The Letter of Jeremiah, also known as the Epistle of Jeremiah, is a deuterocanonical book of the Old Testament; this letter is attributed to Jeremiah to the Jews who were about to be carried away as captives to Babylon by Nebuchadnezzar.

2. РОЗДІЛ 1
1 Копія послання, яке Єремія надіслав до тих,
кого цар вавилонян мав відвести в полон до
Вавилону, щоб засвідчити їх, як наказав йому
Бог.
2 Через гріхи, які ви вчинили перед Богом, ви
будете відведені в полон до Вавилону
Навуходоносором, царем вавилонян.
3 Отже, коли ви прийдете до Вавилону, ви
пробудете там багато років і протягом
тривалого часу, а саме сім поколінь, а потім Я
виведу вас звідти з миром.
4 Тепер ви побачите у Вавилоні богів срібних, і
золотих, і дерев'яних, що носяться на плечах, що
викликають страх у народів.
5 Отож, стережіться, щоб не бути подібними до
чужинців, ані до них, коли ви бачите натовп
перед ними та позаду них, що вклоняється їм.
6 Але скажіть у своїх серцях: о Господи, ми
повинні поклонятися Тобі.
7 Бо мій ангел з вами, і я сам піклуюся про ваші
душі.
8 Щодо їхнього язика, то він відшліфований
майстром, а самі вони позолочені та сріблені;
але вони лише фальшиві, і не можуть говорити.
9 І беручи золото, ніби для дівчини, що любить
веселитися, вони роблять корони на голови
своїх богів.
10 Іноді також жерці передають від своїх богів
золото та срібло і дарують їх собі.
11 Так, вони віддадуть це звичайним
розпусницям і прикрасять їх, як людей, одягом,
будучи богами срібла, богами золота та дерева.
12 Але ці боги не можуть врятуватися від іржі
та молі, хоча вони й покриті пурпуровим одягом.
13 Вони витирають свої обличчя від пилу
храмового, коли на них багато.
14 І той, хто не може вбити того, хто його
кривдить, тримає скіпетр, наче він суддя країни.
15 Він також має в правиці своїй кинджал і
сокиру, але не може врятуватися від війни та
злодіїв.
16 Через що вони не боги, тож не бійтеся їх.
17 Бо як посудина, якою користується людина,
нічого не варта, коли вона розбита; Так і з
їхніми богами: коли вони стоять у храмі, їхні очі
повні пилу через ноги тих, хто входить.
18 І як двері з усіх боків упевнені проти того,
хто кривдить царя, неначе відданого на смерть,
так само священики зачиняють свої храми
дверима, замками та засувами, щоб їхні боги не
були пограбовані розбійниками.
19 Вони запалюють їм свічки, так, більше, ніж
для себе, з яких вони не бачать жодної.
20 Вони як одна з балок храму, але вони кажуть,
що їхні серця погризені речами, що повзають із
землі; і коли вони їдять їх та їхній одяг, вони
цього не відчувають.
21 Їхні обличчя почорніли від диму, що
виходить із храму.
22 На їхніх тілах і головах сидять кажани,
ластівки та птахи, а також коти.
23 З цього ви можете знати, що вони не боги,
тому не бійтеся їх.
24 Незважаючи на те золото, яке їх оточує, щоб
зробити їх гарними, вони не сяятимуть, якщо
вони не зітруть іржу, бо навіть коли їх
розплавили, вони цього не відчули.
25 Речі, в яких немає дихання, купуються за
найдорожчу ціну.
26 Їх носять на плечах, не маючи ніг, чим вони
заявляють людям, що вони нічого не варті.
27 І ті, що їм служать, засоромлені: бо коли
вони впадуть на землю, самі не можуть
піднятися; ні, якщо хтось їх поставить, не
можуть вони самі поворухнутися, ні, якщо вони
схилиться, чи можуть вони виправитися, але
вони ставлять перед собою дари, як мертвим
людям.
28 Що стосується речей, які їм приносять в
жертву, їхні священики продають і знущаються
над ними; подібним чином їхні дружини
кладуть частину в сіль; але бідним і безсильним
вони нічого не дають.
29 Жінки в період менструації та жінки в
пологах їдять свої жертви: з цього ви можете
пізнати, що вони не боги: не бійтеся їх.
30 Бо як їх можна назвати богами? бо жінки
ставлять м’ясо перед богами срібла, золота та
дерева.
31 І священики сидять у своїх храмах, у них
роздертий одяг, і їхні голови та бороди поголені,
і нічого на їхніх головах.
32 Вони ревуть і плачуть перед своїми богами,
як люди на бенкеті, коли хтось помер.
33 Священики також знімають свій одяг і
одягають своїх жінок і дітей.
34 Чи хто їм робить зло, чи добро, вони не
можуть відшкодувати: не можуть ні поставити
царя, ні скинути його.
35 Подібним чином вони не можуть давати ні
багатства, ні грошей: хоча людина дасть їм
обітницю і не дотримається її, вони не
вимагатимуть цього.
36 Вони не можуть спасти нікого від смерті, ані
визволити слабкого від сильного.
37 Вони не можуть повернути сліпому зір, ані
допомогти нікому в його біді.

3. 38 Вони не можуть виявити милосердя до вдови
і не можуть зробити добра сироті.
39 Їхні боги дерев'яні, обкладені золотом та
сріблом, мов каміння, висічене з гори:
посоромлені будуть ті, хто їм вклоняється.
40 Як же тоді думати та казати людині, що вони
боги, коли й самі халдеї зневажають їх?
41 Якщо вони бачать німого, який не може
говорити, вони приводять його і благають Бела,
щоб він міг говорити, ніби він здатний розуміти.
42 Але вони не можуть зрозуміти цього самі, і
залишають їх, бо вони не мають знання.
43 Жінки, пов’язані з мотузками, сидячи на
дорозі, палять висівки для пахощів; але якщо
якась із них, залучена кимось із перехожих,
ляже з ним, вона дорікає своєму ближньому, що
вона не вважалася такою гідною, як вона сама. ,
ні її шнур зламаний.
44 Усе, що робиться серед них, є неправдою: як
тоді можна вважати чи казати, що вони боги?
45 Вони створені теслями та золотарями: вони
не можуть бути нічим іншим, ніж хочуть бути
робітниками.
46 І ті, хто створив їх, ніколи не можуть довго
жити; як же речі, зроблені з них, повинні бути
богами?
47 Бо вони залишили брехню та докори тим, хто
прийде після.
48 Бо коли на них приходить будь-яка війна чи
чума, священики радяться між собою, де їх
можна сховати з ними.
49 Як тоді люди не можуть зрозуміти, що вони
не боги, які не можуть врятуватися ні від війни,
ні від чуми?
50 Оскільки вони лише дерев’яні та покриті
сріблом і золотом, згодом буде відомо, що вони
фальшиві:
51 І всім народам і царям явно стане ясно, що
вони не боги, а витвори рук людських, і що в
них немає діла Бога.
52 Хто ж може не знати, що вони не боги?
53 Бо вони не можуть ні поставити царя на землі,
ні дати дощу людям.
54 Ані судити свою справу не можуть, ані
виправити кривду, бо не можуть, бо вони, як
ворони між небом і землею.
55 Після чого, коли вогонь падає на дім богів з
дерева, або покритий золотом чи сріблом, їхні
жерці втечуть і врятуються; але самі вони
будуть спалені, як колоди.
56 Крім того, вони не можуть протистояти
жодному царю чи ворогам: як тоді можна
думати чи казати, що вони боги?
57 Ані ті дерев’яні боги, покриті сріблом чи
золотом, не можуть втекти ані від злодіїв, ані
від грабіжників.
58 Чиє золото, і срібло, і шати, в які вони
зодягнені, сильні беруть та й підуть із собою, і
не можуть допомогти собі.
59 Тому краще бути королем, який демонструє
свою владу, або бути корисною посудиною в
домі, якою матиме користування власник, ніж
такими фальшивими богами; або бути дверима в
домі, щоб зберігати в ньому такі речі, як такі
фальшиві боги. або дерев'яний стовп у палаці,
ніж такі фальшиві боги.
60 Бо сонце, місяць і зірки, будучи яскравими і
посланими виконувати свої обов’язки, слухняні.
61 Подібним чином блискавку, коли вона
спалахує, легко побачити; і так само вітер віє в
кожній країні.
62 І коли Бог наказує хмарам наповнити весь
світ, вони роблять те, що їм наказано.
63 І вогонь, посланий згори, щоб пожерти
пагорби та ліси, робить так, як йому наказано:
але вони не схожі на них ні видимістю, ні силою.
64 Тому не можна ні припускати, ні говорити,
що вони є богами, оскільки вони не здатні ані
судити про справи, ані робити людям добро.
65 Отже, знаючи, що вони не боги, не бійтеся їх,
66 Бо вони не можуть ані проклинати, ані
благословляти царів:
67 І не можуть вони давати ознаки на небі серед
поган, і не можуть світити, як сонце, і не можуть
світити, як місяць.
68 Звірі кращі за них: бо можуть залізти під
укриття й допомогти собі.
69 Тоді нам зовсім не очевидно, що вони боги:
тому не бійтеся їх.
70 Бо як опудало в огірковому саду нічого не
тримає, так і їхні боги дерев'яні, покриті сріблом
і золотом.
71 Так само й їхні дерев’яні боги, вкриті
сріблом і золотом, подібні до білої колючки у
фруктовому саду, на якій сідає кожен птах; як і
до мертвого тіла, що йде на схід у темряву.
72 І ви пізнаєте, що вони не боги, по яскравому
багрянику, що гниє на них; і самі вони потім
будуть з’їдені, і стануть ганьбою в країні.
73 Тому ліпший праведний, що не має ідолів, бо
він буде далекий від ганьби.