Що таке усноісторичне дослідження і з чим його «їдять»?

1. З чого почати?
Що таке усноісторичне дослідження і з чим його «їдять»?

2. 10 запитань дослідника
Джорджа Трелевена
1. Що є предметом дослідження і які цілі проекту?
2. Кого будуть інтерв’ювати (і хто буде вирішувати, чиї спогади будуть
записані)?
3. Чи достатньо часу відведено інтерв’юерам для підготовки до інтерв’ю?
4. Хто буде проводити інтерв’ю?
5. Як буде проводитися інтерв’ювання?
6. Яке обладнання буде застосоване в процесі реалізації проекту?
7. Як будуть оцінюватися записи?
8. Що буде відбуватися з записом після закінчення інетерв’ювання?
9. Кому належатимуть записи інтерв’ю і транскрипти?
10. Який продукт може бути результатом усноісторичного проекту?

3. Які кроки?
 Пошук та відбір респондентів
 Підготовка обладнання
 Виконання інтерв’ювання
 Обробка записів (технічна обробка,
копіювання записів, транскрибування інтерв’ю
і редагування транскрипцій)
 Інтерпретація результатів
 Публікація результатів

4. Background Research
Під час підготовки проекту варто
ознайомитися з існуючими письмовими
джерелами і літературою з обраної теми.
Та, водночас, підходь до інтерв’ю з відкритим
розумом для того, щоб побачити нові,
нетрадиційні сторони минулого

5. Постав собі запитання
Що я хочу дізнатися?

6. … і переходь до складання
плану інтерв’ю

7. Типи запитальника
Простий
 Включає одну тему
Складний
 Включає декілька незалежних тем

8. Nota Bene
Важливо не лише продумати, але й записати план інтерв’ю,
підібравши найбільш вдалі формулювання

9. Послідовність тем
Варіантів послідовності тeм для обговорення є кілька, а саме
оповідання, описи і міркування.
Хронологія може вимірюватися роками, місяцями, днями, годинами,
хвилинами.
Практики рекомендують використовувати саме хронологічний
порядок розміщення тем. І повна life history оповідача є часом дуже
важливою.

10. «… я просила респондентів спочатку
розповісти мені історію свого життя.
Я швидко засвоїла, що не слід
вимовляти таких фраз, як «із самого
початку», «з моменту народження»,
оскільки самі ці вирази вже припускають
хронологічний порядок викладу і, таким
чином, переривають послідовність
асоціацій, що виникають у людини, коли
вона сама згадує своє минуле»
Л. Пассеріні

11. Запитання
Відкриті
Передбачають довільну
відповідь оповідача.
Такі інтерв’ю називаються
неформалізованими
Закриті
Це ті питання, в яких
респонденту пропонуються
заздалегідь розроблені
варіанти відповідей.
Такі інтерв’ю називаються
формалізованими
Якщо в інтерв'ю є питання обох типів,
воно називається напівформалізованим

12. Запитання
Спрямовуюче
Містить формулювання, що так
чи інакше наштовхує оповідача
на певну відповідь
Нейтральне
Не має впливу на респондента
Існує певний перелік питань, які слід ставити в будь-якому інтерв’ю:
• дата і місце народження
• батьки, їх основні професії

13. Стилі ведення інтерв'ю
М'який
Припускає ввічливе і співчутливе
слухання висловлювань
респондента.
Уточнення помічених
інтерв'юєром протиріч
здійснюється з вибаченнями і в
делікатній формі
Жорсткий
Інтерв'юєрові дозволяється
грубо перебивати респондента,
ловити його на протиріччях,
ставити навідні питання, чинити
психологічний тиск і т.п.

14. Наскільки деталізувати запитальник?
Що таке деталізація?
Це поділ великої загальної теми на її
складові – підтеми.
Дослідникові-початківцю часто буває
важко втриматися від спокуси надмірної
деталізації, тому ти маєш засвоїти
правило:
деталізація має бути мінімально
необхідною

15. Порядок постановки запитань
Пряма «воронка»
Низка запитань, в якій кожне наступне має
менший логічний об'єм, ніж попереднє
Зворотна «воронка»
Тип, в якому загальне питання
розташоване після конкретного
Послідовність «прямої воронки» є
найбільш вживаною.
Оповідачу може бути задано дуже
багато конкретних питань, що
нагадують відому гру «холодно –
гаряче».

16. Групове інтерв’ю
Інтерв’ювання кількох людей часом
допомагає їм відчути себе вільніше
Така обстановка може виявитися звичнішою
для оповідачів, а спільні спогади та
обговорення минулого можуть активізувати
пам'ять учасників
Проте групове інтерв'ю потенційно здатне
справити і прямо протилежну дію – менш
упевнені в собі люди закриваються і не дають
собі достатньої можливості висловитися
Тому для комфортної та дружньої атмосфери в інтерв’юванні
мають брати участь люди однієї статі та віку, які займають
приблизне однакове соціальне положення

17. Тематика інтерв’ю
За тематичною спрямованістю інтерв’ю поділяються на:
 біографічні
 проблемні
 генеалогічні
 щоденникові

18. Біографічне інтерв'ю
Або «історія життя»
До такого типу інтерв’ю звертаються,
перш за все, ті, хто цікавиться
суб'єктивним, особистісним сприйняття
минулого. А історія суспільних подій є,
радше, тлом, на фоні якого
розвивається.
Інтерв’ю може тривати від 1 до 8 годин і
вимагати 2 або 3 сеансів.

19. Проблемне інтерв'ю
Або тематичне, сфокусоване
Таке інтерв’ю спрямоване на вивчення
«переживання» людиною тієї чи іншої
історичної події, ситуації чи явища

20. Генеалогічне інтерв’ю
До генеалогічного інтерв’ювання звертаються тоді, коли прагнуть дізнатися про історію родини
або вивчити певні довгострокові тенденції минулого

21. Щоденникові інтерв’ю
Такий різновид інтерв’ю використовується
для виявлення певних соціальних тенденцій.
Група інформантів веде регулярні письмові
чи усні (на диктофон) записи протягом
деякого часу (тижня, місяця, року тощо) з
метою фіксації певних питань чи опису
практик повсякдення

22. Мова
Як і в повсякденному житті, під час інтерв’ювання
неабияку роль відіграє мова учасників
спілкування. Для ліпшого розуміння один одного
варто подбати про максимально повне і точне
донесення сенсу повідомлень.
У цьому тобі допоможе такий собі спільний
словник інтерв'юєра і респондента. Це означає,
що мова, на якій говорить інтерв'юєр, має бути
зрозуміла респонденту, навіть якщо респондент
виражає ту ж думку якимось іншим способом

23. Nota Bene
 Міра складності питання повинна приблизно відповідати рівню розуміння респондента
 Мова інтерв'ю – це не лише засіб комунікації, але й важливий атрибут соціального статусу
інтерв'юєра

24. Відбір респондентів
Цілі проекту коло майбутніх респондентів
Варто прагнути записувати інтерв’ю не
лише з найстарішими людьми, але й із
тими, чиї спогади можуть допомогти
реалізації проекту.
І пам’ятай – не кожен буде в змозі чи
матиме бажання повідомити оригінальні
дані