11. РОДОВІ ГЕРБИ
ГЕТЬМАНІВ УКРАЇНИ
1. ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
2. САМІЙЛО КІШКА
3. БОГДАН РУЖИНСЬКИЙ ( БОГДАНКО )
4. ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ
5. БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
6. ПАВЛО ТЕТЕРЯ
7. ІВАН МАЗЕПА
8. ПИЛИП ОРЛИК
9. ПАВЛО ПОЛУБОТОК
10.ДАНИЛО АПОСТОЛ
12. ТЕМА: РОДИННА ПЕДАГОГІКА – НАЙВПЛИВОВІШИЙ ЧИННИК
ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ.
ГЕРАЛЬДИКА – НАУКА ПРО ГЕРБОВЕДЕННЯ.
СКЛАДАННЯ ГЕРБА СВОЄЇ РОДИНИ.
МЕТА: Дати поняття про геральдику, історію виникнення цього виду творчої
діяльності та появи родинних гербів; познайомити з традиціями складання та
головними елементами символу, з колористичними традиціями в геральдиці.
Розвивати художньо-образне мислення, логіку та увагу в створенні власних
композицій. Виховувати зацікавленість до історії власної родини та шанобливе
ставлення до традицій сім`ї.
ТИП УРОКУ : Інтегрований (історія культури, народознавство, образотворче
мистецтво)
ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: Семінар-практикум.
ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ
ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ УРОКУ : Колаж – спосіб утворення
фронтальної композиції.
ОБЛАДНАННЯ: для вчителя – зразки родових гербів відомих особистостей
(гетьманів України) ; складові, основа-щит (формат А1) для створення
композиції герба власної родини; герб школи (формат А0); візуальні приклади
ділення щита за правилами геральдики; шаблони-щити; приклади робіт
минулих років; електронна колекція образів з історії геральдики у Європі.
для учнів – складові (тематичні натюрморти про різновиди діяльності родичів графіка); робочий альбом (формат А4); фарби акварельні; ножиці; клей;
довідковий зошит з ОТМ.
МУЗИЧНИЙ РЯД: пісні українських композиторів – „Смерекова хата”, „Ми –
українці”, „Є у кожного з нас в серці мрія своя”; фонограми українських
народних пісень.
ПЛАН СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Введення поняття „ геральдика”
Геральдичний колорит . (дослідницька робота учнів)
Геральдичні фігури герба. (дослідницька робота учнів)
Слов’янські традиції у зв’язку з геральдикою.
Основні питання символіки життя („дерево роду”)
Складання герба своєї родини – ескіз-проект (практична
частина уроку)
13. Хід уроків
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ: ЖЕРЕБКУВАННЯ
ГЕРБ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІІ.МОТИВАЦІЯ : ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ.
Геральдика – наука про складання та пояснення гербів.(до артсловничка)
Герб – відмінний знак. В класичному розумінні герби з`явилися в Європі в
епоху середньовіччя. Спочатку це були особисті знаки лицарів, які
перетворювали їх на родові. Далі герби стали символами незалежності
(суверенітету) територій, міст і навіть цілих держав.
Створювали та тлумачили герби герольди (до артсловничка), що були в
оточенні феодала і часто відігравали роль суддів на лицарських турнірах.
Герольди виробляли на практиці особливі правила створення гербів, яких
дотримувались всі.
Основою більшості гербів є щит. Щити бувають різної форми і
називаються по-різному.
14. ІІІ.ІНФОРМАТИВНА ЧАСТИНА
ЩИТИ
(форми , що використовують у геральдиці )
1
1.
2.
3.
4.
5.
ВАРЯЖСЬКИЙ
ІТАЛІЙСЬКИЙ
ІСПАНСЬКИЙ
ФРАНЦУЗЬКИЙ
НІМЕЦЬКИЙ
2
3
4
5
17. В силу різноманітних причин в геральдиці відбувся чіткий вибір кольорів. Кожному
кольору надавалося конкретне символічне значення. Найбільше узагальнені
18. приведені французьким геральдистом XVII ст. Асельмом:
„Золото означає
християнські благодійники – віру, справедливість, милосердя і примирення, - і
людські якості – могутність, багатство, знатність. Срібло з благодійників означає
чистоту, надію, привабливість, а з якостей відвертість, благородність. Червоний –
любов, мужність, сміливість, великодушність; чорний – обережність, мудрість;
синій – чесність, вірність; зелений – надія, воля і радість; пурпур – благочестя,
щедрість і верховна влада”.
Геральдичні фігури герба:
Ділення щита.
Хрести.
Другорядні ділення щита.
Негеральдичні фігури герба:
Природні (звірі, птахи, люди і т.д.).
Створені людьми (зброя, предмети праці і т.д.).
Легендарні або фантастичні (пегаси, єдинороги, кентаври...)
2. Ми починаємося від наших батьків, від землі. Усвідомлення себе в
єдності з родом спонукає людину уважно ставитися до всього, що її оточує.
А пізнання як і досконалість, за висловом відомого іспанського художника
Сальвадора Далі, меж не мають, тому ми будемо намагатися підійматися по
сходах навчання все вище.
Хто не мріє сягнути за небокрай,
За мерехтіння зірок у темному небі?
Хто не мріє пірнути у сяйво стожар,
Чи піймати місяць за край?
Мій чумацький шлях ліг до ніг рушником
Для земних колісниць
До незнаного Всесвіту криниць
Лети за обрій власної мрії,
До Галактики віри,
До сонця бажань і радості ліри,
У Всесвіт добра і надії.
Там, в далекому небі , є зірка твоя,
Вона чекає тебе, світло дарує.
Ти повинен знайти і зігріти її.
І зрадіє матуся-Земля.
Мій чумацький шлях, поклади рушники
Для земних колісниць,
До незнаного Всесвіту криниць.
Н.Шуть
Історичні джерела стверджують, що східні слов`яни використовували
символічні знаки ще в період родоплеменного ладу.
19. Як вищі родові символи, графічні знаки розміщують на гербах , прапорах,
печатках. В українців до основних священних знаків належать : зображення
тризуба, хреста або квадрата, ромба і кола.
Діалог-повторення з учнями символіки форм: коло-солярний знак,
квадрат-земля, ромб – повітря, тризуб – вода.
Читаємо власну поезію про природні стихії, демонструємо ілюстрації
(Художньо-літературний альманах „Оксамитці” спецвипуск №2)
Рослинні, тваринні та антропоморфні образні зображення здебільшого
символічно виявляють себе як обереги роду. У кожного роду (народу) є свій
перелік окремих образів-оберегів. Значна частина їх є спільними для багатьох
родів, племен і народів.
Спостережливість та уважність до оточуючого середовища й породили в
світогляді наших пращурів звичаї буття. До таких традицій наших предків
належить звичай, що забов`язував кожного члена роду до набуття зрілості за
віком досконало вивчити і знати свій родовід до сьомого покоління.
IV.ІНТЕРАКТИВНА ЧАСТИНА
За звичаєм – до сьомого коліна.
I -Я
II - БАТЬКИ
III – БАБУСІ ТА ДІДУСІ
IV – ПРА- БАБУСІ ТА ДІДУСІ
V – ПРАПРА- БАБУСІ ТА ДІДУСІ
VI – ЩУРИ І ЩУРКИ
VII – ПРАЩУРИ І ПРАЩУРКИ
32 гілки материнських
64!
32 гілки батьківських
Число 64 є сакральним і в міфології знаменує Всесвіт. Рівно 32 зуба має доросла
людина.
Людину, яка не знала дерева роду свого , вважали безрідною, покидьком.
Юнакові, дівчині, що не знали свого родоводу, заборонялося одружуватися і мати
своїх дітей.
Незнання дерева роду , за переконанням пращурів, обертається в наступних
поколіннях великою бідою. Щоб такого не ставалося , батьки і матері, дідусі й
бабусі ще змалечку прилучали своїх нащадків до всього, що знали про свій рід і
народ.
3. До основних питань, що характеризують дерево роду належать:
Символи роду, одяг.
20. Імена предків, мова.
Віра та світогляд.
Обряди та звичаї.
Рід занять предків.
Кулінарні традиції.
Історичні та міфологічні перекази, легенди, думи, пісні.
4. Практична частина уроку
Перший етап – створення натюрмортів-логотипів, що характеризують рід
занять родичів .(Творча робота у формі домашнього завдання напередодні
уроку)
Другий етап – вибір шаблона-щита методом жеребкування за пропозицією
вчителя під час входу до кабінету.(Працюють 4 групи учнів : щит-коло, щитквадрат, щит-ромб, щит-тризуб)
Третій етап – виконання кольорового рішення щита-шаблона за
теоретичними матеріалами про геральдичний колорит (п.2 у ході уроку).
Четвертий етап – поєднання елементів-натюрмортів у єдиній композиції
герба засобом аплікації на площині щита-шаблона.
П’ятий етап – коментар – обґрунтування учнів щодо своєї роботи.
Демонстрація - виставка . Оцінювання робіт учнів.
Довідка. Інформаційна частина уроку
21. Україно! Доки буду жити,
Доти відкриватиму тебе.
В. Симоненко
Хліборобство, яким займалися з прадавніх часів народи , що проживали на
цій території, вимагало тривалої осілості. Це зумовлювало світогляд,
зорієнтований на єдність з природою. Міфологічна свідомість не знала
розподілу світу на природний і надприродний. Світ поділявся на „свій” і
„чужий” і вважався упорядкованим, коли був оцінений по семи координатах:
схід – захід – північ – південь – верх – центр - низ. Цей світ сприймався
невід`ємним від людини, що освоює його, встановлюючи у ньому свій
порядок.
Анімалістичний світогляд був основою всіх давніх вірувань, він глибоко
проник у нашу сьогоднішню мову. Ми говоримо: сонце сходить, заходить,
сідає, ударив грім, виє буря, надаючи природним явищам властивостей,
притаманних людині.
У народній традиційності часто зустрічаємо залишки солярного світогляду.
Головним джерелом і двигуном усього живого на землі людина вважала
сонце. У святкових традиціях було багато сонячних емблем: білий кінь, що
біжить по небу, яйце – джерело зародження , як і сонце. Коли сонце заходило,
його проводжали із сумом і страхом, тому захід став недобрим місцем, а схід –
це добра сторона , де вічна весна, вічне світло і тепло.
Дуже рано люди пізнали силу вогню і обожнили його. Домове вогнище
зберігає щастя в домі. Блискавку вважали небесним вогнем, який посилається
на кару людям, тому не можна було загасити нічим пожежі від неї, хіба тільки
молоком. Давнє пошанування вогню перейшло на церковні свічки.
У великій пошані у слов`ян завжди була земля . Вона була найвірнішим
свідком, тому на доказ правди годилося їсти або цілувати землю. Земля багата
не тільки тим, що на ній родиться, а й тим , що на ній або в ній перебуває.
Величезна кількість поетичних легенд дійшла до нашого часу про чудовий
цвіт папороті, який може розкрити скарби землі.
Як свідчать пам`ятки, у слов`ян відоме було поклоніння воді, вони
приносили пожертви річкам, озерам, болотам, колодязям тощо. Воду вважали
сонцевою сестрою і вірили, що вода буває жива і мертва, цілюща і безсила,
може давати сил, або навпаки, відбирати їх. Особливо цілющою вважається
вода з того місця, де сходяться до купи три річки. Вода у слов`ян була
символом розмноження і парування, тому шлюби вони часто брали над водою.
Обряди купання , обливання, збирання роси дуже старі і різноманітні.
Тризуб символізує триєдність , тривимірність світу, тобто саме те, що
пізніше християнство буде трактувати як єдність Бога-Батька, Бога-Сина,
Бога-Святого Духа. А може це три стихії – вода, земля, повітря. Тризуб
схожий на верхівку хлібного колоса. У ньому визнають троїсту землеробську
силу, що рівнозначна весні, літові та осені, які відповідають сіянню, збиранню
та приготуванню плодів землі. Існує думка, що цей символ є стилізованим
зображенням сокола – охоронця князівського роду.
22. Значне місце у язичницькому світогляді належало рослинному та
тваринному світові. Важливу роль у календарних та сімейно-побутових
обрядах відігравали рослини-символи, які мали допомогти людині зміцнити
здоров`я , добробут, посилити плодючість землі й худоби.
В українських казках, піснях, прислів`ях дуже поширена персоніфікація
дерев. Такі дерева, як дуб, бук, липа вважалися незвичайними, бо їх любили
боги й жили на них. Оспіваний у народних думах і піснях, дуб є символом
молодого козака. У весільних обрядах дуб виступає символом подружнього
життя, міцного здоров`я і довголіття молодих. За народним звичаєм , коли
народжувався син, батьки висаджували два жолуді, а коли донька – висівали
калинове зерня.
Калина біля хати – здавна найперша ознака оселі українця. Калина – це той
символ, що пам`ять людську береже, нагадуючи про милі краї, символ
безсмертя, невіддільний від життя. У художній свідомості калина уславлена
своєю незрівняною красою. Вона і червона, і ясна, і красна, як символ дівочої
незайманості, молодої вроди. Як дуб – символ міцності, надійності, так і
калина – символ вірності.
Красива струнка дівчина або заміжня жінка в народних піснях
порівнюється з тополею.
Верби над ставом – традиційна прикмета українського села. Нерідко верба
символізувала повноту життя, довголіття. Верба була символом родинного
вогнища.
Барвінок – символ молодості. Лобода – нужда та вбогість. Полин – символ
нещасливого життя. Червоний цвіт маку – символ дівочої краси. Жито –
символ плодючості. Гарбуз – символ відмови, і дівчина, відмовляючи
парубкові, за якого її сватають, дає йому гарбуза.
Хліб з глибокої давнини у великій повазі. Він основа життя. Культ хліба в
українців ще й тепер сильний. Коровай – це ритуальний жертовний
священний хліб, що заступив м`ясну жертву.(лат. „caro” – „m`ясо”).
Птахи, звірі, плазуни присутні у системах прикмет. З комах – священна
бджола. Серед птахів Україну символізує чайка. Священними в українців
вважаються лелека й журавель. За легендою Україна – батьківщина небесного
журавля. Коза символізувала родючість і життєву силу. Лис завжди виступає
як хитрун. Вовк – символ швидкості, своєю ненажерливістю – символ голоду.
Ведмідь – символ недотепи. Собака – символ вірності. Баран чи вівця –
невинність. Голуби вважаються символом вічної та щирої любові. Ластівка
приносить весну на землю і щастя в дім.
Особливою увагою в українців користується також павук. Зокрема, павуків,
за звичаєм, не годиться вбивати. Але з хати їх виносять. Павуки – засновники
й очисники світу. За давнім українським звичаєм на свято нового року в хаті
підвішують величезну гірлянду, вив`язану із соломи, що має назву павук..
До символів-оберегів слід також віднести й зразки національного одягу.
Вишита сорочка, рушник, хустка з давніх-давен вважаються найсвятішим
подарунком, оберегом кожному, хто рушає в дорогу. Сам символ є
обумовленою одежиною буття. В його шати вбирається і людська думка, і
намір, і вдача, і почуття.
23. V.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
БАЗОВА ФОРМА : ЩИТ-ТРИЗУБ
СКЛАДОВІ
ГЕРБА ,
ВИКОРИСТАНІ
ВЧИТЕЛЕМ ДЛЯ
КОМПОЗИЦІЇ
(ескізи)
МІЙ ЛОГОТИП
ЛОГОТИП
БАБУСЬ І
МОЄЇ МАМИ
ЛОГОТИП
ДІТЕЙ
ЛОГОТИП
МОГО
ЧОЛОВІКА
(е
ЛОГОТИП
ДІДУСІВ І
МОГО ТАТА
VI.ПІДСУМКОВА ЧАСТИНА
24. ВИКОРИСТАНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА:
Історія культури. К.: Кондор, 2004.Гаврюшенко О.А., Шейко В.М., Ти шевська Л.Г.
Дерево роду. МПП „АНФАС” Київ 1995.Ткач М.М.
Джерело :Посібник з українського народознавства. – З. : Просвіта, 2003.Гавриленко Л.А.
Що? Як? Чому? Світ моєї України: поулярна дитяча енциклопедія. – Х.: Сінтекс, 2003
Гетьмани України. – Х.: Промінь, 2006
CD ВДЕЕ Дитяча Воєнна енциклопедія. ТОВ „Єнісей Груп”,2005.Master Soft.
