Download to read offline
Макаренко
- 1. ПОСТАТЬ АНТОНА МАКАРЕНКА В СУЧАСНОМУПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ Автор презентації: Сарапкіна Н.Д. до 125-річчя з дня народження педагога
- 2. Сторінки біографії педагога •1 березня 1888 р. А. Макаренко народився в м. Білопіллі Сумського повіту Харківської губернії в сім’ї майстра малярних справ. • 1896 р. – навчання в Білопільському залізничному училищі. • 1901 р. переїзд до м. Крюкова, біля Кременчука, навчання у Кременчуцькому чотирикласному училищі та однорічних педагогічних курсах. Отримав звання вчителя початкових класів. •1905 р. – працює помічником учителя двокласного залізничного училища, викладає російську мову, літературу, малювання. • 1914-1917 рр. – навчання як «казенного стипендіата» в Полтавському учительському інституті. Закінчив з відзнакою. • 1919-1920 рр. – завідує 2-м міським початковим училищем.
- 3. У липні 1917р. А.С. Макаренко закінчив із золотою медаллю Полтавський вчительський інститут і став вчителем Вищого початкового училища.
- 4. Сторінки біографії педагога •1920р., вересень. Полтавський губернський відділ народної освіти доручив організувати в с. Ковалівці (6 км від Полтави) колонію для неповнолітніх правопорушників і завідувати нею. • 1921 р. колонії присвоїли ім’я письменника М. Горького. • 1926 р., травень – переїзд колонії до селища Куряж. • 1927 р. – організатор та керівник трудової комуни на околицях Харкова. Кадри із кінофільму «Педагогічна поема», 1955 р. Автори презентації: Бондаренко О.В., Садова В.В,
- 5. Сторінки біографії педагога •1930р. – видано першу літературну працю А.Макаренка «На велетенському фронті» (українською мовою, у співавторстві з М. Фере). • 1933 р. – опубліковано першу частину «Педагогічної поеми». •1934 р. - педагога прийнято до Спілки письменників СРСР. • 1935 р. – А. Макаренка усунуто від практичної педагогічної діяльності, виконував обов'язки помічника начальника трудових колоній НКВС УСРР. Видано першу науково-педагогічну працю «Методика організації трудового колективу». •1936 р. – завідував колонією в Броварах біля м. Києва . • 1937 р. – переїзд до Москви, письменництво та громадськопедагогічна діяльність. • 1 квітня 1939 р. – А. Макаренко раптово помирає від серцевого нападу (похований на Новодівочому кладовищі, м. Москва).
- 6. А.С. Макаренко таМ. Горький з вихованцями колонії, 1928 р. «Я живу тому, що люблю життя, люблю боротьбу і люблю дивитися, як зростає людина…» Кадри із кінофільму «Педагогічна поема», 1955 р. «Я щасливий, що мій колектив завжди мав перед собою ясно поставлені важкі цілі та йшов до них, і не просто рухався у просторі, а перемагав труднощі, навіть злидні та нелади всередині свого колективу». Макаренко А.С. «Лекція четверта. Трудове виховання, взаємини, стиль, тон у колективі».
- 7. Кадри із кінофільму «Прапорина баштах», 1958 р. «…Я протягом восьми років змушений був бачити не тільки потворне горе викинутих у канаву дітей, але й потворні духовні злами у цих дітей. Обмежитися співчуттям і жалістю до них я не мав права. Я зрозумів давно, що для їх порятунку я зобов'язаний бути з ними незламно вимогливим, суворим і твердим». Макаренко А.С. Передмова до альбому «Наше життя – Горькому – горьківці».
- 8. «Почуття гідності виникаєу вихованців тільки тоді, коли заклад, його життя і робота значною мірою лежать на відповідальності дитячого колективу, поділеній з керівним складом. Якщо організація і стан речей у закладі є предметом загальної уваги і загальних зусиль усього колективу, тільки тоді кожний, навіть незначний, успіх буде породжувати і почуття гідності». Макаренко А.С. «Методика організації виховного процесу». Кадри із кінофільмів «Педагогічна поема», 1955 р. та «Прапори на баштах», 1958 р. «Ідея захищеності повинна особливо бути присутньою в колективі й прикрашувати його стиль. Вона повинна бути створена там, де є гордощі колективу, де є вимога до кожної особи, тобто де кожна особа почуває себе захищеною від насильства та самодурства, від знущання. І ця захищеність випливає з досвіду… її треба створювати й над нею працювати». Макаренко А.С. «Лекція четверта. Трудове виховання, взаємини, стиль, тон у колективі».
- 9. «Наші діти –це майбутні батьки і матері, вони також будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це – наші сльози, це – наша провина перед іншими людьми, перед усією країною». Кадри із кінофільму «Педагогічна поема», 1955 р. «Що ж до школи і сім’ї, то я ніколи не викликав батьків. Я – педагог. Шістнадцять років учителював і вважав, що коли діти в мене виховуються, я – кваліфікований вихователь, то я дітей примушу вносити позитивний вплив у сім’ю». Макаренко А.С. «Сім’я і виховання дітей».
- 10. «Коли ви бачитеперед собою вихованця — хлопчика чи дівчинку, ви повинні вміти проектувати більше, ніж бачить око. І це завжди правильно. Як хороший мисливець, роблячи постріл по рухомій цілі, бере далеко вперед, так і педагог у своїй виховній справі повинен брати далеко вперед, багато вимагати від людини і дуже поважати її, хоч за зовнішніми ознаками, може, ця людина і не заслуговує на повагу» . Могила А.С. Макаренка, м. Москва Кадри із кінофільму «Педагогічна поема», 1955 р. «Коли б хто-небудь спитав, як би я міг в короткій формулі визначити суть мого педагогічного досвіду, я б відповів, що якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї». Макаренко А.С. Проблеми шкільного радянського виховання. Лекція 2. Дисципліна, режим, покарання та заохочення . Пам'ятник А.С. Макаренку, м. Харків