Важливість сучасної української літератури у вихованні підростаючого покоління на прикладі повісті М. Павленко "Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?"
Книга М. Павленко "Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?"
1. Сучасна українська поетеса, письменниця,
художниця, науковець, педагог. 5 років
працювала вчителем початкових класів
Уманської гімназії. З 2000 року викладає на
кафедрі української літератури і українознавства
Уманського педуніверситету. Кандидат
педагогічних наук, доцент. Автор збірок поезій:
«Бузкові зошити», «Час-папороть», «Душа
осики», романів для підлітків «Русалонька із 7-
В…», книги казок «Півтора бажання (Казки
старої Ялосоветиної скрині)», повістей-казок
«Домовичок з палітрою», «Домовичок
повертається», повістей «Миколчині історії»,
«Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?». Як
художниця, Марина Павленко проілюструвала
чимало збірок.
2. Повість «Чи шкідливо
ходити покрівлями
гаражів?»
Книжка, що сприяє кращому
розумінню реалій життя, готує
дітей до сприйняття світу таким,
яким він є. Письменниця
звертається до теми
неповноцінної родини. Ця повість
– це історії з життя маленьких
пройдисвітів, обділених
батьківською любов`ю,про їх
невдачі та успіхи.
3. змінюється суспільство – змінюється дитина;
вплив інформаційного простору (ТВ, Інтернет, друковані
видання)
сучасна дитина знає більше, ніж 10-20 років тому;
чудово розбирається в побутовій техніці;
має інші іграшки;
у неї багатший словниковий запас;
емоційніша, пристосовується до напруженого ритму життя;
брак спілкування з природою;
менше читає;
стикається з дорослими проблемами (житло, бідність,
контраст у достатках);
іноді залишається за бортом суспільства.
Яка вона? Хіба не така. Як десятки років тому?
4. Якого кольору дитинство? Напевно, кольорів
райдуги.
А якого кольору дитинство Ганнусі і Ромчика? Їх
різнокольорова райдуга - з додаванням сірого.
Чи щасливі наші герої? Думаю – так.
Щастя цих героїв – це відчуття власної свободи над
буденщиною, це вміння втішатися найменшим і
мріяти про майбутнє.
5. Дівчинка – мрійниця, відверта в
почуттях та висловах, добра та
співчутлива. Любить маму й тата
(хоча його ніколи нема поруч, бо
він – алкоголік), любить братика,
захоплюється усім навколо,
обожнює тварин. Не дуже
полюбляє вчитись, говірка та
життєрадісна, попри все.
7. Постійно працює, щоб виростити дітей,
не має змоги приділити їм достатньо
уваги. Хоче бути щасливою та вірить в
кращу долю для своїх малюків. Має
чоловіка – алкоголіка.
Виснажена, потребує чоловічої
підтримки. Дуже любить своїх дітей.
Алкоголізм – соціальне лихо, несумісне з
принципами моралі. Він згубно впливає на
виховання дітей, руйнує сім'ї. П’яниці втрачають
людське обличчя, стають порушниками закону й
громадського порядку. Таке горе спіткало й
Сойченків.
8. «Ходити дахами гаражів» - це образ-символ дороги
з зеленим світлом світлофора, де немає ніяких
перешкод. Саме ця дорога, обрана Ганнусею і
Ромчиком, і веде до омріяної вершини щастя.
9. В повісті без прикрас показано сьогодення простої
родини;
сміливо названо проблеми, які затьмарюють
дитинство;
змальовано ситуації, які змушують дітей раніше
дорослішати;
названо проблеми, які принижують материнство;
змушує задуматися, що біда не буваю чужою;
закликає нас дослухатись до слів Г.Сковороди: «хай
болить тобі горе ближнього».
10. Сподіваюсь, Ганнуся та Ромчик не втратять
щастя «бачити зорі навіть у буденних калюжах
на життєвих шляхах». Вірю, що Сойченки
дістануться своєї вершини.