Презентація до відкритого уроку з фізики на тему "Рентгенівське випромінювання". Містить цікаві індивідуальні завдання для учнів та критеріїї їх оцінювання.

2. ЯКЩО ВВААММ ЦЦІІККААВВОО ЗЗННААТТИИ
ВВІІДДППООВВІІДДІІ ННАА ТТААККІІ
ЗЗААППИИТТААННННЯЯ::
1.Що таке х-промені і звідки вони беруться?
2.Як використовує сучасна цивілізація
рентгенівське випромінювання?
3.Які методи діагностики використовуватиме
людство в третьому тисячолітті?

3. УУРРООКК ННАА ТТЕЕММУУ::
““РРЕЕННТТГГЕЕННІІВВССЬЬККЕЕ ВВИИППРРООММІІННЮЮВВААННННЯЯ””

4. МИ ППЕЕРРЕЕККООННААЄЄММООССЯЯ ЩЩОО::

5. РРооббооттаа ттввооррччиихх ггрруупп

6. ВАША РОБОТА БУДЕ ОЦІНЕНА
НАСТУПНИМ ЧИНОМ:
êðèòåð³¿
îö³íþâàííÿ
êðèòåð³¿
îö³íþâàííÿ
êðèòåð³¿
îö³íþâàííÿ

8. 8 листопада 1895 рік - день, який приніс
людству велике відкриття Ввечері цього дня в
баварському місті Вюрцбурзі, в фізичній
лабораторії місцевого університету, професор
Вільгельм Конрад Рентген, вивчаючи вакуумні
трубки, помітив в темноті приміщення, що при
подачі струму високої напруги на вакуумну
трубку, яка загорнута в щільний чорний папір,
з'явилося зеленувате свічення.
1845-1923
Вільгельм Конрад
Рентген
Фізична лабораторія Вюрцбургського
університету

9. Тоді він навіть не підозрював,
що починав науковий прорив, прорив
з нашого видимого світу в невидимий
світ фантастичних швидкостей і
енергій. Та передчуття великого
охопило вченого. В той вечір він не
пішов з лабораторії і на сім тижнів
став її добровільним в’язнем. За
короткий час, з допомогою зроблених
самотужки приладів і винахідливих
прийомів, які потім були використані і
в інших областях фізики, Рентген
настільки повно вивчив нове світіння,
що до 1908 р. до його даних не було
додано нічого суттєвого.

10. 23 січня 1896р. Рентген
виступив з доповіддю на засіданні
місцевого наукового товариства. Він
повідомляє про своє відкриття і тут
же робить рентгенівський знімок
руки головуючого на засіданні -
відомого на той час анатома
Альберта Фон КеллікераВражений
Келлікер, заявив, що за 48 років
перебування в науковому товаристві
він вперше присутній при такому
великому відкритті. Він проголосив
трьохкратне «ура» на честь вченого і
запропонував назвати нові промені
його іменем.
Рентгенівський знімок руки
Альберта фон Келлікера,
зроблений Рентгеном

11. Після доповіді Рентгена
почалася справжня наукова лавина.
Тільки в 1896 р. з’явилось понад 1200
публікацій. Ім’я Рентгена стало
відомим у всьому світі. Однак це не
змінило вченого. Він відхилив місце
президента наукового товариства,
звання академіка Пруської Академії
наук, пропозиції титула дворянина і
різних орденів, а самі промені до
останніх років життя називав Х-
променями.
Один з перших
рентгенівських апаратів
Він відмовився від патенту, запропонованого
Берлінським всезагальним товариством, заявивши, що його
відкриття належить всьому світу.

12. В 1901р. професору
Вільгельму Конраду Рентгену була
присуджена перша Нобілевська
премія по фізиці. Її грошову частину
(50000 крон) Рентген передав на
потреби Вюрцбургського
університету.

13. Рентген чи Пулюй … наука
мстить за повільність. За 14 років до
відкриття в 1895 р. Рентгеном Х–
променів Іван Пулюй, український
вчений, сконструював і запатентував
лампу, яка давала можливість
просвічувати предмети, а побічний ефект
лампи - мерехтіння в її світлі кристалів
барію. Виявивши незвичайний ефект
лампи Пулюй не став поспішати, а, почав
всебічно досліджувати явище, докладно
описуючи всі деталі. У процесі вивчення
нових променів вчений зробив небачені
знімки. На одному з перших «пулюєвскіх»
знімків чітко видна шпилька під дитячою
рукою, на якій просвічували кісточки
долоні і фаланг пальців.

14. Про свої шукання Іван Павлович
періодично розповідав в науковому журналі
Імператорської академії наук у Відні. На публічних
лекціях він демонстрував свої знімки і навіть
випустив брошуру «Сяюча електронна матерія і
четвертий стан речовин». Вчений докладно описав
невідомі промені ще в 1880-1882 роках. А
сконструйована їм лампа була удостоєна срібної
медалі на Міжнародній електротехнічній виставці в
Парижі в 1881 році та випускалася серійно За
допомогою цього пристрою І. П. Пулюй вперше у
світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-
річного хлопчика, знімок руки своєї дочки зі
шпилькою, а також знімок скелета
мертвонародженої дитини. Серія рентгенограм
органів людини, виконана Пулюєм, була настільки
чіткою, що дозволила виявити патологічні зміни в
тілах пацієнтів. Однак відсутність належним чином
обладнаної лабораторії і матеріальні труднощі
сильно гальмували дослідження вченого.

15. В подальшому про цей день (11
січня 1896 року) неодноразово згадував
син Івана Павловича Пулюя: “…Батько
прочитав звістку про відкриття Рентгена,
лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка і
обхопивши голову руками, він раз від
разу вигукував: "Моя лампа! Моя
лампа!...". Незабаром, отримавши
примірник статті Рентгена, Пулюй із
здивуванням побачив, що його давнішній
знайомий Рентген жодним словом не
згадав про нього. Він написав Рентгену
лист з питанням, чи використовував він в
своїх дослідженнях над Х-променями
його лампу, але це питання з підтекстом
(якщо використовував, то чому він не
послався на Пулюя?) залишилося без
відповіді.
Ейнштейн, який
товаришував тоді із Пулюєм,
написав йому: «Хай
залишається при Вас
сатисфакція, що й Ви вклали
свою частку в епохальне
відкриття. Хіба цього мало?
А коли на тверезий розум, то
все має логіку. Хто стоїть за
Вами, русинами (так тоді
називали українців), – яка
культура, які акції? Прикро
Вам це слухати, та куди
дінешся від своєї долі? А за
Рентгеном – уся Європа».

16. Через рік після відкриття Рентгеном
X-променів він отримав листа від
англійського моряка: «Сер, з війни у мене в
грудях застрягла куля, але її ніяк не можуть
видалити, оскільки її не видно. І ось я почув,
що ви винайшли промені, за допомогою яких
мою кулю можна побачити. Якщо це можливо,
надішліть мені трішки променів у конверті,
доктори знайдуть кулю і я надішлю вам
промені назад». Звичайно, у Рентгена був
легкий шок. Відповідь його була такою:
«Наразі я не маю такої кількості променів.
Але якщо вам нескладно, надішліть мені свою
грудну клітку, я знайду кулю й надішлю вам
грудну клітку назад».

22. Підгрупа “Дослідники”
створили сайти в мережі
інтернет, де розміщена
наступна інформація:
1. Альтернатива рентгену – міф
чи реальність.
2. Т-промені, альтернатива
рентгену.
3. Альтернативою рентгену стане
видиме світло.

23. Отже, що ми знаємо про
рентгенівське випромінювання
(доповніть речення)
Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або х-
промені — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною
хвилі від до .
В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського
випромінювання лежить між ______________________________________.
Виникає від _________________________________________________
___________________________________________________________________
Використовується у ____________________________________.
Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики
________________________________________________________.
Першовідкривачем випромінювання є _______. Його працями пізніше
скористався _____________, котром особисто ____________
було презентовано свої праці.

24. Отже, ми знаємо про
рентгенівське випромінювання :
Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або
х- промені — короткохвильове електромагнітне випромінювання з
довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм.
В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського
випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями
Виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у
речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома.
Використовується у науці, техніці, медицині.
Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики
гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність.
Першовідкривачем випромінювання є Іван Пулюй. Його працями
пізніше скористався Вільгельм Рентген, котрому особисто
Пулюєм було презентовано свої праці.

25. ВПРАВА
«МІКРОФОН»
ССЬЬООГГООДДННІІ ННАА
УУРРООЦЦІІ ЯЯ
ДДООВВІІДДААВВССЯЯ
ППРРОО ТТААККУУ
ВВААЖЖЛЛИИВВУУ РРІІЧЧ……