3. Отримання
Поліпропілен одержують полімеризацією пропілену в
присутності металокомплексні каталізаторів, наприклад,
каталізаторів Циглера-Натта (наприклад, суміш TiCl4 і
AlR3):
nCH2 = CH (CH3) → [-CH2-CH (CH3) -] n
Параметри, необхідні для отримання поліпропілену
близькі до тих, при яких отримують поліетилен низького
тиску. При цьому, в залежності від конкретного
каталізатора, може виходити будь-який тип полімеру або
їх суміші.
4. Поліпропілен випускається у
вигляді порошку білого кольору
або гранул з насипною
щільністю 0,4-0,5 г / см ³.
Поліпропілен випускається
стабілізованою, пофарбованим і
незабарвленим.
5. Молекулярна будова
За типом молекулярної структури можна виділити три основні типи:
ізотактичний, сіндіотактіческій і атактический. Ізотактичний і
сіндіотактіческая молекулярні структури можуть характеризуватися
різним ступенем досконалості просторової регулярності.
Стереоізомери поліпропілену суттєво відрізняються за механічним,
фізичним і хімічним властивостям. Атактичним поліпропілен являє
собою каучукоподібний матеріал з високою плинністю,
температурою плавлення - близько 80 ° С, густиною - 850 кг/м3,
доброю розчинністю в діетиловому ефірі. Ізотактичний
поліпропілен за своїми властивостями вигідно відрізняється від
атактичних, а саме: він володіє високим модулем пружності,
більшою щільністю - 910 кг/м3, високою температурою плавлення -
165-170 ° С і кращої стійкістю до дії хімічних реагентів.
6. Стереоблокполімер
поліпропілену при дослідженні
за допомогою рентгенівських
променів виявляє певну
кристалличность, яка не може
бути такою ж повною, як у
чисто ізотактичний фракцій,
оскільки атактіческіе ділянки
викликають порушення в
кристалічній решітці.
Ізотактичний і сіндіотактіческій
утворюються випадковим
чином.
7. Хімічні властивості
Поліпропілен хімічно стійкий матеріал.
Помітний вплив на нього чинять тільки
сильні окислювачі-хлорсульфонова
кислота, що димить азотна кислота,
галогени, олеум. Концентрована 58%-
ная сірчана кислота і 30%-ная перекис
водню при кімнатній температурі
діють незначно. Тривалий контакт з
цими реагентами при 60 ° C і вище
призводить до деструкції
поліпропілену.
В органічних розчинниках
поліпропілен при кімнатній
температурі незначно набухає. Вище
100 ° C він розчиняється в ароматичних
вуглеводнях, таких, як бензол, толуол.
8. Внаслідок наявності третинних вуглецевих атомів поліпропілен
більш чутливий до дії кисню, особливо при впливі ультрафіолету
і підвищених температурах. Цим і пояснюється значно більша
схильність поліпропілену до старіння в порівнянні з
поліетиленом. Старіння поліпропілену протікає з більш
високими швидкостями і супроводжується різким погіршенням
його механічних властивостей. Тому поліпропілен
застосовується тільки в стабілізованому вигляді. Стабілізатори
оберігають поліпропілен від руйнування як в процесі
переробки, так і під час експлуатації. Поліпропілен менше, ніж
поліетилен схильний до розтріскування під впливом агресивних
середовищ. Він успішно витримує стандартні випробування на
розтріскування під напругою, проводяться в найрізноманітніших
середовищах. Стійкість до розтріскування в 20%-ном водному
розчині емульгатора ОП-7 при 50 ° C для поліпропілену з
показником текучості розплаву 0,5-2,0 г/10 хв, що знаходиться в
напруженому стані, більше 2000 ч.
Поліпропілен - водостійкий матеріал. Навіть після тривалого
контакту з водою протягом 6 місяців (при кімнатній температурі)
водопоглинання поліпропілену складає менше 0,5%, а при 60 º
С - менше 2%.
9. Переробка
Основні способи переробки
- формование методами
екструзії, вакуум-й
пневмоформования,
екструзійно-видувного,
інжекційно-видувного,
інжекційного,
компресійного формування,
лиття під тиском.
10. Застосування
Матеріал для виробництва плівок (особливо
пакувальних), мішків, тари, труб, деталей технічної
апаратури, предметів домашнього вжитку, нетканих
матеріалів і ін; електроізоляційний матеріал, у
будівництві для вібро-та шумоізоляції міжповерхових
перекриттів в системах «плаваюча підлога». При
кополімеризації пропілену з етиленом отримують
некрісталлізующіхся сополімери, які проявляють
властивості каучуку, що відрізняються підвищеною
хімічною стійкістю і опором старінню. Для вібро-і
теплоізоляції також широко застосовується
пенополіпропілен (ППП). Близький за
характеристиками до пінополіетиленом. Також
зустрічаються декоративні екструзійні профілі з ППП,
що замінюють пінополістирол. Атактичним
поліпропілен використовують для виготовлення
будівельних клеїв, замазок, ущільнюючих мастик,
дорожніх покриттів і липких плівок.
