Нормативно-правова база у сфері регулювання питань, пов’язаних з розміщенням зовнішньої реклами (куди саме потрібно вносити зміни).

1. КОНЦЕПЦІЯ
проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень
до деяких законодавчих актів щодо врегулювання
розміщення зовнішньої реклами”
Cтан чинної законодавчої бази
Нормативно-правова база у сфері регулювання питань, пов’язаних з розміщенням
зовнішньої реклами (куди саме потрібно вносити зміни), складається із:
1. Земельного кодексу України,
2. Закону України “Про рекламу”;
3. Закону України “Про інформацію”;
4. Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”;
5. Закону України “Про адміністративні послуги”;
6. Закону України “Про автомобільні дороги”;
7. Закону України “Про охорону культурної спадщини”;
8. Закону України “Про благоустрій населених пунктів”;
9. Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
10. Закону України “Про місцеві державні адміністрації”;
11. Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”;
12. Закону України “Про захист прав споживачів”.
Проблеми законодавчого регулювання
1. Неузгодженість окремих положень законодавства про рекламу, про інформацію
та про захист прав споживачів (зокрема, в частині забезпечення достовірності і повноти
інформації про товар (роботи, послуги), недопущення нечесної підприємницької практики та
гарантування захисту прав споживачів).
2. Неврахування на рівні законодавства особливостей розміщення і функціонування
зовнішньої реклами, що має винятково місцеву специфіку і прив’язана до окремої
місцевості та споживачів інформації про товар (роботи, послуги).
3. Невизначеність терміну “носій (об’єкт) зовнішньої реклами” та відсутність
зрозумілих критеріїв для його невідмежування від інших рекламних (інформаційних)
засобів (таких як вивіска, табличка тощо).
4. Невизначеність порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами на рівні
закону, що регулює відносини, пов’язані з одержанням таких дозволів (як наслідок,
надмірно широкі дискреційні повноваження щодо надання погоджень і видачі дозволів на
розміщення зовнішньої реклами).
5. Відсутність системи типових або стандартних конструктивних рішень щодо
носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами (державних стандартів проектування і розміщення носіїв
реклами і рекламних конструкцій) та неврегульованість порядку їх затвердження і
застосування як методу спрощення дозвільно-погоджувальних процедур у відповідній сфері.
6. Розпорошеність вимог щодо розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами серед
положень окремих законодавчих актів (відсутність єдиного законодавчо визначеного порядку
і механізму регулювання особливостей розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами, у т. ч. в
окремих функціональних зонах і на окремих об’єктах особливого значення).
7. Непрозорість і неврегульованість процедур здійснення уповноваженими органами
погоджень видачі дозволів при розміщенні зовнішньої реклами в окремих функціональних
зонах і на об’єктах особливого значення (зокрема в межах смуги відведення автомобільних
доріг загального користування, на пам’ятках та в межах зон охорони таких пам’яток).
1

2. 8. Неврегульованість порядку відведення та надання земельних ділянок для
розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами та невизначеність порядку оплати за
користування такими земельними ділянками.
9. Надмірно складний порядок розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами (у т. ч.
рекламних конструкцій) на будівлях (спорудах) і земельних ділянках приватної власності.
10. Штучне розділення функції зі здійснення державного контролю у сфері реклами
та погодження розміщення зовнішньої реклами між різними органами влади:
- контроль за додержанням законодавства з питань реклами на місцевому рівні передано
місцевим державним адміністраціям;
- погодження розміщення зовнішньої реклами в межах смуг відведення автомобільних доріг
загального користування залишено за органом державного управління автомобільними дорогами;
- погодження розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення і в
зонах охорони таких пам’яток віднесено до повноважень центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
11. Невизначеність повноважень місцевих державних адміністрацій щодо
здійснення контролю за розміщенням зовнішньої реклами в межах смуги відведення
автомобільних доріг загального користування та щодо їх участі у здійсненні демонтажу
незаконно встановлених рекламоносіїв у таких зонах.
12. Висока ступінь централізації повноважень з видачі дозволів на розміщення носіїв
(об’єктів) зовнішньої реклами та невизначеність функцій органів місцевого самоврядування
з регулювання у зазначеній сфері, зокрема, щодо:
- розроблення згідно вимог законодавства у сфері містобудування та затвердження схем
розміщення об’єктів зовнішньої реклами (рекламних конструкцій) у межах населених
пунктів (як складової частини комплексних заходів благоустрою населених пунктів);
- регулювання на місцевому рівні діяльності у сфері зовнішньої реклами.
13. Невизначеність чітких функцій і єдиного порядку здійснення контролю за
додержанням правил розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами та демонтажу
незаконно встановлених рекламоносіїв, в т. ч. невизначеність джерел фінансування витрат на
здійснення демонтажу таких носіїв (об’єктів), встановлених з порушенням законодавства.
14. Відсутність відкритого доступу, зокрема через мережу Інтернет, до інформації і
документів з питань розміщення зовнішньої реклами, зокрема, таких як:
- видані та анульовані дозволи на розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами;
- затверджені схеми розміщення об’єктів зовнішньої реклами (рекламних конструкцій) у
межах і поза межами населених пунктів.
15. Відсутність порядку обов’язкового розкриття інформації про кінцевих власників
(бенефіціарів) суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері зовнішньої
реклами (аналогічного до порядку, передбаченого для засобів масової інформації).
16. Невизначеність механізму саморегулювання діяльності у сфері зовнішньої
реклами, зокрема шляхом затвердження галузевих стандартів, застосування уніфікованих
(типових) конструктивних рішень щодо носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами тощо.
Мета розробки законопроекту
Визначити чіткий, передбачуваний і уніфікований порядок (для різних випадків і
функціональних зон) розміщення об’єктів зовнішньої реклами та створити сприятливі
умови для розвитку конкурентного і прозорого ринку рекламних послуг, підвищення їх
якості і доступності для суб’єктів господарювання.
Шляхи і механізми розв’язання проблем
Законопроект передбачає, зокрема, внесення відповідних змін до таких законодавчих актів:
2

3. 1. Закон України “Про рекламу”:
- визначити терміни “носій (об’єкт) зовнішньої реклами (рекламоносій)”, “таблиця”,
“вивіска” та інші терміни;
- узгодити окремі положення закону з вимогами законодавства про інформацію та про
захист прав споживачів;
- врегулювати порядок розміщення вивісок і таблиць та відмежувати їх від засобів реклами;
- визначити єдиний порядок надання адміністративних послуг з видачі дозволів на
розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами щодо всіх випадків і особливостей їх
розміщення на об’єктах, в зонах і на категоріях земель особливого значення (в межах смуги
відведення автомобільних доріг загального користування, на пам’ятках національного і
місцевого значення та в межах зон охорони таких пам’яток);
- передбачити, що погодження у сфері розміщення зовнішньої реклами здійснюються
місцевими державними адміністраціями (в рамках реалізації контрольних повноважень у сфері
додержання законодавства з питань реклами) та виконавчими органами сільських, селищних,
міських рад (в рамках реалізації повноважень у сфері культури) згідно встановленого
техрегламенту за зверненням органу, що видає дозвіл, без участі суб’єкта господарювання;
- привести у відповідність положення щодо видачі дозволів на розміщення зовнішньої
реклами з вимогами законодавства про адміністративні послуги, в т. ч. передбачити порядок
отримання таких дозволів в електронній формі;
- встановити, що:
a. типова інформаційна і технологічна картки надання адміністративної послуги з видачі
дозволів на розміщення зовнішньої реклами (в межах і поза межами населених
пунктів) затверджується Кабінетом Міністрів України;
b. типові або стандартні конструктивні рішення щодо носіїв (об’єктів) зовнішньої
реклами (державні стандарти проектування і розміщення рекламоносіїв і конструкцій)
затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури;
c. форма і порядок подання декларації про розміщення носія (об’єкта) зовнішньої реклами у
випадках, передбачених законодавством, затверджується Кабінетом Міністрів України;
- передбачити порядок набуття права на розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами за
декларативним принципом у разі:
a. їх розміщення на будівлях (спорудах) і земельних ділянках приватної власності за
наявності згоди їх власника або договору про користування;
b. застосування суб’єктом господарювання затверджених типових або стандартних
конструктивних рішень щодо носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами (державних
стандартів проектування і розміщення рекламних носіїв і конструкцій);
- визначити, що право користування будівлею (спорудою) та/або земельною ділянкою
приватної власності для розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами виникає на підставі
договору оренди цієї будівлі (споруди), земельної ділянки з її власником;
- передбачити, що витрати на здійснення демонтажу незаконно встановлених
рекламоносіїв фінансуються з місцевих бюджетів у рамках відповідних цільових програм з
питань благоустрою та відшкодовуються за рахунок коштів осіб, які вчинили самовільне
встановлення таких рекламних носіїв;
- запровадити обов’язковість ведення дозвільними органами відкритих реєстрів виданих і
анульованих дозволів на розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами (із загальнодоступними
відомостями таких реєстрів, у т. ч. в мережі Інтернет);
- встановити обов’язковість розкриття інформації про кінцевих власників (бенефіціарів)
суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері зовнішньої реклами;
3

4. - врагулювати загальні питання щодо можливості створення саморегулівних організацій
і запровадження механізмів саморегулювання діяльності у сфері зовнішньої реклами.
2. Земельний кодекс України:
- встановити, що надання в користування земельних ділянок державної або комунальної
власності для розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами, відповідно до затверджених схем
розміщення об’єктів зовнішньої реклами (рекламних конструкцій), здійснюється без складення
документації із землеустрою.
3. Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”:
- включити до складу детального плану території схему розміщення об’єктів зовнішньої
реклами (рекламних конструкцій) та запровадити обов’язковість оприлюднення таких схем з
усіма графічними і текстовими матеріалами.
4. Закон України “Про благоустрій населених пунктів”:
- передбачити, що проектування, будівництво та реконструкція об’єктів комплексного
благоустрою на визначеній території населеного пункту (мікрорайону, кварталу, парку,
бульвару, вулиці, провулку, узвозу тощо) здійснюється зокрема і на основі схем розміщення
об’єктів зовнішньої реклами (рекламних конструкцій).
5. Закон України “Про автомобільні дороги”:
- встановити, що розміщення об’єктів зовнішньої реклами (рекламних конструкцій) в
межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування здійснюється в
порядку, передбаченому Законом України “Про рекламу”, за погодженням відповідних
місцевих державних адміністрацій;
- передбачити повноваження місцевих державних адміністрацій в частині прийняття
рішень щодо демонтування рекламних носіїв, які встановлені в межах смуги відведення
автомобільних доріг з порушенням вимог законодавства.
6. Закон України “Про охорону культурної спадщини”:
- встановити, що розміщення об’єктів зовнішньої реклами (рекламних конструкцій) на
пам’ятках національного значення і в межах зон охорони таких пам’яток здійснюється в
порядку, передбаченому Законом України “Про рекламу”, за погодженням відповідних
місцевих державних адміністрацій, а на пам’ятках місцевого значення і в межах зон охорони
таких пам’яток – за погодженням відповідних органів місцевого самоврядування.
7. Закон України “Про адміністративні послуги”:
- передбачити, що законом може бути передбачено інший порядок затвердження типової
інформаційної і технологічної картки надання адміністративної послуги.
8. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”:
- конкретизувати повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо
видачі дозволів на розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами у межах населених пунктів;
- віднести до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад затвердження
схем розміщення об’єктів зовнішньої реклами (рекламних конструкцій) у межах населених
пунктів та оприлюднення таких схем з усіма графічними і текстовими матеріалами;
- передбачити повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад на
прийняття рішень щодо демонтування рекламних носіїв, які встановлені у межах населених
пунктів з порушенням вимог законодавства;
- закріпити за виконавчими органами сільських, селищних, міських рад повноваження
щодо погодження розміщення об’єктів зовнішньої реклами (рекламних конструкцій) на
пам’ятках місцевого значення і в межах зон охорони таких пам’яток.
9. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»:
- конкретизувати повноваження місцевих державних адміністрацій щодо видачі дозволів
на розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої реклами поза межами населених пунктів;
4

5. - закріпити за місцевими державними адміністраціями і розширити вже надані їм
повноваження щодо:
a. забезпечення контролю за додержанням правил розміщення носіїв (об’єктів) зовнішньої
реклами та знесення самовільно встановлених рекламних носіїв і рекламних конструкцій;
b. здійснення в рамках повноважень з контролю за додержанням законодавства з питань
реклами погодження розміщення зовнішньої реклами в межах смуги відведення
автомобільних доріг загального користування, на пам’ятках національного значення
та в межах зон охорони таких пам’яток;
Очікування від прийняття законопроекту
За результатами прийняття законопроекту буде досягнуто таких позитивних наслідків:
1. Буде створено необхідні правові умови для подолання корупції у сфері зовнішньої
реклами за рахунок запровадження єдиного, чіткого і прозорого порядку законодавчого
регулювання відносин у цій сфері;
2. Буде забезпечено якість і доступність послуг зовнішньої реклами для суб’єктів
господарювання та створено механізми захисту прав споживачів у сфері зовнішньої реклами;
3. Буде покращено благоустрій населених пунктів на основі планомірного, прозорого
та передбачуваного розміщення зовнішньої реклами і рекламних конструкцій як частини
заходів з комплексного благоустрою;
4. Буде впорядковано сферу зовнішньої реклами за рахунок виключення з неї вивісок і
табличок та підвищення прозорості її функціонування;
5. Буде спрощено доступ суб’єктів господарювання (особливо малого і середнього
бізнесу) до засобів та можливостей рекламування товарів (робіт, послуг) завдяки спрощенню і
запровадженню декларативного принципу розміщення зовнішньої реклами на об'єктах
приватної власності та врегулюванню інших процедур її розміщення.
6. Буде покращено правові і економічні умови для розвитку конкурентного ринку
послуг зовнішньої реклами як інфраструктурного елемента процесів виробництва і реалізації
товарів і послуг.
5