2. •Напрямлений рух заряджених частинок
•За напрямок струму беруть умовний рух позитивно
заряджених частинок
Наявність вільних носіїв зарядів в речовині.
Наявність джерела струму для підтримання в
провіднику електричного поля
3. Сила струму чисельно дорівнює заряду, що пройшов
через поперечний переріз провідника за одиницю
часу.
заряд
сек.
4. Сила струму
І =
q
t
І — сила струму;
q — електричний заряд;
t — час.
Одиниця сили струму має назву
ампер (А).[І] = Кл /с =А
5. Андре Марі Ампер (1775—
1836), французький фізик,
першим ввів поняття
електричного струму.
7. Електрична напруга на певній ділянці кола — це
фізична величина, що чисельно дорівнює роботі
електричного поля з переміщення одиничного
позитивного заряду по цій ділянці.
8. q
A
U =
де A — робота, яку виконує (або може виконати)
електричне поле з переміщення заряду q по даній ділянці
кола.
9. Алессандро Вольта (1745-1827.) ─
італійський фізик, винайшов перше
хімічне джерело струму. Його іменем
названа одиниця електричної напруги.
B
Кл
Дж
U 1
1
1
==
11. Вольтметр підключають у коло паралельно
ділянці, на якій вимірюють напругу.
Вимірювання напруги
12. Фізична величина, яка характеризує
властивість провідника протидіяти
електричному струму
Вимірюють електричний опір в омах
(на честь німецького вченого XIX ст.
Георга Сімона Ома).
Oм
A
B
R ==
13. l
S
R =ρ
R — опір провідника,
l — його довжина,
S — площа його поперечного перерізу;
ρ — коефіцієнт пропорційності, що залежить від речовини, з якої
виготовлений провідник
Опір провідника, виготовленого з даної речовини, завдовжки 1 м,
який має площу поперечного перерізу називається питомим
опором цієї речовини.
2
1 ì
[ ]
2
Î ì ì ì
ì
×
ρ =
14. Георг Сімон Ом (1787–1854)
— німецький фізик, у 1826 р.
експериментально відкрив
закон, що був згодом
названий його ім’ям
15. Магічний трикутник:I= U
R
R = U
I
U=IR
Cила струму в ділянці кола прямо пропорційна
напрузі на кінцях цієї ділянки й обернено
пропорційна її опору
22. Сила струму в нерозгалуженій частині кола
дорівнює сумі сил струмів у відгалуженнях
çàã 1 2I I I= +
23. Загальний опір ділянки кола
обчислюється за формулою:
Загальний опір провідників, з'єднаних паралельно, менший за
опір кожного з цих провідників.
çàã 1 2
1 1 1
R R R
= +