2. Апостроф-
нелітерний орфографічний знак, який не позначає
звука. За допомогою апострофа відокремлюються
йотовані голосні літери від попередніх
губних приголосних та «р»
3. • Після губних приголосних (б,п,в,м,ф): б’ють, м’язи,
здоров’я;
• Після р: бур’ян, пір’я;
• Після префіксів та першої частини складних слів,
що закінчуються на твердий приголосний: від’їзд,
з’їхати, об’єм.
Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:
4. Але апостроф не пишеться:
• Коли перед губним звуком є приголосний (крім р),
який належить до кореня: дзвякнути, свято, мавпячий;
• Коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із
наступними а, у, е: крякати, ряд, крюк;
• Після префіксів із кінцевим приголосним перед
наступними і, е, а, о, у: безіменний, зекономити,
зокрема.
5. • Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р:
комп’ютер, інтерв’ю;
• Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’ютант,
ін’єкціяю.
Апостроф у словах іншомовного походження
перед я, ю, є, ї:
6. Апостроф не пишеться:
• Перед йо: курйоз;
• Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього
приголосного перед а, у: бюджет, бюро.
7. Апостроф у прізвищах:
• Пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю,
є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева;
• Не пишеться, коли я, ю означають сполучення
пом’якшеного приголосного з а, у: Рюмен,
Пясецький.
8. Апостроф у географічних назвах:
• Пишеться в географічних назвах після губних, ґ, к, х і
р, а також після префіксів, що закінчуються
приголосним, перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янськ,
Прокоп’євськ;
• Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного
приголосного з а, у, апостроф не пишемо: Рязань,
Крюково.