До 99-річчя бою під Крутами в ОННБ заплановано цикл електронних виставок. До уваги користувачів пропонуємо переглянути першу частину електронної експозиції "Крути: історичні події в поетичному слові 1920-1930-ті роки".
1. Крути: історичні події
в поетичному слові,
1920–1930-ті роки
Богдан-Ігор
Антонич
(1909-1937)
Святослав
Гординський
(1906-1933)
Євген
Маланюк
(1897-1968)
Олександр
Олесь
(1878-1944)
Павло
Тичина
(1891-1944)
2. Українська революція 1917-1921 рр. : подвиг героїв Крут : матеріали наукових читань / відп. ред. В.
Верастюк. – Київ : Вид-во ім. О. Теліги, 2008.– 176 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/134359/default
Крути. Січень 1918 року: документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / упоряд. Я. Гаврилюк. –
Київ : Просвіта, 2010.– 880 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/194484/default
Українська революція 1917-1921 років: погляд із сьогодення / гол. редкол. В. Литвин.– Київ :
Парламентське вид-во, 2013.– 654 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/260123/default
Наукове осмислення подій під Крутами
у виданнях із фонду ОННБ
3. Антонич Богдан-Ігор – Крутянська пісня (1937)
Спом'янімо в пісні славу Крутів,
найсвятіше з наших бойовищ!
Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє.
Підіймімо наші душі ввиш!
Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль.
Крути! Крути! Час розплати близько,
вже червоний ворог кари жде.
Крути! Крути! Вічне бойовисько
за майбутній, за світліший день.
Крути! Крути! Мужність і посвята,
вірність, що міцніша понад смерть.
Крути! Крути! Горда і завзята
кличе пісня і веде вперед!
4. Антонич Б.-І. Вірші / Б.-І. Антонич – Київ : Радянський письменник, 1988. – 454 с.
Антонич Б.-І. Вибране / Б.-І. Антонич. – Київ. : Київська правда, 2003.– 376 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/65214/default
Антонич Б.-І. Вибрані поезії / Б.-І. Антонич – Львів: Каменяр, 2008. – 317 с.
Антонич Б.-І. Зелена Євангелія : поезія, драматургія, проза, статті / Б.-І. Антонич. – Київ. : Веселка,
2009.– 462 с.
Див. в електрон. каталозі
http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/180623/default
Антонич Б.-І. Чаргород : поезія / Б.-І. Антонич.– Львів : Центр гуманітарних досліджень : Вид-во
Старого Лева, 2013.– 107 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/280140/default
5. Стяги лопочуть: марш,
Дзвонів розгойданих гуд,
Іскри з підкутих чобіт
Креше за лавою лава,
Київ навшпиньки стає:
Синьожупанники йдуть,
З тисяч захоплених уст
"Ще не вмерла" гримить і "Слава!"
На вітрі чуби і шлики,
Козацтво встало з могил,
Виблискують спраглі шаблі,
Як під Корсунем і Конотопом;
Вершники в сідлах нові —
Від штолень, плугів, горнил,
Очі свої протри,
Глянь, очманіла Европо!
Скінчились походи чужі,
У своїх вирушати тепер,
Налягати на шприхи,
Лежати в болотних шанцях,
Приймати кулю у грудь
Не за москвина й германця,
А за землю свою,
За землю свою і герб.
Йдуть січневі сніги,
Орда надходить від Крут,
На плятформах гармати,
Над містом шрапнелів грюкіт,
Знов набої в руках,
Сиплеться скло на бруки —
По цей і по той бік Дніпра
За маршрутом маршрут.
Станція у степу,
За шибкою телеграфіст:
Тоненька стрічка в руці,
Свічка поблимує тьмаво,
Цокає апарат,
Паровозу далекий свист:
Ешелони ідуть на фронт
За тебе, Державо!
Гординський Святослав - З поеми "Сім літ" (1918)
6. Гординський С. Вогнем і смерчем / С. Гординський. – Мюнхен : Академія, 1947. - 32 с.
Гординський С. Поезії. Вірші оригінальні і перекладні / С. Гординський. – [Б.м.] : Sucasnist, 1989. – 447 с.
Гординський С. І переливи барв, і динамічність ліній…: вірші і поеми / С. Гординський. – Львів : Каменяр,
1990. – 270 с.
Гординський С. Колір і ритми: поезії, переклади / С. Гординський. – Київ : Час, 1997.– 479 с
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/57361/default
7. Вчини мене бичем Твоїм,
Ударом, вистрілом, набоєм,
Щоб залишивсь хоч чорний дим
Над неповторною добою.
Хай безсоромні очі їсть
Тих, що живуть без сліз і чести,
Хто скинув і любов, і злість,
Бо не під силу було нести.
Хто все зітхав — заснуть, втекти,
Сховатись за Мазепу й Крути,
Коли грозою йшли — віки! —
Над полем рути і отрути.
Твоїм бичем мене вчини,
Щоб басаманувати душі,
Щоб захитать і знову зрушить
Смертельний чар дичавини!
Маланюк Євген - Молитва (1933)
8. Маланюк Є. Поезії / Є Маланюк. – Київ : Український письменник, 1992. – 315 с.
Маланюк Є. Повернення : Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи / Є. Маланюк. –
Львів : Світ, 2005.– 496 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/98467/default
Маланюк Є. Блакитний день волинської землі : твори / Є. Маланюк. – Рівне : Лапсюк, 2013. – 109 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/266240/default
Маланюк Є. Єдиним сном, єдиним болем... : поезії / Є. Маланюк. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013.– 335 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/281692/default
Маланюк Є. Крути: народини нового українця / Є. Маланюк. – Київ : Просвіта, 2015.– 33 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/325390/default
9. Ще до хутора далеко.
Натомився... шкода ніг...
Сніп під голову поклав я
І у чистім полі ліг.
Срібним лебедем у хмарах
Місяць весело купавсь,
Пір'я струшував із себе,
Може, сонцю усміхавсь.
Не згадаю, що до мене
Вітер тихо шепотів:
Мозок стомлений не вловить
Тихокрилих навіть слів.
Я заснув і спав, як камінь.
Коли чую — хтось прибіг
І схопив мене за руку.
Я отямитись не міг.
Срібним лебедем у хмарах
Місяць груди обмивав...
Біля мене з довгим крісом
Хлопчик змучений стояв...
«Що з тобою, де упав ти?!
Зранив голову свою?»
Сумно й гордо відповів він:
«Так, я впав... але в бою...
Ти не чув хіба сьогодні,
Як гриміли тут громи?
Бились з ворогом ми славно
І вмирали славно ми...
Я лежав і бачив очі
Карі, сині, голубі.
Як квітки цвітуть, сміються,
Ні сльозиночки тобі.
Оточив нас дужчий ворог,
Покосив усі квітки.
Обіцяли нам підмогу —
Не наспіли козаки...
Обіцяли нам набої...
Ах, коли б вони були,
Ми напевне їх розбили б,
Бо ми бились, як орли...
Десь захована там зброя,
Десь закопана в землі.
Ми тепер ідем шукати —
І ми знайдемо її.
Ну, а ти, як прийдеш в місто,
Моїй матері скажи:
«Син твій впав в бою, як лицар,
Горда будь, а не тужи».
А тепер прощай! Я військо
За собою поведу.
Я — отаман... Я вестиму!
Зброю перший я знайду».
Мов крило, простяг він руку,
Блиснув шаблею в руці...
Крикнув голосно і дзвінко:
«По набої, молодці!»
Наче скошені косою
В полі чистому квітки,
Як один, почувши голос,
Повставали вояки...
І пішли шукати зброї...
Спів поволі затихав...
Срібним лебедем у хмарах
Місяць груди обмивав.
Олесь Олександр - Під Крутами (1931)
10. Олесь О. Айстри: вибрані поезії / О. Олесь. – Чікаго : НОАУВЛ, 1954. – 64 с.
Олесь О. Вибране / О. Олесь. – Київ : Радянський письменник, 1958. – 519 с.
Олесь О. Твори / О. Олесь. – Київ : Молодь, 1971. – 343 с.
Олесь О. З журбою радість обнялась / О. Олесь. – Відень : Дніпросоюз, 1910. – 142 с.
Олесь О. Сміються, плачуть солов'ї : твори / О. Олесь. – Одеса : Маяк, 2000.– 200 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/21324/default
Олесь О. Коли нема пророка на землі : поетичні та драматичні твори: для старшого шкільного віку / О.
Олесь. – Київ : Веселка, 2007.– 375 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/118940/default
11. На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій Могилі
Український цвіт —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
Тичина Павло - Пам’яті тридцяти (1918)
12. Зразу ж за селом —
всіх їх розстріляли,
всіх пороздягали,
з мертвих насміхали,
били їм чолом.
Випала ж зима! —
Що тепер всім воля,
врізали вам поля,
а голів нема.
Як зчорніла ніч —
За селом світило,
з співами ходило,
берегло, кадило
безневинну січ.
Тичина Павло - Зразу ж за селом (1918)
13. Тичина П. Квітни, мово наша рідна / П. Тичина. – Київ : Наукова думка, 1971.– 207 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/335415/default
Тичина П. Панахідні співи : поезії / П. Тичина. – Одеса : Хайтех, 1993.– 114 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/16364/default
Тичина П. Ранні збірки поезії / П. Тичина.– Львів : Літопис, 2000.– 430 с.
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/1837/default
Тичина П. Золотий гомін : вибрані твори / П. Тичина .– Київ. : Криниця, 2008.– 608 с
Див. в електрон. каталозі http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/155667/default