2. Актуальність теми дослідження
Прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 р. новий КК
України, що набрав чинності з 1 вересня 2001 р., є знаменною віхою в
становленні
України як правової держави. Він є першим фундаментальним
кодексом, прийнятим внаслідок проведення в Україні правової
реформи, яка ставить своїм завданням кодификацію найважливіших
галузей права.
Робота над проектом нового КК тривала більше восьми років, і він є
результатом колективної праці вчених, практичних працівників,
комітетів Верховної Ради України.
Саме тому дослідження сутності та ключових рис КК України є вкрай
актуальним на сьогоднішній день
3. Мета та завдання дослідження
Метою роботи є визначення сутності та змісту Кримінального кодексу України та
формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики
Визначити поняття та сутність Кримінального кодексу України, як
джерела кримінального права
Охарактеризувати призначення та принципи КК України
Визначити особливості структури КК України
З
А
В
Д
А
Н
Н
я
4. Поняття кримінального закону
Кримінальний закон - це законодавчий акт Верховної Ради України, який містить
одну, кілька або систему взаємопов'язаних і взаємоузгоджених кримінально-
правових норм.
Кримінальний закон - це Кримінальний кодекс - єдиний кодифікований
законодавчий акт, в якому за певною системою викладено кримінально-
правові норми. Це основний кримінальний закон.
Кримінальний закон - це і окрема стаття Кримінального кодексу або її частина, що
передбачає відповідальність за злочин певного виду.
Кримінальний закон - це і відповідні положення міжнародних договорів,
імплементовані у кримінальне законодавство України на загальногалузевому рівні
Законом України "Про міжнародні договори України"
5. Поняття Кримінального Кодексу
України
Для КК характерно:
а) він приймається лише Верховною Радою України (хоча існує гіпотетична
можливість прийняття КК і референдумом);
б) лише в КК визначається злочинність і караність діянь;
в) тільки на підставі КК призначається покарання або ж особа звільняється
від кримінальної відповідальності і покарання.
Кримінальний кодекс України - це прийнятий Верховною Радою України
нормативно-правовий акт, у якому встановлені підстави і принципи
кримінальної відповідальності, злочинність і караність дінь, підстави звільнення
від кримінальної відповідальності і покарання.
6. Науково-правові засади КК
Під час роботи над проектом було використано безліч різноманітних
джерел, зокрема:
1. наукові публікації;
2. автореферати докторських та кандидатських дисертацій;
3. Чинний на той час Кримінальний кодекс 1960 р..;
4. слідчо-судова та прокурорська практика застосування кримінального
законодавства України;
5. законопроектні роботи, що велися раніше з підготовки проектів КК;
6. кримінальне законодавство зарубіжних країн;
7. власний досвід наукової та практичної діяльності членів робочої групи.
7. кримінально-правова охорона основ національної безпеки України, особи, її прав і
свобод, власності та правового порядку від злочинних посягань;
закріплення принципу про те, що КК України – це єдиний законодавчий акт, який
включає в себе закони про кримінальну відповідальність;
наявність фактичного складу злочину в діях особи, що встановлений (описаний) в
кримінальному законі;
закріплення особистої і винної відповідальності;
посилення відповідальності за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів та
посилення боротьби з організованою злочинністю;
урізноманітнення кримінально-правового впливу, що сприяє справедливості кари
залежно від тяжкості вчиненого злочину й особи засудженого.
широка можливість звільнення від кримінальної відповідальності, а також звільнення
від покарання;
відмова від покарання у вигляді смертної кари і заміна її довічним позбавленням волі.
Концептуальні положення КК
України
9. Закон про кримінальну відповідальність набирає
чинності через десять днів з дня його офіційного
оприлюднення, якщо інше не передбачено самим
законом, але не раніше дня його опублікування.
Злочинність і караність, а також інші кримінально-
правові наслідки діяння визначаються законом про
кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення
цього діяння.
Часом вчинення злочину визнається час вчинення
особою передбаченої законом про кримінальну
відповідальність дії або бездіяльності.
Дія КК України в часі
10. Зворотна дія КК України
Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність – це можливість застосування
нового закону до діянь, що були скоєні до набрання ним чинності. Відповідно до ст.
5 КК України, закон має зворотну силу, якщо він скасовує злочинність діяння або
пом`якшує кримінальну відповідальність
Матеріальні підстави
декриміналізація діяння та
пом`якшення кримінальної
відповідальності
Формальні підстави
колізійний припис та спеціальна
вказівку законодавця
11. Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають
кримінальній відповідальності за КК.
Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було
почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його
виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.
Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних
представників іноземних держав та інших громадян, які за законами
України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах
судам України, в разі вчинення ними злочину на території України
вирішується дипломатичним шляхом.
Дія КК в просторі
12. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в
Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній
відповідальності за КК, якщо інше не передбачено міжнародними договорами
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені злочини зазнали
кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в
Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини.
Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які
вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за КК у
випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили
передбачені КК тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян
України або інтересів України.
Дія КК за колом осіб
13. КК утворюють чотири складових:
В Загальній частині КК встановлені підстави і принципи кримінальної відповідальності,
підстави звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.
У статтях Особливої частини КК наведено перелік діянь, які є злочинами і за них
встановлено покарання. Крім цього, в окремих статтях Особливої частини КК наведено
низку підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прикінцеві та перехідні положення, в яких положень містяться вказівки: про набрання
чинності КК з 1 вересня 2001р. і про втрату в цьому зв'язку чинності інших нормативно-
правових актів, які регулювали кримінально-правові відносини (наприклад, КК 1960 р.).
Додаток "Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком" визначає на
види майна та предмети, які не можуть бути конфісковані за вироком суду.
Структура КК України
14. Загальна частина КК України
Розділ І. "Загальні положення". Розділ II. "Закон про кримінальну
відповідальність"
Розділ III. "Злочин, його види та
стадії"
Розділ IV. "Особа, яка підлягає
кримінальній відповідальності
(суб'єкт злочину)".
Розділ V. "Вина та її форми". Розділ VI. "Співучасть у злочині".
Розділ VII. "Повторність, сукупність
та рецидив злочинів".
Розділ VIII. "Обставини, що
виключають злочинність діяння".
Розділ IX. "Звільнення від
кримінальної відповідальності".
Розділ X. "Покарання та його види". Розділ XI, "Призначення
покарання".
Розділ XII. "Звільнення від
покарання та його відбування".
Розділ XIII. "Судимість". Розділ XIV. "Примусові заходи
медичного характеру та примусове
лікування".
Розділ XV. "Особливості
кримінальної відповідальності та
покарання неповнолітніх".
15. Розділ І. "Злочини проти
основ національної безпеки
України".
Розділ II. "Злочини проти
життя та здоров'я особи".
Розділ III. Злочини проти волі,
честі та гідності особи".
Розділ IV. "Злочини проти
статевої свободи та статевої
недоторканості особи".
Розділ V. "Злочини проти
виборчих, трудових та інших
особистих прав і свобод
людини і громадянина".
Розділ VI. "Злочини проти
власності".
Розділ VII. "Злочини у сфері
господарської діяльності".
Розділ VIII. "Злочини проти
довкілля".
Розділ IX. "Злочини проти
громадської безпеки".
Розділ X. "Злочини проти
безпеки виробництва".
Розділ XI. "Злочини проти
безпеки руху та експлуатації
транспорту".
Розділ XII. "Злочини проти
громадського порядку та
моральності".
Розділ XIII. "Злочини у сфері
обігу наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх
аналогів або прекурсорів та
інші злочини проти здоров'я
населення".
Розділ XIV. "Злочини у сфері
охорони державної таємниці,
недоторканності державних
кордонів, забезпечення
призову та мобілізації".
Розділ XV. "Злочини проти
авторитету органів державної
влади, органів місцевого
самоврядування та об'єднань
громадян".
Розділ XVI. "Злочини у сфері
використання електронно-
обчислювальних машин
(комп'ютерів), систем та
комп'ютерних мереж і мереж
електрозв'язку".
Розділ XVII. "Злочини у сфері
службової діяльності".
Розділ XVIII. "Злочини проти
правосуддя".
Розділ XIX. "Злочини проти
встановленого порядку
несення військової служби
(військові злочини)".
Розділ XX. "Злочини проти
миру, безпеки людства та
міжнародного
правопорядку".
Особлива частина КК України
16. Тлумачення КК України
Види тлумачення
Легальне - тлумачення, що
здійснюється органом
державної влади,
уповноваженим на те законом.
Судове тлумачення
Наукове (доктринальне)
тлумачення - це тлумачення
закону, що дається науковими і
навчальними юридичними
установами, окремими
вченими і практиками
казуальне тлумачення, що дається судами при
розгляді конкретної кримінальної справи. Цей
вигляд тлумачення здійснює суд будь-якої
інстанції. Таке тлумачення є обов'язковим
тільки по тій справі, у зв'язку з якою воно
проводилося.
Правозастосовне тлумачення, що дається
в рекомендаціях Пленуму Верховного
Суду України з найбільш складних питань
застосування КК.
17. Кримінальне законодавство - це система законів, уведених у дію
вищими законодавчими органами державної влади, які визначають
основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, які
суспільна небезпечні дії є злочином і яке покарання може бути
застосоване до особи, котра його вчинила.
Все кримінальне законодавство України зараз представлено у
Кримінальному кодексі України.
КК України складається з Загальної та Особливої частин. У Загальній
частині представлено норми загального значення, які визначають
основи кримінальної відповідальності, дають поняття злочину,
називають види покарання за злочини та ін. В Особливій частині
Кодексу визначається кримінальна відповідальність за окремі
злочини. Норми Загальної частини можна застосовувати лише на
базі Особливої частини.
Висновки
18. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III// Відомості
Верховної Ради України від 29.06.2001, № 25, стаття 131
Вереша Р. В. Кримінальне право України. Загальна частина :
навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. та доп. станом на
вересень 2011 р. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 320 с.
Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / За ред.
М. І. Мельника, В. А. Клименка. - К. : Юридична думка, 2004. - 656 с.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За
ред. М. І. Мельника, М.І. Хавронюка. - 3-тє вид., переробл. та
доповн. - К. : Атіка, 2005. - 1064 с
Література до теми