Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

л8 ст уя 2012

219 views

Published on

Lecture

Published in: Education
  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

л8 ст уя 2012

  1. 1. Дисципліна СТАНДАРТИЗАЦІЯ та УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ Лекція №8
  2. 2. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ Модуль№1 «Стандарти – нормативна база управління якістю у видавничо-поліграфічній справі» Лекція №8 Міжнародне співробітництво у сфері стандартизації
  3. 3. План 1.Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО 2.Гармонізація стандартів 3.Перспективи міжнародної стандартизації 4.Етапи міжнародної та європейської діяльності з стандартизації 5.Міжнародна та європейська діяльність з стандартизації України 6.Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості Контрольні питання
  4. 4. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації відповідно до Закону «Про стандартизацію»  представляє інтереси України в міжнародних організаціях зі стандартизації,  вживає заходи щодо адаптації законодавства України у сфері стандартизації до законодавства Європейського Союзу,  здійснює співробітництво у цій сфері з відповідними органами інших країн,  приймає рішення про приєднання до міжнародних (регіональних) систем стандартизації,  укладає договори щодо співробітництва та  здійснення робіт у сфері стандартизації.
  5. 5. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені Законом України «Про стандартизацію», то застосовуються норми міжнародного договору.
  6. 6. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО Всесвітня торгова організація об'єднує 149 країн світу, які сукупно виробляють 4/5 світового валового продукту, що складає 95% світової торгівлі.
  7. 7. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО ВТО є глобальною та найбільш потужною організацією за впливом на світову економіку. ВТО була заснована у 1995 році та стала продовженням Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ), укладеної одразу ж після Другої світової війни.
  8. 8. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО • Головна мета ВТО – регулювання світової торгівлі через механізм стримування односторонніх дій. • Система розвивалася в процесі серії торгових переговорів (раундів) в межах ГАТТ.
  9. 9. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО • Спочатку переговори торкалися скорочення тарифів, але пізніше охопили інші галузі, зокрема антидемпінг та нетарифні заходи. • Останній, «уругвайський раунд» (1986- 1994рр.) привів до створення ВТО.
  10. 10. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО Тим самим сферу дії ГАТТ було поширено на торгівлю послугами та торгові аспекти прав інтелектуальної власності. З правової точки зору система ВТО являє собою багатосторонній контракт (пакет угод) між країнами — учасниками організації, що визначає права та обов'язки урядів у сфері міжнародної торгівлі товарами та послугами.
  11. 11. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО Країни-члени ВТО взаємодіють у межах недискримінаційної торгової системи, де кожна отримує гарантії справедливого та послідовного відношення до її експорту на ринках інших країн, забезпечуючи такі ж умови для імпорту на власному ринку. Відповідно до угоди про створення ВТО засновниками організації стали усі 128 країн, що брали участь у ГАТТ.
  12. 12. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО Вони представили списки зобов'язань щодо товарів та послуг і ратифікували пакет угод «уругвайського раунду». Пізніше до організації було прийнято ще 20 держав. Більше 30 держав мають статус спостерігача у ВТО та знаходяться на різних стадіях приєднання до організації.
  13. 13. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО • Однією з головних умов приєднання нових країн до ВТО є приведення їх національного законодавства та практики регулювання зовнішньоекономічною діяльністю відповідно до положень пакета угод «уругвайського раунду».
  14. 14. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО • Після цього зобов'язання стають частиною документів ВТО та національного законодавства, а сама країна-кандидат отримує статус члена ВТО. • Членство у ГАТТ/ВТО зобов'язує державу в повному обсязі виконувати всі домовленості, а для вступу в цю організацію потрібна повна гармонізація методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності з її правилами.
  15. 15. Україна і ВТО: сумні наслідки поспішного вступу Після трьох років членства в ВТО Україна, економіка якої багато в чому близька російській, підраховує збитки. Десятки тисяч людей втратили роботу, десятки заводів зупинилися. особливо програли найбільш технологічні галузі. Тепер експерти намагаються зрозуміти, чому це сталося і що з цим робити далі. Після 15-річних переговорів 18 травня 2008 року Україна приєдналася до всесвітньої торгової організації. з одного боку Україна добилася зниження мит на поставку своїх товарів і відкрила для себе ринки 150 країн-членів ВТО, з іншого - знизила або обнулила мита на імпортні товари.
  16. 16. Вступ України до ВТО відбувалося за відсутності стратегії розвитку реального сектора економіки. Тому говорити про те, що умови вступу до ВТО були ефективними для країни, ніяк не можна . Україна вступила до ВТО на не дуже вигідних умовах з політичних міркувань, через поспішність, з якою ухвалювалося рішення, і низького професійного рівня експертів і чиновників, які брали участь в цьому процесі. Але найважливіше - повністю відсутній економічний прагматизм, з яким подібні рішення приймаються в інших країнах і де ВТО стала безумовним інструментом лобізму високотехнологічних галузей, які стали основою економічного розвитку цих країн . Вступ до ВТО і відкриття кордонів стало однією з причин, за якими в 2009 році ВВП України зменшився на 15%. Для порівняння: економіка Європи за цей же час просіла всього на 3-4%. Минулі три роки були важким випробуванням для української промисловості. За цей період від'ємне сальдо торгового балансу вперше в історії України зросло більш ніж в два рази і склало близько 11 млрд грн. І переважну частину тут становить високотехнологічна продукція імпортного виробництва. При цьому рівень конкурентоспроможності товарів українського виробництва знизився на кілька пунктів, і сьогодні перебуває на критичному рівні.
  17. 17. Негативне сальдо торгового балансу України в 2010 році збільшилася в порівнянні з 2009 роком в 1,6 рази і склало 9,3 млрд доларів, у першому півріччя 2011 року в 2,3 рази перевищує рівень першого півріччя 2010 року і становить 5,5 млрд доларів . Не всі галузі Україні змогли прорватися на зарубіжні ринки через низьку конкурентоспроможність, тоді як український ринок став відкритий для іноземців, що призвело до витіснення вітчизняних товарів імпортними. За три роки багато українських підприємств понесли значні збитки, знизили обсяги виробництва або просто закрилися, десятки тисяч людей втратили роботу. Особливо постраждали галузі, які випускають не сировину, а готовий товар, так звану продукцію з високою додатковою вартістю. Зараз бізнес в особі Федерації роботодавців України проводить аналіз різних галузей промисловості України, щоб зрозуміти, як на них вплинуло вступ країни до ВТО.
  18. 18. За три роки сильно постраждало автомобілебудування країни. Якщо на момент вступу до ВТО на імпортні машини діяла ввізне мито в розмірі 25%, то після 2008 року вона була знижена до 10%. Це дуже низька ставка з точки зору конкуренції, ми відкрили свій внутрішній ринок і дали можливість імпортерам ввозити на Україну автомобілі за низькою мито. Для порівняння в Росії середньозважена мито на автомобілі на рівні 30%, деякі країни-члени ВТО до сих пір мають 50% і вище . За даними експерта, відкриття ринку привело до того, що за три роки виробництво автомобілів на Україні знизилося в шість разів, з 36 тис. чоловік, що працювали в галузі на момент вступу країни до ВТО, залишилося всього 18 тис. осіб. До вступу України в ВТО мита в 25% захищали автовиробництва, завдяки цьому на Україні були створені потужності з виробництва 400- 450 тис. автомобілів (Заз, “ Богдан моторс » і « Єврокар »). Тепер при низькій мито інвестори не готові вкладатися в місцевий ринок, їм вигідніше імпортувати готову автомобільну продукцію.
  19. 19. Якщо раніше в машинобудуванні Україні домінуючим було виробництво продукції з високою доданою вартістю, то сьогодні воно змінилося на продукцію з низькою доданою вартістю. А імпортна продукція в основному йде високотехнологічна. Це становить загрозу економічній безпеці країни. Щоб допомогти українському автомобілебудуванню, треба домогтися в переговорах з членами ВТО відновлення митної ставки на імпорт авто з 10% до 25%. Серйозно постраждав від відкриття ринку також агропромисловий комплекс України, особливо продовольча група. Так, при вступі до ВТО Україна знизила ввізне мито на цукор з 300 євро за тонну до 50% ввізного мита, і погодилася дати квоту на ввезення в Україну цукру- сирцю з тростини обсягом 260 тис. тонн за пільговою ставкою в 2%. Це практично безмитне ввезення 260 тис. тонн цукрового сирцю. У результаті більше 50 українських заводів, що виробляють цукор, зупинилися. Частка імпортного цукру з тростини на Україну, яка славиться своїм родючим чорноземом, зросла, а українські виробники втратили 11% обсягів внутрішнього ринку, експорт цукру практично зупинився. •
  20. 20. Необхідно переглянути мита і скасувати квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю. Виробничий потенціал цукрової промисловості України дозволяє виробляти за сезон 3 - 3,5 млн. тонн бурякового цукру. У зв'язку з цим немає необхідності ввозити цукор-сирець з тростини для його переробки і поставки цукру на внутрішній ринок України. За підрахунками федерації роботодавців України, тільки в двох галузях сільського господарства - в цукровій галузі і в свинарстві - робочі місця втратили близько 500 тис. чоловік за три роки з 2008 року, коли Україна вступила до ВТО. Майбутнє Україні за агропромисловим комплексом, за більш глибокою переробкою зерна, м'яса та іншої сільгосппродукції. Для розвитку цього комплексу важливо мати власне сільгоспмашинобудування, яке треба захищати. Однак після вступу до ВТО на імпорт сільгосптехніки в форматі готової продукції зафіксували нульову ставку.
  21. 21. Українські виробники м'яса опинилися в нерівних умовах з гравцями Європи та США. Мита на імпортне м'ясо стали нижче 10%, тоді як у інших країн більш високі мита. Якщо три роки тому Україна імпортувала 500 тис. тонн м'яса, то в 2010 році вдвічі менше - всього 150-160 тис. тонн всіх видів м'яса. Великі втрати понесло свинарство. На відміну від країн Євросоюзу, захисні мита на імпорт свинини в Україну виявилися нижче в 5-8 разів. У підсумку на ринок України хлинула іноземна свинина: у 2010 році імпорт свинини виріс в 2,3 рази в порівнянні з 2007 роком, і склав 178,7 тис. тонн. Український ринок заполонило імпортне сало. За сім місяців 2011 року було ввезено 20 тис. тонн сала з Польщі, Німеччини та Нідерландів.
  22. 22. На ринку деревообробки також спостерігаються неадекватні умови, що відкривають шлях для імпорту. Якщо в 2008 році обсяг виробництва меблів в Україні склав 1,3 млрд доларів, то в 2010 році - всього 400 млн доларів, тобто галузь в грошовому вираженні просіла більш ніж в три рази. До вступу України до ВТО діяла імпортне мито в 30-40% в залежності від груп товарів, проте в 2008 році з'явилася нульове мито на ввезення імпортних меблів. У підсумку в Україну потекли меблі з країн Прибалтики, Китаю, Італії і т.д. Падіння обсягів виробництва спостерігається також і в легкій промисловості. У 2010 році обсяги виробництва основних видів товарів в порівнянні з 2007 роком скоротилися на 40-45%, експорт товарів впав на 28,4%, тоді як обсяги імпорту легкої промисловості за цей період зросли на 45,9%. Негативні тенденції відзначаються також у виноробній, молочної, харчової та авіаційної промисловості.
  23. 23. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО  У галузі стандартизації основна вимога зводиться до того, аби нормативні документи не були технічними перепонами в торгівлі.  Цього легко досягти, використовуючи замість своїх міжнародні стандарти чи регламенти.
  24. 24. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО • Розроблена концепція вдосконалення державної системи стандартизації України полягає в узагальненні досягнень багаторічного досвіду вітчизняної стандартизації, виділенні завдань з актуалізації цілей та методів стандартизації та міжнародної співпраці в цій галузі, гармонізації основної термінології з головними документами міжнародних організацій ІСО, ІЕС та інших.
  25. 25. Удосконалення державної системи стандартизації з метою вступу України до ВТО • Важливим завданням є необхідність практичної реалізації прийнятих у міжнародних організаціях економічної, соціальної та комунікативної функцій стандартизації, що є однією з умов вступу України у ВТО.
  26. 26. Гармонізація стандартів У зв'язку з труднощами перехідного періоду в економіці України пріоритетними визначено: гармонізацію нормативних документів, які забезпечують торгово-економічні відносини з іншими країнами;
  27. 27. Гармонізація стандартів здійснення переходу до необов'язкових вимог нормативних документів поетапно, використовуючи посилання на вимоги стандартів у договорах та угодах; використання стандартів як арбітражних документів;
  28. 28. Гармонізація стандартів практикування добровільної стандартизації; надання першості щодо екологічності та безпечності продукції дитячому харчуванню та заборонення токсичної та небезпечної для життя людини продукції;
  29. 29. Гармонізація стандартів використання для визначення пріоритетів стандартизації респондентського опитування; електронізацію процесів розроблення стандартів; наближення структури ТК до структури ТК міжнародних організацій;
  30. 30. Гармонізація стандартів активізацію участі України в міжнародних організаціях; впровадження в оборонному комплексі систем якості на підставі вимог ІС0 серії 9000; використання класифікаторів міжнародних організацій в Україні.
  31. 31. Гармонізація стандартів Оскільки в Україні традиційно чинні такі нормативні документи, як ТУ, яких немає в міжнародній практиці, то потрібно або замінити назву ТУ на технічну специфікацію, або в перспективі використовувати їх тільки для продукції, яка відноситься до небезпечної, і то лише до моменту розроблення на неї та прийняття державного стандарту, що пов'язано з необхідністю виконання значних обсягів робіт, та використання ТУ як нормативного документа добровільної сертифікації продукції.
  32. 32. Гармонізація стандартів Гармонізацією стандартів (чи інших нормативних документів) називають зведення їх змісту у відповідність до інших стандартів для забезпечення взаємозамінності та сумісності продукції (послуг), результатів випробувань та інформації. Рекомендації ІS0/ІЕС розрізняють також терміни ідентичності та уніфіковані стандарти.
  33. 33. Гармонізація стандартів Ідентичні — це однакові за змістом і формою гармонізовані стандарти. Часто вони є копіями чи перекладами інших, переважно міжнародних, стандартів і відрізняються тільки позначенням. Уніфіковані — це однакові за змістом, але різні за своєю формою гармонізовані стандарти.
  34. 34. Гармонізація стандартів Залежно від виду стандарту розрізняють регіональний, міжнародний рівні гармонізації, а також гармонізацію відповідно до укладених угод (дво -, три - та багатосторонніх). Розрізняють також узгоджені та співмірні стандарти.
  35. 35. Гармонізація стандартів Односторонній узгоджений стандарт — це нормативний документ, узгоджений з іншим так, що продукція, процеси, послуги тощо, які відповідають вимогам першого стандарту, відповідають і вимогам другого, але не навпаки. Співмірними називають стандарти на одну й ту саму продукцію (процеси чи послуги), які прийняті різними організаціями зі стандартизації.
  36. 36. Гармонізація стандартів Неузгоджені та неспівмірні стандарти не вважаються гармонізованими. ЕЄК ООН рекомендує для гармонізації національних стандартів використовувати стандарти міжнародних організацій зі стандартизації, а в оригінальних негармонізованих національних стандартах вказувати їх мотивовані відмінності від міжнародних.
  37. 37. Гармонізація стандартів Це створює сприятливі умови для складання торгових угод з продукції, яка є об'єктом тих стандартів. Суттєво впливає на ступінь гармонізації стандартів рівень орієнтації економіки країн на зовнішню торгівлю та обсяг внутрішніх ринків.
  38. 38. Гармонізація стандартів  У скандинавських країнах Європи значну частину національних стандартів складають міжнародні стандарти, прийняті в тих країнах «методом обкладинки» чи прямого використання, решта ж національних стандартів гармонізовані з міжнародними.
  39. 39. Гармонізація стандартів У країнах Європейського Союзу близько 80% національних стандартів гармонізовані з міжнародними. Це сприяє створенню єдиного чи спільного європейського ринку та розвиткові вільної торгівлі у світі.
  40. 40. Гармонізація стандартів Робота щодо гармонізації українських стандартів з міжнародними здійснюється постійно. Нині практично всі стандарти, які приймаються в Україні, враховують відповідні Рекомендації та Декларації міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації, беручи до уваги й інтереси політики та економіки України.
  41. 41. Перспективи міжнародної стандартизації Практично всі міжнародні організації приділяють значну увагу стандартизації. Вони створюють робочі групи для здійснення такої роботи. Наприклад, в ООН у 1990 р. згідно з рішенням позачергової сесії ЕЄК створено Робочу групу з питань стандартизації, яка замінила діючу з 1970-го Нараду урядових посадових осіб, відповідальних за розвиток стандартизації.
  42. 42. Перспективи міжнародної стандартизації На засідання робоча група збирається щорічно та обговорює тенденції й напрямки розвитку міжнародної, регіональної та національної стандартизації.
  43. 43. Перспективи міжнародної стандартизації Доповіді та повідомлення на її засіданнях стосуються переважно робіт зі стандартизації продукції, визнання результатів випробувань, акредитації органів сертифікації, розроблення програм та окремих стандартів, що сприяють поліпшенню умов міжнародної торгівлі, налагодження співпраці організацій зі стандартизації, метрології та сертифікації продукції.
  44. 44. Перспективи міжнародної стандартизації У роботі цієї групи беруть участь національні організації зі стандартизації багатьох країн світу та представники міжурядових і неурядових міжнародних організацій зі стандартизації, включно з Україною.
  45. 45. Перспективи міжнародної стандартизації Рекомендації робочої групи здебільшого є доповненнями до програм міжнародних організацій зі стандартизації та стосуються перспективних проблем.
  46. 46. Перспективи міжнародної стандартизації Для цього розробляють конкретні переліки робіт щодо питань, важливих та актуальних для урядів, з яких відсутні нормативні документи, можлива спільна діяльність тощо.
  47. 47. Перспективи міжнародної стандартизації Ці переліки періодично доповнюються пропозиціями національних організацій, у них виділено пріоритети в кожному з напрямків робіт і визначено основні організації, відповідальні за їх реалізацію.
  48. 48. Перспективи міжнародної стандартизації  Наприклад, за забезпечення радіаційної безпечності основними відповідачами є МАГАТЕ та ФАО /ВОЗ, за розроблення вимог до апаратури для контролювання радіоактивності стічних вод і аварійних реакторів — ІЕС, зберігання радіоактивних викидів —1S0 тощо.
  49. 49. Перспективи міжнародної стандартизації Робоча група приділяє належну увагу взаємному визнанню результатів випробувань і систем сертифікації продукції, вдосконаленню систем забезпечення якості продукції, гармонізації стандартів, наданню допомоги з тих питань країнам, що розвиваються. Усі рекомендації робочої групи, як і документи ЕЄК, мають добровільний характер.
  50. 50. Контрольні питання 1. Яка головна мета ВТО? 2. Скільки країн світу об’єднує Всесвітня торгова організація? 3. Яка головна умова для приєднання нових країн до ВТО? 4. Які пріоритети визначено у зв'язку з труднощами перехідного періоду в економіці України? 5. Що таке гармонізація стандартів? 6. Які стандарти називають ідентичними? 7. Які стандарти називають уніфікованими? 8. Які стандарти називають узгодженими? 9. Які стандарти називають співмірними? 10. Що рекомендує ЕЄК ООН?

×