Віртуальна виставка з фонду бібліотеки Вінницького національного аграрного університету

1. Фундатори аграрної науки
Розділ I Вчені біологи, природознавці, фізіологи, генетики,
селекціонери, мікробіологи, агрономи, біохіміки
Віртуальна виставка з фонду бібліотеки
Вінницького національного аграрного університету

2. Бібліотека дбайливо зберігає видання, які донині являють
значну цінність сільськогосподарської науки і практики.
Сучасні знання з теорії і практики селекції рослин,
сільськогосподарських тварин є результатом не одного
покоління вчених – селекціонерів, генетиків, фізіологів,
біохіміків, а тепер біотехнологів і інших науковців, тому
свідчення про життя і діяльність людей науки являють
безумовний інтерес.

3. Чарльз Роберт Дарвін
(1809-1882)
«Англійський біолог; автор наукової теорії еволюції, яка базується на
принципах мінливості видів, природного добору та боротьби за існування»
Універсальний словник-енциклопедія / за ред. М. Поповича. Київ , 1999. С. 399.
Чарлз Дарвін жив в епоху бурхливого суспільного
розвитку, коли природознавство було на
піднесенні, а в науці здійснювались важливі
відкриття. Він не мав систематичної біологічної
освіти (два роки навчався на медичному факультеті
в Единбурзі, а потім перейшов до Кембриджського
університету, де в 1831 році закінчив богословський
факультет), але дуже захоплювався природничими
науками, цілеспрямовано вивчав спеціальну
літературу, займався колекціонуванням жуків, брав
участь в експедиційних дослідженнях флори,
фауни, був спостережливим, занотовував бачене і
намагався дати йому раціональне пояснення.

4. «Дарвин доказал единство происхождения и
последовательные изменения всего живого. Не
строение определяет место на земле, а
длительный процесс развития, основанный на
борьбе за существование, обусловливает самое
строение животного или растения.»
Дарвин Ч. Происхождение видов. Москва. 1937. С 6.
Дарвин Ч. Происхождение видов / Ч. Дарвин;
под ред. Н. И. Вавилова, В. Л. Комарова ; пер.
К. А. Тимирязев. – Москва : ОГИЗ, 1937. – 608 c.

5. Дарвин Ч. Действие перекрестного опыления и
самоопыления в растительном мире / Ч.
Дарвин; под ред. Н. И. Вавилова ; пер. со 2-го
англ. изд. В. А. Рыбина, Л. Н. Кохановской. –
Москва : ОГИЗ, 1939. – 339 c.
Вступ до видання розкриває суть теорії Дарвіна,
її значення, зв’язок з землеробством. Тут також
розміщена автобіографія Ч. Дарвіна.
Видання цікавий тим, що показує як геніальний
дослідник експериментально обгрунтував свої
висновки. Ця праця розкриває саму
лабораторію дослідження, свідчить про
виключне працелюбство, наполегливість,
послідовність експериментатора.

6. Совєтов Олександр Васильович
(1826-1901)
Вчений агроном і грунтознавець. В 1867 р. Совєтову О. В.
присвоєна ступінь доктора сільського господарства
(вперше в Росії). У числі опонентів при захисті дисертації
був вчений Д. І. Менделєєв, а також був присутній
колишній тоді студент К. А. Тімірязєв.
Совєтов О. В разом з Докучаєвим В. В. зіграв важливе
значення у формуванні нової науки – грунтознавтво.
Основні праці О. В. Совєтова відносяться до галузі
землеробства, грунтознавства, тваринництва і переробки
продуктів сільського господарства.
«Совєтов О. В. был энциклопедически образованым агрономом. Он интересовался
вопросами растениеводства, животноводства, экономики сельского хозяйства,
сельскохозяйственными выставками и машинами, агрообследованиями отдельных
районов и хозяйств.»
Советов А. В. Избранные сочинения. Москва : Гослесбумиздат. 1950. С. 6

7. Советов А. В. Избранные сочинения / А. В. Советов.
– Москва : Гослесбумиздат, 1950. – 446 c.
У видання ввійшли праці автора: «О разведении
кормовых трав на полях» та «О системах
земледелия». В першій роботі приведено багато
цікавих фактів. В другій роботі автор узазальнив те,
що було на практиці і в літературі з питань
травосіяння і системи землеробства.

8. Тімірязєв Климент Аркадійович
(1843-1920)
«Видатний ботанік-фізіолог, природознавець-
дарвініст. Основні наукові праці стосуються проблеми
повітряного живлення рослин – процесу фотосинтезу.
Одним з основних принципів його роботи було
вивчення фізіології рослин у зв’язку з землеробством.
Заслуги вченого у розвитку фізіології рослин дістали
світове визнання. Його було обрано почесним
доктором університетів Кембріджа, Глазго, Женеви,
членом Лондонського королівського товариства,
Едінбурзького та Манчестерського ботанічних
товариств.»
Українська Сільськогосподарська Енциклопедія: в 3-х т. Т. 3 : Пол -
Ящур / ред.: кол. Л. В. Андрієнко, Г. І. Білик, Д. Я. Василенко [та ін.] ;
відп. ред. В. Ф. Пересипкін ; АН УРСР. Київ . 1972. С. 330 .

9. К. А. Тімірязєв серед слухачів лекції «Наука и
земледелец», 1905 р.

10. «Литературное наследство Тимирязева отличается глубоко индивидуальным и
эмоциональным характером. Он как бы беседует с читателем, беседует с
присущим ему блеском, всесторонней эрудицией и задушевностью…»
В. Л. Комаров
«Тимирязев перебросил мост между двумя крупнейшими направлениями
естествознания ХІХ века между дарвинизмом и законом сохранения энергии,
между биологией и физикой, между историко-биологическим и
экспериментально-физиологическим исследованием органической природы»
В. Л. Комаров

11. Тимирязев К. А. Избранные сочинения: в 4-х т.
Т. 1 : Солнце, жизнь и хлорофил : Публичные лекции,
речи и научные исследования / К. А. Тимирязев ;
предисл. В. Л. Комарова. - Москва: Госсельхозиздат,
1948. - 695 c.
Т. 2 : Земледелие и физиология растений: сб.
общедоступных лекций / К. А. Тимирязев ; ред. кол.: В.
Л. Комаров, Т. Д. Лысенко, А. К. Тимирязев. - Москва:
Огиз, 1948. – 423 c.
Т. 3 : Жизнь растения. Исторический метод в биологии /
К. А. Тимирязев ; редкол. В. Л. Комаров, Т. Д. Лысенко, А.
К. Тимирязев. - Москва: Сельхозгиз, 1949. - 644 c.
Т. 4 : Чарлз Дарвин и его учение: в 2-х частях / К. А.
Тимирязев ; ред. кол.: В. Л. Комаров, Т. Д. Лысенко, А. К.
Тимирязев. - Москва: Огиз, 1949. - 474 c.

12. Тимірязєв К.А. Життя рослин / К.А. Тимірязєв; пер. Я.
Лепченко. – Держвидав. України, 1925. – 217 c.
Книга містить лекції, що їх викладав К. А. Тімірязєв
взимку 1876 року в музеї застосованих знань у Москві.
Перше російське видання цієї книги вийшло у 1878
році. Переклад книги Я. Лепченко, який склав його за
літературними джерелами.

13. Тимирязев К. А. Сочинения: сб. общедоступных лекций
Т. 3 : Земледелие и физиология растений / К. А.
Тимирязев ; редкол.: В. Л. Комаров, А. К. Тимирязев, Б.
П. Токин. - Москва: Сельхозгиз, 1937. - 450 c.
Т. 6 : Исторический метод в биологии: десять
общедоступных чтений / К. А. Тимирязев ; отв. ред. В. Л.
Комаров, зам. отв. ред. А. К. Тимирязев. - Москва:
Сельхозгиз, 1939. - 469 c.
Т. 7 : Чарз Дарвин и его учение. Ч. 1-2 / К. А. Тимирязев ;
отв. ред. В. Л. Комаров, зам. отв. ред. А. К. Тимирязев. -
Москва: Сельхозгиз, 1939. - 674 c.
Т. 8 : Статьи по истории науки и о научных деятелях.
Биографические очерки и воспоминания / К. А.
Тимирязев ; отв. ред. В. Л. Комаров, зам. отв. ред. А. К.
Тимирязев. - Москва: Сельхозгиз, 1939. - 517 c.

14. Тимирязев К. А. Краткий очерк теории
Дарвина / К. А. Тимирязев ; общ. ред. В. Л.
Комарова. - Ленинград: Лениздат, 1947. -
212 c.
Тимирязев К.А. Дарвинизм и селекция:
избранные статьи / К.А. Тимирязев; под
ред. В.Л. Комаровой. - Москва: Огиз, 1937. -
313 c.

15. Докучаєв Василь Васильович
(1846-1903)
«Вчений-природознавець. Сформував основи
сучасного грунтознавства, вперше розробив
природно-історичну класифікацію грунтів,
вченя про їх зональність, створив вченя про
географічні зони, досліджував грунти
Полтавщини»
Універсальний словник-енциклопедія / за ред. М. Поповича;
М-во освіти України. Київ : Ірина. 1999. С. 438
«Докучаєв зробив величезний вплив на
розвиток складного циклу природничих наук
(геологія, лісівництво, геоботаніка,
грунтознавство) і практичних заходів по
розвитку сільського господарства (залісення
степів як міра боротьби з посухою і нестійкістю
врожаїв)»
Докучаєв В.В. Російський чорнозем / В.В. Докучаєв. Київ :
Держсільгоспвидав. 1952. С. 16

16. Докучаев В. В. Избранные сочинения: в 3-х т.
Т. 1 : Русский чернозем. - Москва:
Госсельхозиздат, 1948. - 480 c.
Докучаев В. В. Избранные сочинения: в 3-х т.
Т. 2 : Труды по геологии и сельскому
хозяйству. - Москва: Госсельхозиздат, 1949. -
425 c.
Докучаев В. В. Избранные сочинения: в 3-х т.
Т. 3 : Картография, генезис и классификация
почв. - Москва: Госсельхозиздат, 1949. - 446 c.

17. Докучаєв В.В. Російський чорнозем / В.В.
Докучаєв. – Київ : Держсільгоспвидав, 1952. –
458 c.
В історії розвитку землеробства нашої країни
В. В. Докучаєв відомий, як один з
основоположників російської класичної
агрономії. У виданні вперше зібрано дуже
багатий фактичний матеріал. Рослинність,
материнські породи, рельєф, клімат, питання
про вік грунтів охарактеризовані дуже
детально на підставі фактичних даних.

18. Мічурін Іван Володимирович
(1855-1935)
«Вчений в галузі генетики та селекції.
Найбільше значення для науки –
удосконалення селекційних методів та
гібридизація рослин. Він довів, що у
кожного гібрида розвиваються ті
властивості батьківських форм, розвиткові
яких сприяли умови навколишнього
середовища»
Українська сільськогосподарська енциклопедія : в 3-х т.
Т. 2 : Зас - Пок / ред. кол.: Л. В. Андрієнко, Г. І. Білик, Д. Я.
Василенко [та ін.] ; відп. ред. В. Ф. Пересипкін ; АН УРСР.
Київ : УРЕ, 1971. С. 338

19. Мичурин И. В. Сочинения: в 4-х т. / И. В. Мичурин;
сост.: А. Н. Бахарева, И. С. Горшкова, Г. Г. Фетисова, П.
Н. Яковлева ; гл. ред. Т. Д. Лысенко. - 2-е изд., доп.
Т. 1 : Принципы и методы работы. - Москва:
Госсельхозиздат, 1948. - 715 c.
Т. 2 : Помологические описания. - Москва:
Госсельхозиздат, 1948. - 619 c.
Т. 3 : Записные книжки и дневники. - Москва:
Госсельхозиздат, 1948. - 670 c.
Т. 4 : Сборный. - Москва: Госсельхозиздат, 1948. – 803 c.

20. «Тільки я, відколи пам’ятаю себе, завжди
і цілком був захоплений лише одним
прагненням до знань вирощувати ті або
інші рослини, і настільки сильне було
таке захоплення, що я майже навіть не
помічав багатьох інших деталей життя;
вони нібито всі пройшли повз мене і
майже не лишили слідів у пам’яті»
І. В. Мічурін
З дитинства Мічуріна цікавило насіння, в
якому незримо заховані зародки
майбутнього життя.

21. «Застосовуючи власні оригінальні методи вивів близько 3000 сортів дерев та кущів
підвищеної морозостійкості та родючості»
Універсальний словник-енциклопедія / за ред. М. Поповича; М-во освіти України. Київ : Ірина. 1999. С. 875

22. Мічурін І. В. Підсумки шестидесятирічних робіт
/ І. В. Мічурін ; уклад. А. Н. Бахарева, Й. С.
Горшкова, Г. Г. Фетісова, П. Н. Яковлева. - Київ:
Держсільгоспвидав, 1949. - 657 c.
Ця книга являє собою основну друковану
працю І.В. Мічуріна, що виходила кількома
виданнями під назвами:
• «Итоги полувековых работ по выведению
новых сортов плодовых и ягодных
растений» (1929 г.);
• «Выведение новых улудшеных сортов
плодовых и ягодных растений» (1933 г.);
• «Итоги шестидесятилетних работ» (1934);
Зміст книги становлять три частини

23. Передмова академіка Т. Д. Лисенка розкриває перед читачем суть вчення І. В.
Мічуріна – його теорії спрямованої зміни природи рослини.
В додатках вміщені інвентаризація рослинного матеріалу І. В. Мічурінв, а також
покажчики імен і назв рослин.

25. Мічурін І. В. Вибрані твори: пер. з рос. / І.В.
Мічурін; пер. з рос.. - Харків:
Держсільгоспвидав, 1949. - 480 c.
Мичурин И. В. Секреты селекции: сб.
статей / И. В. Мичурин. - Москва: Знание,
1966. - 48 c.
Мичурин И. В. Избранные сочинения / И.
В. Мичурин ; под общ. ред. П. Н. Яковлева.
- Москва: Госсельхозиздат, 1948. - 791 c.
Мичурин И. В. Избранные произведения:
[сборник] / И. В. Мичурин ; сост. А. Н.
Бахарев, И. С. Горшков. - Москва:
Госучпедиздат РСФСР, 1949. - 267 c.

26. Виноградський Сергій Миколайович
(1856-1953)
«Мікробіолог. Праці про роль бактерій в обміні
елементів у природі. Відкрив здатність бактерій до
хемосинтезу. Відкрив бактерії, здатні зв’язувати
атмосферний азот»
Універсальний словник-енциклопедія / за ред. М. Поповича; М-во
освіти України. Київ : Ірина. 1999. С. 242
«Исследования Виноградского особенно ценны тем,
что он никогда не применял шаблонных примеров и
никогда слепо не доверял авторитетам. Он искал
новые пути и, найдя их, смело создавал новые
теории, нередко идущие в разрез с
господствовавшими в то время взглядами.»
Виноградский С. Н. Микробиология почвы. Проблемы и методы:
пятьдесят лет исследований / С. Н. Виноградский ; отв. ред. А. А.
Имшенецкий. Москва: Изд-во АН СССР. 1952. С. 18

27. Виноградский С. Н. Микробиология почвы.
Проблемы и методы: пятьдесят лет исследований /
С. Н. Виноградский ; отв. ред. А. А. Имшенецкий. -
Москва: Изд-во АН СССР, 1952. - 792 c.
"Микробиология почвы" С. М. Виноградского являє
собою зібрання його вибіркових робіт. Складається з
десяти різних по об’єму частин. З початку кожної
частини автор дає перелік своїх робіт, які відносяться
до проблеми що піднімається в розділі, відмічає
праці що не ввійшли в книгу.

28. Вільямс Василь Робертович
(1863-1939)
Вчений в галузі агрономії та агробіології.
Найбільш видатним науковим досягненням
В. Р. Вільямса є обґрунтування теорії єдиного
процесу грунтоутворення, способів відновлення
структури і родючості грунтів та підвищення
урожайності сільськогосподарських культур.
«Превосходная библиотека отца способствовала тому, что Василий Робертович с
детских лет полюбил книгу и довольно рано познакомился как с классической
литературой так и с рядом специальных изданий, главным образом по вопросам
геологии минералогии. Очевидно, уже в ранние годы начала определяться
склонность его к агрономической науке»
Вильямс В. Р.Собрание сочинений: в 12-ти т. Т. 1 : Работы по почвоведению (1888-1902) / В. Р. Вильямс ;
ред. кол. В. П. Бушинский, Т. Д. Лысенко. Москва : Госсельхозиздат, 1948. С. 29

29. «В. Р. Вильямс, будучи еще молодым ученым, решил
найти в почве такие существенные свойства, которые
помогли бы сельскому хозяйству не только
использовать ее как основное средство производства,
но и подчинить почву человеку. Он ставит своей
задачей получение культурных почв, обеспечивающих
высокие и устойчивые урожаи при наименьшей
затрате труда»
Вильямс В. Р. Собрание сочинений: в 12-ти т. Т. 1 : Работы по
почвоведению (1888-1902) / В. Р. Вильямс ; ред. кол. В. П. Бушинский, Т.
Д. Лысенко. Москва : Госсельхозиздат. 1948. С. 8

30. «В научной работе «Опыт исследования в области механического анализа
почв», глубоко затронувшей существенную сторону свойств почвы – ее
механический состав, Вильямс показал себя крупным экспериментатором,
прекрасно владеющим лабораторными методами исследований»
Вильямс В. Р. Собрание сочинений: в 12-ти т. Т. 1 : Работы по почвоведению (1888-1902) / В. Р.
Вильямс ; ред. кол. В. П. Бушинский, Т. Д. Лысенко. Москва : Госсельхозиздат. 1948. С. 8

31. Вильямс В. Р. Собрание сочинений: в 12-ти т. / В. Р.
Вильямс ; ред. кол. В. П. Бушинский, Т. Д. Лысенко
Т. 1 : Работы по почвоведению (1888-1902) - Москва:
Госсельхозиздат, 1948. - 440 c.
Т. 2 : Поля орошения (1897-1912). - Москва: Госсельхозиздат,
1949. - 452 c.
Т. 4 : Луговодство. - Москва: Госсельхозиздат, 1949. - 502 c.
Т. 5 : Почвоведение. - Москва: Госсельхозиздат, 1950. - 624 c.
Т. 6 : Почвоведение. Земледелие с основами почвоведения
(1927-1938) /. - Москва: Госсельхозиздат, 1951. - 576 c.
Т. 7 : Травопольная система земледелия. - Москва:
Госсельхозиздат, 1951. - 508 c.
Т. 8 : Почвоведение и агрономия (отдельные работы). -
Москва: Госсельхозиздат, 1951. - 368 c.
Т. 9 : Учебно-методические работы. - Москва:
Госсельхозиздат, 1951. - 376 c.
Т. 10 : Статьи в энциклопедиях, научные отчеты,
заключения, письма, экспертизы. - Москва: Госсельхозиздат,
1952. - 356 c.
Т. 11 : Общественно-политические статьи. Статьи по
вопросам биологии и сельскокозяйственного производства.
- Москва: Госсельхозиздат, 1953. - 310 c.
Т. 12 : Справочный. - Москва: Госсельхозиздат, 1953. - 362 c.

32. Прянишников Дмитро Миколайович
(1865-1948)
«Учений у галузі агрохімії, біохімії, фізіології рослин і
рослинництва. Учень К. А. Тімірязєва.
Найважливіші дослідження з питань агрономічної
хімії, живлення рослин і застосування мінеральних
добрив у землеробстві.
Довівши фізіологічну рівноцінність аміачного і
нітратного азоту для живлення рослин відкрив шлях
широкому впровадженню у виробництво
найпоширеніших тепер аміачних та амідних добрив.
Розробив проблему використання фосфоритів
безпосередньо на добриво, що й досі має велике
значення для розвитку сільського господарства,
склав фізіологічну характеристику калійних добрив»
Українська Сільськогосподарська Енциклопедія: в 3-х т.. Т. 3 : Пол -
Ящур / ред.: кол. Л. В. Андрієнко, Г. І. Білик, Д. Я. Василенко [та ін.] ;
відп. ред. В. Ф. Пересипкін ; АН УРСР. Київ : УРЕ. 1972. С. 50

33. Прянишников Д. Н. Популярная агрохимия / Д. Н. Прянишников ; отв. ред. А. В.
Петербургский ; АН СССР. - Москва: Наука, 1965. - 396 c.
Прянишников Д. Н. Об удобрении полей и севооборотах: избранные статьи / Д. Н.
Прянишников. - Москва: Минсельхоз РСФСР, 1962. - 253 c.
Прянишников Д. Н. Мои воспоминания / Д. Н. Прянишников. - 2-е изд. . - Москва:
Гослесбумиздат, 1961. - 309 c.
Прянишников Д. Н. Избранные сочинения: в 3-х т.
Т. 1 : Агрохимия / Д. Н. Прянишников ; [под ред. О. К. Кедрова-Зихмана]. - Москва:
Госсельхозиздат, 1952. - 691 c.
Т. 2 : Азот в жизни растений и в земледелии / Д. Н. Прянишников ; под ред. О. К. Кедрова-
Зихмана. - Москва: Гослесбумиздат, 1953. - 519 c.
Т. 3 : Химизация сельского хозяйства / Д. Н. Прянишников ; [под ред. О. К. Кедрова-
Зихмана]. - Москва: Госсельхозиздат, 1953. - 686 c.

34. Прянишников Д.Н. Избранные сочинения: в 3-х т.
Т. 1 : Агрохимия / Д.Н. Прянишников; сост. А.В.
Петербурский. - Москва: Колос, 1965. - 767 c.
Т. 2 : Частное земледелие (растения полевой культуры) /
Д. Н. Прянишников. - Москва: Колос, 1965. - 708 c.
Т. 3 : Общие вопросы земледелия и химизации / Д. Н.
Прянишников. - Москва: Колос, 1965. - 639 c.
У першому томі опублікована коротка історія життя і
діяльності Д.М. Прянишникова і його головна праця
"Агрохимия".
В другому томі вміщено курс «Частное земледелие
(растения полевой культуры)».
В третьому томі праці з питань використання добрив і
загальному землеробству. Центральне місце в цьому
томі займає монографія «Азот в жизни растений и в
земледелии», статті «Травополье и агрохимия»,
«Севооборот и его значение в поднятии урожайности».

35. Вавилов Микола Іванович
(1887-1943)
«Вчений-генетик, біолог. Засновник сучасного вчення про
біологічні засади селекції, вчення про центри походження
культурних рослин; обгрунтував вченя про імунітет
рослин; відкрив закон гомологічності рядів у спадковій
мінливості організмів; зібрав найбільшу в світі колекцію
культурних рослин»
Універсальний словник-енциклопедія / за ред. М. Поповича; М-во освіти
України. Київ : Ірина, 1999. С. 204
«Свободно владея английским, французским и
немецким языками, разговаривая на испанском и
итальянском языках, Николай Иванович был в курсе
всей мировой литературы и самых последних новинок.
Литературное наследие Н. И. Вавилова составляет
около 350 научных статей и монографий,
опубликованных на различных языках мира»
Вавилов Н.И. Пять континентов / Н.И. Вавилов. - Ленинград: Наука,
1987. С. 4

36. Вавилов Н. И. Происхождение и география культурных
растений / Н.И. Вавилов; Ред. В.Ф. ДорофеевАН СССР.
Секция химико-технологических и биологических наук. -
Ленинград: Наука, 1987. - 440 c.
У виданні вперше зібрані всі великі роботи вченого, які
стосуються географії культурних рослин, встановлення
центрів їх походження.
Вавилов Н.И. Теоретические основы селекции / Н.И.
Вавилов ; отв. ред. А.В. Пухальский, А.А. Созинов ; АН
СССР, Секция химико-технол. и биологических наук. -
Москва: Наука, 1987. - 511 c.
Книга є однією з томів ювілейного видання праць видатного
вченого-генетика М. І. Вавілова. В ній зібрані основні роботи
з області генетики і селекції культурних рослин.

37. Вавилов Н.И. Пять континентов / Н.И. Вавилов. - Ленинград:
Наука, 1987. - 213 c.
Книга містить описи мандрівок, які здійснив академік М. І. Вавілов
у пошуках нових корисних рослин.

38. Вавилов Н.И. Закон гомологических рядов в
наследственной изменчивости / Н. И. Вавилов. -
Ленинград: Наука, 1987. - 256 c.
Вавилов Н.И. Иммунитет растений к
инфекционным заболеваниям / Н.И. Вавилов ;
АН СССР, Секция химико-технологических и
биологических наук. - Москва: Наука, 1986. -
518 c.

39. «Агрономічна наука має справу з живими тілами – з
рослинами, з тваринами, з мікроорганізмами. Тому в
теоретичну основу агрономії включається знання біологічних
закономірностей. Чим глибше біологічна наука розкриває
закономірності життя і розвитку живих тіл, тим більш
дієвою стає агрономічна наука.»
Академік Т. Д. Лисенко (1898-1976)