Презентація, яка демонструє правила вживання м'якого знака

1. Правила вживання м’якого знака

2. М’який знак-
тридцять перша літера української абетки, присутня в низці
інших кирилічних алфавітів. У сучасній українській мові не
має окремого звуку, використовується для позначення
м'якості попередньої приголосної або роздільної вимови
приголосної та йотованої голосно

3. • Після м’яких д, т, з, с, ц, л, н: мідь, гість, зав‘язь
• У дієсловах на –ться: водиться, вчиться;
• Після букви л, що позначає м’який приголосний, який
стоїть перед іншим м’яким приголосним: ідальня,
спальня;
• У буквосполученнях –льк-, –льч-, –льц-, –ньк-, –ньч-, –
ньц-: лялька — ляльчин —ляльці, ненька — неньчин —
неньці.
М’який знак пишеться:

4. М’який знак не пишеться:
• Після б, п, в, м, ф: голуб, насип;
• Після букв ж, ч, ш, щ: ріж, річ;
• Після букви р: базар, кобзар;
• Після н, л у буквосполученнях –лк-, –лч-, –лц-, –нк-
, –нч-, –нц– : Наталка—Наталчин — Наталці, хустинка-
хустинці.

5. Дивуєшся дорогоцінності мови
нашої: в ній що не звук, то
подарунок, все крупно, зернисто,
як самі перла.
М. Гоголь