Znanstvena-misel-journal-№37-2019-Vol.-1

№37/2019
Znanstvena misel journal
The journal is registered and published in Slovenia.
ISSN 3124-1123
VOL.1
The frequency of publication – 12 times per year.
Journal is published in Slovenian, English, Polish, Russian, Ukrainian.
The format of the journal is A4, coated paper, matte laminated cover.
All articles are reviewed
Edition of journal does not carry responsibility for the materials published in a journal.
Sending the article to the editorial the author confirms it’s uniqueness and takes full responsibility for
possible consequences for breaking copyright laws
Free access to the electronic version of journal
Chief Editor – Christoph Machek
The executive secretary - Damian Gerbec
Dragan Tsallaev — PhD, senior researcher, professor
Dorothea Sabash — PhD, senior researcher
Vatsdav Blažek — candidate of philological sciences
Philip Matoušek — doctor of pedagogical sciences, professor
Alicja Antczak — Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor
Katarzyna Brzozowski — PhD, associate professor
Roman Guryev — MD, Professor
Stepan Filippov — Doctor of Social Sciences, Associate Professor
Dmytro Teliga — Senior Lecturer, Department of Humanitarian and Economic Sciences
Anastasia Plahtiy — Doctor of Economics, professor
Znanstvena misel journal
Slovenska cesta 8, 1000 Ljubljana, Slovenia
Email: info@znanstvena-journal.com
Website: www.znanstvena-journal.com

CONTENT
AGRICULTURAL SCIENCES
Polevoy A., Ilina A.
MODELING OF THE INFLUENCE OF
AGROMETEOROLOGICAL CONDITIONS ON THE
MORPHOGENESIS OF CEREALS (PLANT-MORPH-
MOD)...........................................................................3
EARTH SCIENCES
Chugay A., Kolіsnyk A.,
Chernyakova O., Snesar A.
EVALUATION OF THE INFLUENCE OF FORMALDEHIDE
CONTENT IN THE ATMOSPHERIC AIR ON THE LIFE
DURATION OF HUMAN (ON THE EXAMPLE OF THE
ODESSA CITY, UKRAINE)............................................12
ECONOMICS
Ignatova I., Luzina T., Elfimova O.
INDIRECT TAXES AND INTERNATIONAL BUSINESS-
MIGRATION IN THE EURASIAN ECONOMIC UNION ..23
Kryuchkov A.
MINIMIZATION OF TAX RISKS OF ECONOMIC ENTITIES
IN THE DIGITAL ECONOMY........................................27
Sviridova N., Pyatkova N.
BASIC TYPES OF REGIONAL TERRITORIAL
DEVELOPMENT POLICY..............................................31
MEDICAL SCIENCES
Zvychaynyy M., Kiseleva M.,
Bakurinskikh A., Askerova M., Volkova L.
DETERMINATION OF RISK FACTORS OF AGGRESSIVE
COURSE OF PLANTS CELLULAR CANCER
OF UTERINE...............................................................35
Lobanova Ya., Poselyugina O.
PRINCIPLES OF THERAPY OF ARTERIAL HYPERTENSION
IN PREGNANT WOMEN .............................................38
TECHNICAL SCIENCES
Kuznetsova A., Anisimova Z.
CONTROL SYSTEM OF HYBRID STEPPER MOTOR FOR
ROBOTIC ARM USING PI CONTROLLER
SIMULATION..............................................................40
Gulevsky V., Markina N., Korshunov S.,
Filatov D., Efimov M., Vasyarkiev T.
"OBTAINING COMPOSITES CARBON-GRAPHITE-
COPPER ALLOYS BY IMPREGNATION».......................43
Esam E., Krichkovskaya L., Dubonosov V.
TEMPERATURE EFFECT ON PRODUCTIVITY OF
PYROLYSIS OF PLANT RAW MATERIALS AND
PROPERTIES OF CARBONIZATES................................48

Znanstvena misel journal №37/2019 3
AGRICULTURAL SCIENCES
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА МОРФОГЕНЕЗ ПАГОНІВ
ЗЛАКІВ (PLANT-MORPH-MOD)
Польовий А.М.
д.геогр.н., проф.
Ільїна А.О.
Одеський державний екологічний університет, аспірант
Одеса, Україна
MODELING OF THE INFLUENCE OF AGROMETEOROLOGICAL CONDITIONS ON THE
MORPHOGENESIS OF CEREALS (PLANT-MORPH-MOD)
Polevoy A.
Doctor of Sciences in Geography, professor
Ilina A.
Odessa State Environmental University, postgraduate
Odessa, Ukraine
Анотація
На основі експериментальних досліджень та уявлень про існуючої у злаків високої специфічності і
одноманітності формування вегетативної та репродуктивної сфери запропонована просторова модель мор-
фогенезу пагонів злаків (Morph-Model). На основі матеріалів дослідів (2013, 2014, 2018 роки) виконана
ідентифікація параметрів моделі та перевірка її адекватності. Порівняння динаміки розрахункових даних
про накопичення сумарної маси з динамікою експериментальних значень показує досить задовільне
співпадання даних. Модель дозволяє оцінити вплив факторів довкілля на інтенсивність транспірації, фо-
тосинтезу та добової продуктивності рослин вівса посівного в умовах прогресуючої посухи.
Abstract
On the basis of experimental studies and ideas about the high specificity and uniformity of vegetative and
reproductive sphere formation in cereals, a spatial model of morphogenesis of cereal shoots (Morph-Model) is
proposed. Based on the materials of the experiments (2013, 2014, 2018), the model parameters were identified and
their adequacy checked. Comparison of the dynamics of the calculated data on the accumulation of total mass with
the dynamics of experimental values shows a fairly satisfactory agreement of the data. The model allows to esti-
mate the influence of environmental factors on the intensity of transpiration, photosynthesis and daily productivity
of oat sowing plants in conditions of progressive drought.
Ключові слова: метамер, пагін, листок, міжвузля, фотосинтез, сонячна радіація, вологозабезпе-
ченість.
Keywords: metamer, shoot, leaf, internode, photosynthesis, solar radiation, moisture supply.
Вступ. Постановка проблеми дослідження. В
останні 20 років отримав розвиток новий напрямок
моделювання продуційного процесу рослин, пов'я-
заний з представленням структурної будови рос-
лин, а самі моделі отримали назву “функціонально-
структурні рослинні моделі” (functional–structural
plant models (FSPMs) [1]. Їх основною особливістю
є те, що вони поєднують просторове представлення
структури рослин з врахуванням основних фізіо-
лого-біологічних процесів, які відбуваються в рос-
лині під впливом умов навколишнього середовища.
В FSPM структура рослини завжди розглядається
як така, що складається з елементарних одиниць ро-
сту. В якості цих одиниць приймаються одиниці ро-
сту рослин, метамери пагонів та їх послідовне утво-
рення тощо. Такий підхід є головною відмінністю
від традиційного підходу моделювання форму-
вання урожаю.
Слід зазначити, що спроби побудови моделей
на цих принципах було здійснено ще в 80-х роках
минулого століття в рамках моделювання вегетати-
вного та репродуктивного розвитку рослин [2]. В
роботі [с. 34] запропоновано модель продукційного
процесу зернових культур з використанням опису
елементів органогенезу, надається оцінка динаміки
формування структурних елементів урожаю в зале-
жності від основних факторів довкілля. Представ-
лено [с 48] імітаційну модель росту фітомера як
елементу морфологічної структури злакової рос-
лини. В [с 184] представлена модель, яка реалізує
принцип індивідуального росту кожного фітомера
– класу однойменних органів. Виходячи з основних
положень теорії Д. А. Сабініна [с 171] в роботах [с
141] процес формування вегетативної та репродук-
тивної сфери розглядався як обумовлений ендоген-
ними та екзогенними факторами процес віднов-
лення ростових процесів насіння (проростання), ро-
звертання закладених фітомерів, функціонування
послідовності фітомерів.
Як сучасні напрямки розвитку FSPM (або 3-D
моделей) можна розглядати: по-перше, розвиток
морфологічних моделей [3;4], які зосереджено на
архітектурі рослин та динаміці елементарних оди-
ниць росту; по-друге, моделі фізичних і біологічних

4 Znanstvena misel journal №37/2019
процесів, яку враховують основні процеси життєді-
яльності рослин [5;6;7;8].
Перша 3-D комп’ютерна модель архітектури
рослини була розроблена de Reffye зі співавторами
в 1980 році (згідно роботи [9]).
В рамках FSPM запропоновано моделі дерев-
ної рослинності [10;11;12;13], злакових культур
[14;15], кукурудзи [16;17] ,архітектури кореневої
системи кукурудзи [18], коренів трав’яної системи
[19]. Перспективи використання FSPM розгляда-
ються в роботі [20].
Матеріали і методи досліджень, опис моделі
(Plant-Morph-Mod). Нами в основу моделювання
морфогенезу пагонів злаків покладена існуюча у
злаків висока специфічність і одноманітність фор-
мування й будівлі вегетативної та репродуктивної
сфери [2].
Формування пагону у злаків йде шляхом
послідовного вичленовування на конусі наростання
повторюваних метамерних утворень пагону – вузла
з зачатком листка і міжвузлям, бруньки і придатко-
вих коренів. Ці метамерні утворення, які
періодично вичленюються, являють собою одиниці
росту – фітомери. За рахунок самостійного авто-
номного росту фітомерів здійснюється загальний
“суглобистий” або “ярусний” ріст пагонів злаків.
При моделюванні просторового формування
вегетативної і репродуктивної сфери злаків на ос-
нові польових експериментальних матеріалів, отри-
маних в дослідах, які були проведені в 2013, 2014
та 2018 роках (рис. 1) функціональна діяльність
фітомера, яка складається із вузла з міжвузлям,
листком, брунькою і придатковими коренями, мо-
делюється нами (plant-morph-mod) як
функціонування елементарної одиниці росту і ро-
звитку злаків.
Рис.1. Організація росту метамера
Загальна кількість фітомерів пагону злакових
складається з зародкових фітомерів і тих, які знову
сформувалися. Ця величина порівняно постійна для
даного виду, підвиду, сорту. Послідовні фітомери,
які складають пагін змінюються закономірно,
відповідно до внутрішнього ритму розвитку пагону
і під впливом зовнішніх факторів. Після закладення
цілком визначеної кількості фітомерів у злакових
настає закладення суцвіття.
Для розрахунку інтенсивності фотосинтезу
листка кожного фітомера нами використовувалася
формула, запропонована в роботі Торнли Дж. Г. М.
[21]. У цю формулу були введені додатково
функції, що враховують дію температури повітря та
вологозабезпечення на інтенсивність процесу фото-
синтезу та зміну здатності листка фітомера в залеж-
ності від його фізіологічного віку [22] :
WT
LacLРП
LacРП
РП
acФ
k
kCLkIk
kCIk
k
C
Ф



















)1()exp(
)1(
ln
i0
0
i


, (1)
де Фі – інтенсивність фотосинтезу листка і-го
фітомера;
 Ф – онтогенетична крива фотосинтезу;
c – коефіцієнт потенційної провідності СО2;
Са – концентрація СО2 в атмосфері;
kРП – коефіцієнт послаблення радіації рослин-
ним покривом;
Io – інтенсивність фотосинтетичний активній
радіації (ФАР) над посівом;
 – нахил світлової кривої фотосинтезу;
kL – коефіцієнт пропускання ФАР листям;
Lі – площа листка і-го фітомера;

kWT – узагальнена функція впливу вологозабез-
печеності посівів і температури повітря на фото-
синтез.
Узагальнена функція kWT визначається як деяка
комбінація функцій впливу вологозабезпеченості
посівів (kФ(W)) і впливу температурного режиму
повітря на фотосинтез (kФ(tП)). Виходячи з прин-
ципу Лібіха:
)}(),...(min{ ПWT tkWkk  (2)
Швидкість закладення нових фітомерів (темп
формоутворюючої діяльності конуса наростання)
визначається тривалістю пластохронів. Пластохрон
являється зручною і найбільш прийнятною часо-
вою одиницею внутрішнього ритму розвитку па-
гона. Нами встановлено [23] кардинальні суми тем-
ператур, які характеризують початок росту кож-
ного окремого фітомера  i
begt та закінчення його
росту  i
endt .
Розподіл асимілятів проведено згідно концеп-
ції розподілу асимілятів за потребою, яка створена
нами при моделюванні росту, розвитку та фор-
мування продуктивності злаків [2].
Ця концепція передбачає врахування потреби
тканин, які ростуть за рахунок ділення або розтя-
гання члеників фітомера і на цій основі –
врахування потреби усього фітомера. Під потребою
нами припускається запит меристем, які активно
ростуть, і зони розтягання на одержання вуглеводів
у кількостях, що забезпечують найбільш інтен-
сивне протікання процесів ділення і розтягання
клітин при певних умовах навколишнього середо-
вища. Таким чином, безпосередньо оцінюється за-
пит на асиміляти в період росту діленням і розтя-
ганням окремих члеників та фітомера в цілому. За-
кономірності, які визначають процеси росту
метамерів рослини, визначають закономірності ор-
ганізації загального метаболізму рослини.
Потенційна швидкість росту і-го фітомера
приймається нами як показник потреби фітомера в
асимілятах для його росту і може бути визначена як
[24]
 























 
  max
max
maxmax
tendt
t
i
i
ii
end
ii
endi
m
i
pot
t
t
tt
tt
CV (3)
V
i
pot – потенційна швидкість росту і-го фіто-
мера;
C
i
m – максимальна швидкість росту і-го фіто-
мера;
 i
endt – сума температур, яка характеризує
закінчення росту і-го фітомера;
 i
tmax
– сума температур, яка характеризує
досягнення максимальної швидкості росту і-го
фітомера.
Максимальна швидкість росту і-го фітомера
визначається за виразом [24]:
 














 
  max
max
max
max
max
2 tendt
t
ttt
tt
MC
endend
endii
m (4)
де M
i
max – максимальна маса і-го фітомера при
закінченні його росту.
Тоді, сумарна потреба рослини в асимілятах
для її росту буде складатись із суми потребностей
кожного і-го фітомера:

i
i
potpot VV , (5)
де potV – сумарна потреба рослини в
асимілятах для її росту.
Розподіл асимілятів за потребою для росту
кожного і-го фітомера можливо провести за
функцією розподілу, яка буде характеризувати
частку асимілятів, що потребує кожний фітомера в
загальній кількості створених в продуційному про-
цесі рослини асимілятів:
pot
i
pot
i
V
V
 , (6)
де i – функція роподілу асимілятів і-го фіто-
мера:
t
M i


= i
t
M


, (7)
де
t
M i


– приріст маси і-го фітомера.
Як ми визначали, фітомер складається із, так
званих члеників: вузла, міжвузля, листка та бру-
ньки, що розглядається нами як елементарна оди-
ниця росту і розвитку злаків. Оскільки ми розгля-
даємо зародкові фітомери сумарно як такі, що уже
розвинулись, то при моделюванні подальшого
функціонування фітомерів, ріст придаткових ко-
ренів ми не враховуємо.
Опишемо динаміку маси кожного окремого k-
го членика фітомера за допомогою співвідношення:

t
M i
k


=  k (t)
t
M i


, (8)
де
t
M i
k


– приріст маси k-го членика фіто-
мера;
 k (t) – функція розподілу асимілятів k-го
членика фітомера, яка змінюється в залежності від
фізіологічного віку фітомера.
Довжина міжвузля знаходиться з співвідно-
шенням:
t
Hi
ernode

 int
=
t
M і
ernode

 int
2
r
1

(9)
t
Hi
ernode

 int
– приріст довжини міжвузля;
t
M i
ernode

 int
– приріст маси міжвузля;
 – питома щільність маси міжвузля;
 – величина 3,14;
r – радіус міжвузля.
Ідентифікація параметрів моделі та перевірка її
адекватності. Визначення параметрів просторової
моделі морфогенезу пагону виконано на підставі
матеріалів польового експерименту, який прово-
дився у 2013, 2014 та 2018 роках на спостережних
ділянках навчальної агрометеорологічної лабора-
торії Одеського державного екологічного універси-
тету. Об’єктом дослідження стали пагони злакових
культурних рослин – вівса посівного Avena Sativa
(сорт Нептун). За рослинами вівса проводилися
морфометричні спостереження, а саме визначалися
довжина і вага міжвузля, лінійні параметри листко-
вих пластинок та піхв, загальна довжина пагону, за-
гальна кількість метамерів, тривалість росту
міжвузля та їх співвідношення між собою [23]. Ме-
теорологічні умови у роки дослідів різнились між
собою. 2013 та 2014 рр. були найбільш сприятли-
вими за зволоженням, в той час як 2018 рік виявися
дуже засушливим. Це дозволило отримати ма-
теріали спостережень за морфогенезом рослини
вівса в контрастних погодних умовах.
Розглянемо порівняння розрахованих за мо-
деллю та експериментальних даних динаміки сухої
маси та довжини міжвузля за два суттєво різних за
температурним режимом та вологозабезпеченністю
роки (рис. 2 та рис. 3).
Рис. 2.
Порівняння динаміки експериментальних та розрахункових даних маси і довжини міжвузля. 2014 рік
Як видно з даних рис. 2, в більш сприятливий
за погодними умовами рік (2014) сформувалась до-
сить значна сумарна маса міжвузля. Інтенсивне
накопичення маси почалося з формування 5-го
міжвузля при сумі температур за період від сходів
до його початку росту 337 °С. Починаючи з цього
часу йде інтенсивний приріст довжини міжвузля.
При накопиченні сум температур 381, 590 і 668 °С
починається формування відповідно 6-го, 7-го та 8-
го міжвузлів. Сумарна маса міжвузля при закін-
ченні вегетації складає 1685 мг/1 рослина, а дов-
жина міжвузля становить 129,8 см/1 рослина. Ро-
зрахункові за моделлю дані досить синхронно
слідують за експериментальними даними, дещо їх
перевищуючи.
В менш сприятливий за вологозабезпеченістю
рік (2018) сумарна маса міжвузля формується по-
вільніше (рис. 3). При початку рості 5-го міжвузля і
закінчення росту його маса була на 103 мг/1 рос-
лина менше порівняно з даними, які відносяться до
2014 року. Як і в більш сприятливому році в період
росту 6-го, 7-го та 8-го міжвузлів іде накопичення
маси, але не таке інтенсивне як в більш сприятли-
вому за погодними умовами році. Сумарна маса
міжвузля буде менше на 483 мг/1 рослина, а дов-
жина міжвузля також менше на 44,8 см/1 рослина.

Динаміка розрахункових за моделлю даних про
накопичення сумарної маси та довжини міжвузля
близька до динаміки даних, отриманих в експери-
менті. Як і у випадку з розрахунками за 2014 рік ро-
зрахункові за моделлю дані дещо перевищують зна-
чення сумарних мас та довжини міжвузля, отрима-
них у експерименті.
Рис. 3.
Порівняння динаміки експериментальних та розрахункових даних маси і довжини міжвузля. 2018 рік
Дані про похибки розрахункових даних стосовно маси та довжини міжвузля наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Похибки розрахункових значень сумарних характеристик міжвузля
Рік Сумарна маса міжвузля, мг/1 рослина Довжина міжвузля, см/1 рослина
Експеримент Розрхунок
за моделлю
Відносна по-
хибка ро-
зрахунку, %
Експеримент Розрахунок
за моделлю
Відносна по-
хибка ро-
зрахунку, %
2013 1591 1800 13,1 122,9 135,0 9,8
2014 1685 1900 12,8 129,8 137,0 5,6
2018 1202 1370 14,0 85,0 92,0 8,3
Порівняння динаміки розрахункових за мо-
деллю даних про накопичення сумарної маси з ди-
намікою експериментальних значень (рис. 2 та рис.
3) показує досить задовільне співпадання даних.
Відносна похибка розрахунків сумарної маси
міжвузля становить 12,8 – 14,0 %.
Динаміка сумарної довжини міжвузля разом з
суцвіттям, яка отримана у розрахунках за моделлю,
досить задовільно слідує за динамікою експеримен-
тальних даних. Відносна похибка розрахунків су-
марної довжини міжвузля становить 5,6 – 8,3 %.
Становить інтерес відтворення динаміки дов-
жини кожного міжвузля, що можливо виконати за
допомогою моделі. Розглядалось порівняння ди-
наміки довжини міжвузля та останніх (після припи-
нення росту) експериментальних значень довжини
міжвузля (рис. 4). Модельні значення досить за-
довільно співпадають з експериментальними да-
ними.

Рис. 4. Порівняння динаміки експериментальних та модельних значень довжини міжвузля погону
вівса посівного. 2013 рік
Слід зазначити, що перевірка адекватності мо-
делі, що виконана в порівнянні з експерименталь-
ними даними, не проведена на незалежних даних.
Відмітим, що параметри моделі визначені на
підставі експериментальних даних за 2013, 2014 та
2018 роки. Але, разом з тим, отримані задовільні ре-
зультати, особливо звертаючи увагу на різні за по-
годними умовами роки проведеного експерименту,
дозволяють зробити висновок про можливість ви-
користання моделі для виконання чисельних експе-
риментів з метою оцінки впливу агрометеоро-
логічних умов на морфогенез пагону вівса посів-
ного.
Узагальнення результатів. За допомогою ро-
зрахунків з моделлю вивчався вплив поступового
погіршення умов вологозабезпеченості на транс-
пірацію рослин, інтенсивність їх фотосинтезу та до-
бову продуктивність. Розглядався період фор-
мування 7-го міжвузля (верхнього під суцвіттям)
при поступовому зниженню вологозабезпеченості,
тобто від найменшої вологоємності (НВ) ґрунту до
величини 0,05 НВ. Задавався середній багаторічний
фон погоди: температура повітря задавалась рів-
ною 20,5, відносна вологість повітря – 67, сума
опадів –середня багаторічна, кількість годин соняч-
ного сяйва -10 годин, тривалість обраного періоду
вегетації -20 діб (рис. 5)
Поступове висушування ґрунту впливає на
транспірацію рослин (рис. 5а). При оптимальному
вологозабезпечені (0,75-1,0 НВ) інтенсивність
транспірації в 1-й – 7-й день найбільш висока і ста-
новить 3,5-3,8 мм за добу. Подальше зменшення за-
пасів вологи в ґрунті, яке приводе до виникнення
глибокої посухи, викликає зниження рівня транс-
пірації до 2,5-3 мм за добу. При вологості розриву
капілярних зв’язків, коли рухливість ґрунтової во-
логи різко зменшується, рівень транспірації зни-
зиться до 1,5-2 мм за добу.

Рис. 5. Динаміка транспірації (а), інтенсивності фотосинтезу (б) та продуктивності вівса (в) при по-
ступовому погіршенню вологозабезпеченності (період росту 7-го міжвузля)
Фотосинтез листків досить чутливий до умов
зволоження (рис. 5б). Інтенсивність фотосинтезу
листків найбільш висока в перші чотири дні з по-
чатку висушування ґрунту при транспірації 3,7-3,8
мм за добу, вона сягає 16-17 мг СО2/дм2
год. Посту-
пове наростання глибокої посухи: зниження воло-
гості ґрунту та зменшення рівня транспірації при-
водить до зниження рівня інтенсивності фотосин-
тезу листків до 13-15 мг СО2/дм2
год. При вологості
розриву капілярних зв’язків інтенсивність фото-
синтезу буде найменша і знизиться до рівня 10-11
мг СО2/дм2
год.
Добова продуктивність рослин вівса слідує за
рівнем інтенсивності фотосинтезу листків (рис. 5в).
Її рівень буде найбільш високим при вологості
ґрунту 0,8-1,0 від НВ і становитиме 55-60 мг
СО2/дм2
доба. Потім при погіршенні умов волого-
забезпеченості та зменшенню транспірації добова
продуктивність рослин буде поступово знижува-
тись. Найменший рівень інтенсивності фотосинтезу
обумовить добову продуктивність рослин на рівні
10-20 мг СО2/дм2
доба.
Особливий інтерес становить формування
останнього (під суцвіттям) міжвузля з листком. Це
пов’язано з тим, що згідно досліджень, виконаних
стосовно культури ярого ячменю [25] та ярої пше-
ниці [26], фотосинтез верхніх (“прапорцевих”
листків) грає визначну роль в формуванні урожаю
зерна. Динаміка цих характеристик 7-го міжвузля
(рис. 6) показує їх однотиповість, але за абсолют-
ними величинами вони значно відрізняються в за-
лежності від вологозабезпеченості.
На рис. 6 показано дні вегетації (росту) 7-го
міжвузля.

Рис. 6. Динаміка формування довжини 7-го міжвузля та площі листка цього міжвузля вівса
(під суцвіттям) при різній вологозабезпеченності: найменшій вологоємності (НВ)
і вологості розриву капілярних зв'язків (ВРК) при постійних погодних умовах
Вони складають 20 діб. При нестачі вологи
(при вологості ґрунту ВРК) збільшення довжини
міжвузля йде повільно, якщо на 5-ий день росту до-
вжина становила 6,6 см, то в умовах оптимальної
вологості ґрунту (при вологості ґрунту НВ) дов-
жина міжвузля була вдвічі більша. Таким же чином
відбувалось і формування площі “прапорцевого”
листка. Його площа на цей день складала 8 см2
, в
той же час при оптимальній вологозабезпеченості
площа “прапорцевого” досягала 16 см2
. Протягом
періоду росту співвідношення в різних за вологоза-
безпеченістю умовах довжини міжвузля та площі
“прапорцевого” листка змінювалось на користь
кращих умов зволоження. При закінченні росту до-
вжина 7-го міжвузля при вологості ґрунту НВ ста-
новила 49 см, а при вологості ґрунту ВРК – 22 см.
Відповідно площа “прапорцевого” листка складала
56 і 25 см2
. Все це обумовили і різницю в фор-
муванні суцвіття. При оптимальному вологозабез-
печені суха маса суцвіття становила 328 гм-2
, в той
час як при недостатній вологозабезпеченості вона
дорівнювала 260 г м-2
Висновки. На основі польових експеримен-
тальних досліджень та уявлень про існуюча у злаків
високої специфічності і одноманітності фор-
мування й будівлі вегетативної та репродуктивної
сфери запропонована просторова модель морфоге-
незу пагонів злаків (Plant-Morph-Mod). Модель доз-
воляє оцінити вплив факторів довкілля на інтенсив-
ність транспірації, фотосинтезу та добової продук-
тивності рослин вівса посівного в умовах
прогресуючої посухи. В чисельних експериментах
встановлено як змінюється швидкість росту дов-
жини та маси міжвузля, площі та маси “прапорце-
вих” листків при різній вологозабезпеченості. Оп-
тимальні умови для росту метамерів складаються
при запасах продуктивної вологи, близьких до най-
меншої вологоємності.
Список літератури
1. Risto Sievänen, Christophe Godin, Theo-
dore M. DeJong, and Eero Nikinmaa. Functional–struc-
tural plant models: a growing paradigm for plant stud-
ies. Ann Bot. 2014 Sep; 114(4): pp 599–603.
2. Полевой А.Н. Прикладное моделирова-
ние и прогнозирование продуктивности посевов.–
Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 320 с.
3. Metadel K. Abera, Pieter Verboven, Thijs
Defraeye, Solomon Workneh Fanta, Maarten L.A.
T.M. Hertog, Jan Carmeliet, Bart M. Nicolai. A plant
cell division algorithm based on cell biomechanics and
ellipse-fitting. Annals of Botany. 2014;114 (4): pp
605–617.
4. Dale H, Runions A, Hobill D, Prus-
inkiewicz P. Modelling biomechanics of bark pattern-
ing in grasstrees. Annals of Botany. 2014;114 (4): pp
629–641.
5. Minchin PEH, Lacointe A. New under-
standing on phloem physiology and possible conse-
quences for modeling long-distance carbon transport.
New Phytologist. 2005;166(3): pp 771–779.
6. Da Silva D, Qin L, DeBuse C, DeJong TM.
Measuring and modelling seasonal patterns of carbohy-
drate storage and mobilization in the trunks and root
crowns of peach trees. Annals of Botany. 2014;114(4):
pp 643–652.
7. Nikinmaa E, Sievänen R, Hölttä T. Dy-
namics of leaf gas exchange, xylem and phloem
transport, water potential and carbohydrate concentra-
tion in a realistic 3-D model tree crown. Annals of
Botany. 2014;114(4): pp 653–666.
8. Maurits W. Vandegehuchte, Adrien
Guyot, Michiel Hubeau, Tom De Swaef, David A.

Lockington, Kathy Steppe Modelling reveals endoge-
nous osmotic adaptation of storage tissue water poten-
tial as an important driver determining different stem
diameter variation patterns in the mangrove species
Avicennia marina and Rhizophora stylosa. Annals of
Botany. 2014;114(4): pp 667–676.
9. De Reffye P., Edelin C., Francon J., Jaeger
M., Puech C. Plant models faithful to botanical struc-
ture and development. Computer Graphics. 1988;
22(4): pp 151–158.
10. Perttunen J., Sievanen R., Nikinmaa E.,
Salminen H., Saarenmaa H., Vakeva J. LIGNUM: a
tree model based on simple structural units. Annals of
botany 1996 v.77 no.1 pp. 87-98.
11. Stenberg P, Mõttus M, Rautiainen M, Sievä-
nen R. Quantitative characterization of clumping in
Scots pine crowns. Annals of Botany. 2014;114(4): pp
689–694
12. Yang M, Défossez P, Danjon F, Fourcaud T.
Tree stability under wind: simulating uprooting with
root breakage using a finite element method. Annals of
Botany. 2014; 114(4): pp 695–709.
13. Da Silva D, Han L, Faivre R, Costes E. In-
fluence of the variation of geometrical and topological
traits on light interception efficiency of apple trees: sen-
sitivity analysis and metamodelling for ideotype defini-
tion. Annals of Botany. 2014; 114(4): pp 739–752.
14. Jochem Evers, Jan Vos. Modeling branching
in cereals. Literature Review (PDF Available) in Fron-
tiers in Plant Science 4(399):399 October 2013; pp 89.
15. G.S. MCMASTER. Phytomers, phyl-
lochrons, phenology and temperate cereal development
. Journal of Agricultural Science (2005), 143, pp 137–
150.
16. Yuntao Ma, Baoguo Li, Zhigang Zhan, Yan
Guo, Delphine Luquet, Philippe de Reffye and Michael
Dingkuhn. Parameter Stability of the Functional–Struc-
tural Plant Model GREENLAB as Affected by Varia-
tion within Populations, among Seasons and among
Growth Stages. Ann Bot. 2007 Jan; 99(1): pp 61–73.
17. J.L. Drouet, L. Pages. GRAAL: a model of
Growth, Architecture and carbon Allocation during the
vegetative phase of the whole maize plant Model de-
scription and parameterisation. Ecological Modelling
165 (2003); pp 147–173.
18. L. Pagès, M.O. Jordan, D. Picard. A simula-
tion model of the three-dimensional architecture of the
maize root system. Plant and Soil. 1989, Volume 119,
Issue 1, pp 147–154.
19. Jean-Louis Drouet. MODICA and
MODANCA: Modelling the three-dimensional shoot
structure of graminaceous crops from two methods of
plant description. Field Crops Research (FIELD CROP
RES). 2003, 83(2): pp 215-222.
20. Yan Guo1, Thierry Fourcaud, Marc Jaeger,
Xiaopeng Zhang and Baoguo Li1. Plant growth and ar-
chitectural modelling and its applications. Annals of
Botany. 2011, 107: pp 723–727.
21. Торнли Дж. Г.М. Математические мо-
дели в физиологии растений / Дж.Г.М. Торнли. –
Киев, 1982. (Thornley J.H.M. Mathematical models in
plant physiology. London
22. Полевой А.Н. Теория и расчет продук-
тивности сельскохозяйственных культур. – Л.: Гид-
рометеоиздат, 1983. 175 с.
23. Ільїна А.О. Морфологічні особливості
формування пагону вівса посівного (Avena Sativa) в
умовах Півдня України. Український гідрометеоро-
логічний журнал. 2019.
24. Jari Perttunen. The lignum functional-struc-
tural tree model. Systems Analysis Laboratory Re-
search Reports. 2008, A102, p.66
25. Шатилов И. С., Чудновский А. Ф. Агро-
физические, агрометеорологические и агротехни-
ческие основы программирования урожая. – Ленин-
град, Гидрометеоиздат, — 1980. 320 С.
26. Островская Л.К. Фотосинтез, продукци-
онный процесс и продуктивность растений. Нау-
кова думка, — 1989. 150 С.

EARTH SCIENCES
ОЦІНКА ВПЛИВУ ВМІСТУ ФОРМАЛЬДЕГІДУ В АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ НА
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ (НА ПРИКЛАДІ М. ОДЕСА, УКРАЇНА)
Чугай А.В.
доцент, декан природоохоронного факультету
Одеський державний екологічний університет
Колісник А.В.
доцент кафедри екології та охорони довкілля
Чернякова О.І.
старший викладач кафедри екології та охорони довкілля
Снесар А.В
магістрант кафедри екології та охорони довкілля
EVALUATION OF THE INFLUENCE OF FORMALDEHIDE CONTENT IN THE ATMOSPHERIC
AIR ON THE LIFE DURATION OF HUMAN (ON THE EXAMPLE OF THE ODESSA CITY,
UKRAINE)
Chugay A.
Ass. Prof., Dean of Nature Protection Faculty
Odessa State Environmental University
Kolіsnyk A.
Ass. Prof. of Department of Environmental Science and Environmental Protection
Chernyakova O.
Senior Lecturer of Department of Environmental Science and Environmental Protection
Snesar A.
Undergraduate of Department of Environmental Science and Environmental Protection
Анотація
Метою дослідження є оцінка впливу вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі м. Одеса на три-
валість життя населення. Предметом дослідження є визначення величини ризику скорочення тривалості
життя в результаті цього впливу. За результатами дослідження встановлено, що ступінь забруднення по-
вітря формальдегідом змінювалася від 3,8 ГДКсд до 6,5 ГДКсд. Оцінка ризику скорочення тривалості життя
в результаті впливу забрудненого формальдегідом атмосферного повітря Одеси виявила, що безпечними
є умови перебування на протязі 8 год. для людей вікової категорії 60 років і для категорії 44 роки у січні
та грудні, а для всіх інших вікових категорій умови є небезпечними.
Abstract
The purpose of the study is to evaluate the effect of formaldehyde in the atmospheric air of Odessa on life
expectancy. The subject of the study is to determine the magnitude of the risk of shortening life expectancy as a
result of this exposure. According to the results of the study it was found that the degree of formaldehyde air
pollution varied from 3,8 up to 6,5 maximum permissible concentration (daily average). The assessment of the
risk of reducing life expectancy as a result of the formaldehyde polluted air in Odessa found that living conditions
for 8 hours are safe for people aged 60 years and for the 44 years in January and December, and for all other ages
the conditions are unsafe.
Ключові слова: небезпека, забруднення атмосфери, формальдегід, ризик скорочення тривалості
життя.
Keywords: danger, pollution, formaldehyde, risk of shortening life expectancy.
Місто Одеса досить тривалий час входить до
п’ятірки населених пунктів України з найбільшим
ступенем забруднення атмосфери, яке викликає
напружену екологічну обстановку та проявляється
в погіршенні здоров'я населення. Тому оцінка еко-
логічного ризику забруднення атмосферного по-
вітря територій під впливом техногенних викидів
відкриває можливості практичного рішення ба-
гатьох проблем по захисту населення і довкілля від
дії небезпечних хімічних сполук, розсіяних в атмо-
сферному повітрі.
До небезпечних специфічних речовин нале-
жить формальдегід, який часто зустрічається у пе-
реліку забруднюючих повітря речовин. Проблема

забруднення повітря специфічними речовинами є
дуже актуальною, насамперед, через дуже шкідли-
вий вплив речовин на людину та навколишнє сере-
довище. Тож перш за все потрібно з'ясувати, який
вплив має шкідлива речовина на людей та оточу-
юче середовище, щоб після отримання інформації
винайти рішення цієї проблеми.
Формальдегід надходить у повітря з таких дже-
рел: підприємства, що використовують формаль-
дегід у своїй діяльності; стаціонарне спалювання
палива та відходів; пересувні джерела.
До первинних природних джерел належать
лісові пожежі та виділення тваринами (хоча можна
значити, що оскільки на сьогоднішній день тварин-
ництво та насадження чи знищення лісів перебува-
ють під сильним впливом людини, то ці джерела
можна зарахувати до природних лише умовно), та-
кож до цієї групи джерел належать виділення рос-
линами та вулканічні гази.
Значно більша частка формальдегіду в природі
формується із вторинних джерел при фотоокис-
ленні різноманітних органічних сполук біологіч-
ного походження.
Серед антропогенних первинних джерел над-
ходження формальдегіду в атмосферне повітря ос-
новними є стаціонарні установки для спалювання
викопного палива (серед яких провідна роль нале-
жить ТЕС), сміттєспалювальні заводи, а також
двигуни внутрішнього згорання. Помітним є внесок
споруд біологічної очистки стічних вод,
підприємств нафтохімії, вугільної промисловості,
виробництва пластмас, деревообробки. Основними
антропогенними джерелами викидів вуглеводнів,
крім вихлопних газів автомобілів, є випаровування
бензину, природного та зрідженого газу, нафтопе-
реробка, лакофарбова промисловість, виробництво
поліетилену.
Отже, у великих містах надходження формаль-
дегіду в атмосферне повітря формується за рахунок
первинних джерел (безпосередньо із джерел ви-
кидів) та вторинних (утворення цієї забруднюваль-
ної домішки з прекурсорів за сприятливих умов
внаслідок фотохімічних реакцій в атмосфері) [13].
Велика частина формальдегіду використо-
вується для виготовлення смол, застосовуваних у
виробництві деревостружкових і деревоволокни-
стих плит, фенопластів і амінопластів та інших ком-
позиційних матеріалів, клеїв, лаків, шліфувальних
матеріалів [7].
Для дезінфекції готують розчини з визначеною
кількістю формальдегіду. Застосовують 2 – 4 %
водні розчини для дезінфекції різних об'єктів, кон-
тамінованих вегетативною й споровою мікрофло-
рою, збудником туберкульозу, спорами грибів [9].
Формальдегід – це речовина ІІ класу небез-
пеки. Представляє собою безбарвний газ з різким
запахом, загоряється від відкритого полум'я, важче
повітря, при взаємодії з повітрям утворює вибухо-
небезпечні суміші. Добре розчинний у воді, спир-
тах, помірно – в органічних розчинниках [10].
У технічних розчинах часто містить домішки
метилового спирту й ацетону. У хіміко-фармацев-
тичному синтезі застосовується у багатьох випад-
ках, головним чином у вигляді формаліну (35 – 40
% розчину формальдегіду). В організм проникає че-
рез органи дихання [11].
За хімічними властивостями формальдегід –
речовина, що активно вступає в реакції. Для нього
характерні реакції окислення і приєднання (в тому
числі і поліконденсації) [12].
Гранично допустима концентрація (ГДК) фор-
мальдегіду в повітрі населених пунктів 0,035 мг/м3
,
в повітрі робочої зони складає 0,5 мг/м3
, у воді во-
дойм – 0,05 мг/дм3
, в ґрунті – 7 мг/кг. Чинить по-
дразнюючу дію на слизові оболонки очей і дихаль-
них шляхів, шкіру, пригнічує нервову систему. При
вдиханні високих концентрацій розвивається: гос-
трий кон'юнктивіт; риніт; бронхіт; набряк в області
легенів і глотки [10].
При гострому отруєнні на перше місце висту-
пають явища подразнення очей і верхніх дихальних
шляхів, що супроводжуються задишкою і болями в
області грудей; на свіжому повітрі вони швидко
проходять. При хронічному отруєнні слизові обо-
лонки дихальних шляхів спостерігаються головні
болі, серцебиття, на шкірі з'являється висип, дерма-
тит, ламкість нігтів. З боку центральної нервової
системи розлади чутливості до больових і темпера-
турних подразників [11].
Набагато більшу небезпеку становлять пари
формальдегіду. Як правило, наслідки отруєння
формальдегідом проходять самі при усуненні його
джерела і не вимагають допомоги лікаря [8].
Постійний вплив висококонцентрованої речо-
вини може призвести до мутації органів. Небезпека
формальдегіду як мутагену полягає в тому, що він
не тільки індукує соматичні мутації, небезпечні для
життя організму, але і в тому, що ці мутації накопи-
чуються, передаються потомству і з'являються на
наступних поколіннях. Надає побічну дію на цен-
тральну нервову систему, викликаючи головні болі,
стомлення і пригніченість. Формальдегід накопи-
чується в організмі і важко виводиться. Шкідливий
вплив формальдегіду може проявлятися в різний
проміжок часу, і це залежить від імунітету [1]. Три-
валий вплив формальдегіду надає алергенну, мута-
генну і канцерогенну дію [4]. Смерть може настати
при концентрації формальдегіду в атмосфері, що
дорівнює 20 мг/м3
, протягом 30 хв. [8].
До екологічних запобіжних заходів у разі фор-
мування гази/пари/туману відносяться: при-
гнічення розбризкуванням води; уникнення кон-
такту з поверхневими і ґрунтовими водами [3].
Визначення розміру ризику скорочення трива-
лості життя під впливом забруднюючої речовини
(ЗР) атмосферного повітря з врахуванням залеж-
ності «доза-ефект» включає визначення небезпеки
на основі стандартних понять – небезпечні і
шкідливі виробничі фактори, оскільки враховує всі
можливі життєві та виробничі ситуації. Можна вва-
жати, що небезпека постійно загрожує людині;
несприятливі наслідки можуть з’явитися у будь-
який момент. Враховуючи це кажуть про те, що
існує ризик зазнати наслідки небезпеки. Наслідком

прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, ката-
строфи, які супроводжуються смертельними випад-
ками, скороченням тривалості життя, шкодою здо-
ров'ю, шкодою природному чи техногенному сере-
довищу, дезорганізуючим впливом на суспільство
або життєдіяльність окремих людей.
Наслідки або ж кількісна оцінка збитків, за-
подіяних небезпекою, залежать від багатьох чин-
ників, наприклад, від кількості людей, що знаходи-
лись у небезпечній зоні, кількості та якості ма-
теріальних (в т.ч. і природних) цінностей, що були
пошкодженні, природних ресурсів, перспектив-
ності зони тощо. З метою уніфікації будь-які нега-
тивні наслідки визначають як шкоду. Не менш важ-
ливою характеристикою небезпеки, а точніше
мірою можливої небезпеки є частота, з якою вона
може проявлятись, або ризик [6].
Основним з етапів оцінки ризику є іденти-
фікація, а головним завданням ідентифікації є
відбір хімічних речовин, вивчення їх дії на організм
та визначення рівня ризику порушення стану здо-
ров'я та джерела його виникнення. Вивчаються
особливості речовини, зокрема в умовах навко-
лишнього середовища, його вплив на організм в за-
лежності від шляху потрапляння у організм та мож-
ливого розвитку негативних ефектів (специфічних і
неспецифічних) [5].
Основна дія шкідливих речовин – отруєння –
може протікати в гострій, підгострій та хронічних
формах. Дозо-залежна реакція організму зазвичай
визначається експериментально на рівні достатньо
високих, явно діючих доз, а оцінка реального рівня
забруднення здійснюється методом екстраполяції.
За думкою ряду авторів, задача опису всього різно-
маніття та складності процесів, що протікають в ор-
ганізмі, може бути вирішена на основі фундамен-
тальних закономірностей, яким підпорядковуються
біологічні системи [6].
Існує класифікація рівнів ризику (табл. 1). Як
бачимо величина ризику, яка менша 10-6
, викори-
стовується у Методиці як граничне значення, яке
поділяє значення ризику на безпечні і небезпечні.
Таблиця 1
Класифікація рівнів ризику [6]
Рівень ризику
Ризик протя-
гом життя
Високий – неприйнятний для виробничих умов і населення. Необхідне здійснення за-
ходів з усунення або зниження ризику.
> 10-3
Середній – припустимий для виробничих умов за умов впливу на населення. Необ-
хідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків
шкідливих впливів для вирішення питання про заходи з управлінням ризиком.
10-3
– 10-4
Низький – припустимий ризик (рівень, на якому як правило, встановлюються гігієнічні
нормативи для населення).
10-4
– 10-6
Мінімальний – бажана (цільова) величина ризику при проведенні оздоровчих і приро-
доохоронних заходів.
< 10-6
При оцінці впливу ЗР у повітрі важливим є
встановлення концентрацій, які викликають ранні
функціональні і патоморфологічні зміни в організмі
людини, а також урахування адитивності їхньої дії.
Слід зазначити, що токсична дія шкідливих ре-
човин, які надходять в організм у процесі дихання,
за інших рівних умов на декілька порядків вище,
чим при споживанні води і їжі, які забруднені ними,
через полегшене транспортування їх у плазму
крові. Для цього визначають так звані діючі кон-
центрації, а також граничні концентрації. Перші
викликають ознаки інтоксикації організму, при
других – прояви дії шкідливих речовин знаходяться
на грані фізіологічних змін і патологічних явищ.
У випадку забруднення атмосферного повітря
використовується метод визначення рівня ризику
скорочення тривалості життя під впливом ЗР в ат-
мосферному повітрі з використанням залежності
«доза-ефект» [5].
Для визначення розміру ризику скорочення
тривалості життя з врахуванням залежності «доза-
ефект» використана методика «Оцінка ризику для
здоров’я населення від забруднення атмосферного
повітря», затверджена наказом Міністерства охо-
рони здоров’я України від 13.04.2007 р. № 184 [2].
Вихідним кроком для визначення скорочення
тривалості життя є визначення концентрації шкід-
ливої речовини, яка скорочує життя на одиницю
часу питомої концентрації. Звичайно вважають, що
такою питомою концентрацією є відношення се-
редньої смертельної концентрації шкідливої речо-
вини у повітрі до умовно-розрахункової тривалості
життя 100 років:
Кзабр. =ЛК50 / 365 * 100. (1)
Визначення скорочення тривалості життя
(СТЖзабр.) проводиться як відношення фактичної
концентрації шкідливої речовини (яка
аналізується) до питомої. СТЖзабр. є функцією сту-
пеня токсичності шкідливої речовини та її концен-
трацій в атмосферному повітрі, які обумовлені при-
родними або антропогенними джерелами. Якщо
при цьому виникає рівень концентрації, який пере-
вищує ГДКсд. і набуває стійкий незворотний харак-
тер, то це вказує на те, що СТЖзабр. стає постійним
екологічним чинником і буде діяти в напрямку
збільшення СТЖпр., впливаючи на статистику пов-
ного періоду життя населення, що є основою визна-
чення СТЖпр. При цьому треба враховувати ступінь

імовірності (Qфакт) проживання людини визначе-
ного віку в умовах зазначеної фактичної концентра-
ції:
Q факт = (Тек * t) / (Т * 24) (2)
де Тек – час впливу продовж життя, рік; t – три-
валість впливу впродовж доби, год.; Т – середньо
розрахункова тривалість життя, років; 24 – три-
валість доби.
Граничні значення Rстж забруднення визнача-
ють на основі результатів токсикологічних до-
сліджень. Прийнятний ризик, який дорівнює 10-6
,
має місце при концентраціях у межах ГДКсд, а ри-
зик, який дорівнює 1 (скорочення життя на 100
років) – при ЛК50.
Загальний метод визначення впливу скла-
дається у встановленні величини СТЖзабр. і Rстж у
результаті кількарічної роботи в умовах постійного
забруднення повітря робочої зони, який дорівнює
концентрації, яка є більшою за ГДКсд. Величина
СТЖзабр. розраховується за формулою:
СТЖзабр. = (Q факт * Кфакт.) / (Кзабр.), (3)
де Qфакт – імовірність перебування в умовах за-
бруднення; Кфакт. – фактична концентрації домішки
у атмосферному повітрі, мг/м3
.
Ризик скорочення тривалості життя розрахо-
вується за формулою:
Rстж.забр. = СТЖзабр. / 100 років. (4)
Попереднє визначення ризику для жителів
регіону в зв'язку з забрудненням атмосферного по-
вітря як у розрахунковому робочому режимі, так і у
випадку аварій, є необхідним при проектуванні
будь-яких промислових об'єктів, особливо
хімічних, металургійних і нафтохімічних [5].
Оцінка ризику скорочення тривалості
життя в результаті впливу забрудненого фор-
мальдегідом повітря виконана для м. Одеса за
2013 р. В якості вихідних даних використовувалися
значення середньомісячних концентрацій формаль-
дегіду, отримані з використанням разових концен-
трацій, виміряних на мережі стаціонарних постів.
Спостереження за вмістом формальдегіду проводи-
лися по повній програмі на трьох стаціонарних по-
стах міста (№ 10, 17, 18).
Розрахунки, в яких використовувалися разові
концентрації, проводилися для трьох варіантів, де
враховувалася вікова категорія людей 25, 44 і 60
років з різним часом перебування, що складає 8 і 24
год. в умовах забрудненого повітря. Категорії віку
були обрані, виходячи з Вікової класифікації Все-
світньої організації охорони здоров'я, а час – вихо-
дячи з двох ситуацій перебування населення в рай-
онах викиду формальдегіду (8 год. – тривалість
зміни на підприємстві для робітників, 24 год. – для
населення, яке перебуває у зоні безпосереднього
впливу).
Вихідні дані, що були використані для ро-
зрахунку величин ризику скорочення тривалості
життя в результати впливу забрудненого формаль-
дегідом атмосферного повітря у м. Одеса, наведені
у табл. 2.
Таблиця 2
Вихідні дані для дослідження (м. Одеса, 2013 р.)
Місяць
Середньомісячні концен-
трації НСНО, мг/м3 Вік людини, років
Час перебування в умовах
атмосферного повітря, год.
січень 0,0113
25 44 60 8 24
лютий 0,0157
березень 0,0143
квітень 0,0170
травень 0,0181
червень 0,0153
липень 0,0174
серпень 0,0164
вересень 0,0196
жовтень 0,0141
листопад 0,0166
грудень 0,0134
Перш ніж виконувати розрахунок, необхідно провести аналіз якості атмосферного повітря, забрудне-
ного формальдегідом. З цією метою побудований графік тимчасового ходу середньомісячних концентра-
цій формальдегіду в атмосферному повітрі (рис. 1).

Рис. 1 Графік тимчасового ходу середньомісячних концентрацій формальдегіду в атмосферному повітрі
(м. Одеса, 2013 р.)
Аналіз даного графіку показав, що атмосфера
забруднена, адже на протязі всього року значення
концентрацій перевищували ГДКс.д. Що стосується
тенденції зміни концентрацій, то слід зазначити, що
у січні відзначається найменша концентрація
(0,0113 мг/дм3
, 3,76 ГДКс.д). Найбільший рівень за-
бруднення спостерігався у вересні і дорівнював
0,0196 мг/дм3
(6,53 ГДКс.д).
Отже, слід зробити висновок, що атмосферне
повітря протягом року забруднене формальдегідом
постійно, що становить небезпеку для навколишнь-
ого середовища та здоров’я людей. За вимогами
Методики [2] тільки після встановлення факту заб-
руднення атмосфери формальдегідом її можна за-
стосовувати.
На наступному етапі виконаний розрахунок
питомої концентрації забруднюючої речовини
(Кзабр.), згідно з розрахунком його значення дорів-
нює 0,068 мг/дм3
. Далі розрахована імовірність пе-
ребування мешканця в умовах забрудненого атмо-
сферного повітря (Qфакт.). За результатами ро-
зрахунку імовірності перебування мешканця в
умовах забрудненого атмосферного повітря вста-
новлено, що при 8-годинному перебуванні в умовах
атмосферного повітря цей показник приймає такі
значення: 0,25 (для віку людини 25 років), 0,19 (44
роки), 0,13 (60 років); при 24-годинному перебу-
ванні: 0,75 (25 років), 0,56 (44 роки), 0,40 (60 років).
Отже, імовірність перебування мешканця в умовах
забрудненого повітря формальдегідом зростає зі
збільшенням часу перебування та представляє со-
бою значний діапазон від 0,13 до 0,75.
На наступному етапі розраховані значення по-
казника скорочення тривалості життя (СТЖ) з
урахуванням часу експозиції та використанням зна-
чення питомої концентрації формальдегіду і
ймовірності перебування в умовах забрудненого
повітря для кожного місяця року і для кожного часу
перебування в умовах атмосферного повітря. Ре-
зультати представлені у табл. 3.
Виявилось, що найменша тривалість втрати
життя при знаходженні в забрудненому атмосфер-
ному повітрі протягом 8 та 24 год, була для людей
60 років у січні, а найбільша спостерігалась для лю-
дей 25 років у вересні. Ризик скорочення тривалості
життя (Rстж) розраховувався з урахуванням віку
людини та часу перебування в умовах забрудненого
повітря (табл. 4).
Виходячи зі значень ризику слід зробити такі
висновки: безпечними є умови перебування на про-
тязі 8 год. для людей вікової категорії 60 років і для
категорії 44 років у січні та грудні, що може пояс-
нюватися найменшим ступенем забруднення атмо-
сфери на протязі цих місяців; для всіх інших віко-
вих категорій і часу перебування умови є небезпеч-
ними. При цьому зміни величини ризику добре
узгоджуються зі змінами ступеня забруднення ат-
мосфери на протязі року. Отже, в більшості випад-
ків для всіх вікових категорій умови перебування в
забрудненій формальдегідом атмосфері є небезпеч-
ними.
0
0,005
0,01
0,015
0,02
0,025
cічень
лютий
березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
q,мг/м3
місяць
Концентрація НСНО
ГДК

Таблиця 3
Результати розрахунку СТЖ в умовах знаходження у забрудненому атмосферному повітрі
(м. Одеса, 2013 р.).
Місяць
Вік
25 років 44 роки 60 років
Тривалість перебування в умовах забрудненого повітря
8 год. 24 год. 8 год. 24 год. 8 год. 24 год.
Січень 0,041 0,123 0,030 0,092 0,021 0,065
Лютий 0,057 0,171 0,042 0,128 0,030 0,091
Березень 0,052 0,156 0,038 0,116 0,027 0,08350
Квітень 0,062 0,186 0,046 0,138 0,033 0,099
Травень 0,066 0,198 0,049 0,147 0,035 0,105
Червень 0,055 0,167 0,041 0,125 0,029 0,089
Липень 0,063 0,190 0,047 0,142 0,033 0,101
Серпень 0,059 0,179 0,044 0,134 0,031 0,095
Вересень 0,071 0,214 0,053 0,160 0,038 0,114
Жовтень 0,051 0,154 0,038 0,115 0,027 0,082
Листопад 0,060 0,181 0,045 0,135 0,032 0,096
Грудень 0,048 0,146 0,036 0,109 0,026 0,078
Для визначення часу безпечного перебування
населення були побудовані графіки зміни ризику на
протязі доби для кожного місяця (рис. 2 – 13).
Аналіз графіків дозволив визначити час безпечного
перебування в умовах забрудненого повітря фор-
мальдегідом (м. Одеса), для кожної з вікових кате-
горій.
За результатами дослідження отримано: для
вікової категорії 25 років час безпечного перебу-
вання в умовах забрудненого повітря складає 6 –
7 год, для вікової категорії 44 роки – 7 – 9 год, для
вікової категорії 60 років – 8 – 14 год. Ці результати
можна пояснити тим, що чим довший період часу
людина знаходиться у забрудненому повітрі, тим
більшим є ризик скорочення тривалості життя.
Таблиця 4
Результати розрахунку ризику скорочення тривалості життя в умовах забрудненого повітря формаль-
дегідом (м. Одеса, 2013 р.).
Місяць
Вік
25 років 44 роки 60 років
Тривалість перебування в умовах забрудненого повітря
8 год. 24 год. 8 год. 24 год. 8 год. 24 год.
Січень 1,13Е-6 3,39Е-6 8,41Е-7 2,53Е-6 6,01Е-7 1,81Е-6
Лютий 1,57Е-6 4,71Е-6 1,17Е-6 3,52Е-6 8,35Е-7 2,51Е-6
Березень 1,43Е-6 4,29Е-6 1,06Е-6 3,20Е-6 7,61Е-7 2,29Е-6
Квітень 1,70Е-6 5,10Е-6 1,26Е-6 3,81Е-6 9,04Е-7 2,72Е-6
Травень 1,81Е-6 5,43Е-6 1,35Е-6 4,05Е-6 9,63Е-7 2,90Е-6
Червень 1,53Е-6 4,59Е-6 1,14Е-6 3,43Е-6 8,14Е-7 2,45Е-6
Липень 1,74Е-6 5,22Е-6 1,29Е-6 3,90Е-6 9,25Е-7 2,78Е-6
Серпень 1,64Е-6 4,92Е-6 1,22Е-6 3,67Е-6 8,72Е-7 2,62Е-6
Вересень 1,96Е-6 5,88Е-6 1,46Е-6 4,39Е-6 1,04Е-6 3,14Е-6
Жовтень 1,41Е-6 4,23Е-6 1,05Е-6 3,16Е-6 7,50Е-7 2,26Е-6
Листопад 1,66Е-6 4,98Е-6 1,23Е-6 3,72Е-6 8,83Е-7 2,66Е-6
Грудень 1,34Е-6 4,02Е-6 9,97Е-7 3,00Е-6 7,13Е-7 2,14Е-6

Рис. 2 Графік зміни ризику скорочення тривалості життя під впливом забрудненого формальдегідом
повітря (Одеса, січень 2013 р.).
повітря (Одеса, лютий 2013 р.).
повітря (Одеса, березень 2013 р.).

повітря (Одеса, квітень 2013 р.).
повітря (Одеса, травень 2013 р.).
повітря (Одеса, червень 2013 р.).

повітря (Одеса, липень 2013 р.).
повітря (Одеса, серпень 2013 р.).
повітря (Одеса, вересень 2013 р.).

повітря (Одеса, жовтень 2013 р.).
повітря (Одеса, листопад 2013 р.).
повітря (Одеса, грудень 2013 р.).
Тому згідно Методики ризик більший для лю-
дини вікової категорії 25 років, так як до теоре-
тично можливих 100 років вона буде знаходитися
більше часу у забрудненому повітрі. Зміна як ри-
зику, так і часу безпечного перебування протягом
2013 р. фактично повторює тенденцію зміни заб-
руднення атмосферного повітря. Тобто більш не-
безпечним є знаходження в умовах забрудненого
повітря людей молодшого віку, тому що вони бу-
дуть знаходитись триваліший час до досягнення
ними 100 років життя. Тому важливим є встанов-
лення причин формування існуючих рівнів забруд-
нення атмосфери і розробка конкретних заходів по
зниженню забруднення у м. Одеса, що дозволить
зменшити ризик скорочення тривалості життя для
людей вікової категорії до 25 років.

Список літератури
1. Дорогова В.Б., Тараненко Н.А., Рычагова
О.А. Формальдегид в окружающей среде и его вли-
яние на организм // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН.
2010. № 1 (71). С. 32 – 35.
2. Наказ МОЗ Про затвердження методичних
рекомендацій «Оцінка ризику для здоров’я насе-
лення від забруднення атмосферного повітря»
від 13.04.2007 р. № 184. Електронний ресурс: URL:
https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v0184282-07
(дата звернення: 09.10.2019).
3. Паспорт безпеки: Електронний ресурс:
URL: https://www.carlroth.com/
downloads/sdb/ru/4/SDB_4235_RU_RU.pdf (дата
звернення: 30.10.2019).
4. Румянцева Г.И. Гигиена. Москва:
ГЭОТАР, Медицина, 2001. 608 с.
5. Кузьмина В.А. Екологічна безпека: Кон-
спект лекцій. Одеса: ТЕС, 2012. 131 с.
6. Кузьміна В.А., Прикуп Л.О. Методичні
вказівки до практичних робіт з дисципліни «Еко-
логічна безпека». Одеса: ОДЕКУ, 2016. 90 с.
7. Формальдегід / Властивості і застосування.
Електронний ресурс: URL: http://c-a-
m.narod.ru/material/formaldegid_metanal.html (дата
звернення: 01.10.2019).
8. Формальдегід – вплив на людину. Елект-
ронний ресурс: URL:
https://himanaliz.ua/formaldegid-vliyanie-na-
cheloveka/ (дата звернення: 25.09.2019).
9. Формальдегід. Електронний ресурс: URL:
https://veterinarua.ru/ 1epizootologiya/2219-
formaldegid.html (дата звернення: 21.09.2019).
10. Формальдегід (СH2О). Електронний ре-
сурс: URL:
http://umc.kirov.ru/materials/ahov/formaldegid.htm
(дата звернення: 24.09.2019).
11. Формальдегід. Електронний ресурс: URL:
http://medical-enc.com.ua/formaldegid.htm (дата
звернення: 24.09.2019).
12. Хімічні властивості формальдегіду. Елект-
ронний ресурс: URL:
https://chem21.info/info/1569120/ (дата звернення:
25.09.2019).
13. Шевченко О.Г., Кульбіда М.І., Сніжко С.І..,
Щербуха Л.С., Данілова Н.О. Рівень забруднення
атмосферного повітря міста Києва формальдегідом
// Український гідрометеорологічний журнал. 2014.
№ 14. С. 25 – 34.

ECONOMICS
INDIRECT TAXES AND INTERNATIONAL BUSINESS-MIGRATION IN THE EURASIAN
ECONOMIC UNION
Ignatova I.
Tyumen State University,
PhD of Sociology, Associated Professor
Luzina T.
PhD of Economy, Head of Customs Department
Elfimova O.
PhD of Sociology, Associated Professor
Abstract
With globalization, international business-migration is a driver of the world economy. International business
migration involves organizing your own business in another country. Therefore, tax issues businessmen put first.
The aim of the study is to develop directions of unification of indirect taxation for the development of international
business migration in the Eurasian Economic Union (EAEU). In the EAEU the maximum average tax burden in
Russia (34%), the minimum - in Kazakhstan (14%). According to Doing Business, the easiest to do business (in
the EAEU) in Kazakhstan and Russia, the hardest - in Kyrgyzstan. On the basis of the study, recommendations on
unification of indirect taxation in the EAEU for the development of international business-migration are proposed.
Keywords: international business migration, indirect taxation, tax unification.
One of the drivers of the modern world economy
is international business migration. The countries of the
Eurasian Economic Union (EAEU) are actively in-
volved in this process. Global competition for entrepre-
neurial resources updates the topic of our study. In do-
mestic science, the issue of international business mi-
gration has been poorly developed. Structural aspects
of migrant entrepreneurship in Russia (Besborodova
T.M., Peshkova V.M. et al.) [3, 13], peculiarities of eth-
nic entrepreneurship (Radayev V.V., Ryazantsev S.V.
et al.) [14, 15] were investigated.
International business migration is seen in terms
of expansion, capture of new markets and territories. In
our study, it is defined as the process of moving an ex-
isting business, creating or buying a new business in
another country, and then obtaining a residence permit
or permanent residence. Unlike labor migration, busi-
ness migration involves organizing and running your
own business rather than hiring. This updates the issue
of unification of tax legislation of the EAEU countries.
This is evidenced by the data of the survey of entrepre-
neurs of the EAEU countries. On the first place they
noted the harmonization of taxation as the most de-
manded source of further integration of the EAEU.
Among the barriers in the development of their own
business in the EAEU businessmen indicated, first of
all, differences in the procedure of taxation, ordering
and payment of public services in the implementation
of activities, which lead to loss of time to study the is-
sue and mistakes [1].
The share of small and medium-sized businesses
(SMEs) in the gross domestic product (GDP) of the
EAEU countries, the average and maximum tax burden
is shown in Table 1.
Table 1.
Share of small and medium-sized businesses in GDP of EAEU countries and tax burden, %
EAEU countries Share of SMEs in GDP of
EAEU countries (2018)
Average tax burden Maximum VAT rate (on
01.01.2019)
Armenia 28 22 17
Belarus 24 28 20
Kazakhstan 18 14 12
Kyrgyzstan 41 21 12
Russia 20 34 20
Source: [6].
The share of the SME of Kyrgyzstan in the GDP
of the EAEU countries is maximum and is 41%, the
minimum in Kazakhstan - 18% (Table 1). By compari-
son, in the US, the share of SMEs in the country's GDP
in 2010 was 52%, Japan - 54%, Germany - 53%, Italy -
71% [11]. The maximum average tax burden - in Russia
(34%), the minimum - in Kazakhstan (14%). The VAT
rate is 20% in Belarus and Russia (maximum), 12%
(minimum in the EAEU) - Kazakhstan and Kyrgyzstan.
The Doing Business rating gives an assessment of
the indicators of doing business in the EAEU countries
(Table 2).

Table 2.
EAEU countries in Doing Business rating
Страны ЕАЭС Ease of business Including indicators:
Taxation International trade
2017 year 2019 year 2017 year 2019 year 2017 year 2019 year
Armenia 38 47 88 52 48 43
Belarus 37 49 99 99 30 24
Kazakhstan 35 25 60 64 119 105
Kyrgyzstan 75 80 148 117 79 89
Russia 40 28 45 58 140 99
Source: compiled by authors on [5].
According to Table 2, there is a positive dynamics
of ease of doing business in Kazakhstan and Russia,
which rose in the rating by 10 and 12 points, respec-
tively. The rest of the EAEU countries show negative
dynamics in this rating. In 2017, from the EAEU coun-
tries, Kazakhstan - the country where business was eas-
ier to conduct, in Kyrgyzstan the hardest. Of the five
EAEU countries, in 2017 four entered the top 40 in the
Doing Business rating, and Kyrgyzstan was in the 75
place. In 2019 two countries - Russia and Kazakhstan -
entered the top 30 of this rating, Armenia and Belarus -
in the top 50, and Kyrgyzstan took the 80 place, deteri-
orating its rating by 5 points.
Despite the high rating of Russia and Kazakhstan
in Doing Business, the share of SMEs in the GDP of
these countries is less than in other EAEU members.
One of the factors is the high tax burden (in Russia on
average - 34%, which is the maximum in the EAEU
countries). In addition, the problem zone for Russia and
Kazakhstan is "international trade." This indicates bar-
riers to export-import operations in these countries. In
order to further integrate and develop international
business migration within the framework of the EAEU,
it is necessary to reduce barriers in international trade
between the EAEU countries, optimize the tax burden
on SMEs, reduce interest rates on loans for SME enti-
ties. This can be achieved through a unified tax policy
in the EAEU countries.
The aim of the study is to develop directions of
unification of indirect taxation for the development of
international business migration in the EAEU.
In the formation of integration associations, the
greatest attention is paid to the unification of tax legis-
lation, in particular indirect taxes. It is these taxes that
influence the formation of prices in mutual trade and
form the largest part of tax revenues to the state budget.
The unified tax burden in the EAEU countries will con-
tribute to the development of business, create equal
conditions for doing business. Simplification of the
procedure for payment of VAT and excise taxes will
contribute to the effective administration of taxes.
Each country currently has its own VAT and ex-
cise policies. Table 3 presents the model of the compo-
sition of VAT elements in accordance with the national
legislation of the EAEU member states.
Table 3.
VAT elements in accordance with the national legislation of the EAEU member states
Tax
element
Russia Kazakhstan Belarus Armenia Kyrgyzstan
Taxpay
ers
Organizations,
individual entre-
preneurs, per-
sons recognized
by taxpayers as
VAT in connec-
tion with the
movement of
goods across the
customs border
-Individual entrepre-
neurs, legal entities
other than state insti-
tutions;
-structural subdivi-
sions legal entities
recognized as inde-
pendent VAT payers
Organiza-
tions, indi-
vidual entre-
preneurs,
trustees, in-
dividuals
Legal entities
registered as in-
dividual entre-
preneurs or enti-
tled to business
activities regis-
tered in Armenia
-Legal entities and
individuals making
VAT-taxable deliv-
eries and registered
as VAT payers;
-persons required to
register
Subject
to
taxatio
n
-Transfer, sell-
ing of goods;
-performance of
construction and
installation
works;
-import of goods
from other terri-
tories
-Sales turnover of
goods (works, ser-
vices), except turno-
ver exempt from
VAT;
-taxable import (ex-
cluding VAT exempt)
to be declared
-Sales turno-
ver of goods
(works, ser-
vices);
-property
rights in
Belarus
-Delivery of
goods;
-rendering ser-
vices;
-non-reimbursa-
ble (partial) con-
sumption;
-import of
goods.
Cost of sold prod-
ucts (goods), works,
services applied to
certain types of pro-
duction and tech-
nical products, con-
sumer goods and
services provided to
the population
Tax
period
Quarter Quarter Calendar
year
Quarter Calendar month
Rates 0%, 10%, 20% 0%, 12% 0%, 9,09%;
10%,
16,67%,
20%
0%, 17% 0%, 12%
Source: compiled by the authors on [4, 10, 16, 17, 18].

Znanstvena-misel-journal-№37-2019-Vol.-1

Znanstvena-misel-journal-№37-2019-Vol.-1

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Znanstvena-misel-journal-№37-2019-Vol.-1

Similar to Znanstvena-misel-journal-№37-2019-Vol.-1 (20)

More from Znanstvena misel journal

More from Znanstvena misel journal (20)

Znanstvena-misel-journal-№37-2019-Vol.-1