2. Сторінки біографії педагога
• 1 березня 1888 р. А. Макаренко
народився в м. Білопіллі Сумського
повіту Харківської губернії в сім’ї
майстра малярних справ.
• 1896 р. – навчання в Білопільському
залізничному училищі.
• 1901 р. переїзд до м. Крюкова, біля
Кременчука, навчання у
Кременчуцькому чотирикласному
училищі та однорічних
педагогічних курсах. Отримав звання
вчителя початкових класів.
•1905 р. – працює помічником
учителя двокласного
залізничного училища,
викладає російську мову,
літературу, малювання.
• 1914-1917 рр. – навчання як
«казенного стипендіата» в
Полтавському учительському
інституті. Закінчив з
відзнакою.
• 1919-1920 рр. – завідує 2-м
міським початковим
училищем.
3. У липні 1917 р.
А.С. Макаренко закінчив із золотою
медаллю Полтавський вчительський
інститут і став вчителем Вищого
початкового училища.
4. Сторінки біографії педагога
•1920 р., вересень. Полтавський губернський відділ народної
освіти доручив організувати в с. Ковалівці (6 км від Полтави)
колонію для неповнолітніх правопорушників і завідувати нею.
• 1921 р. колонії присвоїли ім’я письменника М. Горького.
• 1926 р., травень – переїзд колонії до селища Куряж.
• 1927 р. – організатор та керівник трудової комуни на
околицях Харкова.
Кадри із кінофільму
«Педагогічна поема», 1955 р.
Автори презентації:
Бондаренко О.В., Садова В.В,
5. Сторінки біографії педагога
•1930 р. – видано першу
літературну працю А.Макаренка
«На велетенському фронті»
(українською мовою, у
співавторстві з М. Фере).
• 1933 р. – опубліковано першу
частину «Педагогічної поеми».
•1934 р. - педагога прийнято до
Спілки письменників СРСР.
• 1935 р. – А. Макаренка усунуто
від
практичної
педагогічної
діяльності, виконував обов'язки
помічника начальника трудових
колоній НКВС УСРР. Видано
першу науково-педагогічну працю
«Методика організації трудового
колективу».
•1936 р. – завідував колонією в
Броварах біля м. Києва .
• 1937 р. – переїзд до Москви,
письменництво та громадськопедагогічна діяльність.
• 1 квітня 1939 р. – А. Макаренко
раптово помирає від серцевого
нападу (похований на Новодівочому кладовищі, м. Москва).
6. А.С. Макаренко та М. Горький
з вихованцями колонії, 1928 р.
«Я живу тому, що люблю життя,
люблю боротьбу і люблю
дивитися, як зростає людина…»
Кадри із кінофільму
«Педагогічна поема», 1955 р.
«Я щасливий, що мій колектив завжди
мав перед собою ясно поставлені важкі
цілі та йшов до них, і не просто рухався у
просторі, а перемагав труднощі, навіть
злидні та нелади всередині свого
колективу».
Макаренко А.С. «Лекція четверта. Трудове
виховання, взаємини, стиль, тон у колективі».
7. Кадри із кінофільму
«Прапори на баштах», 1958 р.
«…Я протягом восьми років змушений був бачити не
тільки потворне горе викинутих у канаву дітей, але й
потворні духовні злами у цих дітей. Обмежитися
співчуттям і жалістю до них я не мав права. Я зрозумів
давно, що для їх порятунку я зобов'язаний бути з ними
незламно вимогливим, суворим і твердим».
Макаренко А.С. Передмова до альбому
«Наше життя – Горькому – горьківці».
8. «Почуття гідності виникає у вихованців тільки тоді, коли заклад,
його життя і робота значною мірою лежать на відповідальності дитячого
колективу, поділеній з керівним складом. Якщо організація і стан речей
у закладі є предметом загальної уваги і загальних зусиль усього
колективу, тільки тоді кожний, навіть незначний, успіх буде
породжувати і почуття гідності».
Макаренко А.С. «Методика організації виховного процесу».
Кадри із кінофільмів «Педагогічна поема», 1955 р. та «Прапори на баштах», 1958 р.
«Ідея захищеності повинна особливо бути присутньою в колективі
й прикрашувати його стиль. Вона повинна бути створена там, де є
гордощі колективу, де є вимога до кожної особи, тобто де кожна
особа почуває себе захищеною від насильства та самодурства, від
знущання. І ця захищеність випливає з досвіду… її треба
створювати й над нею працювати».
Макаренко А.С. «Лекція четверта.
Трудове виховання, взаємини, стиль, тон у колективі».
9. «Наші діти – це майбутні батьки і
матері, вони також будуть
вихователями своїх дітей. Наші діти
повинні вирости прекрасними
громадянами, хорошими батьками і
матерями. Але й це не все: наші діти –
це наша старість. Правильне
виховання – це наша щаслива
старість, погане виховання – це наше
майбутнє горе, це – наші сльози, це –
наша провина перед іншими
людьми, перед усією країною».
Кадри із кінофільму
«Педагогічна поема», 1955 р.
«Що ж до школи і сім’ї, то я ніколи не
викликав батьків. Я – педагог.
Шістнадцять років учителював і
вважав, що коли діти в мене
виховуються, я – кваліфікований
вихователь, то я дітей примушу
вносити позитивний вплив у сім’ю».
Макаренко А.С. «Сім’я і виховання дітей».
10. «Коли ви бачите перед собою
вихованця — хлопчика чи
дівчинку, ви повинні вміти
проектувати більше, ніж бачить
око. І це завжди правильно. Як
хороший мисливець, роблячи
постріл по рухомій цілі, бере
далеко вперед, так і педагог у
своїй виховній справі повинен
брати далеко вперед, багато
вимагати від людини і дуже
поважати її, хоч за зовнішніми
ознаками, може, ця людина і не
заслуговує на повагу» .
Могила А.С. Макаренка,
м. Москва
Кадри із кінофільму
«Педагогічна поема», 1955 р.
«Коли б хто-небудь спитав, як би я
міг в короткій формулі визначити
суть мого педагогічного досвіду, я б
відповів, що якомога більше
вимоги до людини і якомога більше
поваги до неї».
Макаренко А.С. Проблеми шкільного
радянського виховання.
Лекція 2. Дисципліна, режим, покарання
та заохочення .
Пам'ятник А.С. Макаренку,
м. Харків
