29 вересня виповнюється 155 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934) – державного діяча, історика, науковця, письменника голови Української Центральної Ради (1917-1918)

1. Вся сила – в народі…
Електронна виставка
до 155-річчя від дня народження
Михайла Сергійовича Грушевського
Одеська національна наукова бібліотека
Одеса
2021

2. Михайло Грушевський — науковець європейського рівня, спадщина
якого вражає своїм тематичним діапазоном знань, енциклопедичністю
та фундаментальністю. Йому належить близько двох тисяч праць з
історії, соціології, літературознавства, етнографії, фольклору.
Життя і діяльність М. Грушевського – це ціла епоха в інтелектуальному,
науковому, національно-культурному і державному розвитку
незалежної України.
Електронна виставка представляє нові видання, присвячені життю і
діяльності Михайла Грушевського, а також наукові, художні та
публіцистичні твори Великого Українця.
Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934)
увійшов в історію України як державний діяч,
науковець, літературознавець, історик, соціолог,
публіцист, письменник.
Він творив українську історію, з одного боку як
автор багатотомної «Історії України-Руси», з іншого –
як державний діяч, голова Української Центральної
Ради.

3. Великий Українець: матеріали з життя та діяльності М.С. Грушевського. – Київ :
Веселка, 1992. – 551 с. : іл.
У книзі зібрано багатогранний і цінний матеріал про
життя та діяльність Михайла Грушевського. "Хто такі
українці і чого вони хочуть", "Звідки пішло українство
і до чого воно йде", "Вільна Україна", "Якої ми хочемо
автономії і федерації", "На порозі нової України" - ці
та інші праці про українську державність і сьогодні
актуальні й пророчі.
Як би хотілося мені стати ватажком хлопців українських!

Робитиму для цього все, що зможу!
Може, Бог мені і допоможе!
М. Грушевський
Вперше друкуються разом усі три автобіографії, ряд невідомих
листів, альбом унікальних фотографій М. С. Грушевського, документи
про переслідування, імітацію розстрілів і обставини смерті нашого
найбільшого історика, першого Президента України, генія
українського народу.

4. Сохань П.С. М.С. Грушевський і ACADEMIA: ідея, змагання, діяльність /
П.С. Сохань, В.І. Ульяновський, С.М. Кіржаєв. – Київ : МП «Офорт», 1993. – 322
с.
У книзі вперше в історіографії на підставі нових і
маловідомих архівних джерел комплексно досліджено
проблему розвитку та втілення М.С. Грушевським ідеї
Academia як інтегруючої інституції української
національної академічної науки. Простежено головні
етапи і практичні кроки реалізації ідеї створення
національної Української академії наук - від
діяльності Наукового товариства ім. Т. Шевченка у
Львові до безпосередньої участі академіка М.
Грушевського в житті Всеукраїнської академії наук.
Автори стверджують, що ідея Academia
М.Грушевського була продовженням академічних
традицій в Україні в контексті розвитку української
культури, визвольних змагань, державності.
Книга переконує в необхідності згуртування всіх наукових, культурних і
політичних сил для піднесення національної самосвідомості та
утвердження державної незалежності України.

5. Винар Л. Грушевськознавство : Генеза й іст. розвиток /
Любомир Винар ; Укр. іст. т-во та ін. ; [Упоряд. І.Гирич]. — К. ;
Львів ; Париж ; Нью-Йорк ; Торонто, 1998. — 215 с. : іл., портр.
— (Грушевськіяна; Т.5)
Історикам-спадкоємцям історіографічної спадщини
М.Грушевського і будівничим грушевськознавства
присвячується.
Любомир Винар, український і
американський історик, бібліограф, громадський і науковий
діяч, професор, доктор філософії.
Статті і матеріали, які увійшли до цієї книжки,
висвітлюють розвиток і структуру науки
грушевськознавства.
Любомир Винар - голова Українського Історичного
Товариства, відомий як видатний дослідник життя і
діяльності М. Грушевського і його доби.
Книжка містить також статті про Любомира Винара
та першу обширну бібліографію "Грушевськіяна"
Любомира Винара.

6. Я вважав і вважаю, що Грушевський зробив величезну
справу для відродження українського народу...
Велика постать, щоб не казали, яка залишила глибокий
слід у національній самосвідомості України.
Володимир Вернадський, науковець-природознавець,
філософ, засновник і перший президент НАНУ.
Шаповал Ю. Михайло Грушевський /Юрій Шаповал, Ігор Верба. – Київ: Видавничий
дім «Альтернативи», 2005. – 352 с.
Видання є першою спробою в Україні створити узагальнюючий
біографічний нарис Михайла Грушевського. На підставі праць
попередників, маловідомих або недоступних раніше документів і
матеріалів відтворено його складний життєвий шлях, наукову та науково-
організаційну діяльність. Життєпис М. Грушевського подається у
контексті суспільно-політичних подій, сучасником яких він був.

7. Пиріг Р.Я. Михайло Грушевський / Руслан Якович Пиріг.– К. : Атлант ЮЕмСі, 2007.– 63
с. : іл.– (Стозір'я. Бібліотека української родини. Історики. Державні діячі. Дипломати)
Бібліогр.: с. 61 .
У нарисі висвітлено життєвий шлях видатного
українського вченого, державного й громадсько-
політичного діяча Михайла Грушевського,
показано його внесок у розвиток вітчизняної
історіографії, національного державотворення.
За всієї різноманітності наукових інтересів,
політичних ідей, особистих уподобань М. Грушевський
виявився надзвичайно ці
лісною натурою,
все єство якого було спрямоване
на служіння українській ідеї.
Пиріг Руслан Якович, відомий дослідник проблем новітньої
історії України, джерелознавець та архівіст, доктор історичних наук,
професор, академік Української академії історичних наук,
заслужений діяч науки і техніки України.

8. Плохій С. Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського / авт.
переклад з англ. М. Климчука. – Київ: Критика, 2011. – 600 с.
Книжка є розповіддю про незвичайні, як на початок ХХ
століття, історіографічні погляди молодого дослідника
та громадського діяча, а ще про революційні зміни, що їх
ті погляди спричинили в уявленнях його сучасників та
нащадків про історію. Це є також розповідь про
незвичайну історію Грушевського-людини, його шлях від
сина одного з «обрусителів» окраїн Російської імперії до
лідера української революції та символу нескореності
української науки і культури за сталінізму. Ця книжка
зводить дві іпостасі тієї самої людини – історика та
політика – докупи, щоби показати, як істориків та їхні
уявлення про історію формувала сучасність, у кожного
своя, і як ці уявлення змінювали та змінюють майбутнє.
Сергій Плохій, український та американський історик,
директор Гарвардського українського наукового
інституту, професор, доктор історичних наук,
лауреат Шевченківської премії.

9. Пристайко В. Михайло Грушевський і ГПУ - НКВД. Трагічне десятиліття: 1924 – 1934
/ В.І. Пристайко, Ю.І. Шаповал ; НАН України. Служба безпеки України. Укр. іст. т-во ;
[Відп. ред. Ільєнко І.]. — К. : Україна, 1996. — 330, [5] с., [16] арк. іл.
На підставі унікальних, недоступних раніше
документів і матеріалів простежуються останні
трагічні десять років життя і діяльності
видатного українського політика і вченого
Михайла Грушевського. Це роки, коли після
повернення з еміграції на Батьківщину
навесні 1924 р. і до самої смерті в листопаді
1934-го він перебував під постійним наглядом
ГПУ–НКВД. Чому так сталося? Як впливало на
долю М. Грушевського те, що він опинився в
центрі пильної уваги чекістів? На ці та багато
інших запитань дають відповідь автори
книжки.

10. Гирич І. Б. Михайло Грушевський: конструктор української модерної нації / Ігор
Борисович Гирич, НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С.
Грушевського.– Київ : Смолоскип, 2016.– 837,[1] с.
У книзі знаного грушевськознавця Ігоря Гирича
зібрано його найголовніші праці про життя та
діяльність великого історика і громадсько-
політичного діяча Михайла Грушевського, написані
у 1990-х – 2010-х роках.
Наголос у студіях зроблено на суспільно-політичний
аспект діяльності історика, його внесок в ідеологію
українського руху кінця ХІХ – початку ХХ ст.

11. Книжка із серії «Знамениті українці» містить короткі
життєписи, що розкривають основні етапи творчої
біографії, особливості характеру, звичаї, захоплення і
особисте життя Михайла Грушевського.
Тагліна Ю.С. Михайло Грушевський /Юлія Сергіївна Тагліна. — Харків : Фоліо, 2018.
— 120, [1] с., [2] арк. іл.

12. Шаповал Ю. Михайло Грушевський: "Я сам прийшов до політики через історію..."
/ Юрій Шаповал, Ігор Верба, НАН України. Ін-т політ. І етнонац. досліджень м.. І. Ф.
Кураса. – Київ : Парламентське вид-во, 2018.– 492,[1] с.
Він втілював у собі три ролі – дослідника вітчизняної історії,
ідеолога національного руху та політика.
Але Грушевський і досі лишається загадковою особистістю
для вчених сьогодення.
Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України.
Видання «Михайло Грушевський: «Я сам прийшов до
політики через історію…»», побачило світ у 2018 році і
розпочало серію «Політичні портрети».
Юрій Шаповал та Ігор Верба – українські історики, доктори історичних наук,
письменники та редактори, використали у своїх дослідженнях здобутки
сучасного грушевськознавства, численні архівні документи, зокрема й ті, що не
були доступні в попередні роки. У книзі міститься чимало цікавих фактів про
життя та діяльність однієї з головних постатей української політики і
національної гуманітарної науки ХХ сторіччя Михайла Грушевського.
Видання є одним із найповніших з-поміж інших, що розкриває особистість
Михайла Грушевського та його визначну роль в історії нашої держави.

13. Грушевський Михайло: фотоальбом / авт. тексту Л.В. Решедько. – Київ: Україна,
1996. – 140 с.
Фотодокументальна повість про великого
літописця, будівничого нової України,
який своєю діяльністю і творчістю заклав
фундамент національно-культурного,
інтелектуального, державного відродження
української нації в ХХ столітті, створив
цілу епоху у вітчизняній і світовій історії.

14. Михайло Грушевський – науковець і політик у контексті сучасності. – Київ:
Українська видавнича спілка, 2002. – 399 с.
Михайло Грушевський у своїй діяльності нерозривно поєднує патріота і
науковця, вчителя і громадянина, політичного діяча і публіциста, все
життя якого було покладено на вівтар служіння Батьківщині,
здобуття нею державності.
Віктор Скопенко, ректор Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, академік НАН України.
В основу збірника наукових праць “Михайло
Грушевський – науковець і політик у контексті
сучасності» покладені матеріали Всеукраїнської
конференції, яка була присвячена 135-й річниці від
дня народження вченого.

15. Михайло Грушевський. Студії та джерела: [збірник] / [редкол.: Ігор
Гирич (голова) та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та
джерелознавства ім. М. С. Грушевського. - Київ : Брехуненко Н. А., 2019
.
Кн. 1 / [Ігор Гирич та ін.]. — 2019. — 510 с. : іл., рис., табл.
Кн. 2 / [Галина Бурлака та ін.]. — 2019. —510 с. : іл., рис., табл.
Книга 1. У збірнику надруковано студії, присвячені археографічним та
історичним дослідженням Михайла Грушевського, організаційним заходам
вченого у створенні наукових центрів в Австро-Угорській (Львів) та
Російській (Київ) імперіях, процесу підготовки четвертого тому «Історії
України-Руси», а також його ролі в академічній європейській історіографії.
У джерелах опубліковано листи Олександра Лотоцького, одного з
найвидатніших представників української колонії у Петербурзі, раніше не
відомий лист Закордонного комітету Української партії соціалістів-
революціонерів до Михайла Грушевського, листи українського вченого до
колеги Аркадія Лященка у Петербурзі, а також згадки про Михайла
Сергійовича у справі-формулярі Федора Савченка.

16. Книга 2. У збірнику надруковано студії, присвячені археографічній діяльності
Михайла Грушевського в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові,
організаційним заходам вченого у Всеукраїнській академії наук та його ролі у
формуванні концепції УВАН, співпраці з Українською партією соціалістів-
революціонерів — як вона відбилася у мемуарних та епістолярних джерелах та його
участі у творенні виставки пам’яті Володимира Антоновича у Києві 1928 року як
складової національного пантеону. Детально проаналізовано художню творчість
(прозові твори) історика, вплив Михайла Грушевського на чеських інтелектуалів та
розглянуто спогади про вченого на сторінках журналу "Український історик". У
виданні оприлюднені листи вченого з архіву Російської академії наук до Е. Радлова,
В. Миролюбова, М. Лемке, В. М’якотіна, Б. Марковича; надруковано листи Наталії
Романович та Луки Гарматія до Михайла Сергійовича, а також листи Миколи Галія до
Володимира Дорошенка щодо процесу підготовки "Вибраних праць" Михайла
Грушевського, виданих у Нью-Йорку 1960 року.
Редакційний комітет сподівається на подальший випуск збірника “Михайло
Грушевський. Студії та джерела» і запрошує до участі дослідників життя та
наукової творчості М.С.Грушевського у наступних книгах.
Михайло Грушевський. Студії та джерела : [збірник] / [редкол.: Ігор
Гирич (голова) та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та
джерелознавства ім. М. С. Грушевського. - Київ : Брехуненко Н. А., 2019 .
Кн. 1 / [Ігор Гирич та ін.]. — 2019. — 510 с. : іл., рис., табл.
Кн. 2 / [Галина Бурлака та ін.]. — 2019. —510 с. : іл., рис., табл.

17. Михайло Грушевський. Із літературної спадщини. / В.о. НАН України.
Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, Укр. Вільна Акад. Наук у США, Укр.
Історичне Товариство у США. – Нью-Йорк, К. : Книга, 2000. – 416 с.
Збірка “Із літературної спадщини” містить поезії,
щоденникові записи та значну частину прозових творів
М.Грушевського, написаних ним переважно у 1880-1890-
х роках, а також знайдений у Римі неповний текст
кіносценарію М. Грушевського “Запорозці” (1920-ті
роки).
У цьому виданні вміщено винятково важливу і цінну
літературну автобіографію М. Грушевського “Як я був
колись белетристом”.
Сьогодні творча спадщина М.Грушевського стала об'єктом глибокого вивчення
й аналізу. Її вивчають у студентських аудиторіях, досліджують вчені,
академіки. Великий інтерес до неї виявляє широкий загал.
Сучасне українське державне будівництво неможливо уявити без врахування
ідейної спадщини Михайла Сергійовича.
Віктор Скопенко, ректор Київського національного університету
імені Тараса Шевченко, академік НАН України.

18. Грушевський М.С. Історія української літератури: в 6 т. 9 кн. – Київ : Либідь,
1993.
Написання сеї книги було моєю давньою мрією. Від
початку, коли я тільки став інтересуватись
наукою, історія і література — людське життя і
його відбиття в словесній творчості — однаково
зробились предметом моїх інтересів.
М.Грушевський
«Історія української літератури» — науковий
проєкт Михайла Грушевського, який він здійснив у
еміграції. За життя Михайло Грушевський видав
п’ять томів «Історії української літератури», шостий
зберігся в рукописі.
Величезний фактичний матеріал, глибина аналізу явищ
літературного процесу – усе це дає змогу оцінити працю вченого як
видатну пам’ятку української науки, а також як прекрасний
посібник для студентів-філологів, які вивчають історію літератури
та культури українського народу.

19. Історія України-Руси — 10-томна монографія Михайла
Грушевського - головна праця його життя, яку він писав
38 років (з 1895-го по 1933-й рік).
В основу цієї праці була покладена розроблена автором
історична схема самостійного розвитку українського
народу від найдавніших часів, що аргументовано
спростовувало прийняту російською історіографією
концепцію про єдину загальноросійську народність-
колиску.
Грушевський М. С. Історія України - Руси : в 11 т., 12 кн. / Ін-т історії України; гол.
редкол. П. С. Сохань. – Репринт. вид. – Київ : Наукова думка, 1991.
Грушевський, як і кожна людина, належав своїй добі.
Вона – єдине мірило оцінки історичного діяча.
Доба Грушевського цю оцінку зробила. Але творчість
Грушевського – це вічна власність українства.
І в історичній перспективі “Історія України-Руси” завжди
стоятиме поруч з Шевченковим “Кобзарем.
Олександр Оглоблин, історик, архівіст,
політичний діяч, професор.

20. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / АН України. Ін-т української
археографії; передм. В. А. Смолій, П. С. Сохань. – Київ : Наукова думка, 1992. – 544 с.
Видання в цілому зображує становлення й розвиток
економіки, культури та державності України, яка
ніколи не вдавалась до експансії й постійно вела
визвольні війни, захищаючи сусідні країни від
турецько-татарської навали. Багато місця відведено
тут українсько-російським та українсько-польським
зв'язкам, козацтву та козацькій республіці,
демократичні підвалини якої стали основоположним
принципом першої в Європі української Конституції
1710 року, створеної гетьманом П. Орликом.
Книга приваблює яскравим художнім стилем і
читається як захоплюючий літературний твір. Містить
знімки цікавих предметів старого побуту, пам’ятних
споруд, портрети давніх українських діячів, карти та
плани, різні малюнки, гравюри.

21. Грушевський Михайло Сергійович. Твори : у 50 томах / Михайло Сергійович
Грушевський, Нац. акад. наук України, НАН України. Ін-т укр. археографії та
джерелознавства ім. М. С. Грушевського, НАН України. Ін-т літератури ім. Т. Г.
Шевченка. – Львів : Світ, 2002 .
Найповніше зібрання творів Михайла
Грушевського — 50-томне видання творчої
спадщини видатного вченого і громадського
діяча (всі опубліковані й неопубліковані твори,
його епістолярна, мемуарна спадщина й
архів). Кожний окремий том упорядковують
фахівці з інститутів археографії, археології,
історії України, літератури, співробітники
архівних установ і музеїв Львова та Києва.
Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю,
народ – нацією, країна – державою.
М. Грушевський

22. Грушевський М.С. Історія України, приладжена до програми вищих початкових
шкіл і нижчих класів шкіл середніх – Київ. : ВД "КМ Academia", 1994. – 250 с.
Праця, що написана спеціально для учнів і початківців
легко та захопливо, є переробленим виданням книги
вченого «Ілюстрована історія України». Михайло
Грушевський досліджує не діяння князів і царів, а
суспільно-політичний лад, культуру, етнографію тощо.
Охоплено період від найдавніших часів до подій,
пов’язаних із проголошенням IV Універсалу.
Грушевський М.С. Духовна Україна : збірка творів - Київ : Либідь, 1994. – 558 с.
Збірка включає популярні й наукові праці з історії
релігії та церкви в Україні, створені
найавторитетнішим українським істориком
М.С.Грушевським. Висвітлюється загальна концепція
їх розвитку зі стародавніх часів до початку XX ст.
Читач із цікавістю перегорне окремі сторінки історії
різних конфесій в Україні, ознайомиться з деякими
релігійними обрядами й духовними віршами.

23. Грушевський М.С. Щоденник (1888 - 1894 рр.) – Київ. : Інститут української
археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1997. – 260 с.
Щоденник М. С. Грушевського написаний у 1888–
1894 роки під час навчання видатного історика в
Київському університеті й підготовки його до
захисту магістерської дисертації. Розповідається
про громадсько-політичну діяльність вченого в
Старій Громаді, про український рух початку 90-х
років ХІХ ст., його чільних діячів (В. Б. Антоновича,
О. Я. Кониського, О.Г. Барвінського та інших).
Щоденники М.С. Грушевського є документом щирим і відвертим,
який не оминає багатьох, навіть інтимних, сторін життя. Записи
створюють образ надзвичайно емоційної, вразливої, заглибленої у свій
внутрішній світ людини, котра з великими труднощами, сумнівами і
перешкодами прокладає свій – один раз обраний - шлях у житті.
Леонід Зашкільняк, доктор історичних наук, заслужений професор
Львівського університету імені Івана Франка.

24. Грушевський М. С. Як жив український народ : для середнього та старшого
шкільного віку. – К. : Веселка, 1999. – 111 с.
У цій унікальній книзі стисло і доступно,
надзвичайно колоритною мовою розповідається
про невмирущі сторінки нашої героїчної
минувшини, про споконвічні прагнення
українського народу до волі та справедливості, про
тернисті шляхи, якими він ішов до незалежності.
Переймаючись тим, що українські землі постійно
ділять між собою сильніші держави, автор закликає
українців єднатися й окреслює напрями розвитку
різних сфер життя в Україні.
Грушевський сполучає в собі дві гігантські творчі
постаті – найбільший дослідник тисячолітньої
історії України і найбільший творець живої історії –
великого відродження України 20 століття.
Юрій Лавриненко, літературознавець, публіцист,
критик, укладач антології «Розстріляне відродження»
(Париж, 1959)

25. Грушевський М.С. Нарис історії українського народу. – Харків : Книжковий Клуб
"Клуб Сімейного Дозвілля", 2021. – 574,[1] с.
Перед нами відкривається — тисячолітня історія українців від доісторичних
часів і князівського періоду до доби новітнього українського відродження
у ХІХ — на початку ХХ ст.:
•Київська держава — процес утворення та занепаду;
•Велич та спадок Галицько-Волинської держави;
•Українські землі під владою Великого князівства Литовського та Польщі;
•Феномен козацтва: Хмельниччина, смути 1660-1680 років, повстання Мазепи
та останні гетьмани;
•Ліквідації Гетьманщини;
•Українське відродження.
Оригінальні трактування найважливіших історичних подій та характеристики
видатних діячів національної історії — найбільш детальне та комплексне
дослідження становлення та розвитку українського народу.
Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами,
не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути
доведена до небуття гнітом і заборонами. Усі ці утиски можуть лише
затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не
взяти свого. Факти останнього часу утверджують у непорушному
переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності —
лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу...
Михайло Грушевський

26. Михайло Грушевський і Одеса
Зв'язок М.С.Грушевського з Одесою, перш за все,
визначається його творчими й науковими
відносинами з одеськими ученими, про що
свідчать архівні документи і листування. Серед
одеських учених, з якими Грушевського звела
доля, слід назвати істориків Олексія Маркевича,
Івана Линниченка та Аполлона Скальковського, а
також бібліографа і українознавця Михайла
Комарова.
У відділі рідкісних видань та рукописів ОННБ зберігаються копії листів
Михайла Грушевського до «адвоката української літератури» Михайла
Комарова. У листах йде мова про наміри випускати етнографічні
збірники, друк і розповсюдження низки видань, публікацію окремих
статей тощо.
Темі дослідження наукових зв’язків М. Грушевського з одеськими
ученими присвячена стаття
Вадима Хмарського і Лілії Білоусової «М.С. Грушевський і одеські
науковці» //Архіви України. – 1996. - № 1-3 (238) – С. 61-68.

27. Чоловік широкої освіти, незламної волі і
невичерпаної енергії, він сполучує в собі серйозність
і критицизм ученого історика з молодечим запалом
для справи піднесення рідного народу…
Іван Франко, письменник, учений, публіцист,
громадський та політичний діяч.
Ще за життя Грушевського всі в нас відчували, що між
нами живе хтось великий. Всі в нас дивилися на нашого
історика як на незвичайну людину, як на вченого, що
сміло може стати поруч найбільших людей науки на
світі, всі ми дивувалися його працьовитості, всі ми
бачили в ньому одного з найкращих борців за єдність
нашої нації.
Іван Петрович Крип’якевич, історик, археолог,
громадський і освітній діяч, академік АН УРСР,
професор Львівського університету, один з
найвидатніших учнів Михайла Грушевського.