Презентація Анжели Богуш (с. Оране, Іванківський район, Київська обл.) в рамках фіналу Всеукраїнського конкурсу рефератів серед учнівської молоді «Ядерна енергія і світ» 2019 року.
1. Роботу виконала:
Богуш Анжела Сергіївна
учениця 11 класу
Опорного навчального закладу
Прибірське навчально-виховне
об`єднання «Загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок»
2. Вступ
Бурхливий розвиток енергетики у ХХ столітті став основою
швидкого розвитку економіки й підвищення якості життя людей.
Саме в цей період відбулися становлення й розвиток атомної
енергетики та об`єднаних енергосистем.
Протягом останніх років Україна зазнає великої енергетичної
кризи, викликаної прискореним розвитком енергомістких галузей
господарського комплексу безплатним і марнотратним використанням
енергоносіїв, відсталими технологіями, виснаженням і деградацією
розвіданих покладів вугілля, нафти і газу.
Фундаментальний конфлікт навколо атомної енергії є майже
настільки ж давнім, як і її комерційне використання. Мрії її
прибічників про розквіт цього виду енергії розвіялись, а велика
небезпека, як і загроза зловживання нею у військових цілях,
залишились. Окрім того, в світлі останніх подій нового масштабу
набула проблема терористичних акцій, пов’язаних з використанням
атомної енергії. Навіть потепління клімату та вичерпність викопного
палива не можуть переважити проблем безпеки атомної енергії.
3. Що таке атомна енергія?
Атомна енергія — енергія, що виділяється під час перетворень атомних ядер. Перетворення
ці можуть відбуватися спонтанно або при зіткненнях із ядрами нейтронів чи прискорених
заряджених частинок.
Атомна енергетика відіграє важливу роль у сучасному енерговиробництві – частка
виробітку електроенергії на АЕС в світі перебуває на рівні 16%.
4. В історії людства не було наукової події, більш видатної за своїми наслідками, ніж
відкриття ділення ядер урану. Цей винахід прибавив до запасів енергетичних копалин істотну
кількість ядерного палива. Запаси урану у земній корі оцінюються величезним числом 1014
тонн. Але основна маса цього багатства знаходиться у розсіяному стані – у гранітах,
базальтах. У водах світового океану кількість урану досягає 436 тонн.
5. Ядерні реактори
У 30 країнах світу функціонує
440 ядерних реакторів, з яких 104
— у США, 59 — у Франції, 54 — в
Японії, 31 — в Росії, 19 — у
Німеччині. Україна має 13 діючих
ядерних реакторів і посідає 10-те
місце у світі за їх кількістю. На цей
час у різних країнах будують ще 24
реактори, з яких дев’ять
споруджують в Індії, чотири — в
Росії, чотири — в Китаї, два — в
Японії.
Сьогодні центр експансії ядерної
енергетики перемістився до Азії. Це
Китай, Індія, Японія, Південна
Корея, Тайвань.
У таких країнах як
Франція, Бельгія,
Швеція, Японія,
Південна Корея,
Фінляндія, що не мають
у своєму розпорядженні
достатніх власних
запасів органічного
палива, АЕС стали
основним джерелом
електричної енергії,
забезпечили їм
енергетичну
стабільність та
успішний економічний
розвиток.
6. Що таке енергоатом?
Державне підприємство "Національна атомна
енергогенеруюча компанія (НАЕК) «Енергоатом» —
оператор усіх діючих атомних електростанцій України.
Створено у жовтні 1996 року. Його основна мета —
збільшення виробництва електроенергії та коефіцієнта
використання встановленої потужності АЕС за умови
постійного підвищення рівня безпеки експлуатації. В
2018 році атомні електростанції згенерували 46,3
відсотків загальної електроенергії України. Отже,
атомні електростанції відіграють значну роль в
генеруванні та надаванні українським людям електрики
як такої.
7. Енергетична стратегія України
Енергетична стратегія України на період до 2030 року
передбачає зростання виробництва електроенергії в
країні до 420,1 млрд. кВт/год. При цьому частка
виробництва електроенергії на АЕС у 2030 році має
становити 52% від загального. Для цього заплановано
побудувати до 2030 року ще 22 атомні енергоблоки.
8. Безпечних реакторів не існує. Як свідчить офіційна статистика, несправності в роботі АЕС у світі
стаються майже щодня. Деякі з них супроводжуються викидами радіоактивних речовин і завдають шкоди
робітникам станцій, місцевим жителям та довкіллю. Аварії можливі і на інших об’єктах атомної
енергетики, починаючи з шахт видобування урану і закінчуючи сховищами відходів.
Небезпечне транспортування. Щороку через Україну транспортують понад 100 радіоактивних
вантажів. Перевезення здійснюються переважно залізницею – тими самими шляхами, якими йдуть
пасажирські потяги. Аварія потягу з радіоактивними відходами може зашкодити населенню в місцях, де
немає радіоактивних підприємств.
9. Терористична небезпека. Атомні реактори будувались насамперед для виробництва плутонію для ядерної
зброї. Технології, які застосовують в атомній енергетиці, можуть бути використані у військових цілях. Тому
розповсюдження атомної енергетики значною мірою сприяє поширенню ядерної зброї у світі.
Проблема радіоактивних відходів. Для виробництва 1 тони ядерного палива на поверхню дістають майже 3
000 тон радіоактивної уранової руди. Решта стає відходами. При переробці 1 тони відпрацьованого ядерного
палива утворюється більше 2200 тон радіоактивних відходів. Переробка не позбавляє відпрацьоване паливо
радіоактивності. Їх необхідно зберігати у спеціальних контейнерах під постійним контролем фахівців, аж доки
радіоактивні речовини не розкладуться на безпечні. Час розкладу становить від десятків тисяч до мільйонів
років. В Україні немає місця для остаточного захоронення відходів, тому їх зберігають у «тимчасових» сховищах,
які розраховані, зазвичай, на 50 років.
10. Марно витрачає природні ресурси. Україні для користування ядерними реакторами не вистачає не
тільки фінансових, а й природних ресурсів. Для роботи лише одного із 15-ти атомних блоків щогодини
потрібно більше 120-ти залізничних цистерн прісної води. Запаси урану вичерпаються навіть швидше,
ніж нафти чи газу. Згідно з останніми даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), урану
у світі залишилось лише на 40 років.
Не рятує клімат. Для припинення зміни клімату на Землі потрібно скоротити викиди парникових
газів на 80% найближчими десятиліттями. Якби атомна енергетика могла допомогти, потрібно було б
побудувати близько 2000 нових АЕС до 2050 року, тобто зводити новий реактор кожні 5 днів. Сьогодні на
планеті працює 439 реакторів – на 1 менше, ніж 5 років тому. Протягом останніх 10-ти років у світі було
побудовано лише 9 реакторів, а зупинено 10.
11. Загрозливі старі реактори. З 2010 в Україні мали б почати закривати старі атомні реактори. Проте
енергетики планують подовжити час роботи реакторів ще на 15 років. Таке рішення збільшує
ймовірність аварій. Важка аварія на Чорнобильській АЕС в Україні у 1986 році, що кваліфікується за
міжнародною шкалою ядерних подій як аварія найвищого сьомого рівня, призвела до екологічної
катастрофи на величезній території, загибелі людей, переселення сотень тисяч людей, підірвала
довіру світового співтовариства до атомної енергетики.
У багатьох країнах були призупинені програми розвитку атомної енергетики, а в деяких країнах
взагалі відмовилися від планів її розвитку. Проте, не дивлячись на це, вже до 2000 року на АЕС, що
експлуатувалися 37 країнами, вироблялося 16% світового виробництва електроенергії. Ще одним
тяжким ударом для світової атомної енергетики стала аварія на японській АЕС «Фукусіма-1», що
відбулася 11 березня 2011 року.
12. Вимоги атомної енергетики
•необмежене забезпечення людства паливними ресурсами шляхом ефективного використання
природного урану, а надалі і торію;
•унеможливлення важких аварій із радіаційними викидами (які тягнуть за собою евакуацію
населення) за будь-яких відмов устаткування, помилок персоналу та зовнішніх впливів;
•екологічно безпечні виробництва енергії й утилізації відходів шляхом замкнення паливного
циклу зі спаленням у реакторі довго живучих актиноїдів і продуктів ділення, з радіаційно
еквівалентними похованнями РАВ без порушення природного радіаційного балансу;
•перекриття каналу поширення ядерної зброї, пов’язаного з ядерною енергетикою, через
поступове виключення з неї технологій вилучення плутонію з ОЯП і збагачення урану, а також через
забезпечення фізичного захисту ядерного палива від крадіжок;
•економічна конкурентоздатність за рахунок зниження вартості та відтворення палива,
підвищення ефективності і термодинамічного циклу, розв’язання проблем безпеки АЕС без
ускладнення їхніх конструкцій і висунення особливо жорстоких вимог до персоналу та устаткування.
Щоб продуктивно розвиватися далі, атомна енергетика
має відповідати цілій низці вимог, серед яких:
13. Висновок
Майбутні рішення питання щодо того, як буде відбуватись глобальне стабільне
енергозабезпечення у світі на тлі зростання населення та падіння добробуту, виходить за рамки
питання майбутнього поводження з атомною енергією.
Ми побачили: без значного втручання держави у найближчому майбутньому відродження
атомної техніки не станеться. Але це не означає, що воно виключено, оскільки ще більше, ніж
енергетична галузь, яка і надалі хоче використовувати старі інвестиції, політика, під впливом
стрімко зростаючих цін на енергію та в очікування жорстких зобов’язань стосовно захисту клімату,
все більш активно намагається висунути атомну енергію на передній план.
Нові реактори не зможуть стримувати ні потепління клімату в довготривалій перспективі,
ні зростання цін на енергію, тому іншими словами; як і за часів перших запеклих дискусій навколо
ядерної енергії у 70-ті та 80-ті роки 20-го століття, противники атомної енергії в 21 столітті
продовжують наводити найпереконливіші аргументи щодо використання атомної енергетики.