більше, ніж 30% електроенергії,
і саме цей сегмент є ціновим орієнтиром для
учасників ринку. У перші місяці роботи нового
ринку ціни на РДН були відносно високими.
Проте, вже з жовтня 2019 р. середньозважені
ціни почали знижуватись, «просівши» у грудні
2019 р. до 1200 грн за МВт·год (у торговій
зоні Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС)
України). Такий ціновий рівень фактично від-
повідає котируванням на європейських біржах
за довгостроковими контрактами (42-44 євро
за 1 МВт·год). Тому не варто плекати ілюзій,
що ціни на українському енергоринку повер-
нуться до значень червня–липня 2019 року,
принаймні, у найближчій перспективі.
Звісно, частка продажів Компанії за віль-
ними цінами не велика, але навіть вона
суттєво впливає на загальний обсяг фінан-
сових надходжень НАЕК «Енергоатом». І в
Енергоатом-Трейдинг докладають усіх зусиль
аби з максимальною ефективністю використо-
вувати наявні можливості. Підсумки кожної
торгової сесії на РДН – це привід для всебіч-
ного аналізу ситуації, аби обрати найопти-
мальнішу стратегію продажів.
Окрім того, ще однією позитивною зміною
для Енергоатома від запровадження нового
ринку стало кардинальне покращення фі-
нансової дисципліни на енергоринку. Зараз
Компанія отримує фактично повну оплату
за відпущену електроенергію (існують лише
деякі затримки з оплатою на балансуючому
ринку). Однак, боргова проблема «старого»
ОРЕ була та залишається чи не найгострішою.
Засади функціонування ринку
визначено законом України «Про
ринок електричної енергії» від
13.04.2017 р. відповідно до вимог
«Третього Енергопакету ЄС»

15. 15серпень 2019 | лютий 2020
Зокрема, борг ДП «Енергоринок» перед НАЕК
«Енергоатом» за відпущену електроенергію
сягнув 11,7 млрд грн, з них 3,5 млрд грн нако-
пичилися лише за травень–червень 2019 року.
Компанія запропонувала на розгляд Уряду
своє оптимальне бачення вирішення борго-
вої проблеми, яку було включено до остан-
ньої редакції «Проекту Закону про заходи,
спрямовані на погашення заборгованості,
що утворилася на оптовому ринку електрич-
ної енергії» (№2386). Запропонована схема
погашення боргу повністю врегульовує для
Енергоатома не лише дебіторську заборгова-
ність Енергоринку, але й кредиторську забор-
гованість перед банківськими установами, а
також значно покращує структуру капіталу
та показники фінансової стійкості Компанії.
Перше півріччя нового ринку:
адміністративні обмеження
Урядом на Енергоатом покладено спеці-
альні обов’язки для забезпечення загаль-
носуспільних інтересів (ПСО) у процесі
функціонування ринку електричної енергії.
Напередодні запуску ринку 5 червня 2019
року Кабінет Міністрів України постановою
№483 затвердив Положення про покладення
спецобов’язків.
У редакції ПСО від 12 червня 2019 р.
(постанова КМУ №512) державні під-
приємства НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ
«Укргідроенерго» були зобов’язані продавати
ДП «Гарантований покупець» на аукціонах за
граничною ціною відповідно не більш як 75%
та 20% обсягу відпуску електроенергії. Окрім
того, для компенсації технологічних витрат у
мережах Енергоатом мав продавати на таких
аукціонах до 15% електроенергії. І лише 10%
електроенергії залишалося у Компанії для ре-
алізації за вільними цінами.
21 серпня 2019 р. умови ПСО дещо змі-
нилися (постанова КМУ від 21.08.2019 р.
№803) – Компанію зобов’язали продавати
Гарантованому покупцю весь обсяг електро-
енергії, виробленої на АЕС, крім 10% обсягу,
який підлягає обов’язковому продажу на РДН.
Нині, відповідно до діючого законодавства,
Компанія реалізує Гарантованому покупцю
за граничною ціною весь прогнозний обсяг
відпуску АЕС, окрім тих 15%, що підлягають
обов’язковому продажу на РДН, а оператор
системи передачі та оператори системи розпо-
ділу купують електроенергію для компенсації
технологічних витрат у мережах за ринковими
цінами. Гранична ціна на електроенергію АЕС
визначена на рівні середньозваженої фактич-
ної ціни за квітень–травень 2019 року – 566,7
грн за МВт·год. Проте ця ціна покриває лише
ті витрати, які були закладені в тариф Компанії
на I півріччя 2019 року. Гранична ціна, за якою
продається 85% електроенергії Компанії, не
передбачає сплати тарифу на послуги з диспет-
черського (оперативно-технологічного) управ-
ління, встановленого Національною комісією,
що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)
з 1 січня 2020 р. на рівні 10,23 грн за МВт·год, а
також акцизного податку на вартість реалізо-
ваної електроенергії за ставкою 3,2%.
Отже загалом, попри певні зміни, нинішні
умови ПСО це ніщо інше, як порушення прин-
ципів функціонування ринку. Адже сьогодні ні
про добросовісну конкуренцію, ні про недис-
кримінаційне ціноутворення, що відображає
економічно обґрунтовані витрати, не йдеться.
Енергоатом | Новини ринку

16. Енергоатом України | №2 (49)16
Генеральний директор ВП «Енергоатом-Трейдинг»
Сергій Бедін: «До 1 липня 2019 року вітчизняна
атомна енергетика виживала в умовах низького
тарифу в 56,67 коп. за 1 кВт·год. За рахунок цього
тарифу компенсувались усі соціальні тарифи для на-
селення, «зелений» тариф для ВДЕ, «Роттердам +»,
втрати в мережах НЕК «Укренерго» та інші незрозу-
мілі витрати на розсуд НКРЕКП. Таким чином, тариф
для Енергоатома встановлювався за залишковим
принципом.
Український енергоринок створювався за європей-
ськими принципами. Проте, компанії Європи, що екс-
плуатують АЕС та задіяні в механізмі ПСО, працюють
у значно сприятливіших умовах. Наприклад, компа-
нія EDF, що виробляє понад 70% електроенергії у
Франції, зобов’язана продавати 150 ТВт·год електро-
енергії за ціною 42 євро за МВт·год за двосторонніми
договорами. Крім того, EDF несе на собі зобов’язання
з викупу усієї «зеленої» електроенергії у Франції для її подальшого перепродажу на ринках, а
також забезпечує продаж електроенергії населенню за доступними цінами. ČEZ у Чехії вільно
продає електричну енергію на всіх сегментах ринку, реалізуючи її за двосторонніми договорами
по 42 євро за МВт·год. Але, через бездіяльність НКРЕКП при підготовці до впровадження до
нового ринку – неприведення тарифів для населення до економічно обґрунтованих, відсутність
практики закупівлі втрат у магістральних мережах НЕК «Укренерго», відсутність ринку допо-
міжних послуг – на Енергоатом було покладено спеціальні обов’язки.
На сьогодні 15% відпуску електроенергії Компанія реалізує на ринку «на добу наперед», решту
обсягу – Гарантованому покупцю за граничними цінами на електронних аукціонах в межах ПСО.
З одного боку, Енергоатом стали сприймати дійсно стратегічним підприємством, важливим для
економіки країни та населення. З іншого, Компанія опинилася в ситуації, коли «друзям – ринок,
для Енергоатома – закон».
Тим не менш, є й позитивні моменти. Нам дозволили реалізувати за ринковою ціною хоча б
частину виробленої електроенергії. За півроку роботи в ринку Енергоатом отримав практично
100% оплату за відпущену електроенергію, за виключенням оплати з балансуючого ринку, де
оператором є НЕК «Укренерго», але там оплата відбувається з часовим місячним лагом.
Щодо перспектив Компанії на новому ринку. Ми очікуємо на комплексне вирішення проблеми
з погашенням заборгованості на оптовому ринку електричної енергії, з урахуванням законо-
давчо пов’язаних процедур, що передбачають внесення змін до Податкового кодексу, Кодексу з
процедур банкрутства, Бюджетного кодексу, рефінансування НАЕК «Енергоатом» через устав-
ний фонд Компанії з наступним списанням дебіторської заборгованості ДП «Енергоринок».
Сподіваємось, що держава поверне нам ці кошти в уставний фонд. Очікуємо змін та перегляду
ПСО – механізм покладення спецобов’язків не має гальмувати розвиток атомної енергетики.
Змін у порядку встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому
ринку та балансуючому ринку з метою мінімального впливу цих обмежень на ціну і обов'язко-
вих їх переглядів кожні півроку.
Попередні дії НКРЕКП, Міненерговугілля, Верховної Ради щодо енергоринку були доволі ха-
отичними. Необхідний єдиний координаційний центр реформи ринку, щоб разом дійти до тієї
європейської моделі ринку з якою і будемо у подальшому інтегруватись в європейське енерге-
тичне співтовариство».

17. 17серпень 2019 | лютий 2020
Новий ринок: сподівання
Трансформація енергетичного законодавства – про-
цес безперервний. І важливо не лише вчасно реагувати
на зміни в нормативно-правових актах, а й ініцію-
вати їх, аби захистити інтереси Компанії. Саме тому,
Енергоатом на початку січня 2020 року подав на розгляд
до Кабінету міністрів України та Мінекоенерго проект
постанови КМУ «Про внесення змін до Положення про
покладення спецобов’язків». Зокрема, пропонується
визначити граничну ціну як суму середньозваженої
ціни на електроенергію у квітні–травні 2019 р., тарифу
на послуги з диспетчерського управління і акцизного
податку. У підсумку, обґрунтована гранична ціна для
Енергоатома має збільшитись до 596 грн за МВт·год.
У щорічному звіті Секретаріату Енергетичного
співтовариства (Annual Implementation Report 2019)
зазначається, що в Україні встановлено занадто ви-
сокий рівень ПСО для державної генерації – НАЕК
«Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго». Директор се-
кретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач
під час презентації «Стан виконання Україною своїх
зобов’язань в Енергетичному Співтоваристві» відзна-
чив, що встановлені в Україні спеціальні обов’язки у
сфері електроенергетики мають бути приведені у від-
повідність до правил і норм ЄС.
Енергоатом також сподівається, що українські чи-
новники дослухаються до європейських експертів і
умови ПСО будуть вдосконалені та переглянуті. Для
Енергоатома, як для підприємства, що з року в рік
Енергоатом | Новини ринку
липень
2019 року
серпень
2019 року
вересень
2019 року
жовтень
2019 року
листопад
2019 року
грудень
2019 року
1639,71
1698,34
1669,44
1856,24
1604,67
1911,38
1533,16
1875,85
1320,35
1787,53
1207,80
1606,35
1639,71
1698,34
1669,44
1856,24
1604,67
1911,38
1533,16
1875,85
1320,35
1787,53
1207,80
1606,35
Середньозважені ціни на РДН, грн/МВт·год
ОЕС України Бурштинський острів
підтверджує свою ефективність, надзвичайно важливо
збільшити частку реалізації електроенергії за вільними
цінами. Потрібно внести такі зміни в ПСО, які, з одного
боку, убезпечать від шокового стану економіку країни
та населення через зростання цін на електроенергію, а
з іншого, дозволять вивільнити необхідний фінансовий
ресурс для підвищення безпеки АЕС, продовження
життєвого циклу енергоблоків, реалізації інвестицій-
них програм та планування майбутнього розвитку.
Частка кожного
виробника у продажі
Гарантованим ­покупцем
електроенергії для потреб
населення за ПСО
в ОЕС України, %
2,5
97,5
Енергоатом
Укргідроенерго

18. Енергоатом України | №2 (49)18
Наталія
Дегтяренко
дирекція з
комунікацій
Більш ніж півроку Україна живе в стані реформування енерго-
ринку. Як і будь-яка реформа, вона має бути не самоціллю, а
лише інструментом для досягнення конкретних цілей. Таких
як розвиток енергосистеми, забезпечення потреб суспільства
та економіки в електроенергії за прийнятною ціною, інтегра-
ція в європейську енергосистему тощо. Аналіз подій навколо
нинішнього ринку електроенергії дозволяє дійти висновку, що
багато рішень приймалися ситуативно без урахування наслідків.
Підтвердженням є те, що за останні півроку НКРЕКП внесла
зміни практично в усі регуляторні документи, а Уряд вже двічі
змінив механізм покладання спецобов'язків, вкотре відтягнувши
запровадження економічно обґрунтованих цін на електрику та
намагаючись винайти резерви для компенсації різниці в ціні для
населення і витрат на «зелений тариф».
РЕФОРМА РИНКУ: ВИХІД Є
Я
кщо поглянути на ре-
форму з точки зору пе-
ресічного споживача, то
новий ринок працює, і
електрика нікуди не зникла. Проте
учасникам ринку вже очевидно, що
нові правила не відповідають тим
сподіванням енергоспільноти, які
плекалися напередодні запуску «но-
вої повномасштабної моделі ринку
електричної енергії». Бо головна
ціль ринку встановлення ринкової
ціни на підставі «попиту-пропози-
ції» не була досягнута ні на ринку
«на добу наперед», а ні на ринку
двосторонніх договорів, а ні на
ринку допоміжних послуг, котрий
взагалі десь загубився. У підсумку
маємо цінову дискримінацію окре-
мих гравців ринку вкупі із тоталь-
ним адміністративним впливом на
ціни на всіх сегментах ринку, а та-
кож відновлення імпорту з РФ за
демпінговими неринковими цінами.
Всі ці фактори і підміна понять на
шляху реформування знищують
концепцію створення вільного та
незалежного ринку електроенергії
в Україні. І цю ситуацію рано чи пі-
зно доведеться виправляти.
Сенс прийняття закону «Про
ринок електроенергії» полягав не
тільки у бажанні України виконати
свої міжнародні зобов’язання. Але
й у створенні привабливих умов для
всіх без виключення гравців ринку,
у позбавленні від боргів і перехрес-
ного субсидіювання, у встановленні
обґрунтованої ціни на електроенер-
гію, у позбавленні від ручного ке-
рування генерацією, а також від
«тарифних ножиць», що застосову-
вались при формуванні тарифів для
різних видів генерації. І якщо вже
зовсім спростити розуміння мети
реформи, то вона мала б змінити
адміністративний підход на ринко-
вий, оскільки конкуренція на рівні
генерацій призвела б до того, що
їхню ефективність, визначав би ри-
нок, а не окремі зацікавлені гравці.
У цивілізованому світі така схема
ефективно працює, забезпечуючи
насамперед енергетичну безпеку та
стимулюючи всіх учасників ринку
до більш ефективного виробництва.
У розвинутому технологічному світі
якщо ти «корисний-ефективний-де-
шевий» — ти головний на ринку.
Держава ж забезпечує соціальні цілі
за рахунок прибутковості держав-
них підприємств і наповнення бю-
джету країни. У нас така мета навіть
не проголошується.
Фактично вже зараз, після за-
кінчення шести місяців з моменту
запуску нового ринку, ми можемо
спостерігати наслідки від впрова-
дження спотвореної моделі нового
Як ситуативно-рефлекторні рішення спотворюють енергоринок

19. 19серпень 2019 | лютий 2020
Енергоатом | Точка зору
ринку електроенергії. Однією з ключових
особливостей, притаманних енергосистемі
України є те, що в нашій країні понад поло-
вина електроенергії виробляється на АЕС і
станом на 1 лютого 2020 року в балансі потуж-
ності частка атомних станцій сягає 53%. І саме
державна компанія НАЕК «Енергоатом» від
ринку потерпає найбільше. Покладання спеці-
альних обов'язків у надмірному обсязі на дер-
жавні енергогенеруючі компанії Енергоатом
та Укргідроенерго викривило головну мету за-
провадження нового ринку.
Сталося так, що в останні десятиліття наша
держава по відношенню до ядерно-енергетич-
ної галузі України сформувала та користується
виключно споживацьким підходом, у якому
зазвичай присутні дві основні складові: за-
гравання зі споживачами електрики та попу-
лістська риторика з боку політиків. Під час
Міжнародної конференції «Ринок електрое-
нергії в Україні та атомна енергетика: шлях до
сталого розвитку чи деградація», що відбулась
4 грудня 2019 року в Києві та була організо-
вана Асоціацією «Український ядерний фо-
рум» і Громадською організацією «Українське
ядерне товариство» таку думку висловив пре-
зидент Центру глобалістики «Стратегія
ХХІ» Михайло Гончар: «Нинішня модель
енергоринку паразитарна, бо паразитує на
найбільшому в країні виробникові електрое-
нергії – Енергоатомі. «Енергетична стратегія
до 2035 року» розглядає атомну енергетику як
одне з найбільш ефективних низьковуглеце-
вих джерел електроенергії, частка якого має
зберігатись.
А отже не зрозумілими є ті процеси, які
відбуваються з дискримінаційними тарифами
для атомної енергетики. Уряди та президенти
міняються, здирництво з Енергоатома зали-
шається стабільним. Більш того, категорично
ігнорується той факт, що саме від фінансової
стабільності Енергоатома залежить розви-
ток підприємств – постачальників товарів та
послуг, адже електроенергія потрібна усім, а
стабільність усієї енергосистеми України за-
лежить саме від атомної енергетики, як базо-
вої генерації. Інвестиції в атомну енергетику
– це завжди довгострокові інвестиції. Атомна
галузь не передбачає швидких грошей, як не
може бути і приватизації Енергоатома, бо це
шлях до катастрофи. Зрозуміло, що нові про-
екти в атомній енергетиці, які базуватимуться
на новітніх технологіях потребують приват-
них інвестицій, але є межа яку переходити
не можна. Тому для атомної енергетики є три
можливих варіанти фінансування розвитку –
державне, приватне тільки для нових проек-
тів і державно-приватне партнерство. Проте
для будь якого з варіантів розвитку вкрай
необхідно виправити деформації на ринку
електроенергії».
Від запровадження нової моделі енерго-
ринку Компанія очікувала, що нарешті ситу-
ація зміниться і оператор всіх АЕС України
зможе працювати в тих умовах, у яких пра-
цюють оператори АЕС у Європі. Однак,
вже за результатами першого місяця ро-
боти нового ринку стало зрозуміло, що
Компанія знову стала жертвою популізму.
Під час свого виступу в рамках Міжнародної
Нинішня модель енергоринку
паразитарна, бо паразитує на
найбільшому в країні виробникові
електроенергії – Енергоатомі
Михайло Гончар

20. Енергоатом України | №2 (49)20
конференції президент Асоціації
«Український ядерний форум»
Юрій Недашковський зазначив,
що нова модель ринку в цілому
все ж таки відповідала фінансовим
сподіванням Енергоатома, але, на
жаль, у подальшому популізм пе-
реміг здоровий глузд та економічні
розрахунки: «Замість змін, що могли
б усунути виявлені недоліки діючої
схеми ПСО у серпні, фактично в
останні дні роботи попереднього
уряду, під шаленим політичним
тиском, під гаслами щодо порятунку
економіки, НАЕК «Енергоатом» зо-
бов’язали продавати 85% електрое-
нергії у рамках ПСО. Продавати за
ціною, яка фактично є нижчою за
собівартість виробництва електрое-
нергії на АЕС, оскільки в ній не вра-
ховані акцизний податок та плата
за диспетчеризацію, що суперечить
вимогам закону про те, що реаліза-
ція електроенергії для виконання
спеціальних обов’язків має здійс-
нюватися за економічно обґрунто-
ваною ціною.
Абсурдність ситуації полягає в
тому, що запропонований механізм
не вирішив проблеми економічно
прийнятної ціни для промисло-
вих споживачів, адже Енергоатом
із його низькою ціною усунули
з ринку двосторонніх договорів.
Конкурентні засади спотворені,
з’явились можливості для цінових
зловживань окремими учасниками
ринку, а для державних Енергоатома
та Укргідроенерго встановлено дис-
кримінаційні умови, що протирі-
чить директивам європейського
парламенту.
І це не голослівні заяви. На це
вказували і директор секретаріату
Енергетичного співтовариства ЄС
Януш Копач, і Антимонопольний
комітет України. Ще більше си-
туація загострилась з відкриттям
імпорту електроенергії з Білорусі
та РФ за демпінговими цінами.
Енергоатом витіснили з ринку «на
добу наперед». Відновились і давно
забуті диспетчерські обмеження.
Отже в новому ринку переваги
конкурентного ринку знівельовано
повністю. І на тлі усього цього пи-
тання: чому усі біди вітчизняної еко-
номіки, як і всі прорахунки наших
урядів, мають компенсуватись за
рахунок Енергоатома – є риторич-
ним. Держава звикло користується
перевагами АЕС, але не бажає за
це платити. Механізм покладання
спеціальних обов’язків є одним з
головних чинників викривлення
моделі функціонування україн-
ського енергоринку, і він має бути
скасований».
На переконання Володимира
Омельченка, директора енерге-
тичних програм Центру Разу-
мкова, 15% атомної генерації на
вільному ринку замало для роз-
витку атомної генерації, і обсяг
ПСО для Енергоатома має продов-
жувати зменшуватись: «Діюча мо-
дель ринку електроенергії, хоча і є
більш прогресивною у порівняні з
попередньою, але має суттєві де-
формації: впроваджуються адмі-
ністративні режими регулювання,
price-cap, ручне керування ринком.
Треба чітко розуміти, що атомна
генерація знаходиться у дуже
складному становищі з точки зору
лобізму, тому що є багато зацікавле-
них у обмеженні атомної енергетики
як за тарифами, так і за обсягами
виробництва електроенергії. Це і
«зелені», і тепловики, і просто за-
цікавлені у тому, щоб Енергоатом
залишався «дійною коровою».
Натомість Енергоатом, як ніхто ін-
ший, з наполягав на впровадженні
реальної ефективної моделі ринку».
Експерт переконаний, що
Юрій Недашковський
В останні
десятиліття
наша держава
по відношенню
до ядерно-
енергетичної
галузі
користується
виключно
споживацьким
підходом

21. 21серпень 2019 | лютий 2020
попри багаторічні тарифні знущання над
Енергоатомом, компанія неодноразово довела
свою ефективність, і таких прикладів в еко-
номіці України можна знайти лічені одиниці.
«Попри дискримінаційну тарифну політику з
боку держави за останні 5 років Енергоатом до-
сяг значних успіхів. Серед досягнень Компанії,
в першу чергу, варто відзначити реальну, а не
«на папері» диверсифікацію джерел поста-
чання ядерного палива. Продовження строків
експлуатації 10 енергоблоків АЕС і виконання
програм підвищення безпеки. Будівництво
Централізованого сховища для відпрацьова-
ного ядерного палива. І саме тому я вважаю
заяви стосовно неефективності Енергоатома
такими, що не мають під собою жодного під-
ґрунтя», - наголошує пан Омельченко.
Енергетичні ринки Європи:
впровадження best cases як
приклад для наслідування
А поки в Україні винаходять велосипед
реформування ринку електроенергії, енерге-
тичні ринки Європи вже переходять на інший
рівень розвитку, запроваджуючи повну лібе-
ралізацію, що дозволяє різним гравцям вихо-
дити на роздрібні енергоринки інших країн
ЄС та пропонувати нові продукти та послуги.
До речі, результатом такої лібералізації вже
стали вдосконалення і стандартизація ринко-
вих комунікацій. Таким чином центральним
елементом енергоринку Європейського Союзу
стає користувач.
На необхідності аналогічних змін, для
яких потрібна докорінна зміна свідомості і
суспільства, і всіх учасників ринку електрич-
ної енергії України по відношенню до існую-
чої згубної моделі патерналізму та популізму
наголошує завідувач відділу енергетичної
та техногенної безпеки Національного ін-
ституту стратегічних досліджень (НІСД)
Олександр Суходоля. В ході дискусії «Ринок
електроенергії в Україні та атомна енергетика:
шлях до сталого розвитку чи деградація» екс-
перт зауважив, що Україна й досі не спромо-
глась вирішити низку стратегічних питань,
зокрема, врегулювати відносини «держа-
ва-споживач-виробник»: «Держава чомусь об-
рала для себе роль зацікавленого управлінця,
який повністю нехтує інтересами виробника.
Підтвердженням цього є спецобов’язки, що
покладені на державні компанії.
Держава хоче ощасливити споживачів, але
це ні що інше як популізм, який гальмує роз-
виток енергетичної галузі. Політичні лідери
продовжують обіцяти «низькі ціни» для на-
селення, турбуючись лише про електоральні
рейтинги. Таку модель популізму запрова-
дили ще з часів здобуття Україною незалеж-
ності, і вона на жаль продовжує діяти. Доки
політичне керівництво країни не відмовиться
від популістських обіцянок і не припинить
Енергоатом | Точка зору
Володимир
Олмельченко
Олександр
Суходоля