презентація тема 6

1. Тема 6. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ
6.1.Сутність фінансового забезпечення малих
підприємств на основі дії фінансового механізму.
6.2.Концепція реалізації малими
підприємствами фінансового забезпечення на
основі самофінансування і кредитного
фінансування.
6.3.Фінансування приватної справи за рахунок
коштів фонду зайнятості і кредитних спілок.
6.4.Фінансування розвитку малого бізнесу в
Україні міжнародними фінансовими організаціями.

2. 1.Фінансовий механізм є системою фінансових
відносин, які виникають на стадії формування,
розподілу і перерозподілу ВВП з приводу
створення, акумуляції і використання фінансових
ресурсів.
2. Фінансовий механізм є системою нормативно-
правових актів, що регулюють фінансові відносини.
Елементами фінансового механізму є фінансові
відносини, фінансові важелі, що приводяться в дію
відповідними фінансовими методами, фінансові
інструменти, правове, нормативне та інформаційне
забезпечення.

3. 1.Фінансові методи – це способи впливу на інтереси економічних
суб'єктів за допомогою фінансових інструментів.
До фінансових методів належать фінансове планування, фінансовий
облік, фінансовий аналіз, фінансове регулювання і фінансовий
контроль.
2.Фінансові інструменти – це прийоми дій та/чи методів або набір
фінансових показників, через які керуюча система може впливати
на господарську діяльність підприємства (наприклад, прибуток,
дохід, фінансові санкції, ціна, зарплата, податки, процентна ставка
тощо).

4. 3.Фінансові відносини – відносини, що виникають
між підприємством та іншими економічними
суб'єктами за допомогою грошових платежів.
4.Правове регулювання функціонування
фінансового механізму містить у собі законодавчі
акти, постанови, накази й інші правові документи.
5.Нормативне забезпечення – це інструкції,
нормативи, норми, тарифні ставки, методичні
вказівки і роз'яснення тощо.
6. Інформаційне забезпечення – це різна
економічна, комерційна, фінансова й інша
інформація.

5. Механізм фінансового забезпечення
малих підприємств – це сукупність
методів, важелів, інструментів й форм
прояву, створення і використання
фінансових ресурсів, за допомогою
яких забезпечуються процеси
ефективного розвитку малих
підприємств.

8. Метод фінансування Рівень ризику
низький середній високий
Самофінансування +
Акціонування +
Кредитне фінансування +
Емісія облігацій +
Комерційне кредитування +
Лізинг +
Емісія комерційних цінних
паперів
+
Таблиця 2
Рейтинг методів фінансування підприємницької діяльності
за рівнем ризику

12. Для збільшення розміру чистого прибутку малим
підприємствам доцільно розробляти заходи по збільшенню
виручки від реалізації продукції і заходи по зменшенню
витрат на виробництво та реалізацію продукції.
До заходів, пов’язаних з формуванням доходів та здійсненням
витрат на виробництво та реалізацію продукції, можна
віднести:
1. оцінку та прогнозування кон’юнктури ринку продукції, що
виготовляє підприємство;
2. використання сприятливої кон’юнктури даного ринку в
окремих його сегментах;
3. підвищення рівня ділових зв’язків з партнерами;
4. розробка системи управління витратами;
5. доведення розроблених заходів до відповідальних та
контроль за їх виконанням та ін.
Серед наведених заходів найважливіше значення має
створення ефективної системи управління витратами.

13. Амортизаційна політика - це частина загальної
політики формування власних фінансових ресурсів.
Сутність полягає в управлінні амортизаційними
відрахуваннями від використовуваних власних
основних засобів і нематеріальних активів з
метою їхнього реінвестування у виробничу
діяльність.

14. 1 етап. Ідентифікація і врахування основних факторів,
що визначають передумови формування
амортизаційної політики
1.1. обсяг використовуваних основних засобів і
нематеріальних активів;
1.2.методи відображення в обліку реальної вартості
використовуваних основних засобів і нематеріальних
активів;
1.3. реальний термін використання підприємством
активів, що амортизуються;
1.4.дозволені законодавством методи амортизації;
1.5.склад і структура використовуваних основних засобів;
1.6.темпи інфляції;
1.7.інвестиційна активність підприємства;

15. 2 етап. Вибір відповідних методів амортизації.
Вибір методу амортизації основних фондів базується на розробці
бізнес-плану діяльності підприємства протягом
амортизаційного періоду та повинен враховувати такі
фактори:
темпи зростання обсягів діяльності та її доходності;
темпи зростання витрат;
зміни в податковій політиці держави або податковому статуті
підприємства;
необхідність та час виконання фінансових зобов’язань, джерелом
покриття яких є чистий прибуток підприємства або проведення
капітальних витрат за рахунок прибутку;
прогнозований період експлуатації об’єкта амортизації до його
ліквідації або продажу, можливу ціну реалізації об’єкта
амортизації;
потребу в формуванні власних фінансових ресурсів протягом
амортизаційного періоду.

16. 3 етап. Забезпечення цільової спрямованості фінансових
ресурсів, сформованих за рахунок амортизаційних
відрахувань.
Фінансові ресурси, сформовані за рахунок амортизаційних
відрахувань, повинні спрямовуватися на здійснення
капітального ремонту основних засобів; реконструкції,
модернізації, технічного переоснащення та інших видів
поліпшення основних засобів; придбання нових видів
нематеріальних активів (у першу чергу, пов’язаних з
інноваційною діяльністю).
4 етап. Оцінка ефективності амортизаційної політики.
В умовах обмеженого застосування можливих методів
амортизації оцінка ефективності амортизаційної політики
підприємства базується на порівнянні двох альтернати:
грошовому потоці (суми прибутку й амортизаційних
відрахувань) при прямолінійній та при прискореній
амортизації окремих активів, що амортизуються (чи всієї їх
суми).

19. Малі підприємства
ГарантІнвестори Банки
фінансування фінансування
гарантіягарантія
Гарантійний фонд
Активи фонду
Грошові
кошти
Цінні папери Нерухомість Матеріальні
цінності
Майнові та немайнові
права
Учасники гарантійного фонду
Держава Органи
регіонального
управління
Комерційні
організації та
банки
Іноземні
інвестори
Громадські
організації
Рис. 5 Схема гарантування з використанням активів гарантійного фонду

20. Організаційні, правові та юридичні основи створення і
діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, прав та
обов'язків членів кредитних спілок та їх об'єднань
визначені Законом України від 20.12.2001 р. №2908 –
111 „Про кредитні спілки”. Закон набув чинності від
23.01.2002 р.
Важливо. Кредитна спілка – це неприбуткова
організація, заснована фізичними особами на
кооперативних засадах з метою задоволення потреб її
членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових
послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів
кредитної спілки.

21. Кредитна спілка створюється на підставі рішення
засновницьких зборів. Чисельність засновників
(учасників) спілки не може бути меншою за 50 осіб,
що можуть бути членами кредитної спілки та
об'єднані хоча б однією з наступних ознак: мають
спільне місце роботи або навчання чи
відносяться до однієї місцевої (в тому числі
районної, обласної) профспілкової, іншої
громадської або релігійної організації або
проживають в одному селі, селищі, місті, районі,
області.

22. Органами управління кредитної спілки є загальні збори, спостережна
рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління.
Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та
додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу
спілки і не може бути меншим 10% суми від суми її загальних
зобов'язань.
Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових
та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.
Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків
кредитної спілки, котрі не можуть бути покриті за рахунок
надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності
кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.
Резервний капітал формується за рахунок вступних внесків членів
кредитної спілки та частини доходу до моменту досягнення їм не
менше 15% від суми активів, урахованих на ризик кредитної спілки.
При ліквідації кредитної спілки залишок коштів резервного капіталу
зараховується до Державного бюджету України.
Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових
внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних
осіб, безоплатно отриманого майна та позаоборотних засобів.

23. Кредитна спілка відповідно до свого статуту може
виконувати таки види господарської діяльності:
1.приймати вступні, обов'язкові та інші внески від членів спілки;
2. надавати кредити своїм членам на умовах їх платності,
терміновості та забезпеченості в готівковій та безготівковій
формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки
можуть також фермерські господарства та приватні
підприємства, що знаходяться в їх власності. Розмір кредиту не
може перевищувати 20 % від капіталу кредитної спілки;
3. залучати на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на
депозитні рахунки як у безготівковій так і у готівковій формі.
Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не
можуть перевищувати 10% від загальних зобов'язань кредитної
спілки;
4. виступати поручителем виконання членом спілки зобов'язань
перед третіми особами;

24. 5. розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитних
рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право
роботи з внесками громадян;
6. залучати на договірних умовах кредити банків та інших
установ виключно для надання їх членам кредитної спілки.
Загальна сума залучених кредитів не може перевищувати
50% вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної
спілки на момент залучення;
7. надавати кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не
передбачено Уповноваженим органом;
8. бути членом платіжних систем;
9. оплачувати за дорученням своїх членів вартість товарів,
робіт та послуг у межах наданого кредиту;
10. займатись благодійною діяльністю за рахунок коштів
спеціально створеного фонду.

25. Європейський банк реконструкції і розвитку – міжнародна фінансова
організація, яка фінансує проекти в 34 країнах від Центральної Європи до
Центральної Азії а також в країнах Південного і Сходного Середземномор'я.
Німецько-Український фонд (НУФ) був створений в 1999 році як фінансова
установа особливого виду в рамках програми Федерального Уряду Німеччини
"ТРАНСФОРМ" з підтримки процесу реформ в Україні. Засновниками НУФ
виступили німецька Кредитна установа для Відбудови (KfW), Національний
банк України та Уряд України в особі Міністерства фінансів.

26.  Вимоги до малих, середніх підприємств – позичальників,
позик та проектів:
Мале (середнє) підприємство – позичальник:
 Повинно бути зареєстровано в Україні як юридична особа і
відноситься до приватного сектора або контролюватися
ним;
 Повинно бути платоспроможним та життєздатним із
комерційної точки зору;
 Повинно мати не більше ніж 500 постійних працівників;
 Не може бути компанією, пов'язаною з банком учасником,
який надає позику;
 Не може вносити суттєвих змін до своїх статутних
документів упродовж усього строку кредиту;
 Співвідношення борг/капітал (з урахуванням позики) до та
протягом строку впровадження проекту не повинно
перевищувати 70:30 ;
 активи підприємства перед упровадженням проекту
повинні становити не більше ніж 4000 000 доларів США (на
основі відновлення вартості, без урахування вартості землі
та будівель).

27. Проект:
 Кожен проект, затверджується на основі оцінки,
проведеної банком – учасником та Кредитним
радником ЄБРР, включаючи перегляд детального
бізнес-плану;
 Проект повинен, у найгіршому випадку, мати
позитивну чисту теперішню власність при ставці
дисконту, яка щонайменше урівнювала б майбутні
грошові надходження з вартістю кредиту,
включаючи проценти та інші збори;
 Проект повинен бути розроблений з дотриманням
відповідних нормативів щодо охорони здоров'я,
навколишнього середовища та безпеки праці,
зокрема, згідно з чинним екологічним
законодавством України та Природоохоронними
вимогами й Екологічними процедурами ЄБРР;

28.  Проект не повинен бути пов'язаний з гральним
бізнесом, виробництвом тютюнових виробів, міцних
(з умістом алкоголю більше 15%) напоїв, зброї та
військового спорядження, а також товарами та
діяльністю, занесеною до Природоохоронного списку
ЄБРР;
 Мінімальний розмір проекту – 180 000 доларів США;
 Максимальний розмір проекту – 4 000 000 доларів
США;
 Бенефіціар або спонсор повинен внести щонайменше
30% вартості проекту з власних коштів (включати
значну суму в грошовій формі);
 Закупівля товарів та послуг повинна здійснюватися
відповідно до правил ЄБРР із тим, щоб товари та
послуги купувалися за ринковими цінами та за
принципами тендеру.

29. Програма мікрокредитування ЄБРР Німецько-Український Фонд
МІКРОКРЕДИТИ
Індивідуальний розмір кредиту
100 - 20.000 дол. США
(до 30.000 дол. США винятково)
100 - 25 000 євро
Валюта
гривні або долари США,
або гривні індексовані в долари США
гривні або євро
Відсоткова ставка
В гривнях: близько до ринкової, в доларах США: нижче
за ринкову
В гривнях: близько до ринкової,
в євро: макс. 18,5% річних
Види діяльності, які можуть бути
профінансовані
Торгівля, виробництво, послуги** Торгівля, виробництво, послуги**
Призначення кредиту Обіговий капітал Основний капітал Обіговий капітал Основний капітал
Термін погашення до 6 місяців* до 1.5 року* до 6 місяців* до 1.5 року*
Механізм погашення рівні місячні внески (як правило) рівні місячні внески (як правило)
Максимальна кількість працівників 20 20
Власність у більшості приватна українська у більшості приватна
МАЛІ КРЕДИТИ
Індивідуальний розмір кредиту
20.000 - 75.000 дол. США
(до 125.000 дол. США винятково)
25.000 - 100 000 євро ***
Валюта
гривні або долари США,
або гривні індексовані в долари США
гривні або євро
Відсоткова ставка
В гривнях: близько до ринкової, в доларах США:
максимум 16% (приблизно)
В гривнях: близько до ринкової,
в євро: максимум 13,5%
Види діяльності, які можуть бути
прфінансовані
Торгівля (тільки основний капітал),
послуги, виробництво**
Послуги, виробництво**
Призначення кредиту Обіговий капітал Основний капітал Обіговий капітал Основний капітал
Термін погашення до 1 року до 3 років до 1 року до 3 років
Механізм погашення рівні місячні внески (як правило) рівні місячні внески (як правило)
Максимальна кількість працівників 100 250
Власність у більшості приватна українська (> 51%) у більшості приватна(> 51%)