Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»
Людина, яка розвиває себе
1. ,Людина яка розвиває,Людина яка розвиває
.себе.себе
, , , , .Той хто хоче робить більше ніж той хто може
.Випадкових перемог не буває Успіх приходить до
, , ,тих хто рухається вперед до тих хто розподіляє
.свої сили з розумом
,Людина лише там чогось домагається де вона сама
.вірить у свої сили
.Л Фейєрбах
2. Дай знання нам, школо-мати, —
Що найсильнішу зброю в руки,
Вчи нас зло перемагати
І в душі повік тримати
Світло правди і науки.
3. Школа, школа! Вулик гомінливий,Школа, школа! Вулик гомінливий,
Дружний і веселий рідний дім.Дружний і веселий рідний дім.
4. В серця, як зерно золоте,В серця, як зерно золоте,
Любов до праці вчительЛюбов до праці вчитель
вам вкладе.вам вкладе.
5. Все треба в школі осягнуть,Все треба в школі осягнуть,
Звідсіль в життя прослалась путь.Звідсіль в життя прослалась путь.
6. • «Розум — це не тільки знання, а й уміння застосовувати ці
знання на ділі» (Аристотель).
• «Намагайся дати розумові якнайбільше поживи» UІ.Толстой).
• «Розум росте у відповідності із пізнанням світу» (Еліпедокл,
поет, філософ).
• «Мудрість — донька досвіду» (Леонардо да Вінчі).
• «Я знаю лише те, що я нічого не знаю» (Сократ).
• «Далебі, не дано нам усе знати» (Горацій, давньоримський
поет).
• «Те, що ми знаємо — обмежене, а те, чого ми не знаємо —
безмежне» (Лаплас, французький астроном).
• «Треба багато вчитися, щоб усвідомити, що знаєш мало» (М.
де Монтень, французький філософ).
• «Хто знає мало і знає про це, той знає багато» (Д.Стюарт,
англійський філософ).
• «Фізична краса не постійна, моральна — відносна, духовна
краса— вічна» (Песталоцці).
Народна мудрість:
• Якщо хочеш зробити людину в житті нещасною, не давай їй у
житті трудитися.
• Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.Ё
7. У кожної людини — свій талант,
Яскраво жити він допомагає.
Художник хтось, поет чи музикант,
А інший — ніби соловей, співає.
Бажання в когось в шахи грати є,
Гербарій хтось захоплено збирає.
У кожного захоплення своє,
Що самоствердитись допомагає.
8. Не забувай ні на хвилину свого призначення,
Людино!
Бо якщо станеш забувати, то будеш ти нічим
ставати.
Бо як забудеш - всохнуть ріки, на світ
народяться каліки,
А опромінені тополі підуть собі степами голі.
Бо якщо станеш забувати, тоді себе не
врятувати,
Бо віра вмре, надія згасне, своє ім'я забудеш
власне.
Забудеш ім'я свого роду, і ім'я батька, і
народу,
Забудеш знати і уміти, і рідну мову розуміти.