This document is a report on research titled "Creation of an educational and project center for the development of innovations and investments in the region". It lists the authors and their contributions. The research had the objective of solving problems of institutional and personnel support for socio-economic development of the region. It utilized various research methods and developed theoretical approaches and practical recommendations for institutional and personnel management of regional development based on project approaches used in other countries. The conclusions and recommendations were applied by various regional and local government administrations in developing and implementing strategies for socio-economic development. The scientific results are also used in the educational process at the Prykarpattya National University.

1. 1

2. 2
СПИСОК АВТОРІВ
Керівник НДР
доцент кафедри фінансів,
кандидат економічних наук, доцент
С.О. Кропельницька
(вступ, розділ 1.1-1.4, 4.2, висновки)
Відповідальні виконавці
доцент кафедри фінансів,
канд. екон. наук
З.М. Криховецька (реферат,
вступ, розділ 3.2,3.3, список
використаних першоджерел)
професор кафедри фінансів,
докт. екон. наук
Р.І. Щур
(розділ 4.3, 4.4)
доцент кафедри фінансів,
канд. екон. наук
Т.М.Мигович
(розділ 2.1,2.2)
доцент кафедри фінансів,
канд. екон. наук
Т.В.Солоджук
(розділ 4.1)
доцент кафедри загальної та клінічної
психології, канд. психолог. наук
М. М.Кулеша-Любінець
(розділ 2.1-2.3)
декан педагогічного факультету,
докт. педагог. наук
О.С Кондур
(розділ 3.1, 3.2)
завідувач відділу міжнародних зв'язків, канд.іст
наук,
Н.М.Локатир
(розділ 3.4)
директор Навчально-наукового
Центру соціологічних досліджень
Прикарпатського регіону університету,
канд.філос. наук,
О.В.Максимович
(розділ 1.3)
завідувач відділу з питань захисту
наукових та навчальних результатів,
канд. фіз.-мат.наук, професор кафедри фізики і
хімії твердого тіла
доцент кафедри фінансів,
канд. екон. наук
Л.І.Никируй
(розділ 1.1)
О.О.Григорів
(розділ 1.4)
спеціаліст першої категорії
відділу з питань захисту
наукових та навчальних результатів
М. А.Статкевич
(розділ 4.1)
аспірант І.Ю.Фуфалько
(розділ 4.3,4.4)

3. 3
РЕФЕРАТ
Звіт про НДР: “Створення проектно-освітнього центру розвитку
інновацій та інвестицій в регіоні” 168 с., 34 рис., 8 табл., 169 джерел.
Об'єкт дослідження — економічні відносини, які складаються з
приводу інституційного та кваліфікованого кадрового забезпечення
управління регіональним розвитком з врахуванням проектного підходу.
Мета роботи полягає у розв’язанні проблеми інституційно-кадрового
забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, що мають підвищити
конкурентоспроможність регіонів України.
Методи дослідження — системний метод пізнання, поєднання
загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, аналізу й синтезу,
історичного і логічного, індукції та дедукції, статистичних порівнянь.
У роботі узагальнено теоретичні підходи та розробленні практичні
рекомендації щодо інституційного та кадрового забезпечення управління
регіональним розвитком на основі існуючого досвіду розвитку країн світу,
зокрема зроблено акцент проектному підході. Відмічено, що проектно-
освітні центри, офіси при університетах, сприяють стимулюванню розвитку
інноваційної інфраструктури, підтримці інноваційної діяльності та
підвищенню конкурентоспроможності українських регіонів.
Висновки і рекомендації щодо вдосконалення системи інституційно-
кадрового забезпечення реалізації регіональної політики на основі
проектного підходу знайшли своє застосування Івано-Франківською
обласною державною адміністрацією, Івано-Франківською обласною радою,
Івано-Франківською міською радою при розробці та забезпеченні реалізації
Стратегій розвитку області, Івано-Франківської міської територіальної
громади,. Брошнів-Осадською селищної територіальної громади,
Долинською районною радою, Калуською районною радою, Витвицькою
сільською територіальною громадою, Вигодською селищною територіальною
громадою, Ворохтянською селищною територіальною громадою,
Микуличинською сількою радою при розробці та управлінні проектів
розвитку громад. Наукові результати роботи використовуються в
навчальному процесі у Прикарпатського національного університету
ім. В. Стефаника при розробці методичного забезпечення, викладанні
навчальних дисциплін, проходженні навчальної, виробничої практики
студентами.
Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження —
покращення інституційних умов розвитку інноваційної інфраструктури та
розвитку потенціалу інноваційної діяльності, покращення якості та
доступності послуг з управління проектами, поштовх для галузевого
розвитку, формування та впровадження механізмів соціально-економічної
самодостатності місцевих територіальних громад, впровадження
інноваційних технологій управління їх розвитком на базі проектного підходу.

4. 4
Ключові слова: проект, проектна діяльність, заклад вищої освіти,
конкурентоспроможність, соціальне проектування, грант, інвестиційний
проект, мобільність, дослідницький проект.
Умови одержання звіту: за договором, 76018, м. Івано-Франківськ,
вул. Шевченка, 57, ПНУ.

5. 5
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1. ПРОЕКТНО-ОСВІТНІ ІНТИТУЦІЇ ЗВО – ІННОВАЦІЙНІ
СТРУКТУРИ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ………………...
1.2. Необхідність та роль проектно-освітніх інституцій у розвитку
регіонів……………………………………………………………………
1.2. Інституційні чинники формування кадрового потенціалу
розвитку конкурентоспроможності регіону……………………………
1.3. Ключові елементи стратегічного планування розвитку
територіальних громад Прикарпатського регіону в умовах
євроінтеграційних процесів……………………………………………...
1.4. Дослідження інституційних аспектів проектного фінансування
соціально-економічного розвитку регіону……………………………...
РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ У
СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ……………………………………………………
2.1. Сутність та необхідність проектно-орієнтованого управління в
соціальній сфері…………………………………………………………..
2.2. Особливості розробки та реалізації соціальних проектів в
Україні……………………………………………………………………..
2.3. Соціально-проектна діяльність студентів закладів вищої освіти...
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОЕКТИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
ІННОВАЦІЙНОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗВО……
3.1. Інноваційний менеджмент у системі управління вищим
навчальним закладом……………………………………………………..
3.2. Проектна діяльність як фактор підвищення
конкурентоспроможності вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО)…
3.3. Оцінювання соціальної ефективності наукових досліджень
(СЕНД) закладів вищої освіти (ЗВО) на основі холістичного підходу.
3.4. Проекти мобільності та партнерства у розвитку людського
7
7
13
19
31
50
61
61
63
72
75
75
83
96

6. 6
капіталу……………………………………………………………………
РОЗДІЛ 4. МІЖНАРОДНІ/ТРАНСКОРДОННІ ТА
ТВЕРДІ/ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ У СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ…………………………...
4.1. Особливості реалізації міжнародних і транскордонних проектів в
Україні……………………………………………………………………..
4.2. Проблеми розвитку фінансово-інвестиційних інструментів
транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна………...
4.3.Необхідність та роль інфраструктурних проектів для розвитку
інфраструктури……………………………………………………………
4.4. Рекомендації щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів.
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...
113
116
116
124
132
136
139
146

7. 7
ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток України як держави в умовах
євроінтеграції напряму залежить від рівня конкурентоспроможності її
регіонів. Це підтверджують представники Всесвітнього економічного
форуму, які зазначають, що вирішальне значення у розвитку
конкурентоспроможності будь-якої країни мають освіта і підвищення
кваліфікації працівників, а також постійний відкритий доступ до нових знань
і технологій.
На жаль, у рейтингу глобальної конкурентоспроможності The Global
Competitiveness Report в 2019 році Україна посіла лише 85-те місце зі 141.
Порівняно з рейтингом 2018 року ми втратили дві позиції. Ще гіршою є
ситуація з інституційною складовою конкурентоспроможності. Так, згідно
даних Всесвітнього Економічного Форуму у 2019 році за компонентою
“Інституції” в складі Індексу глобальної конкурентоспроможності (Global
Competitiveness Index) за останні чотири роки Україна змістилася лише з 129
до 104 місця серед близько 141 країн.
Конкурентоспроможність є по суті набором інституцій, політик і
різноманітних факторів, що визначають рівень продуктивності як на рівні
кожного регіону, так і держави в цілому. Окрім того,
конкурентоспроможність будь-якої країни напряму залежить від
інноваційного потенціалу, який без достатнього інвестування у розвиток
людського (кадрового) потенціалу не можливий.
Досвід високорозвинених країн, показує, що підвищення міжнародної
конкурентоспроможності можливе лише на інноваційній основі при
максимальному використанні кадрового потенціалу регіонів та зосередження
уваги на специфіці кожного із них.
Таким чином, дослідження проблем розвитку інституційного
забезпечення, насамперед, на регіональному рівні, а також процеси

8. 8
формування інноваційного людського потенціалу для формування
конкурентоспроможності України є сьогодні надзвичайно актуальним.
Проблема інституційного та кадрового забезпечення розвитку регіону
стала наріжним каменем досліджень низки вітчизняних науковців, серед яких
слід відзначити таких як Поручник А. М., Столярчук Я. М., Колот А. М.,
Берданова О. В., Смолінський М.В., Вербицький В. В., Хмелевська Л. П. та
ін.
Однак, визнаючи безперечні досягнення вищенаведених науковців, слід
наголосити на необхідності удосконалення інституційного та
кваліфікованого кадрового забезпечення управління регіональним розвитком
на основі проектного підходу.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у розв’язанні
проблеми інституційно-кадрового забезпечення управління соціально-
економічним розвитком регіонів, що має підвищити
конкурентоспроможність регіонів України з урахуванням сучасних впливів
глобалізаційних процесів.
Реалізація поставленої мети визначила розв’язання таких завдань:
дослідження інституційних чинників формування кадрового
(людського) потенціалу на регіональному рівні та запропонувати шляхи його
розвитку на базі проекту «Створення проектно-освітнього центру розвитку
інновацій та інвестицій в регіоні» задля підвищення рівня
конкурентоспроможності та інноваційності розвитку Прикарпатського
регіону України;
узагальнення досвіду застосування проектних та стратегічних підходів
у розвитку територій та аналіз соціологічного супроводу процесу
стратегічного планування на прикладі однієї з громад Прикарпатського
регіону;
аналіз інституційних засад проектного фінансування соціально-
економічного розвитку регіону та узагальнення проблемних аспектів з метою
удосконалення його впровадження;

9. 9
дослідження процесу розробки та реалізації соціальних проектів, його
складових; вивчення методів аналізу проблем соціального характеру та
перетворення їх на цілі, які планується досягти; характеристика системи
соціального менеджменту соціальних проектів в Україні;
розробка пропозицій щодо управління ВНЗ з урахуванням
інноваційного потенціалу для прийняття ефективних управлінських рішень і
забезпечення досягнення мети управління;
визначення ролі проектної діяльності у забезпеченні
конкурентоспроможності ЗВО;
вирішенні наукової проблеми формування методики оцінки СЕНД на
основі використання потенціалу холістичного підходу в системі управління
ЗВО в ринкових умовах;
дослідження ролі та специфіки міжнародних (транскордонних) проектів
у соціально-економічному розвитку держави;
дослідження ролі інвестиційних проектів у забезпеченні розвитку
інфраструктури;
дослідження особливостей фінансування транскордонних проектів;
розробка рекомендацій щодо оцінки ефективності інвестиційних
проектів.
Об'єкт дослідження — економічні відносини, які складаються з
приводу інституційного та кваліфікованого кадрового забезпечення
управління регіональним розвитком з врахуванням проектного підходу.
Методологічною основою дослідження є системний метод пізнання,
поєднання загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, аналізу й
синтезу, історичного і логічного аналізу, індукції та дедукції, статистичних
порівнянь, що дало змогу розкрити роль проектно-освітніх інституцій у
інституційному і кадровому забезпеченні управління регіональним
розвитком.
Наукова новизна та значимість отриманих наукових результатів
полягає в:

10. 10
- обґрунтуванні теоретичних і методичних засад та розробці
практичних рекомендацій щодо вдосконалення інституційного та кадрового
забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку регіонів на основі
проектного підходу;
- розробці програмно-методичного забезпечення консультаційно-
освітньої діяльності проектно-освітнього центру інновацій та інвестицій в
регіоні «Агенти змін» за різними типами проектів, удосконаленні
методичної бази з питань управління проектами;
- удосконаленні планової документації з стратегічного розвитку
університету та його ключових структурних підрозділів на базі проектного
підходу на 2020-2027 роки/покращено структуру проектної діяльності
університету та методологію стратегічного планування його розвитку.
- розробці рекомендацій щодо оцінки ефективності інвестиційних,
дослідницьких, соціальних, транскордонних проектів.
Практичне значення одержаних результатів. Основні концептуальні
положення, висновки та рекомендації роботи мають практичне спрямування
при управлінні проектами розвитку та можуть бути враховані на місцевому й
регіональному рівнях, формуванні відповідних політик, стратегій, програм і
проектів. Більшість результатів може бути використана в навчальному
процесі з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових
осіб місцевого самоврядування, підготовки фахівців і професіоналів з
публічного управління та адміністрування, державного управління тощо та
під час створення відповідного науково-методичного забезпечення. Отже,
одержані наукові результати можуть бути застосовані:
Прикарпатським національним університетом імені Василя
Стефаника при забезпеченні реалізації його Стратегії розвитку на 2020-
2027 роки, при забезпеченні сталості Проектно-освітнього центру «Агенти
змін» задля підвищення рівня розвитку кадрового потенціалу інноваційної
діяльності в регіоні через формування команди фахівців-тренерів та
удосконалення програмно-методичної складової системи управління

11. 11
проектами для забезпечення проектно-освітньої та інформаційно-
консультативної діяльності; удосконалення знань та набуття практичних
навичок з УП через проведення консультаційно-освітніх заходів для
студентів, аспірантів, науковців, працівників стратегічних відділів
університету та органів місцевого самоврядування (ОМС), малих та середніх
підприємств (МСБ), громадських організацій (ГО), закладів освітньої,
соціальної, культурно-мистецької сфери, охорони здоров’я тощо;
удосконалення методів планування стратегічного розвитку університету та
структуризації напрямів його проектної діяльності через розробку Стратегій
розвитку університету та його ключових підрозділів на 2020-2027 роки.
Міністерством розвитку громад та територій України при
удосконаленні програмних документів з регіонального розвитку,
удосконаленні порядку відбору проектів регіонального розвитку, які можуть
реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від
Європейського Союзу; ДФРР тощо
Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, Івано-
Франківською обласною радою, Івано-Франківською міською радою при
забезпеченні реалізації
Стратегії розвитку області на 2021-2027 роки,
Стратегії розвитку Івано-Франківської міської територіальної громади
(ТГ) на період до 2028 року та Планів заходів з їх реалізації;
Програми розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності
Івано-Франківської області на 2021-2025 роки;
Програми розвитку соціального підприємництва в Івано-Франківській
міській територіальній громаді на 2021-2023рр.
Туристичної радою Івано-Франківської області при впровадженні
Регіональної цільової програми розвитку туризму в Івано-Франківській
області на 2021 рік.

12. 12
Брошнів-Осадською ТГ при впровадженні Стратегії розвитку Брошнів-
Осадської селищної ради ТГ Івано-Франківської області до 2025 року,
проектів розвитку громади.
Долинською районною радою, Калуською районною радою,
Витвицькою ТГ, Вигодською ТГ, Ворохтянською ТГ, Микуличинською
сількою радою, при розробці та управлінні проектами розвитку громад.
Всеукраїнською мережею фахівців і практиків з регіонального та
місцевого розвитку «РЕГІОНЕТ», Регіональною експертною спільнотою
РЕГІОНЕТ в Івано-Франківській області, Івано-Франківським регіональним
відділенням ВАОМС «АСОЦІАЦІЯ МІСТ УКРАЇНИ», Івано-Франківським
регіональним відділенням «Всеукраїнська асоціація сільських і селищних рад»,
ІФ ВП «Центр розвитку місцевого самоврядування», Агенцією регіонального
розвитку Івано-Франківської області, Асоціацією органів місцевого
самоврядування «Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття» при розробці і
управлінні проектами розвитку територіальних громад, в т.ч. спільних;
реалізації відповідної навчально-консультаційної діяльності; у частині
науково-експертного супроводу процесів розробки інноваційних проектів
місцевого/регіонального розвитку, кластерних проектів для об’єднаних
територіальних громад тощо.
Наукові результати роботи використовуються в навчальному процесі у
Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника при
розробці методичного забезпечення, викладанні навчальних дисциплін,
проведенні різних видів практик та підготовці проектів студентами, при
проведенні тренінгів для шорокого кола цільової аудиторії дослідження.

13. 13
РОЗДІЛ 1
ПРОЕКТНО-ОСВІТНІ ІНТИТУЦІЇ ЗВО – ІННОВАЦІЙНІ СТРУКТУРИ
РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
1.2. Необхідність та роль проектно-освітніх інституцій у розвитку
регіонів
В умовах реалізації реформ євроінтеграції та децентралізації більшість
регіонів України зіткнулись з проблемою відсутнього або недостатнього
постійно функціонуючого інституційного та кваліфікованого кадрового
забезпечення реалізації регіональної політики та управління регіональним
розвитком з врахуванням проектного підходу.
Для цього Прикарпатський національний університет імені Василя
Стефаника створив Проектно-освітнього центру розвитку інновацій та
інвестицій в регіоні з бренд-назвою «Агенти змін», який за програмою
«Інноваційна економіка та інвестиції» став переможцем конкурсу з відбору
проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок
коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу,
проведеного Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства України проектів регіонального розвитку.
Діяльність Центру спрямована на підтримку розвитку регіональної й
місцевої економіки на основі ефективного використання наявного в
університеті ресурсного потенціалу, насамперед існуючого кадрового
(викладацького) та потенційного кадрового (студентів освітнього рівня
бакалавр та магістр в розрізі профільних спеціальностей підготовки).
Як показує світова практика, проектно-освітні центри, офіси при
університетах, сприяють стимулюванню розвитку інноваційної
інфраструктури, підтримці інноваційної діяльності та підвищенню
конкурентоспроможності українських регіонів. Серед існуючих у світовій
практиці консультаційної та управлінської моделей організації проектних

14. 14
центрів-офісів у ЗВО, для Прикарпатського національного університету
ім. В. Стефаника, на нашу думку, варто застосувати саме консультаційну
модель. У максимальному спрощенні, вона передбачає підтримку
проектів/проектної діяльності через розробку та підтримку підходів до
управління проектами в організації без безпосереднього втручання в
конкретні проекти і найбільш характерна для класичних вузів, де є
різноманіття інститутів, факультетів, кафедр та спеціальностей.
«Метою діяльності проектного офісу є створення нового напряму
комерціалізації результатів освітньої та наукової діяльності університету для
підвищення якості підготовки проектів, просування інтелектуальної
власності університету на національному та міжнародному ринках, залучення
зовнішніх фінансових ресурсів для впровадження проектних ініціатив» [3].
Центр є структурним підрозділом Прикарпатського університету.
Команда фахівців–консультантів Центру сформована з представників
університету і умовно закріплена за різними типами проектів, зокрема:
м’які/соціальні; тверді/інвестиційні; дослідницькі/інноваційні; проекти
індивідуальної мобільності/партнерства; міжнародні/проекти регіонального
та місцевого розвитку, враховуючи їх безпосередню фаховість,
спеціалізацію, зацікавленість працювати в тому чи іншому проектно-
освітньому напрямі.
До базових завдань цієї інституції належить: консультаційна підтримка
проектів на кожному етапі їх реалізації; забезпечення ефективних
комунікацій; розвиток та вдосконалення системи управління проектами;
нагромадження досвіду з сфери управління, реалізації та звітності;
управління портфелем проектів організації; управління ресурсами для
проектів. Як бачимо, центр як підрозділ університету здійснює різні функції,
пов'язані з централізацією, координацією та стандартизацією управління
проектами.
Реалізацію проекту було розпочато у 2018 році, коли було сформовано
команду проекту, придбано обладнання, створено інтернет-сторінку «Агентів

15. 15
змін» ПНУ, сайт (http://agentyzmin.pnu.edu.ua/) і хмарну платформу
pu.webex.com.
Його діяльність спрямована на широке коло зацікавлених осіб від
об’єднаних територіальних громад (ОТГ) і їх мешканців до інституцій
громадянського суспільства та студентів, аспірантів, науковців університету,
від підприємців до органів державної влади.
Цільовими групами та бенефіціарами проекту є:
• суб’єкти підприємницької діяльності регіону (в основному суб’єкти
МCБ) – удосконалення знань та навиків з УП, постійна інформаційно-
консультативна підтримка Центром;
• органи державної влади, органи місцевого самоврядування –
удосконалення знань та навиків працівників з УП в розрізі їх типів та джерел
фінансування; створення збалансованого партнерства між центральними
органами виконавчої влади, місцевою владою, наукою, бізнесом, громадою;
підготовка та реалізація інтегрованих проектів розвитку.
• мешканці, представники громад, об’єднаних територіальних громад –
удосконалення знань та навиків з УП, постійна інформаційно-консультативна
підтримка Центром;
• інститути громадянського суспільства; заклади освітньої, соціальної,
охорони здоров’я, культурно-мистецької сфери – удосконалення знань та
навиків з УП, постійна інформаційно-консультативна підтримка Центром;
• студенти; аспіранти; науковці; викладачі; зацікавлені працівники
університету – покращені знання та практичні навички з УП в розрізі їх типів
та джерел фінансування;
• менеджмент університету – допомога у розробці стратегій розвитку
підрозділів університету; постійна інформаційно-консультативна підтримка
підрозділів Центром; забезпечення виробничої практики студентів
підрозділів; спільна підготовка та реалізація якісних проектів;
• Науковий парк «Прикарпатський університет» – партнер проекту,
співвиконавець, забезпечує інституційну сталість проекту в майбутньому;

16. 16
• Донори і донорські організації (грантодавці) – якісні проектні
пропозиції підрозділів університету та учасників Центру для освоєння
коштів.
Реалізація проекту спрямована на:
• покращення інституційних умов розвитку інноваційної
інфраструктури та розвитку потенціалу інноваційної діяльності;
• покращення якості та доступності послуг з удосконалення знань та
підвищення рівня практичних навиків з управління проектами (до 500 осіб
прямих бенефіціарів з Івано-Франківської області), наближення їх до
європейських стандартів;
• впровадження інноваційних технологій, комерціалізації наукових
розробок, удосконалення методик та практик в рамках проектів, які будуть
реалізовані як результат діяльності Центру;
• надання поштовху для галузевого розвитку, формування та
впровадження механізмів соціально-економічної самодостатності місцевих
територіальних громад (об’єднаних територіальних громад) та регіону в
цілому завдяки використанню проектного підходу.
Конкретними результатами-продуктами/ефектами проекту є:
Створено і оснащено проектно-освітній Центр «Агенти змін» ПНУ/
покращено консалтингово-освітню складову розвитку інноваційної
інфраструктури регіону.
Створено веб-сайт та платформу Центру «Агенти змін» для розміщення
інформаційних матеріалів та проведення вебінарів, онлайн-консультацій з
УП/ покращено можливості інформаційно-просвітницької діяльності з питань
УП в регіоні.
Сформовано команду фахівців з управління проектами, підвищено
рівень їх професійної компетентності для забезпечення проектно-освітньої та
інформаційно-консультативної діяльності Центру/ розвинуто кадровий
потенціал інноваційної діяльності в регіоні.

17. 17
Розроблено програмно-методичне забезпечення консультаційно-
освітньої діяльності Центру за різними типами проектів/ удосконалено
методичну базу з питань УП.
Проведено очні та онлайн консультаційно-освітні заходи для цільових
груп проекту/ покращено професійні вміння цільових груп з УП.
Організовано та забезпечено проходження студентами економічних та
неекономічних спеціальностей виробничої практики у Центрі /здобуто нові
знання та вміння з УП.
Удосконалено планову документацію з стратегічного розвитку
університету та його ключових структурних підрозділів на базі проектного
підходу на 2020-2027 роки/покращено структуру проектної діяльності
університету та методологію стратегічного планування його розвитку.
На даний час Центром проведено низку тренінгів для тренерів із
запрошенням експертів, які працюють на теренах як України, так і
Європейського Союзу; десятки навчальних тренінгів, воркшопів, семінарів,
круглих столів, вебінарів, он-лайн консультацій та тематичних зустрічей.
Серед досягнень Центру – пілотний проект спільно з кафедрою
фінансів університету у Брошнів-Осадській та Яблунівській ОТГ, дві
команди студентів-переможців конкурсу проектів «Сьогодні креативна ідея –
завтра реальна справа».
Два мікропроекти «Невидима спадщина» та «Ворота у Центральні
Горгани», розроблених за консультування та/або авторства фахівців Агентів
змін, перемогли в рамках Програми транскордонного співробітництва
Польща-Білорусь-Україна 2014-2020; Проект «Створення соціального
шкільного підприємства «Етно-код» на базі Отинійського ліцею» -
переможець у конкурсі проектів для створення пілотних соціальних
шкільних підприємств від Фонду східної Європи; науковий проект щодо
тонкоплівкових термоелектричних матеріалів, що переміг у грантовому
конкурсі українсько-білоруських науково-дослідних проектів; проект щодо
інституційного зміцнення університетського аналітичного центру (від

18. 18
Міжнародного фонду «Відродження» в партнерстві з Ініціативою відкритого
суспільства для Європи (OSIFE) та за фінансової підтримки Посольства
Швеції в Україні).та інші.
На етапі впровадження знаходиться проект «Створення кемпінгово-
наметового містечка «Байки бойка» в урочищі Бовкоти Витвицької ОТГ»,
ідейними натхненниками якого є студенти-фінансисти Прикарпатського
університету.
Впроваджуються теж відразу два проекти студентів-психологів
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, що
перемогли ощоу весняній хвилі програми «Малі гранти Теплого Міста». Це
соціальні проекти «Ігротерапія від Лікаря Свято» та «School of Mental
Health».
Вагомим результатом для Центру стало й підписання угод про
співпрацю. Зокрема:
- з Івано-Франківським регіональним відділенням «Асоціація міст
України» та з ОТГ Івано-Франківської області – для співпраці й активного
залучення представників університету до реалізації реформи децентралізації;
- з Науковим парком «Прикарпатський університет», що дозволятиме
поширювати отримані знання та комерціалізувати наукові розробки
студентів та науковців університету й регіону загалом;
- Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.
Підписано ряд угод з міжнародними контрагентами, які теж працюють
у проектно-освітній сфері:
- з Міжнародною культурно-освітньою асоціацією м.Чикаго (ICEA,
США),
- з Центрально Європейською Академією Навчань та Сертифікації м.
Бидгощ (CEASC, Республіка Польща),
- з Фундацією розвитку м. Жешув (REA, Республіка Польща),
- з Вищою техніко-економічною школою ім. Броніслава Маркевича м.
Ярослав (Республіка Польща);

19. 19
- Університет суспільних наук м.Лодзь (UNS, Республіка Польща)
У довгостроковій перспективі результати проекту сприятимуть
покращенню інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності
регіону; збільшенню обсягів залучених грантових, бюджетних та інших
розвиткових коштів для ОТГ, університету та інших цільових груп проекту;
підвищенню ступеня реалізації стратегій розвитку інституцій і регіону в
цілому завдяки системному виконанню якісних проектів; пришвидшенню
темпів трансферу технологій; розвитку науково-інноваційного
співробітництва державного сектору науки, вищих навчальних закладів з
реальним сектором економіки; збільшенню (збереженню) робочих місць;
збільшенню надходжень до бюджетів різних рівнів.
Прикарпатський університет – це унікальний майданчик, де
об'єднуються освіта і наука, бізнес, органи державної, місцевої влади й
об’єднаних територіальних громад, інституції громадянського суспільства.
До співпраці залучені всі учасники освітнього процесу: і студенти, і
викладачі, і адміністративні співробітники. В університеті народжуються не
тільки технологічні стартапи, а дуже часто соціальні інновації. Саме з цих
позицій університет 4.0 є точкою росту і розвитку цілих територій і окремих
секторів економіки, насамперед, через створений Проектно-освітній центр
«Агенти змін», завдячуючи секторальній бюджетній підтримці
Європейського Союзу [1-3].
1.2. Інституційні чинники формування кадрового потенціалу
розвитку конкурентоспроможності регіону
Оскільки економічне зростання стає все більш залежним від
високотехнологічних галузей, від якості освіти університети отримують
функцію головного джерела розвитку.
Один із способів, як університетська освіта впливає на економічні
показники є те, що він забезпечує більший запас освіченої робочої сили, що

20. 20
важливо для економічного зростання [6; 7], окрім інших економічним
чинників [8].
Відповідно до Глобального індексу інновацій основою української
інноваційної конкурентоспроможності є людський капітал, тобто знання та
навички, якими володіють люди, що дають змогу їм створювати цінність у
світовій економічній системі. Його ефективна реалізація і є головною
конкурентною перевагою [9].
Дослідження конкурентоспроможності та інновацій як економічних
категорій та факторів, що формують їх рівень, безперечно є у полі зору як
науковців, так і практиків. Зокрема, особливу практичну цінність мають
дослідження професора Клаус Шваба (Klaus Schwab), який закликає лідерів і
громадян «разом формувати майбутнє, яке працює для всіх, ставлячи людей
на перше місце, розширюючи їх права і постійно нагадуючи собі, що всі ці
нові технології – це перш за все інструменти, створені людьми для людей»
[10].
Вітчизняні науковці Антонюк Л.Л., Поручник А. М., Столярчук Я. М.,
Колот А. М. та ін. у процесі дослідження стратегій конкурентного розвитку
значну увагу приділяють інституціоналізації регіонів як ключовому засобу
підвищення конкурентоспроможності та забезпечення збалансованого
розвитку країни в цілому [11].
Широкий спектр питань інституційного забезпечення розвитку регіонів
розкритий у Вакуленка В., Берданової О. та ін. Зокрема, науковці
досліджують особливості стратегічного планування розвитку регіонів,
проблематику публічно-приватного партнерства як інструмента
регіонального розвитку, а також значну увагу приділяють питанням
запровадження проектного підходу до управління регіональним розвитком
[12].
Важливим кроком у напрямку дослідження цієї тематики стало
соціологічне опитування та аналітичний зріз, які були презентовані в Івано-
Франківську, коли відбувся тематичний ярмарок професій “Синергія громад

21. 21
та освіти”. Ініціатором та організатором такого заходу виступило Івано-
Франківське регіональне відділення ВАОМС “Асоціація міст України” у
партнерстві з Прикарпатським національним університетом імені Василя
Стефаника (ПНУ). Захід був покликаний допомогти об’єднаним
територіальним громадам (ОТГ) вирішити кадрові питання, які виникли в
результаті децентралізаційних реформ.
За загальними висновками ярмарків вакансій/професій, які пройшли не в
одному регіоні України, найбільш затребуваними новоствореними ОТГ
виявились юристи, економісти, проектні менеджери, землевпорядники [13].
Вивчення кадрових потреб громад Прикарпаття засвідчують практично
аналогічну картину. Так, у результаті проведеного регіонального
соцдослідження встановлено, що найбільша необхідність є у фахівцях з
питань земельно-правового характеру, проектного менеджменту, аналітиках
у сфері фінансових надходжень, управління галузями. З-поміж галузей знань
найбільше громади зацікавлені у студентах інженерних спеціальностей (0,9
бала в шкалі оцінок від 0 до 1). Також громади потребують співпраці у
форматі практичного навчання із медиками (0,6), правниками (0,5),
спеціалістами у сфері міжнародних відносин (0,5) та низкою інших [14].
На противагу соціологічному опитуванню, яке відображало зовнішню
потребу, у ПНУ, який є класичним закладом вищої освіти з сотнею
різноманітних спеціальностей підготовки фахівців, було проведено
внутрішню аналітичну оцінку пропозиції.
Встановлено, що практично в усіх ОТГ є представлений кадровий
потенціал (по кілька представників), що формується різними структурними
підрозділами ПНУ (рис.1.1).

22. 22
0
20
40
60
80
Кількість
осіб
ОТГ Івано-Франківської області
Фізичного виховання і спорту Історії, політології і міжнародних відносин
Природничих наук Туризму
Математики та інформатики Фізико-технічний
Іноземних мов Філології
Рис.1.1. Кадровий потенціал, що формується факультетами ПНУ,
в розрізі ОТГ регіону [15]
Виключення становлять хіба що Білоберізька, Космацька,
Нижньовербізька ОТГ, з яких в університеті навчаються студенти тільки на
2-3 спеціальностях (філологія, політологія, ін.)
При цьому слід зауважити, що кадровий потенціал для Івано-
Франківської ОТГ, що формується ПНУ, найширше представлений на
факультетах історії, політології та міжнародних відносин (172), іноземних
мов (155), туризму (90), природничих наук (82) та в в інституті мистецтв (95).

23. 23
Рис.1.2. Кадровий потенціал Івано-Франківської ОТГ,
що формується в ПНУ [15]
Найбільшу частку в розрізі факультетів ПНУ становить кадровий
потенціал на перспективу, тобто це студенти 1-3 курсів (середньостроковий
кадровий резерв), а найменшу – кадровий потенціал професіоналів, якими
вважаються майбутні випускники магістри.
Рис.1.3. Кадровий потенціал ОТГ в розрізі факультетів ПНУ [15]
57
42
20
60
155
2
8
90
82
172
77
95
29
0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200
ЕКОНОМІЧНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ
ФІЛОСОФСЬКИЙ
ФІЛОЛОГІЇ
ІНОЗЕМНИХМОВ
ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИЙ
МАТЕМАТИКИТА ІНФОРМАТИКИ
ТУРИЗМУ
ПРИРОДНИЧИХНАУК
ІСТОРІЇ,ПОЛІТОЛОГІЇІ МІЖНАРОДНИХВІДНОСИН
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙІНСТИТУТМИСТЕЦТВ
ІНСТИТУТПІСЛЯДИПЛОМНОЇОСВІТИТА…
Кількість студентів,осіб
45 98 8 35 38 30 18 419 55 107 59
38 63
8
24 29
11 9 217 27 63
51
4
20
0
9 6
11
9
82 9
15
8
6 15
0 2 3
8
0
120 19 29
0
Кількість
студентів,
осіб
Студенти всіх ОР
Студенти 1-3 курсів
Студенти випускного курсу, ОР бакалавр

24. 24
Рис.1.4. Кадровий потенціал ОТГ в розрізі окремих інститутів ПНУ
[15]
Водночас, це є нормальною ситуацією, оскільки випускники магістри –
це вже професіонали керівного складу, управлінці.
Внутрішній збір і систематизація даних проводилися задля досягнення
таких цілей:
– створення комунікації можливостей університету та потреб
органів місцевого самоврядування регіону;
– розробка практичних рекомендацій, спрямованих на узгодження
кадрових потреб ОТГ та освітніх можливостей у підготовці фахівців
Прикарпатського університету;
– збалансування роботи університету із запитом регіонального
ринку праці;
– спрямування зусиль на формування вмінь і навичок, які є
найактуальнішими в регіоні, суттєвого підвищення якості освіти;
43
11
29
3
8
2
6
6
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ОСВІТИ ТА ДОВУЗІВСЬКОЇ
ПІДГОТОВКИ
Кількість студентів,осіб
Студенти всіх ОР
Студенти 1-3 курсів
Студенти випускного курсу, ОР бакалавр
Студенти, ОР магістр

25. 25
– оптимізація внутрішньої структури підготовки фахівців
підрозділами університету з врахуванням затребуваних в ОТГ професій;
– підписання угод про практику студентів/потенційне
працевлаштування випускників, співпрацю між Університетом та ОТГ.
Контактна інформація, яка надана студентами, використовуватиметься
для формування баз кадрових та професійних даних про студентів,
випускників виключно в межах університету, що не порушує Закону України
“Про захист персональних даних” і дозволятиме оперативно реагувати на
запити громад, виконувати підписані угоди про практику
студентів/потенційне працевлаштування випускників, співпрацю між
університетом та ОТГ щодо надання затребуваних послуг.
Ключовою метою ярмарку професій стало формування бази для
співробітництва з ОТГ у таких напрямах:
– проходження практики студентами та потенційного
працевлаштування випускників в ОТГ;
– надання послуг, затребуваних у територіальних громадах Івано-
Франківської області, які може забезпечити ПНУ (послуги перекладу,
правові консультації, онлайн-консультації різної тематики, дизайн, надання
послуг мистецького характеру, розробка проектів розвитку, соцдослідження
тощо);
– організація і проведення спільних з ОТГ заходів навчально-
практичного, наукового спрямування тощо (тренінги, вебінари, круглі столи
магістерські дослідження на запит громад, ін.);
– формування фінансової бази забезпечення підготовки необхідних
кадрів в розрізі диверсифікованих джерел співфінансування (бюджети ОТГ,
обласні бюджети, державний бюджет, кошти юридтчних та фізичних осіб,
ін.).
Для досягнення поставлених цілей від ЗВО (університету), насамперед,
запропоновано ОТГ формування спільної бази кадрового потенціалу в розрізі
спеціальностей за такою структурою:

26. 26
– кадровий потенціал на перспективу (студенти 1-3 курсів ОР-
бакалавр);
– кадровий потенціал фахівців (студенти випускного курсу ОР-
бакалавр);
– кадровий потенціал професіоналів (студенти ОР- магістр);
– повна контактна база майбутніх фахівців.
На основі наведеної тільки незначної частини аналітики проведеного
зрізу даних щодо студентів ПНУ та їх приналежності до конкретних
територій, а також із врахуванням досвіду співпраці закладів вищої освіти та
працедавців штату Мічиган, США на базі проведення Manufacturing Day [15]
запропоновано формування коротко- та середньострокових прогнозів за
формами спільної кадрової картотеки та спільного пакету послуг за
наведеними у таблицях 1.1, 1.2 структурами.
Таблиця 1.1
Форма спільної кадрової картотеки
Картотека кадрів
№
з/п
Посада/ професія
(згідно з
Класифікатором
професій)
Типова
(середня)
заробітна плата
(в ОТГ)
Вимоги
до освіти
Короткий опис
видів робіт/
функціональних
обов’язків
Джерело: авторська розробка

27. 27
Таблиця 1.2
Форма спільного пакету послуг/професій ОТГ- Університет
Перелік послуг/професій, на які є попит в ОТГ
№
з/п
Послуга/професія,
затребувана в
ОТГ
Опис компетентностей,
необхідних для
виконання послуги
Характеристика
результатів/продуктів,
очікуваних від виконання
послуг
Джерело: авторська розробка
Оскільки інноваційна економіка є економікою, що базується на
знаннях, основою такої економіки є кадри. Високий рівень динамічності
економічної сфери потребує випереджаючої підготовки і/або перепідготовки
професійних кадрів. Це зумовило посилення вимог до освітніх систем.
Традиційна лінійна система підготовки кадрів (рис. 1.5)
трансформувалась у складнішу структуру із додатковим активним елементом
– “працедавець” (рис. 1.6).
З урахуванням процесів децентралізації додається ще один активний
елемент – ОТГ. Цей елемент з одного боку може виступати “працедавцем”, а
з іншого боку – “ринком праці”, особливо для ЗВО, що здійснють підготовку
кадрів для забезпечення потреб у фахівцях, насамперед, на рівні регіону.
За таких умов при організації підготовки кадрів навіть національні ЗВО
повинні враховувати запити ОТГ, але водночас територіальні громади
повинні подавати до ЗВО свої перспективні потреби в кадрах, що було вже
зазначено вище.
Авторами розроблена мережева модель (рис.1.7) взаємодії ЗВО-ОТГ на
рівні одного закладу, яка може слугувати інституційним прототипом у
формуванні кадрового потенціалу для територіальних громад на рівні
держави. Управлінським центром взаємодії ОТГ та структурних навчальних
підрозділів університету при формуванні кадрового потенціалу в регіоні став

28. 28
Проектно-освітній центр розвитку інновацій та інвестицій в регіоні “Агенти
змін” ПНУ.
Рис.1.5. Лінійна структура підготовки кадрів.
Джерело: авторська розробка
Рис.1.6. Схема взаємодії суб’єктів формування кадрового потенціалу
для потреб ринку праці
Джерело: авторська розробка
Центр створено як структурний підрозділ університету в рамках
проекту регіонального розвитку, що фінансується за кошти державного
бюджету, отримані від Європейського Союзу. Хоча глобальна мета його
діяльності – це удосконалення підготовки якісних кадрів з управління
розвитковими проектами регіону, водночас він виступає інформаційно-
управлінським центром співпраці з усіма суб’єктами регіонального розвитку,
в т.ч. з ОТГ.
держава/
виконавча
влада
ЗВО випускник
ринок
праці
випускник
держава
працеда-
вець
ЗВО
Ринок праці

29. 29
Рис.1.7. Мережева модель інформаційно-управлінської взаємодії
ЗВО-ОТГ
– інформаційні потоки
Джерело: авторська розробка
Цей структурний елемент моделі є інтегратором інтересів та
можливостей ЗВО та ОТГ. Така модель взаємодії ЗВО та ОТГ не тільки
візуалізує процес, але і розширює інформаційне поле, забезпечує високу
швидкість пошуку і передачі інформації, надає доступ як замовникам (ОТГ),
так і виконавцям (ЗВО) до структурованої актуальної інформації. Завдяки
об’єднуючому управлінському елементу регламентується взаємодія обох
сторін, проводяться спільні заходи, формується єдина програма дій. Кожна
ОТГ формує запит а фахівців з відповідним набором компетентностей,
навиків відповідно до їх функціональних обов’язків за тією чи іншою
професією/посадою чи послугою, яку необхідно буде надавати у громаді.
При цьому університет має реагувати на на таку інформацію управлінськими
ОТГ 2 ОТГ k
Факультет 1 Факультет 2 Факультет n
ОТГ 1
Управлінський центр
«Агенти змін» ПНУ

30. 30
рішеннями щодо корегування відповідних освітніх програм підготовки
фахівців в частині формування в останніх затребуваного стейхолдерами
комплексу компетентностей, вмінь та навичок.
Це, на думку авторів, сприятиме збалансовуванню попиту та
пропозиції у системі кадрової підготовки.
Таким чином, на регіональному ринку праці не з’являтиметься
надмірна кількість не затребуваних спеціалістів, що позитивно впливатиме
на рівень конкурентоспроможності економіки регіону.
Зважаючи на результати наукового дослідження, висвітленого у статті,
маємо можливість сформувати такі висновки щодо інституційних чинників
формування кадрового (людського) потенціалу та його значення для
розвитку конкурентоспроможності регіону:
- інституціями, які забезпечуватимуть взаємодію ЗВО та ОТГ регіону,
можуть слугувати проектно-освітні центри, що працюють у структурі
університетів чи інших закладів освіти і як підрозділи дуальної форми
навчання й на базі яких здійснюється фахова підготовка майбутніх фахівців
для забезпечення ринку праці регіону;
- результат взаємодії ЗВО-ОТГ відображатиметься у рішеннях, які
прийматиме такий управлінський центр, насамперед, щодо збалансування
пропозиції фахівців певних спеціальностей, яких готує ЗВО, та потреб у них
зі сторони стейкхолдерів-працедавців на рівні регіону;
- систематизовані спільні (ОТГ-ЗВО) бази даних кадрів та пакетів
послуг/професій дозволять будувати коротко- та середньострокові прогнози
розвитку відповідного якісного й затребуваного кадрового потенціалу, що,
без сумніву, впливатиме позитивно на рівень конкурентоспроможності
громад та територій, а необхідний запас освіченої робочої сили сприятиме
економічному зростанню регіонів.
З точки зору формування цілісної системи інституційного забезпечення
підготовки кадрів, запропоновані підходи, на наш погляд, є основною для

31. 31
розробки моделі її співфінансування за рахунок різноманітних джерел
коштів. Та ці питання вже є темою наступних наукових досліджень та статей.
1.3. Ключові елементи стратегічного планування розвитку
територіальних громад Прикарпатського регіону в умовах
євроінтеграційних процесів
Сучасне українське суспільство перебуває в стані активного етапу
впровадження реформ в різних галузях (освіта, медицина, соціальне
забезпечення, державне управління і ін.), спрямованих на досягнення
інституційного паритету між Україною з одного боку та країнами, які
формують Європейський Союз – з іншого. Позаяк, починаючи з подій
«Революції гідності» Україна задекларувала чіткий, і, головне – фактичний, а
не декларативний курс на євроінтеграцію. Хоча політичний курс України на
європейську інтеграцію був офіційно задекларований ще в рамках Угоди про
партнерство та співпрацю з ЄС (1994), мабуть, саме Угода про асоціацію
між Україною та Європейським Союзом (2014) засвідчує переломний момент
в імплементації євроінтеграційного курсу країни, ставши юридичним і
політичним інструментом пришвидшення процесу інтернаціоналізації, і
реформа принципів та методів місцевого самоврядування посідає в даному
процесі значну позицію за рангом пріоритетності. Активна децентралізація,
що зараз відбувається в Україні є важливим компонентом даного процесу,
адже, саме на рівні територіальної громади в сумарному обсязі
визначатиметься загальне благополуччя країни вже у недалекому
майбутньому, чим і зумовлена актуалізація наукової потреби та соціальної
необхідності належного розуміння, пояснення процесів стратегічного
планування територіальних громад.
За даними звіту про моніторинг процесу децентралізації влади та
реформування місцевого самоврядування, станом на 12.03.2018 року на
території України сформувалося 725 об’єднаних територіальних громад, в

32. 32
тому числі 23 на території Івано-Франківської області [17]. Згідно підсумків
нещодавно оприлюдненого соціологічного дослідження, яке на замовлення
Ради Європи в Україні виконував Київський міжнародний інститут
соціології, більше половини дорослого населення країни висловлюють
підтримку цій реформі, при тому, що впродовж періоду реформування
відбулася стабілізація цих настроїв, а частка населення проінформованого з
приводу предмету дослідження становила 71 %, повідомив
проф. В. І. Паніотто [18].
Проте, незважаючи на певний оптимізм та райдужні очікування, як
виявилося, процеси децентралізації в сучасному українському суспільстві
відбуваються із значними труднощами. З-поміж суттєвих причин, варто
назвати: брак кваліфікованих спеціалістів, професійні компетенції яких
дозволили б ефективно імплементувати реформу на місцях; інституційний
спротив реформі, соціально-демографічні фактори та ін. Саме тому, стан і
перебіг реформи суттєво уповільнився, а ті громади, які все ж здійснили цей
сміливий крок та об’єдналися одразу після завершення процесу
інституційного оформлення, стикнулися з низкою проблем, як то медіація
напрямів розвитку, адміністрування новоутворених територій, тощо.
На нашу думку, рівень гостроти перелічених вище а також і інших проблем
можна було б суттєво знизити за рахунок якісного стратегічного планування
розвитку, адже, вже сам процес розробки стратегії розвитку консолідує еліти
громади, сприяє комунікації та медіації проблемних напрямів.
Значний внесок у розвиток теоретичних засад розробки та реалізації
стратегій територіального розвитку О.Берданова, Е.Блейклі, В.Вакуленко,
В.Дармограй та ін. Основні аспекти фінансового забезпечення
територіального розвитку розкрито у працях О.Василика, М.Гончаренко,
О.Кириленко, В.Кравченка, І.Луніної, К.Павлюк, І.Ткачук та ін. Сучасні
проблеми управління стратегічним розвитком територій із застосуванням
проектного підходу досліджуються у роботах О. Копитько, Т. Маматової,
М.Орлатого, І.Парфьонова, Л.Хомич, С.Чернова, І. Чикаренко, О.Федорчак

33. 33
та ін. Водночас залишаються малодослідженими методологічні підходи
підготовки, оцінки та відбору проектів розвитку, які можуть бути включені
до стратегій розвитку територіальних громад і потребують державного
фінансового забезпечення [19]. Проблематичним залишається
міждисциплінарний рівень аналізу питання, зокрема в частині соціологічного
супроводу стратегічного планування розвитку громади з урахуванням
особливостей соціокультурного розвитку регіону.
Науковці Прикарпатського національного університету імені Василя
Стефаника напрацювали низку розробок як теоретичного, так і емпіричного
характеру [див. напр.: 20-24], спрямованих на розв’язання проблем
стратегічного планування в умовах євроінтеграційних процесів. Одним із
таких заходів був і соціологічний супровід стратегічного планування
розвитку територіальної громади смт. Богородчани Богородчанського району
Івано-Франківської області, результати якого знайшли підтримку як
депутатського корпусу (свідченням чого є рішення сесійного голосування)
так і мешканців містечка в цілому 1
. Проект реалізовував завдання
соціологічного супроводу стратегічного планування розвитку м. Богородчани
на основі синтетичної методології шляхом впровадження як кількісної, так і
якісної стратегій дослідження на базі електронної системи опитування в
інформаційному середовищі «LimeSurvey». Завдання проекту
реалізовувалася шляхом імплементації наступних заходів:
- кабінетне дослідження та вторинний аналіз проведених раніше
досліджень;
- фокус-групові дискусії експертної групи територіальної громади
м. Богородчании ;
- розробка інструментарію для формалізованого опитування та
подальшої роботи із експертною групою м. Богородчани на базі
«LimeSurvey»;
1
див. напр.: [25]

34. 34
- розробка вибірки та інструментарію для репрезентативного
опитування мешканців м. Богородчани на базі «LimeSurvey»;
- проведення на базі «LimeSurvey» опитування мешканців
м. Богородчани.
Методологія дослідження передбачала синтетичний характер із
застосуванням як кількісної, так і якісної стратегій вивчення.
По-перше, якісна стратегія дослідження реалізована шляхом
фокусованого інтерв’ю із експертним середовищем територіальної громади
м. Богородчани (у складі 15 осіб за напрямами: освіта, житлово-комунальне
господарство, правоохоронні органи, неурядові організації, місцеве
самоврядування та державне управління, бізнес, медицина, культура).
Основні завдання роботи експертної групи: генерування ідей для розробки
інструментарію кількісного етапу дослідження; валідизація інструментарію,
оцінювання практичних рекомендацій та порад; участь у розробці системи
індикаторів моніторингу якості реалізації та практичної імплементації
стратегічного планування розвитку м. Богородчани в контексті
євроінтеграційних процесів.
По-друге, кількісна стратегія реалізована методом інтерв'ю на базі
платформи для здійснення електронних опитувань «LimeSurvey». Масив
даних становив 502 одиниці аналізу; вибірка дослідження відображає
структуру територіальної громади м. Богородчани за ознаками: стать, вік,
сектор постійного проживання. Теоретична генеральна сукупність
дослідження, оцінена на основі даних Державного реєстру виборців України,
становить 5480; фактична генеральна сукупність (із урахуванням прогнозної
величини відсоткової чисельності міграційних потоків населення м.
Богородчани) – 4384. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 ) не
перевищує 4, 5 %.
Акцентуємо також і деякі переваги проведення опитувань на базі
інформаційного середовища «LimeSurvey», що становило суттєвий
інноваційний компонент реалізованого нами проекту. А саме:

35. 35
- повне збереження конфіденційності відповідей респондентів;
- можливість проведення опитування без залучення інтерв’юєрів
(наприклад, за допомогою запрограмованих сенсорних панелей);
- автоматизована система обчислення та візуалізації даних;
- за наявності бази даних електронних адрес можлива розсилка
запрошень до участі в опитуванні, автоматичне опрацювання відповідей;
- наявність системи контролю доступу (система генерує
індивідуальні паролі для кожного респондента), а також контролю роботи
інтерв’юєрів;
- експорт даних в форматах офісних програм, в тому числі й SPSS.
Тематичні модулі дослідження реалізовані в структурі опитування:
сильні vis-à-vis слабкі проекції візії смт. Богородчани в сприйнятті
територіальної громади; діагностика культурної матриці свідомості
територіальної громади за методикою ціннісних профілів Ш. Шварца, а
також на основі концепції спіральної динаміки розвитку культур та еволюції
цінностей (В. Грейвз, Д. Бек, К. Кован); індикатори лояльності та
задоволеності станом справ в громаді, сприйняття влади, суб’єктність,
соціальна участь та повсякденні практики; соціально-демографічний профіль
респондентів дослідження.
Дослідження зафіксувало, що на думку як експертної групи, так і
мешканців загалом, соціальний простір смт. Богородчани відповідає
найперше параметрам містечка, ключовими перевагами якого є ландшафт
території (річка, чисте повітря, паркові зони); людський потенціал (мешканці
релігійні, доброзичливі, культурні); транспортне сполучення (зручне
розташування відносно Івано-Франківська); інфраструктурні можливості
(храмові споруди, будинок культури, архітектурна композиція, стадіон,
школи); рівень безпеки. Натомість, поміж основних недоліків мешканці
номінували наступні: інфраструктурні прогалини благоустрою; організаційна
дизфункція дошкільних закладів освіти; відсутність політики молодіжного
дозвілля та програми дозвілля для мешканців загалом; екологічний стан

36. 36
водойм; громадський транспорт; проблема безпритульних тварин. Також,
варто наголосити той факт, що територіальній громаді Богородчан
притаманні ознаки соціального відчуження та дистанціювання корінних
мешканців відносно тих, хто недавно мешкає в Богородчанах, що може
становити загрозу соціальній солідарності за умови інтенсивного розвитку
містечка в майбутньому.
Стратегічні довготермінові цілі розвитку смт. Богородчани, з’ясовані за
підсумками фокус-групових дискусій експертної групи, в оцінках мешканців
розташувалися в такому порядку за п’ятибальною шкалою (рис.1.8):
Рис.1. 8«Скажіть, будь-ласка, якою мірою Ви особисто погоджуєтеся з
твердженнями (оцініть, будь-ласка від 1 до 5, де 1 – “цілком не
погоджуюся”; 5 – “цілком погоджуюся”)?»;
(n=496; середнє арифм. знач.)
Загалом, запропоновані експертною групою стратегічні цілі
довготермінового розвитку громади були підтримані мешканцями, позаяк
оцінки всіх запропонованих цілей перевищили медіанне значення, однак,
порядок їхнього рангування виявився дещо відмінним відносно бачень
експертів. А саме, експертна група позиціонувала смт. Богородчани
найперше як місто молоді та студентів та осередок освіти і науки, тоді як

37. 37
згідно оцінок мешканців смт. Богородчани – це найперше містечко, в якому
проживають релігійні мешканці.
Рис. 1.9. Розподіл відповідей на запитання множинного вибору «Скажіть,
будь-ласка, Ви особисто погоджуєтеся з твердженнями?»; (n=502; у %)
Асоціативна матриця сприйняття мешканцями територіальної громади
свого міста структурується так: богородчанці переважно не вважають своє
місто високорозвинутим (33, 5% ) та європейським (38, 2 %), натомість
однозначно підтримують твердження, що Богородчани – це красиве місто