Презентація Миколи Риженкова на перс-конференції «Автономні торговельні преференції ЄС: вплив на український експорт»

1. 1
Автономні торговельні
преференції ЄС:
вплив на український
експорт
Микола Риженков
Київ, липень 2015 року

2. 2
Про що ми говоримо
• Метою дослідження є вивчення впливу
запровадження автономних торговельних
преференцій (АТП) на українських експортерів.
• Для аналізу ми використовуємо ряд різних джерел
інформації:
– Офіційна статистика Державної служби статистики
України та Державної фіскальної служби України
– Результати опитування підприємств
– Інформація щодо використання тарифних квот
– Мікро-дані на рівні підприємств-експортерів

3. 3
Коротко про АТП
• АТП були запроваджені ЄС наприкінці квітня 2014
року для підтримки української економіки у часи
економічної та політичної кризи.
• АТП є одностороннім застосуванням ЄС положень
поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі
(ПВЗВТ), включаючи скасування/зниження ввізних
мит та надання нульових тарифних квот.
• Перед запровадженням АТП, оцінки ІЕД
показували, що цей захід може допомогти
збільшити український експорт до ЄС на 4,5% у
річному вимірі, а найбільше можуть виграти
підприємства сільського господарства, харчової та
легкої промисловості.

4. 4
Фактори впливу на експорт
• АТП були не єдиним чинником, що впливав на
український експорт в цілому та до ЄС зокрема.
• Вплив АТП підсилювався:
– девальвацією гривні
– переорієнтацією з російського ринку
– рекордно високий урожай зернових
• Вплив АТП послаблювався:
– окупацією українських територій
– падінням світових цін на сировину
– подорожчанням імпортної сировини (девальвація
+ додатковий імпортний збір)

5. 5
Місячна динаміка експорту
• У 2014 році загальний експорт товарів знизився на
23,5%, у першій половині 2015 року – на 35,1%.
• Експорт до ЄС зріс на 1,5% у 2014 році (у травні- грудні
знизився на 2,9%), у першому півріччі 2015 року -
знизився на 35,5%.
• Травень 2014 р. – сплеск приросту (+36,1%), з
листопаду 2014 р. - падіння експорту до ЄС.

6. 6
Зміни у структурі експорту
• Травень-грудень 2014: приріст
експорту деревини, промислові
вироби, машин та устаткування,
продовольства.
• Півріччя 2015: падіння за усіма
групами.
• У підсумку: падіння за усіма
широкими групами товарів.
• Більше наближення: зростання
експорту продуктів тваринного
походження, виробів з каменю,
тваринних або рослинних жирів
та олій, різних товарів та
виробів, виробів з деревини,
готових харчових продуктів.

7. 7
Тарифні квоти у 2014 році
• Використано 14 з 27
квот за принципом
«перший прийшов –
перший отримав», з
них 4 – повністю (сік,
томати, крупи, мед)
• Використано 6 квот з
10 за принципом
імпортних ліцензій, з
них – 2 повністю
(кукурудза, пшениця)
• 17 квот не використано

8. 8
Тарифні квоти у 2015 році
• Використано 12 з 27
квот за принципом
«перший прийшов –
перший отримав», з них
3 – повністю (крупи,
мед, сік)
• Використано 4 квоту з
10 за принципом
імпортних ліцензій, з
них – 1 повністю
(кукурудза)
• 21 квоту не використано

9. 9
Аналіз використання ТК
• Тарифні квоти на консервовані томати, пшеницю та
м’ясо птиці є обмежуючими, тобто були реальним
драйвером до розширення експорту на ринок ЄС.
• Ефективному використанню тарифних квот
перешкоджали:
– Проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктів;
– Недотримання стандартів СФЗ;
– Недостатнє внутрішнє виробництво;
– Існування інших ключових ринків;
– Низька конкурентоспроможність українських товарів, а отже –
низький попит;
– Відсутність торговельних партнерів.

10. 10
Аналіз поведінки експортерів
• В основі динаміки експорту лежить поведінка
фірм-експортерів.
• Можливі наступні варіанти поведінки фірми на
зовнішньому ринку:
– Вхід на експортний ринок, якщо вона не торгувала
з цим партнером до цього або тимчасово
переривала свою співпрацю з даним торговельним
партнером
– Вихід з експортного ринку, назавжди або
тимчасово
– Продовження експорту на зовнішній ринок,
збільшуючи або зменшуючи обсяг торгівлі з даним
торговельним партнером.

11. 11
Динаміка фірм на ринку ЄС
• Чистий приріст на ринку ЄС
склав 3003 фірми: 5302
увійшло, 2299 вийшло.
• «Кістяк» експортерів – 3003.
• 2106 фірм або 55% зменшили
обсяги експорту.
• Експорт фірми «кістяку» у 5
разів перевищував експорт
нової фірми та у 4 рази фірми,
що вийшла.
• Притік фірм на ринок ЄС значно
перевищував вихід нових фірм
на ринок країн решти світу (без
РБК МС).

12. 12
Динаміка фірм: деталі
• Додатна динаміка виходу на
ринок:
– Деревина
– Продовольчі товари
– Промислові вироби
• Негативна динаміка:
– Машини та устаткування
• Кількість фірм-експортерів
на ринок ЄС зросла на 49%.
• Протягом 8 місяців у 2014
кількість зросла на 4,5%.
• Високий притік протягом
перших місяців, потім –
затухання.

13. 13
Внесок динаміки фірм
• На експорт української продукції до ЄС найбільший
вплив мало скорочення середнього експорту фірми-
експортера.
• Нові підприємства зі значно меншими обсягами
постачань не змогли суттєво вплинути на загальну
динаміку експорту до ЄС.
• Проте притік нових експортерів зміг значною мірою
нівелювати негативний вплив виходу підприємств з
ринку ЄС.
• На ринках третіх країн вплив нових фірм був меншим,
більшу роль відігравало зниження експорту фірмами
• Позитивним ефектом від АТП можемо визначити
стимул, який отримали фірми, щоб виходити на ринок
ЄС.

14. 14
Висновки
• АТП мали позитивний вплив на експортерів в ЄС,
проте їх дії було недостатньо для компенсації
цілої низки негативних факторів, які впливали
на експорт протягом 2014-2015 роки:
– Негативні фактори: окупація територій, падіння цін на
сирову, подорожчання імпортної сировини та
комплектуючих.
– Позитивні фактори: девальвація, переорієнтація з
російського ринку, високий урожай зернових.
• У 2014 році динаміка експорту до ЄС була
кращою, ніж у експорту до решти країн світу.
• У першій половині 2015 року падіння експорту
до ЄС співставне з динамікою торгівлі з третіми
країнами.

15. 15
Висновки
• Україна не використовує всі можливості
експорту в межах тарифних квот.
Невідповідність стандартам, недостатнє
виробництво, орієнтація на інші ринки, низький
попит – причини невикористання тарифних
квот.
• Притік нових експортерів зміг значною мірою
нівелювати негативний вплив виходу
підприємств з ринку ЄС та пом’якшити ефект від
згортання експорту «кістяку» експортерів:
– Чистий приріст експортерів на ринок ЄС склав 3003 фірми:
5302 увійшли, 2299 вийшли.
• Ефект АТП: стимул до виходу на ринок ЄС.

16. 16
Контактна інформація
Інститут економічних досліджень та
політичних консультацій
www.ier.com.ua
institute@ier.kiev.ua
Вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01030, Україна
Тел. +38-044-278-6360
Факс +38-044-278-6336
https://www.facebook.com/IER.Kyiv