2. Жили були собі молекули скляної вази. Жили вони
тісно, між собою і були всі дуже дружні, як брати із
сестрами. Кожного дня молекули придумували собі якісь
цікаві ігри, забавки та розваги. А іноді якась з молекул
розповідала цікаву історію і всі із захопленням ЇЇ слухали.
Але найголовнішою радістю в житті було, коли
господиня брала їхню вазу і ставила в неї свіжі ароматні
квіти. Так вона робила щодня. Вони насолоджувались
ароматом свіжіх квітів. Так вони раділи життю.
Але одного дня господиня випадково вронила вазу. І
ваза розкололася на дві частини. Засумували молекули
дуже сильно. Тому що частина їх друзів опинилась в іншій
окремій частині розбитої вази і вони ніяк не могли
дотягнутись один до одного і не могли спілкуватись між
собою. Молекули-друзі боялися, що більше ніколи не
побачать один одного.
Але їм дуже пощастило. Господиня склеїла розбиту
вазу і всі молекули з»єднались і знову опинились разом!
Вони довго святкували своє повернення один до одного і
кожен на радощах обнімав свого сусіда!
