Форми існування та загальна організація вірусів

1. ФОРМИ ІСНУВАННЯ
ТА ЗАГАЛЬНА
ОРГАНІЗАЦІЯ ВІРУСІВ
Тема 2

2. 1. Форми існування вірусів.
2. Загальні принципи
будови вірусів.
3. Хімічний склад вірусів:
білки, ліпіди і вуглеводи,
нуклеїнові кислоти.

3. Нуклеокапсид (нуклеопротеїн) –
комплекс білка з нуклеїновою кислотою
вірусу, який є упакованою формою
вірусного геному.
Кор – внутрішня білкова оболонка, яка
безпосередньо контактує з нуклеїновою
кислотою вірусу.
Капсид – зовнішня білкова оболонка,
яка утворює замкнену сферу навколо
нуклеїнової кислоти вірусу.

4. Суперкапсид (пеплос) – зовнішня
оболонка віріону, яка утворена ліпідною
мембраною клітинного походження і
вірусними білками.
Матрикс – білковий компонент, який
знаходиться між суперкапсидом і
капсидом.
Пепломери і шипи – поверхневі виступи
суперкапсиду.

5. Нуклеопротеїн
Нуклеопротеїн
Капсид
Капсид
Зовнішня оболонка
Зовнішня оболонка

6. Для вірусів характерні дві форми
існування:
1) позаклітинна (корпускулярна);
2) внутрішньоклітинна
(вегетитивна, репродукуюча).

7. Позаклітинні віруси – це частки
сферичної, кубічної, ниткоподібної
форми, які називають елементарними
тільцями, вірусними частками, або
віріонами.

8. Розміри віріонів різноманітні і
вимірюються в нанометрах
(1 нм дорівнює тисячній частці
мікрометра)

9. Найдрібніші типові віруси (вірус
поліомієліту) мають у діаметрі
близько 20 нм, найбільші (вірус
натуральної віспи) — 200–250 нм.
Розміри середніх вірусів — 60–120 нм.

11. Форма віріонів може бути різною – сферичною,
кубічною, паличкоподібною.

12. Структура віріонів
розрізняється у простих і
складних вірусів.

14. Виділяють три типи симетрії
вірусів — спіральний, кубічний,
змішаний.

16. Рис. Різноманітність форм і розмірів вірусів рослин (а),
тварин і людини (б), бактеріофагів (в)

17. Хімічний склад вірусів

18. Білки.

19. Білки, які пов’язані із життєвим циклом
вірусів, поділяють на дві групи:
Білки, які
кодуються
геномом віруса
Білки, які
мають
клітинне
походження

20. За місцем локалізації білки,
які кодуються геномом віруса,
також поділяють на дві групи:
Структурні білки
(білки, які входять
до складу вірусної
частки - суперкапсидні,
капсидні, матриксні,
корові; ферменти,
геномні). Їх позначають
VP-білки)
Неструктурні білки
(регуляторні білки
і ферменти, які приймають
участь у процесі внутрі-
шньоклітинної репродукції
віруса, але не входять
до складу вірусної частки).
Їх позначають NS-білки.

21. Білки, які локалізуються на зовнішній поверхні
вірусу виконують три основні функції:
Забезпечують
зв’язування
віріона із
клітинними
рецепторами
Визначають
антигенні
властивості вірусів
Забезпечують
злиття мембран

22. Вірусні білки-ферменти представлені:
Ферментами
нуклеїнового
обміну, які забезпе-
чують складні
механізми
реплікації/транскрипції
вірусного геному
Ферментами, які приймають
участь у проникненні
віріонів до клітини
Ферментами,
що здійснюють
посттрансляційний
процесинг
і модифікацію білку

23. До ферментів, які приймають участь
у процесі реплікації вірусу, належать:
• ДНК-залежна ДНК-полімераза –
здійснює синтез ДНК на матриці ДНК
(вірус віспи);
• ДНК-залежна РНК-полімераза –
здійснює синтез іРНК на матриці ДНК
(вірус віспи);

24. • РНК-залежна РНК-полімераза –
здійснює синтез РНК на матриці РНК;
• РНК-залежна ДНК-полімераза
(зворотня транскриптаза або
ревертаза) – здійснює синтез ДНК на
матриці РНК;

25. • Хеліказа – розриває водневі зв’язки і
розплітає дволанцюгову структуру
ДНК і РНК;
• іРНК-модифікуючі ферменти:
полі-А-полімераза – здійснює
аденілювання 3′-кінця РНК за
рахунок енергії АТФ;
кеп-фермент і метилтрансферазний
комплекс – каталізує утворення на 5′-
кінці РНК кеп-структури;

26. • АТФ-аза, ГТФ-аза – здійснюють
гідроліз відповідних енергетичних
субстратів;
• Рибонуклеаза Н – руйнує РНК, яка
знаходиться у дуплексі з ДНК.

27. До ферментів білкового обміну
відноситься ряд ферментів,
найважливішими серед яких є:
• Протеїнази – ферменти, які
приймають участь у
посттрансляційному процесингу
поліпротеїнів. Це NS-білки РНК-
вмісних вірусів;

28. • Протеїнкінази – ферменти, які
фосфорилюють структурні білки
віріонів. Їх виявлено у складі віруса
везикулярного стоматиту, вірусу сказу,
альфавірусів і ретровірусів.

29. Прикладом ферментів, які
приймають участь у проникненні
віруса всередину клітини
є лізоцим бактеріофагів і
нейрамінідаза віруса грипу.

30. Ліпіди.

31. У РНК- та ДНК-вмісних вірусів,
які мають зовнішню оболонку,
виявлено ліпіди клітинного
походження

32. Нуклеїнові кислоти

33. Близько 20 % усіх вірусів
мають ДНК-геном,
80 % – РНК-геном.

34. ДНК
ОдноланцюговаДволанцюгова
КільцеваЛінійнаЛінійна Кільцева
Безперервна
Частково
дволанцюгова
Сегментована

35. РНК
ОдноланцюговаДволанцюгова
Кільцева
сегментована
Лінійна
Лінійна
сегментована
Безперервна
(-)РНК(+)РНК
Сегментована