5. 4
Зміст
Вступ........................................................................................................................ 7
1. Коротко про Турнір............................................................................................. 9
2. Відбір учасників ................................................................................................ 12
2.1. Базові вимоги до кандидатів ........................................................................ 13
2.2. Команда навчального закладу чи збірна? .................................................. 14
2.3. Процедура відбору........................................................................................ 15
2.4. Зміни складу команди................................................................................... 16
3. Загальні принципи роботи над задачами ...................................................... 18
3.1. Розподіл задач .............................................................................................. 18
3.2. Порядок роботи над розв'язком................................................................... 19
3.3. Розуміння суті задачі .................................................................................... 21
3.4. Пошук інформації .......................................................................................... 23
3.5. Робота з англомовними джерелами ........................................................... 25
3.6. Критичне мислення ....................................................................................... 27
4. Розв'язок задачі: "домашні заготовки" ........................................................... 31
4.1. Концепція відповіді........................................................................................ 31
4.2. Класифікація турнірних задач та стратегії побудови доповідей............... 33
4.3. Доповідь ......................................................................................................... 38
4.4. Презентація ................................................................................................... 40
4.5. "Напрямки" для виступів опонента та рецензента..................................... 42
4.6. Запитання від команди для загальної дискусії........................................... 43
4.7. Коментарі ....................................................................................................... 44
5. Техніка гри на Турнірі....................................................................................... 46
5.1. Перед початком гри ...................................................................................... 46
5.2. Загальні принципи техніки гри ..................................................................... 48
5.3. Доповідач ....................................................................................................... 50
5.4. Опонент.......................................................................................................... 52
5.5. Рецензент ...................................................................................................... 58
5.6. Дискусія .......................................................................................................... 61
5.7. Відповіді на запитання журі, заключне слово, отримання оцінок та
коментарів............................................................................................................. 65
5.8. Стратегія і тактика гри .................................................................................. 66
6. 5
5.9. Особиста першість........................................................................................ 70
5.10. Проблемні ситуації...................................................................................... 70
6. Фінальне змагання – гра за І місце................................................................. 72
6.1. Організація фінального змагання................................................................ 72
6.2. Задачі фіналу ................................................................................................ 72
6.3. Фактори успіху в фіналі ................................................................................ 73
6.4. Перед фіналом .............................................................................................. 74
6.5. Робота над розв'язками................................................................................ 74
6.6. Фінальна гра .................................................................................................. 75
7. Ефективна організація підготовки до Турніру ............................................... 77
7.1. Розподіл часу................................................................................................. 77
7.2. Комунікація..................................................................................................... 78
7.3. Ефективна робота......................................................................................... 80
8. Підсумки ............................................................................................................ 82
Список використаних джерел.............................................................................. 83
Додаток А. Приклади доповідей ......................................................................... 91
А.1. Завдання №8 "Таємничий острів" ТЮБ-2018............................................. 91
А.2. Завдання №13 "Плач" ТЮБ-2018................................................................ 95
А.3. Завдання №5 "Карл у Клари украв корали" ТЮБ-2018............................. 99
А.4. Завдання №1 "Універсальний вірус" ТЮБ-2018...................................... 104
А.5. Завдання №2 "Незвичайне використання" ТЮБ-2018............................ 108
А.6. Завдання №3 "Крилаті мандрівники" ТЮБ-2018 ..................................... 112
А.7. Завдання №7 "Сплайсинг білків" ТЮБ-2018 ............................................ 117
А.8. Завдання №9 "Імунотерапія" ТЮБ-2018................................................... 121
А.9. Завдання №5 "Кріофіли" ТЮБ-2017 ......................................................... 125
Додаток В. Приклад презентації ....................................................................... 131
Додаток С. "Напрямки" для виступів опонента та рецензента ...................... 136
С.1. Завдання №1 "Універсальний вірус" ТЮБ-2018...................................... 136
С.2. Завдання №2 "Незвичайне використання" ТЮБ-2018............................ 137
Додаток D. Приклади запитань від команди для загальної дискусії ............. 139
D.1. Завдання №1 "Універсальний вірус" ТЮБ-2018...................................... 139
D.2. Завдання №9 "Імунотерапія" ТЮБ-2018 .................................................. 140
Додаток E. Заготовка для виступу опонента ................................................... 142
7. 6
Додаток F. Приклади опонування..................................................................... 143
F.1. Завдання №1 "Універсальний вірус" ТЮБ-2018 ...................................... 143
F.2. Завдання №13 "Плач" ТЮБ-2018.............................................................. 145
F.3. Відеоролик "Як працюють знеболювальні засоби".................................. 150
Додаток G. Заготовка для виступу рецензента............................................... 152
Додаток Н. Приклади рецензування................................................................. 153
H.1. Завдання №1 "Універсальний вірус" ТЮБ-2018...................................... 153
Н.2. Завдання №13 "Плач" ТЮБ-2018.............................................................. 154
Н.3. Відеоролик "Як працюють знеболювальні засоби" ................................. 156
8. 7
Вступ
Вже 17 років поспіль Всеукраїнський турнір юних біологів (ТЮБ) об'єднує
зацікавлених учнів, вчителів, науковців з різних регіонів нашої країни. Турнір є
формою рольової гри, в процесі якої учасники представляють своє бачення
розв'язків складних біологічних проблем в доповіді, опонують та рецензують
виступи суперників, ведуть наукові дискусії, працюють в команді [1]. Це
обумовлює принципові відмінності від інших видів популярних учнівських
змагань в галузі біології, а отже створює необхідність специфічного підходу до
тренувань.
В 2005 році був виданий посібник Ягенської Г.В. "Підготовка учнівських
команд до турнірів юних біологів" [2], в якому вперше були докладно розглянуті
особливості ТЮБ, формат кожної ролі, наведені приклади виступів, надані
практичні рекомендації для керівників та школярів. В наступні роки були
опубліковані ще кілька статей та інших матеріалів, однак вони не містили
принципово відмінних ідей.
З тих пір турнірні завдання, стратегії, рівень підготовки учасників та й сам
український освітній простір зазнали радикальних змін, внаслідок чого виникла
потреба у нових методиках, які відповідають вимогам часу.
Автор посібника, Іваненко Ольга Володимирівна, є фаховим біологом,
займається біологічними турнірами більше 10 років, побувала в ролі учасника-
капітана (2008 р.), члена журі (з 2009 р.), наукового консультанта команди
(2017 та 2018 рр.), що створило вдалі передумови для комплексного розгляду
проблематики підготовки до цього виду учнівських змагань.
В тому ж 2008 р. команда Хмельницької області "Ерпента" дебютувала у
фінальному етапі Турніру та посіла призове місце. Після цього було кілька
років без участі, дипломи ІІІ ступеня, дипломи учасників.
Апробація пропонованої методики здійснювалася в 2017 та 2018 рр.
Іваненко О.В. працювала консультантом команди та вперше застосувала
принципово новий підхід до підготовки, що дозволило "Ерпенті" здобути І місце
9. 8
на фінальному етапі 2017 р. Наступного року методика була удосконалена і
команда "Ерпента" повторила переможний результат (І місце) вже в повністю
новому складі.
Методика, викладена в цьому посібнику, поєднує актуальні наукові
підходи, адаптовані для учнів сучасні практики управління персоналом з світу
бізнесу, можливості інтернет-технологій.
Автор має надію, що даний посібник стане в нагоді всім тим, хто бажає
долучитися до турніру з надзвичайно цікавої та важливої науки – біології.
Читачі можуть надсилати запитання, зауваження, пропозиції на адреси:
e-mail ivanenkoov@gmail.com та месенджер Telegram IvanenkoOV .
10. 9
1. Коротко про Турнір
Для розуміння суті ТЮБ доречно переглянути відеозапис гри [3],
опрацювати офіційні Правила [1], ознайомитися з завданнями кількох останніх
років [4,5].
Фінальний етап Турніру є змаганням всеукраїнського рівня та
проводиться, як правило, в жовтні-листопаді. Перші три ТЮБ відбулися в місті
Суми, в подальшому місце проведення щороку змінювалося. Окремі області
та міста організують також міські та обласні ТЮБ. Така практика сприяє
популяризації Турніру, учнівських змагань та біології загалом, дозволяє
отримати зворотний зв'язок щодо розв'язків та є найкращим тренуванням
учнів. В фінальному етапі наразі можуть взяти участь всі бажаючі команди, які
відповідають вимогам Правил ТЮБ.
Більшість учасників – 11-класники, серед гравців є також учні 10, 9, 8
класів. Окремого рейтингу по класах немає. В команді 3-5 учнів.
Школярам пропонується 20 задач з різних галузей біології. Цей комплект
завдань оприлюднюється, як правило, в літні місяці в форматі додатка до
відповідного листа Інституту модернізації змісту освіти. Крім того, умови задач
можна знайти на веб-порталах управлінь освіти, інститутів післядипломної
освіти, блогах тощо.
Власне гра відбувається в групах по 3 або 4 команди і за одне змагання
розігруються 3 або 4 задачі. Кожна команда почергово виконує роль
доповідача, опонента, рецензента та спостерігача (у випадку 3 команд
остання позиція відсутня).
Представник доповідача викладає розв'язок задачі. Також можливий
варіант співдоповіді з ще одним учасником. На конференціях кожен наступний
учасник доповідає свій варіант вирішення певної проблеми, а Турнір
принципово відрізняється від класичних конференцій саме наявністю чітко
визначених ролей.
11. 10
Головна задача опонента та рецензента – правильно виконати свою
роль. Опонент фокусується на критичному аналізі доповіді. При цьому
Правила дозволяють також розвивати варіант розв'язку доповідача.
Рецензент повинен дати оцінку і виступам обох суперників, і всім іншим
формам взаємодії між ними (уточнюючі питання та дискусія). Опонент та
рецензент не мають права нав'язувати свої варіанти розв'язку, однак можуть
відповісти на пряме запитання інших учасників або членів журі щодо таких
варіантів.
Дискусії відбуваються між представниками команд, а під час загальної
дискусії до обговорення долучаються й інші члени команд, а також команда-
спостерігач. Далі представники команд виступають із заключним словом та
відповідають на питання журі.
Журі оцінює роботу команди (а не лише окремого учасника-
представника!) в балах від 1 до 10. Після цього бали доповідача множаться на
коефіцієнт 3 (якщо не було штрафних санкцій за перевищення кількості
відмов), опонента – на 2, рецензента – на 1. Для спостерігача оцінки не
передбачені [1].
Детальний огляд кожної ролі та кожного пункту розіграшу задачі наведені
в наступних розділах.
В останні роки Всеукраїнський ТЮБ проводиться в такому форматі:
І день – заїзд команд, членів журі та оргкомітету; урочисте відкриття
та жеребкування для формування груп по 3-4 команди.
ІІ-ІІІ день – чвертьфінальні змагання. Кожного дня проводиться по
2 гри – одна до обіду та одна після обіду, разом 4 чвертьфінальні гри. Для
розіграшу доступні всі 20 задач. Беруть участь всі команди.
IV день – півфінальні змагання. Аналогічно, одна гра відбувається
до обіду та одна гра після обіду, разом 2 півфінальні гри. Число задач
зменшується до 10 (спосіб вибору визначається членами журі та оргкомітетом;
традиційно, це завдання, які гралися найменшу кількість разів). В півфіналі
грає половина команд від початкового їх числа – ті, хто набрав найбільше
12. 11
балів під час чвертьфінальних змагань, але не більше 16 команд. Півфіналісти
забезпечили собі ІІІ призове місце.
V день – фінальні змагання. В фіналі зазвичай грають 3 або 4
команди. До обіду учасники працюють над розв'язками 6-8 абсолютно нових
задач. Консультації з керівниками та іншими особами заборонені. Для
підготовки видається комплект паперової та електронної літератури. Після
обіду відбувається одна фінальна гра, переможець якої здобуде І місце, решта
команд-фіналістів отримають ІІ місце.
VI день – урочисте закриття та нагородження; від'їзд.
Отже, для отримання призового місця на Всеукраїнському ТЮБ команді
необхідно і достатньо вийти в півфінал. Всі члени команди отримають
дипломи однакового ступеня, незалежно від вкладу конкретного учасника.
Крім того, на ТЮБ є також особиста першість, яка визначається окремо.
Регіональні турніри, як правило, проводяться в скороченому форматі (1-
2 дні). Залежно від організаторів, можуть використовуватися як всі 20 завдань,
так і менша кількість. Порядок визначення переможців також може
відрізнятися.
13. 12
2. Відбір учасників
Перш ніж розпочати будь-яку справу, варто задати собі запитання щодо
мети і бажаного кінцевого результату. Ознайомча поїздка на Турнір з метою
набуття досвіду передбачає один підхід, а наполеглива боротьба за призові
місця – зовсім інший.
Загалом можна виділити три ключові компоненти успіху команди на
ТЮБ, саме в такому порядку за важливістю:
1. Науковість виступів – концепція виступу включає в себе сучасні
наукові погляди на поставлені проблеми, в достатньо повній мірі розкриває
суть задачі (для доповіді) або допомагає розкрити (для інших виступів),
учасники опрацювали відповідну фахову літературу, мають високий рівень
біологічних знань та впевнено ними оперують.
2. Техніка гри – учасники правильно виконують ролі, вміють вести
результативну дискусію, зокрема відстоюють власну позицію та
аргументовано переконують суперників, дотримуються культури спілкування,
мають і використовують ефективну стратегію і тактику гри.
3. Командна робота – вся команда уважно слідкує за ходом гри,
допомагає готувати виступи, під час загальної дискусії члени команди
демонструють активність та обізнаність із матеріалом, задають влучні
запитання, відповідають на питання інших команд.
Для отримання високої оцінки (8 і вище) необхідно попрацювати над
всіма трьома компонентами. Ігнорування хоча б одного компонента сильно
знижує бали.
Досягнення хорошого рівня техніки гри та командної роботи зазвичай
потребує сумарно 5-7 занять. Можливість випробувати набуті вміння в рамках
"справжньої" гри, наприклад, під час регіональних турнірів, є дуже важливим
та дієвим чинником подальшого зростання.
Якісне розв'язання більшості завдань ТЮБ останніх років вимагає
використання англомовної фахової літератури для професійних біологів. Для
14. 13
роботи з цими джерелами інформації учень повинен мати знання, які виходять
далеко за межі шкільної програми, хоча б в окремих галузях біології. Таке
навчання триває місяці.
На Турнірі команду супроводжують 1-2 керівники, які під час власне гри є
глядачами. Крім того, до підготовки можуть залучатися тренери, наукові
консультанти і т.д., серед яких вчителі та професійні науковці.
Провідні фактори успіху відповідального за підготовку – високий
рівень володіння матеріалом всіх питань Турніру та використання ефективних
методик роботи.
2.1. Базові вимоги до кандидатів
Кандидатів у команду варто відбирати відповідно до їх потенційної
здатності реалізувати на практиці вищезгадані компоненти успіху команди на
ТЮБ.
Очевидними вимогами є бажання і можливість працювати над
підготовкою до Турніру кілька місяців, а також відсутність будь-яких нетипових
факторів, які могли б негативно вплинути на кінцевий результат. За
спостереженнями автора, підготовка займає в учнів не менш як 2-3 години
щодня, 5-6 днів на тиждень. Це високе навантаження.
Принципово важливий фактор – біологічні знання. Знання необхідного
рівня зазвичай характерні для призерів III-IV етапу Всеукраїнських олімпіад з
біології та екології. Ці учні дійсно часто беруть участь в Турнірі і роблять
вагомий внесок в результат своїх команд. Однак ТЮБ не є "усною олімпіадою"
і має свою специфіку. Лише наявність/відсутність дипломів названих олімпіад
не гарантують того чи іншого результату. Чи є показовими досягнення в інших
учнівських змаганнях – залежить від критеріїв конкретного конкурсу.
Досвід участі в турнірах з інших предметів може бути цінним в аспекті
техніки гри та вміння організувати свою роботу. Публічні виступи, усні захисти,
дискусії, дебати також сприяють розвитку необхідних вмінь. Знання англійської
15. 14
мови та вміння ефективно працювати з автоматизованими системами
перекладу допоможуть на етапі підготовки розв'язків.
Основний контингент учасників як фінального, так і регіональних етапів
Турніру – учні 11 класу. Тому розраховуйте на гру саме з такими конкурентами.
Тим не менш, до складу команди варто включати хоча б одного учня з 10 і
молодших класів – досвід власної підготовки та гри в ТЮБ може стати великим
плюсом в наступні роки та стимулювати вивчення біології в цілому. Окремі
команди також мають спостерігачів (не плутати з відповідною роллю!) – ці
учні займають позицію глядачів і не беруть безпосередньої участі в грі своїх
колег.
2.2. Команда навчального закладу чи збірна?
На фінальному етапі ТЮБ представлені як команди окремих навчальних
закладів, так і збірні районів, міст, областей. Збірні формуються на початку
роботи або за результатами регіональних етапів.
Аргументи "за" збірні команди:
1. Можливість працювати з найсильнішими учасниками з різних шкіл.
Набуття знань в будь-якому випадку потребує часу і зусиль, і в цьому аспекті
є найбільш затратним компонентом підготовки гравця, тому вигідним є відбір
претендентів з високими "стартовими" характеристиками.
2. Такий підхід нівелює штучні обмеження щодо місця народження та
навчання конкретного школяра, дає шанс проявити себе всім бажаючим.
Серед аргументів "проти" часто можна почути наступне:
1. Учні малознайомі між собою, а отже можуть гірше грати в команді.
Але в епоху інтернет-технологій фактор відстані має мінімальне значення,
особливо для молодих поколінь, для яких спілкування в месенджерах є
абсолютно природнім. Сучасні транснаціональні корпорації мають філіали по
всьому світу і працюють в подібному форматі. Кілька спільних тренінгів
команди або перша ж гра на самому Турнірі остаточно вирішує порушену
проблему.
16. 15
2. Складність взаємодії на відстані. Однак, з досвіду автора,
ефективна підготовка цілком може бути організована онлайн.
3. Зручність для керівника/тренера/консультанта – робота зі "своїми".
4. Підвищення престижу школи та небажання співпрацювати з
конкурентами.
Призові місця на Турнірі регулярно здобувають команди обох типів, тому
приймати рішення слід виходячи виключно з конкретної ситуації.
2.3. Процедура відбору
Якщо про олімпіади чули практично всі, то питання турнірів загалом
висвітлено значно слабше, тому перш за все необхідно донести інформацію
про ТЮБ та відбір до цільової аудиторії учнів та вчителів, як варіант – провести
презентацію, в тому числі онлайн.
Наступним кроком є створення списку учнів, які раніше добре показали
себе на змаганнях з біології та екології. Для цього можна скористатися,
наприклад, рейтингами за результатами олімпіад і т.д. Таким школярам можна
надати персональне запрошення на відбір. Як правило, ці учні демонструють
високу зацікавленість в Турнірі, самі проявляють ініціативу.
Вкрай важливо забезпечити вільний доступ до відбору й іншим учням –
всім бажаючим. Це сприяє відкритості процесу та надає рівні можливості.
Відсутність попереднього досвіду в конкурсах може мати різні причини і
абсолютно не свідчить про відсутність необхідних знань. Крім того, можливо,
саме ТЮБ стане першим кроком до серйозних занять подібними конкурсами
та біологією в цілому. З метою з'ясування рівня знань можна провести
співбесіду або оцінювання в письмовому вигляді.
Словесний вираз бажання ще не означає, що учень дійсно готовий
приступити до роботи – школярам доволі складно оцінити обсяг необхідних
зусиль та сформувати власне ставлення до такого принципово нового виду
діяльності. У зв'язку з цим доречно запропонувати всім кандидатам невелике
пробне завдання, наприклад, опрацювання певного визначеного переліку
17. 16
літератури за тематикою певної задачі, яке необхідно виконати в конкретний
строк.
Для відбору доречно брати до уваги 2 категорії факторів:
Біологічні знання, результати змагань, досвід виступів і т.д., деталі
на початку цього розділу.
Результати виконання пробного завдання.
Команда може включати не менше 3 учнів і не більше 5. Капітаном
доцільно призначити одного з найбільш підготовлених учасників, який має
добре виражені лідерські здібності та здатен швидко приймати рішення в
умовах гри.
2.4. Зміни складу команди
Відбір має базуватися на особистих якостях школярів. Прояви
корупційної складової призводять до провальних наслідків і є
неприпустимими.
Умовно "остаточний" склад команди варто затверджувати приблизно
через 2 тижні після відбору. За цей час всі учасники в повній мірі проявляють
себе як в написанні доповідей, так і в інших аспектах підготовки.
Зрозуміло, що гравці отримують всебічну допомогу з боку керівників,
консультантів, тренерів, інших учасників. Однак завжди і в будь-який час слід
залишати можливість виключити зі складу команди тих учнів, які працюють
суттєво гірше за інших, не можуть виконувати завдання на необхідному рівні і
тим самим негативно впливають на потенційний результат всієї команди.
Учасники мають чітко усвідомлювати цей принцип.
Цінність певної справи в очах людини суттєво залежить від прикладених
зусиль – великі затрати часу і зусиль в більшості випадків обумовлюють і
високу цінність. Крім того, для мотивованих школярів Турнір має цінність і сам
по собі – як важливий фактор їх самореалізації, визнання, розвитку як
майбутніх професіоналів. Відмова керівника вирішувати проблему наявності в
18. 17
команді очевидно "слабкої ланки" виступає потужним демотивуючим
фактором, зневажає та знецінює працю інших учнів, формує вкрай негативне
ставлення до конкретних людей та командної роботи в цілому.
Безумовно, "звільнення" є неприємним моментом, однак це критично
необхідно і для спільного результату, і для підтримки здорових
взаємовідносин в команді, і для адекватних умов роботи для інших гравців.
Керівник або інша особа, відповідальна за підготовку, має проявити цю
відповідальність і вжити заходів. На важливості таких рішень багаторазово
наголошується в різних практиках управління персоналом. До того ж, така
управлінська позиція готує учнів до реального життя в умовах глобальної
конкуренції.
Зменшення кількості учасників в команді може трапитися і за інших
обставин, наприклад, через хворобу учня. Отже, гравець вибув – які варіанти
подальших дій?
Перший варіант – запросити на це місце іншого школяра. В такому
випадку критично важливо переконатися, що новий гравець дійсно
спроможний виконувати завдання на прийнятному рівні. Якщо ж такої
впевненості немає і часу залишилося надто мало, менше 2 тижнів, то цей
підхід малоефективний. Зверніть увагу, що правила ТЮБ забороняють будь-
які зміни складу команди безпосередньо під час Турніру. Учасник-спостерігач
також не зможе замінити учасника-гравця.
Коли перспектива заміни сумнівна або неможлива, єдиним дієвим
рішенням є другий варіант – перерозподілити роботу між тими, хто залишився
в команді. Додаткове навантаження може дещо знизити якість підготовки,
однак в підсумку команда має високі шанси отримати найкращий з можливих
результатів в даній ситуації. Цей же підхід допомагає, якщо відрахувати
учасника не вдається; тоді учень присутній під час гри, може допомагати іншим
гравцям, однак сам виступи не здійснює. З досвіду автора, подібні спроби
можуть бути дуже ефективними навіть вже під час власне фінального етапу
Турніру. Також в цьому випадку є впевненість, що зроблено все можливе.
19. 18
3. Загальні принципи роботи над задачами
Кількість задач для всеукраїнського етапу ТЮБ становить 20, для
регіональних етапів це число може бути меншим. Команда сама обирає
завдання для опонування, може відмовлятися від доповіді конкретних задач,
а от на рецензію представник команди повинен йти в будь-якому випадку. У
зв'язку з цим у команди мають бути підготовлені розв'язки всіх задач зі списку.
Особливості роботи над задачами фінального змагання (гра за І місце)
докладно описані в розділі 6.
Поняття "готовий розв'язок турнірного завдання" включає в себе такі
компоненти:
1. Концепція відповіді на запитання. Це сформована система ідей
розв'язку задачі.
2. Доповідь та презентація для виступу доповідача.
3. "Напрямки" виступів опонента та рецензента.
4. Запитання від команди для загальної дискусії.
5. Коментарі. Це детальний перелік визначень понять, нюансів і т.д. –
всього, що представник команди має знати.
В окремих випадках доповідь та презентацію можна не готувати (див.
підрозділ 5.8), однак всі інші пукти списку зробити варто.
За спостереженнями автора, для створення і опрацювання якісного
повністю готового розв'язку турнірного завдання учням потрібно не менше
тижня, за умови практично щоденної роботи по кілька годин.
3.1. Розподіл задач
Робота над розв'язками потребує значних вкладень часу та зусиль, тому
необхідно здійснити розподіл задач між гравцями. Принципово важливо чітко
визначити конкретних відповідальних за підготовку кожної задачі і взагалі за
кожну конкретну дію.
20. 19
"Роблять всі" означає, що не зробить ніхто.
Одна людина буде готувати розв’язок на доповідь, опонування та
рецензування, тобто буде виходити на сцену в залі або до дошки в аудиторії.
Ще як мінімум один учень має добре розбиратися в задачі, оскільки загальна
дискусія передбачає участь і інших членів команди. Опція співдоповіді
розглянута в підрозділі 5.3.
Врахуйте, що за одне чверть-, пів- або фінальне змагання один і той
самий гравець може виступити не більше 2 разів (в будь-якій ролі), а задач
буде розіграно 3. Цілком можлива ситуація, коли учасник буде вимушений
грати "не своє" запитання. Тому для зниження імовірності настання описаних
подій не слід допускати сильних диспропорцій при розподілі завдань, як-от
одному школяреві 8 задач, а чотирьом іншим – по 3 задачі.
При розподілі задач доцільно брати до уваги такі фактори:
1. Галузь біології. Питання можуть бути з різних галузей, але в
абсолютній більшості випадків присутні аспекти молекулярної біології.
2. Складність конкретного запитання.
3. Клас та рівень підготовки учасника.
4. Особисті уподобання гравців. Цей фактор враховується в останню
чергу, оскільки одного лиш бажання критично недостатньо.
Для обґрунтованої оцінки складності відповідальним за підготовку варто
попередньо опрацювати всі задачі та оглядово ознайомитися з наявною
літературою.
3.2. Порядок роботи над розв'язком
Наведений далі порядок роботи базується на алгоритмі з посібника [2]
2005 року видання. За цей час багато аспектів ТЮБ зазнали суттєвих змін, що
викликало необхідність внесення деяких модифікацій в цей алгоритм.
На думку автора Іваненко О.В., наразі більш актуальним є такий порядок
роботи:
1. Виділення суті задачі.
21. 20
2. "Занурення" в інформацію. Пошук наявних відомостей щодо
порушеної проблеми та варіантів її вирішення. Пропозиції власних ідей.
3. Розробка первинної концепції власного розв'язку.
4. Пошук детальних відомостей щодо певних аспектів первинної
концепції. Можливі нові пропозиції ідей.
5. Розробка фінальної концепції розв'язку. Цей пункт є точкою
неповернення.
6. Підготовка доповіді та презентації.
7. Розробка концепцій виступів опонента та рецензента, напрямків та
запитань для дискусії.
8. Підготовка коментарів, пошук інформації щодо нюансів і т.д.
Вивчення напам'ять визначень та інших необхідних відомостей.
9. Репетиція, виступ перед командою на тренувальному занятті.
Обговорення. Внесення дрібних змін в разі потреби.
10. Друк остаточної версії доповіді та інших файлів, копіювання
презентації та електронних матеріалів на носії. Все готово.
Зверніть увагу на пункт 5. Фінальна концепція розв'язку турнірної задачі
обов'язково повинна бути затверджена керівником підготовки, оскільки
кардинальні переробки доповіді з причини зміни концепції є дуже затратними
по часу.
Участь самих учнів в роботі над розв'язками є максимальною. В процесі
школярі навчаються, а для якісного навчання та вдосконалення важливий
регулярний зворотний зв'язок та коригування з боку керівника або
консультанта. Необхідною є перевірка результатів виконання пунктів 1, 3, 5, 6-
10.
На відміну від алгоритму з посібника [2], в запропонованому новому
алгоритмі вся команда знайомиться з розв'язком лише в пункті 9.
"Мозкові штурми" та дискусії можуть бути ефективними лише тоді,
коли виконуються компетентними учасниками. В інакшому випадку це
22. 21
марні затрати часу та зусиль, які не приносять відчутного результату і тільки
заважають роботі.
Як буде показано далі, для успішного розв'язання більшості задач
потрібно володіти детальними відомостями, частина яких не вивчається навіть
в рамках університетських курсів. Школяреві абсолютно реально опрацювати
цей відносно невеликий обсяг інформації щодо "своїх" завдань. Проте для
набуття достатнього рівня компетентності щодо задач ще й інших гравців
знадобиться значно більше часу, ніж теоретично може бути виділено на
підготовку до ТЮБ. Тому наразі ефективними є чіткий поділ праці і
демонстрація команді практично готового результату. Виняток становлять
буквально 1-2 задачі щороку.
3.3. Розуміння суті задачі
Зазвичай текст задачі складається з 3 частин – назва, зав’язка і власне
запитання чи вказівка до дії.
Головною функцією назви є забезпечення швидкої ідентифікації
конкретної задачі серед інших. Назва може вказувати на ті об'єкти чи явища,
про які піде мова далі в тексті задачі, а може взагалі бути жартівливою. В
зав'язці можуть бути наведені відомості, які допомагають окреслити проблему
або будуть корисні під час пошуку літератури. В розв'язку слід
концентруватися саме на запитанні чи вказівці, оскільки це і є суть задачі.
Розглянемо приклади.
Завдання №5 "Кріофіли" ТЮБ-2017.
Відомо, що раки-бокоплави Stygobromus allegheniensis, які мешкають у
Льодяних печерах штата Нью-Йорк, здатні залишатися живими після
тривалого заморожування. Серед живих організмів це не єдині види, яким
притаманна така властивість. Незважаючи на значний об'єм даних щодо
особливостей фізіології та біохімії кріофілів, ефективних технологій
кріоконсервації людини не розроблено. Запропонуйте можливі, на вашу
думку, методи кріоконсервації людини. Відповідь обґрунтуйте.
23. 22
"Кріофіли" є назвою, відомості про раків-бокоплавів – зав’язкою. Суть цієї
задачі полягає в пропозиції методів кріоконсервації людини, це і має стати
основою розв'язку. Про раків-бокоплавів як таких можна згадати дуже коротко
(1-2 речення, як ілюстрацію до визначення кріофілів) або навіть не згадувати
взагалі.
Завдання №15 "Типові алергени" ТЮБ-2018.
Дехто виробляє антитіла проти нешкідливих антигенів типу пилку, а
дехто – ні. Чому одні речовини є поширенішими алергенами, порівняно з
іншими (наприклад, поширена алергія на арахіс, але не на сою)?
"Типові алергени" – назва. Приклади про пилок та арахіс є зав'язкою.
Суть задачі – визначити ті глобальні фактори та закономірності, завдяки яким
імуноген стає саме алергеном. Приклади в доповіді необхідні для ілюстрації
цих закономірностей. Проте лише перелік прикладів і їх конкретні пояснення
без узагальнень не розкривають суть задачі.
Завдання №1 "Універсальний вірус" ТЮБ-2018.
Віруси мають досить вузьку спеціалізацію при виборі «жертви», і
зазвичай не здатні заражати організми декількох царств. З чим це може
бути пов’язано і якими властивостями мав би володіти вірус, здатний
репродукуватися в клітинах організмів різних царств?
"Універсальний вірус" – назва. Перше речення – зав'язка. Суть задачі
складається з 2 пунктів: 1) слід виділити принципові фактори, через які вірусам
зазвичай притаманна вузька спеціалізація при виборі "жертв"; 2) навести
узагальнений перелік тих властивостей, які все ж обумовлюють здатність
деяких вірусів здійснювати реплікацію в клітинах організмів різних царств. Одні
лише приклади, без всебічного розгляду проблеми та узагальнень, не
розкривають суть задачі.
Доповідь, яка виконана на відмінному науковому рівні, але в якій не
розкрита суть задачі, не зможе отримати високу оцінку. Виступи опонента та
рецензента, які не стосуються суті задачі і не допомагають її розкрити, також
отримають менші бали.
24. 23
Важливо говорити не просто те, що є правильним з точки зору
біології, а те, що стосується саме суті задачі.
Доповіді, які дещо поглиблено розглядають відомості із зав'язки і
практично не торкаються суті задачі, є однією з найбільш поширених помилок
учасників ТЮБ. Головна причина такого стану справ – відмова від
використання в роботі статей з англомовних фахових наукових журналів.
Дійсно, дуже просто знайти певні відомості щодо зав'язки, однак для розгляду
суті задачі потрібні такі деталі, які є виключно в статтях. Серед інших причин
слід назвати можливу складність для учнів виділення суті задачі з тексту
запитання та труднощі здійснення узагальнень.
3.4. Пошук інформації
Запитання Турніру є біологічними задачами підвищеної складності, тому
шкільних підручників, сайтів та книг для широкої аудиторії однозначно
недостатньо. Більшість завдань виходять далеко за межі шкільної (а часто й
університетської) програми і подекуди торкаються межі відомих людству
наукових знань та технологій. Схематично це відображено на рис. 3.1.:
Рис. 3.1. Турнірне завдання в контексті наявних знань.
Масштаб не збережено
25. 24
Окремі аспекти взагалі не є вивченими досі, тому можливо лиш висувати
припущення. Через це ситуація неможливості відразу створити високоякісний
ґрунтовний розв'язок є абсолютно нормальною. Саме тому умови задач
офіційно відомі заздалегідь, а учасникам дозволяється користуватися
різноманітними джерелами інформації під час підготовки.
Успішні команди працюють з підручниками для студентів університетів,
книгами для професійних біологів, статтями з високорейтингових наукових
журналів. На регіональних етапах і на Всеукраїнському ТЮБ таких команд
більше, ніж число призерів. Ця ситуація спостерігається вже, як мінімум, 5-8
років. Це ще раз показує, що поставлені завдання є реальними для виконання
учнями і спробувати це зробити однозначно варто.
Наведені категорії джерел принципово важливі для якісної підготовки
команди. На жаль, в останні роки з’явилося дуже мало нової україномовної
професійної літератури в галузі біології, в тому числі і перекладних видань.
Авторитетні наукові журнали виходять виключно англійською мовою. У
зв’язку з цим, так чи інакше, доведеться використовувати англомовні джерела.
Перекладати всю статтю чи весь підручник абсолютно не потрібно, зазвичай
в статті буквально кілька абзаців є корисними для підготовки.
Тому є 2 варіанти розвитку подій:
1. Ви працюєте зі згаданими англомовними джерелами. Лише тоді
можна впевнено претендувати на призове місце, в тому числі на регіональних
етапах.
2. Ви обмежуєтеся іншими джерелами інформації і погоджуєтеся з
неможливістю досягнення високого рівня підготовки.
Уявіть, що ви працюєте на агровиробництві і вам замовили виростити
моркву. Що для цього потрібно? Очевидно, що насіння тієї моркви, ґрунт, вода
для поливу, добрива тощо. А тепер уявіть, що є все, окрім насіння. Ви старанно
поливаєте землю за графіком, вносите туди найкращі добрива і т.д., але ж
морква так і не виросте. Насіння символізує саме англомовні джерела.
26. 25
Сподіватися на слушність формулювань "якось воно буде", "нам
пощастить", "ніхто не буде читати англійською", "ніхто нормально не
підготується" цілком марно.
Для пошуку книг та статей можна скористатися такими ресурсами:
"Google Scholar" https://scholar.google.com/
"Google Books" https://books.google.com/
"PubMed" https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/
"ScienceDirect" http://www.sciencedirect.com/
Також важливою є універсальна пошукова машина "Google"
https://www.google.com/ .
Не всі журнали надають вільний доступ до повного тексту статей. В
інтернеті докладно описані різноманітні шляхи вирішення цієї проблеми, серед
яких зв'язок з авторами статті, онлайн-бібліотеки і т.д.
3.5. Робота з англомовними джерелами
The limits of my language
mean the limits of my world.
Ludwig Wittgenstein
Опрацювання англомовної літератури є невід'ємною частиною
діяльності науковців, кваліфікованих фахівців в галузі біології, екології,
медицини, успішних студентів університетів. Володіння іноземною мовою є
однією з ключових компетентностей сучасної людини.
Учні середніх навчальних закладів мають дуже різний рівень знань з
англійської мови. Тим не менш, для опрацювання наукових статей в рамках
підготовки до ТЮБ відмінно володіти англійською зовсім не обов'язково.
Сучасні автоматичні перекладачі (наприклад, "Google Translate"
https://translate.google.com/ ) досягли достатньо високого рівня і результати їх
роботи дозволяють приблизно зрозуміти суть наукового тексту. Незрозумілі
моменти можна перекласти послівно. Також варто відзначити сервіс "ABBYY
27. 26
Lingvo Live": https://www.lingvolive.com/ru-ru . Після безкоштовної реєстрації
можна буде підключити спеціалізовані словники, в тому числі і біологічного
спрямування.
Поки що результати автоматичного перекладу потребують певного
редагування з боку людини. Необроблені фрагменти тексту після
комп'ютерного перекладу не можна включати у доповідь та інші виступи за
принципом "копіювати-вставити". Відмова від редагування є поширеною
помилкою учасників. Як наслідок, зміст речення може бути спотвореним або
взагалі втраченим.
Розглянемо приклад.
Оригінальний текст:
"As expected, immediately after the film, negative mood significantly
increased in criers, while it did not change in non-criers [6]."
Після автоматизованого перекладу за допомогою сервісу "Google
Translate":
"Як і очікувалося, негайно після фільму негативний настрій суттєво
збільшився в гріхах, в той час як не змінювався в некрике."
Після редагування:
"Як і очікувалося, негайно після фільму у тих, хто плакав, спостерігалося
статистично значуще зростання показників негативного настрою, в той час у
тих, хто не плакав, таких змін не відбулося."
Полегшує сприйняття матеріалу і той факт, що стиль наукового тексту,
як правило, не передбачає використання різноманітних складних граматичних
конструкцій, художніх зворотів, фразеологізмів. Наукові терміни доволі часто
є співзвучними з їх українськими аналогами. Крім того, англійською мовою
публікують результати своїх досліджень вчені з усього світу, тому значна
частина статей написана людьми, які не є носіями цієї мови, що обумовлює
відносно простіший стиль в порівнянні з стилем мови корінних британців,
американців і т.д. Для порівняння можна переглянути, наприклад, публікації у
28. 27
відомій британській газеті The Guardian або оригінальний текст творів про
Гаррі Поттера.
Комп'ютерні системи перекладу постійно розвиваються і очікується, що
в майбутньому такі системи будуть здатні одразу дуже якісно перекладати і
письмові тексти, і усну мову. Але наразі в умовах глобального світу володіння
англійською мовою залишається однією з дуже небагатьох компетенцій, які
точно знадобляться в подальшому житті. Тому вивчення англійської мови
однозначно варте інвестицій часу та зусиль.
3.6. Критичне мислення
Сучасна проблема пошуку в інтернеті полягає не в малій кількості
інформації, а в тому, що даних дуже і дуже багато, і не всі вони достатньо
хороші. У зв’язку з цим постає необхідність фільтрації та критичного мислення.
Своєрідний рейтинг довіри до джерел виглядав би так:
1. Авторитетні наукові журнали. Наприклад, одним з показників
авторитетності є числове значення так званого імпакт-фактора. На жаль, дуже
мала кількість українських журналів взагалі має цей імпакт-фактор.
2. Підручники рівня університету та інші фахові книги від визнаних
іноземних авторів. Частина українських видань також належить до цієї
категорії.
3. Спеціалізовані наукові інтернет-сайти.
4. Науково-популярні книги, переважно від іноземних авторів. В
останні роки видання цього жанру стали значно більш якісними.
5. Вікіпедія, сайти для широкої аудиторії.
6. Сайти з категорії “жовта преса”, популярні форуми, псевдонаукові
джерела, матеріали самопроголошених “професорів” з ними ж створених
приватних "академій".
Від двох нижніх пунктів слід відмовитися взагалі.
Значна частина контенту сайтів для широкої аудиторії насправді являє
собою не оригінальні матеріали, а так званий рерайтинг – передачу тих самих
29. 28
ідей іншими словами. Як правило, рерайтери не є професіоналами в галузі
біології і далеко не завжди здатні не спотворити зміст з наукової точки зору.
Окремі статті вікіпедії написані на високому рівні фахівцями. Іншу
частину статей створили користувачі без спеціалізованих знань.
Основою заробітку власників сайтів в інтернеті є покази реклами, а для
її перегляду користувач повинен зайти на цей сайт. В якості зацікавлення
користувача можуть використовуватися гучні заголовки, які обіцяють
нереалістичні речі і т.д. Слід виділити і чисто рекламні тексти, єдина мета яких
– продаж товарів та послуг. Наведення лише "вдалих" наукових результатів,
маніпуляція даними і повністю вигадані "переваги" є абсолютно звичним
станом справ. При цьому ніхто не несе жодної відповідальності за публікацію
таких відомостей. Це ж саме стосується постів на форумах, а "жовта преса"
взагалі спеціалізується на "сенсаціях".
Псевдонаука являє собою концепцію, яка не є сформованою за
допомогою наукових підходів. Наприклад, псевдонаукові ідеї базуються на
результатах випробувань, які неможливо відтворити. В якості ілюстрації
можна згадати гомеопатію, для якої, навпаки, були багаторазово
продемонстровані необґрунтованість та неефективність. Сьогодні дуже
просто зареєструвати приватну структуру зі словом "академія" в назві і
проголосити "професором" чи "академіком" цієї "академії" практично будь-
кого. Тому одна лише гучна назва зовсім не вказує на науковість відомостей,
які опубліковані від імені структури. Проблема псевдонауки добре висвітлена
наприклад, в праці [7].
В окремих журналах та підручниках також можуть бути опубліковані
псевдонаукові, помилкові, необґрунтовані відомості. Зрозуміло, що на основі
подібної інформації ніяк не можна будувати концепцію власного розв'язку
завдання ТЮБ. Одразу відрізнити науку від псевдонауки, а якісний контент від
неякісного буває складно. В сумнівних випадках швидкими і доступними
способами поверхневої перевірки є пошук цієї ж інформації в більш
авторитетних джерелах та матеріалах від визнаних науковців, порівняння з
30. 29
вже відомими даними, аналіз з точки зору логіки, а також консультація з
фахівцем в галузі біології.
Жодне джерело не гарантує 100% істини. Критичне мислення
повинно працювати завжди.
Навіть дуже авторитетні фахові журнали відкликають окремі статті назад
і друкують спростування. Інформація в підручниках може швидко застаріти
(тому варто надати перевагу джерелам за останні роки), а також містити
технічні помилки. Крім того, в науці відбувається зміна парадигм, і тоді на місце
одних концепцій приходять інші. Так трапилося, наприклад, з теорією
ендосимбіотичного походження пластид та мітохондрій. Колись цю ідею
висміювали і вважали вкрай безглуздою, а сьогодні це цілком визнаний факт
[8]. Є й протилежний приклад – Нобелівська премія 1949 року в галузі фізіології
та медицини була присуджена, в тому числі, і за розробку операції лейкотомії
(лоботомії). Пізніше ця практика була визнана помилковою і заборонена в
багатьох країнах [9].
На Турнірі трапляються випадки використання учасниками джерел
сумнівної якості і, зрозуміло, це призводить до зниження балів.
Розглянемо приклад.
Завдання №13 "Яблуня-колонія" ТЮБ-2017.
У Кролевці росте унікальна єдина у світі яблуня-колонія, в якій
стовбури й гілки старих дерев нахиляються до землі, стеляться й
укорінюються, даючи початок новим представникам колонії. Спроби
розмножити її живцями успіху не мали: отримані рослини виявилися
звичайними яблунями. Запропонуйте механізм, що пояснює появу яблуні з
такими не характерним для цієї рослини властивостями й можливі причини,
з яких генетично ідентичні рослини, отримані живцюванням, цієї
властивості не мають.
Основна частина інформації про цю яблуню була розміщена на сайтах
для широкої аудиторії. Так, у джерелі [10] знайдено наступне: "Вважають, що
дерево сумує за князем Мещерським, тому й гнеться до землі. За іншою
31. 30
версією, причиною особливої форми яблуні є енергетичне поле – місце, на
якому вона росте." Ще цитата з цього ж сайту: "Біоенергетики довели, що
енергія яблуні омолоджує людей, а люди, що живуть у селі, стверджують: якщо
постояти, притулившись до стовбура, минаються болі в спині."
Зрозуміло, що обидві цитати містять відомості, які не можна назвати
науковими. Тим не менш, деякі учасники практично дослівно включили ці
відомості в свої доповіді.
Критичне мислення є важливим і для підготовки до ТЮБ, і для подальшої
діяльності як фахівця, і для повсякденного життя.
32. 31
4. Розв'язок задачі: "домашні заготовки"
Як було згадано в попередньому розділі, компонентами розв'язку задачі
є: концепція відповіді, доповідь та презентація, "напрямки" виступів опонента
та рецензента, запитання від команди для загальної дискусії та коментарі. Все
це учасники готують до поїздки на Турнір. Фактично, це "домашні заготовки".
4.1. Концепція відповіді
Суть задачі зрозуміла, ви знаєте з якими типами джерел і як працювати,
і готові приступити до роботи. Як вже зазначалося, концепція відповіді до
задачі ТЮБ являє собою систему ідей, які стосуються розв'язку поставленого
запитання. Фактично, це збірник всієї інформації, яка знадобиться під час
роботи над конкретною задачею. Частина цих даних увійде до доповіді,
частину можна запланувати на дискусію, решту відомостей необхідно буде
опрацювати, оскільки їх можуть використати суперники. Тоді ви зможете
впевнено оперувати цими відомостями під час виступів в ролі опонента та
рецензента, а також на дискусії.
Час доповіді і самої гри чітко лімітований, тому важливо втримати
баланс між висвітленням всіх принципових положень розв'язку та
глибиною занурення в окремі аспекти. З досвіду автора, для якісного
розв'язку більшості задач ТЮБ останніх років потрібно 5-8 основних джерел та
приблизно стільки ж додаткових. Для розв'язку задачі корисним є не весь
матеріал з джерела, а окремі фрагменти. Для систематизації інформації
можна створити текстовий файл і вносити в цей файл виписки, зображення,
власні ідеї та нотатки. Зазначення джерела даних дозволяє, в разі потреби,
швидко повернутися до відповідної статті, книги і і т.д.
Наприклад, частина файлу-концепції:
"---
Критерії нейронів: асиметричні високополяризовані секреторні клітини,
які спеціалізовані для направленої передачі інформації на інші типи клітин,
33. 32
демонструють залежну від досвіду пластичність, виконують інтегративні
функції.
Джерело [11]
Взяти в доповідь
---
"Furthermore, we use morpholino-mediated gene knockdown to demonstrate
that the development of a subset of ectodermal neurons requires NvElav1."
Джерело [12]
Почитати детальніше про NvElav1, залишити на дискусію
---
У реброплавів практично єдиним нейромедіатором є глутамат
Джерело [13]
Взяти в доповідь, це суттєва відмінність від кнідарій
---"
Виписки можна переставляти місцями, доповнювати додатковими
відомостями і так вибудувати певну концепцію. Це файл для самого гравця,
він не буде демонструватися іншим командам та журі, тому на цьому етапі
стиль мови та оформлення не є важливими.
Для успішного ведення всіх етапів гри критично важливо обробити
дещо більший об’єм інформації, ніж той, який піде в доповідь.
Це включає в себе альтернативні варіанти розв’язку, деталі концепцій,
просто ширші знання у відповідній галузі знань. Наприклад, якщо мова йде про
лейкотрієни, то необхідно більше почитати про ці сполуки та їх роль. Крім того,
вживаючи якесь поняття, слід точно знати його визначення.
Бездумне використання певної інформації без її опрацювання є
розповсюдженою помилкою учасників. Не можна повноцінно дискутувати про
еволюцію нервової системи і при цьому не володіти поняттями "синапс" та
"нейромедіатор". Якщо якісь дані є складними для розуміння одразу, варто
спробувати традиційні підходи за принципами "від простого до складного", "від
34. 33
знайомого до нового". Ці способи працюють і для самонавчання учнів, і під час
консультації з фахівцем-біологом.
Наприклад, потрібно розібратися в механізмах білкового сплайсингу.
Доречно почитати про РНК, екзон-інтронний принцип організації геному,
транскрипцію, сплайсинг РНК, будову білкових молекул, пептидний зв'язок і
т.д. Розпочати можна з найпростіших джерел, потім перейти до
університетського підручника. Так в школяра буде готова база, на основі якої
можна побудувати розуміння механізмів власне сплайсингу білків.
Якщо ж певні положення концепції все ж залишилися незрозумілими і на
виправлення ситуації часу вже немає, доречно не включати такі дані в виступи
взагалі. Цілком можливо, що суперники ці відомості також не згадають.
4.2. Класифікація турнірних задач та стратегії побудови доповідей
Кожна турнірна задача є в певній мірі специфічною. Тим не менш,
проаналізувавши текст самих задач та підходи до їх розв'язання, можна
виділити характерні особливості та створити відповідну класифікацію типів
задач ТЮБ. Представлена класифікація є особистим поглядом Іваненко О.В.
Важливо врахувати, що одне і те ж завдання може містити елементи кількох
типів.
4.2.1. Задачі з єдиною позицією
В цьому випадку в літературі є практично пряма відповідь на поставлене
запитання, існує більш-менш чітка єдина позиція щодо порушеної проблеми.
Успіх доповіді розв'язку таких задач залежить від повноти та всебічності
огляду наявних відомостей, а також вдалої систематизації та подачі даних.
Приклад: завдання №8 "Таємничий острів" ТЮБ-2018. Див. додаток А.1.
Дійсно, окремі учасники могли не знайти, що слово "літодоми" позначені
морські фініки [27], однак факт помилкової присутності орангутанга на острові
[23] не викликав сумнівів ні в кого. Добре підготувалися ті команди, які
старанно та прискіпливо опрацювали текст твору.
35. 34
4.2.2. Задачі на поєднання кількох позицій
В літературі є кілька концепцій стосовно запитання задачі, і ці концепції
скоріше доповнюють одна одну. Суперечностей між позиціями практично
немає.
Поєднання кількох точок зору дозволяє створити цілісну картину і
розкрити суть задачі. Доповідь можна побудувати як послідовний огляд
наявних позицій та висловлення думки щодо кожної з них.
Приклад: завдання №13 "Плач" ТЮБ-2018. Див. додаток А.2.
Тема ролі плачу виявилася популярною на сайтах для широкої аудиторії,
тому в матеріалах цих сайтів було багато нічим не обґрунтованих тверджень.
Цілком прогнозовано, значна кількість команд скористалася саме такими
джерелами. Тому вдалим прийомом було "зіграти на випередження" і
включити критику названих тверджень безпосередньо в доповідь. Це
дозволило уникнути не надто конструктивних дискусій щодо відсутності ряду
недоречних ідей в доповіді.
4.2.3. Задачі на вибір між 2 позиціями
В умові завдання школярам пропонується прийняти одну з двох точок
зору. Доволі часто це протилежні точки зору, а питання містить фрази "чи
погоджуєтеся", "чи можливо" і передбачає відповідь в форматі "так-ні" та її
обґрунтування.
Сюди ж належать і ситуації, коли в наукових джерелах наявні
взаємовиключні ідеї, які стосуються конкретної задачі.
Основна увага в доповіді приділяється обраній позиції. Необхідно також
розглянути і альтернативну точку зору та аргументацію проти неї. Це той
випадок, коли спеціально обирати нетиповий варіант недоречно – надайте
перевагу тій позиції, яку вважаєте більш переконливою.
Приклад: завдання №5 "Карл у Клари украв корали" ТЮБ-2018. Див.
додаток А.3.
36. 35
Складнощі вимови певних словосполучень дійсно пов'язані з
особливостями обробки інформації в мозку. Однак і тему голосового апарату
в контексті порушеної проблеми також треба було висвітлити. Ця задача
передбачає також поєднання кількох ідей для обґрунтування обраної позиції.
4.2.4. Задачі-узагальнення
Для відповіді на запитання гравці повинні на основі аналізу прикладів та
часткових випадків виділити визначальні фактори, принципи, закономірності,
зробити узагальнення.
Традиційно саме цей тип завдань викликає найбільше труднощів в
учасників. Основна і дуже поширена помилка – наведення просто переліку
прикладів без здійснення узагальнень. Як правило, потрібні для турніру
узагальнення доволі мало представлені в літературі або взагалі відсутні, тобто
учасникам треба зробити це самостійно.
Зважаючи на складність цієї категорії задач для гравців, розглянемо
кілька прикладів.
Приклад: завдання №1 "Універсальний вірус" ТЮБ-2018. Див. додаток
А.4.
Учасникам необхідно було зробити 2 великих узагальнення: перше –
факторів, які обумовлюють спеціалізацію вірусів, друге – властивостей вірусів,
які все ж здатні подолати бар'єри між царствами.
Натомість практично усі почуті автором розв'язки передбачали опис РНК-
вмісного вірусу з рядом інших конкретних характеристик, на зразок наявності
суперкапсиду і т.д. Однак цей запропонований вірус є лише частковим
випадком і не відображає принципові властивості всіх вірусів, які здатні
репродукуватися в організмах різних царств, тобто ніякого узагальнення
здійснено не було.
Приклад: завдання №2 "Незвичайне використання" ТЮБ-2018. Див.
додаток А.5
