4. Корінь – осьовий підземний орган
рослини
• Корені бувають:
1. Головний (найбільший за
розміром);
2. Бічні (відгалужуються від
головного та додаткових;
3. Додаткові (виникають на
будь-якій частині рослини,
окрім коренів;
5. Сукупність усіх коренів рослини називається
кореневою системою.
Стрижнева - це
така коренева
система , у якій
добре вираже-
ний головний ко-
рінь.
Мичкувата - це така коренева система , у якій
відсутній головний корінь, або ж він практично не
виражений.
6. Пікірування — це відщипування кінчика кореня
і розсаджування молодих рослин за допо-
могою загостреного кілочка, що нагадує піку.
Це зумовлює ріст бічних і додаткових коренів,
їх розростання у верхньому, найбільш родю-
чому шарі ґрунту.
8. Внутрішня будова кореня
Зона Особливості
Кореневий
чохлик
Кореневий чохлик вкриває верхівку кореня. Він складається з кількох
шарів живих клітин і запобігає ушкодженням верхівки кореня.
Зона поділу
(твірна)
Довжина 2-3 мм. Складається з клітин твірної тканини. Вони постійно
поділяються і дають початок іншим типам клітин кореня.
Зона розтягу-
вання (росту)
Клітини видовжуються, просуваючи зону поділу з кореневим
чохликом у глиб ґрунту. У верхній частині клітини твірної тканини
перетворюються на клітини інших тканин.
Всисна зона завдовжки 5-20 мм, щільно вкрита кореневими волосками. Кореневі
волоски - це вирости поверхневих клітин кореня. Вони вбирають із
ґрунтового розчину воду і мінеральні солі.
Провідна зона Забезпечує рух уже поглинутих у всисній зоні води і мінеральних
речовин до надземної частини рослини, а органічних речовин,
навпаки, від стебла до кореня
17. Пагін – вегетативний орган рослини, який
складається із листка, бруньок та листків
18. Будова пагона
Місця прикріплення
одного чи кількох
листків - вузли.
Частина стебла між
двома сусідніми
вузлами має назву
міжвузля.
Верхній кут,
утворений стеблом і
листком, називають
пазухою листка.
19. Брунька - це зачаток нового пагона з дуже
вкороченими міжвузлями .
20. Стебло - осьова частина пагона
•Транспортування води, мінеральних
і органічних речовин у рослині.
•Утримання інших частин рослини.
•Фотосинтез.
•Запасання поживних речовин тощо.
23. •
Шар стебла З чого складається Тип тканини Функції
1. Кора
а) корок
Містить відмерлі клітини.
Ззовні розташована шкірка з
сочевичками.
Покривна 1. Захист від надмірного випаровування
вологи.
2. Захист від проникнення пилу та
мікроорганізмів;
3. Здійснення газообміну(через сочевички).
б) луб Складається з:
а) луб'яних волокон;
б) ситоподібних трубок;
в) паренхіми
а) механічна;
б) провідна;
в) основна
1. Надання гнучкості та міцності стеблу
(луб'яні волокна)
2. Забезпечення руху органічних речовин від
листка до кореня (ситоподібні трубки).
2. Камбій Побудований з клітини, які постійно
діляться.
Твірна 1. Щорічне потовщення стебла
3. Деревина Містить:
а) деревні волокна;
б) судини;
в) паренхіму
а) механічна;
б) провідна;
в) основна
1. Забезпечує рух води і мінеральних
речовин від кореня до листків (судини).
2. Накопичення різних речовин
(паренхіма).
4. Серцевина Складається з великих тонкостінних,
пухко розташованих клітин . Ряд таких
клітин, який починається від серцевини і
проходить у вигляді променя через
деревину до кори,
називають серцевинним променем.
Основна 1. Запасання поживних речовин.
2. Переміщення різних сполук між шарами
стебла (серцевинні промені).
30. Листкорозміщення - це певний порядок розташування листків на
стеблі . Розрізняють такі типи листкорозміщення: почергове
(спіральне), супротивне та кільчасте (мутовчасте).
31. Зазвичай на пагонах листкові пластинки
розташовуються таким чином, що якомога менше
затіняють одна одну. Таке розміщення листків на
рослині називають листковою мозаїкою
32. Функції листка
Фотосинтез –
процес утво-
рення органічних
речовин з води
та вуглекислого
за рахунок со-
нячної енергії в
зелених листках,
що супровод-
жується виді-
ленням кисню.
Дихання – процес
поглинання
рослиною кисню
та виділення
вуглекислого
газу
Транспірація –
процес
виділення
рослиною
газоподібної
види з метою
запобігання
перегрівання
рослини
39. Ділянки
листка
Особливості будови Функції
Шкірка
(епідерма)
клітини - живі безбарвні (позбавлені хлоропластів),
розміщені одним суцільним шаром; клітинні стінки потовщені
та просочені жироподібними речовинами - кутином, воском;
продихи - щілини, що утворені двома дрібними замикаючими
(підковоподібними) клітинами:
а) містять хлоропласти;
б) стінки замикаючих клітин потовщені нерівномірно:
зовнішня тонка і внутрішня товста вкривають верхню і нижню
поверхню листкової пластинки; пропускають світлові промені
(безпосередньої участі в фотосинтезі не беруть);
забезпечують газообмін з
навколишнім середовищем;
регулюють транспірацію;
відбувається фотосинтез;
при зміні тургору такі стінки
нерівномірно розтягуються, що
сприяє відкриванню їх чи,
навпаки, закриванню.
Мезофіл Стовпчаста (палісадна) паренхіма - видовжені, циліндричні
клітини щільно прилягають одна до одної (схожі на досить
рівні стовпчики; один або кілька шарів), містять багато
хлоропластів (кілька десятків на 1 клітину);
губчаста паренхіма - пухко розміщені клітини неправильної
форми (кількість шарів варіює від 2 до 7), містять
хлоропласти; між клітинами - великі міжклітинники;
жилки (судинно-волокнисті пучки):
а) судини (ксилема);
б) ситоподібні трубки (флоема);
в) склеренхіма
здійснює процес фотосинтезу
(основна асиміляційна тканина);
здійснює транспірацію, газообмін,
запасання поживних речовин;
здійснюють провідну та
механічну функції;
постачають воду та мінеральні
речовини;
здійснюють виведення із листка
продуктів фотосинтезу
