2. Астроно́мія — наука про закони руху, властивості і розвиток небесних тіл — є
однією з найдавніших природничих наук. Невідомо, де і коли зародилась
астрономія. Необхідність людини орієнтуватися в просторі, систематизувати свій
час та передбачувати такі події, як моменти розливу рік і час польових робіт, а
також прагнення зрозуміти і пояснити те, що вони бачили — призвело до
раннього розвитку цієї науки. Тому, панує думка, що астрономія зароджувалась
там, де в ній була потреба — скрізь. Однак найдавніші писемні свідчення про
регулярну астрономічну діяльність виявлено у вавилонських клинописних
текстах, найбільш ранні з яких датовані рубежем II-I тисячоліття до н. е..
3. Про появу астрономії у найдавніших цивілізацій нічого невідомо. Але науковці
сходяться на думці, що головною причиною її виникнення була необхідність у
ній для таких звичайних потреб, як, наприклад, фермерство та навігація. Люди
завжди мали потребу у визначені часу коли було необхідно сіяти та збирати
врожай. Досі існують фермерства, що користуються тими самими порадами.
4. Як і у всі подальші часи, з самого початку люди намагались зрозуміти і
пояснити бачене ними. Так спостерігаючи за небом було складено уявлення,
що Земля є нерухомою, а весь небосхил обертається навколо неї. Також
велику увагу до себе привертали рідкісні явища: затемнення, поява комет,
падіння метеоритів тощо. Першими спробами пояснення цих, як і багатьох
інших явищ, була міфологія. Уявлення давніх цивілізацій про походження і
будову Всесвіту збереглися до наших часів у текстах та фольклорі, а деякі
релігії досі зберегли ці вірування. Прийнято вважати, що лише у IV тисячолітті
до н. е., почали формуватись перші здогади про фізичну природу цих явищ.
5. В епоху Середньовіччя європейські астрономи займалися переважно
спостереженнями видимих рухів планет, погоджуючи їх з прийнятою
геоцентричної системою Птолемея.
Цікаві космологічні ідеї можна знайти в творах Орігена з Олександрії, видного
апологета раннього християнства, учня Філона Олександрійського. Оріген
закликав сприймати Книгу Буття не буквально, а як символічний текст. Всесвіт,
за Орігену, містить безліч світів, в тому числі жилих. Більш того, він допускав
існування безлічі Всесвітів зі своїми зірковими сферами.
6. У XX столітті астрономія поділилася на дві основні галузі: спостережну і
теоретичну. Спостережна астрономія зосереджена на спостереженнях небесних
тіл, які потім аналізують за допомогою основних законів фізики. Теоретична
астрономія зорієнтована на розробку моделей (аналітичних чи комп'ютерних)
для опису астрономічних об'єктів і явищ. Ці дві гілки доповнюють одна одну:
теоретична астрономія шукає пояснення результатам спостережень, а
спостережну астрономію застосовують для підтвердження теоретичних
висновків і гіпотез.
7. Науково-технічна революція XX століття мала надзвичайно великий вплив на
розвиток астрономії в цілому та особливо астрофізики. Створення оптичних і
радіотелескопів з високою роздільною здатністю, застосування ракет і штучних
супутників Землі для позаатмосферних астрономічних спостережень призвели
до відкриття нових видів космічних тіл: радіогалактик, квазарів, пульсарів,
джерел рентгенівського випромінювання тощо. Були розроблені основи теорії
еволюції зір і космогонії Сонячної системи.
8. Найбільшим досягненням астрофізики XX століття стала релятивістська
космологія — теорія еволюції Всесвіту в цілому.