1. Ведемо дитину в перший клас.
Поради психолога батькам
першокласників
Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий
одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць
стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата.
Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки,
які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до
першого класу. До того ж напередодні школи майбутні
першокласники нерідко задають їм питання, на які складно
відповісти навіть дорослому.
Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання
майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як
підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал
пропонується для батьків майбутніх першокласників та для
шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з
батьками.
Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть
дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і
навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати
дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться
туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки
вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту
поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично
можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так
дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у
малюка.
Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед
іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка
2. встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти
за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини
не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у
школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити
першокласникові, що в школі його будуть називати за
прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і
відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу
звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д.
До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх
розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи.
Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на
всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше,
знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він.
Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті
малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в
часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки
хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк
вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його
звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк
буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути
його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію
за розкладом.
"Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися
щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про
зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром,
той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові
невелику шкільну дошку з крейдою.
Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє.
Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене.
Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають
працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла
в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову"
дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця
3. до школи батьки можуть по трохи розвивати навички
посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться
непросто.
Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити
шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки.
Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку
"переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все
підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка
вдасться зацікавити).
Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині
посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь
картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад,
розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію
по цьому малюнку.
Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не
потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося
дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати
вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього
точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала
листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво
будуть проводити час у школі, скільки всього нового він
дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися
творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все
це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших
забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як
вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна
показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.
