1. Студентська науково-практична конференція, присвячена Дню науки
«Сучасні орієнтири філологічних досліджень»
2013 рік
ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОТИВИ
УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ
ЛІРИКИ ХХ СТОЛІТТЯ
Виконала: Березова Ю.С. (група УА-4)
Науковий керівник: к. філол. наук, доцент, Макаренко Л.В.
2. Функціонування українського літературного
екзистенціалізму розглядали такі вченні, як Ю. Бойко,
О. Галета, М. Гірняк, В. Мельник, А. Михайлова,
С. Павличко, О. Соловей, В. Шевчук
Актуальність зумовлена недостатнім вивченням питання
у сучасному літературознавстві, відсутністю
узагальнюючого теоретичного та практичного матеріалу
3. українська філософська поезія ХХ ст.;
екзистенційні мотиви в українській
філософській ліриці даного періоду;
виявлення екзистенційних мотивів в
українській ліриці ХХ століття.
4. дати визначення філософської лірики як літературознавчого
поняття;
на підставі аналізу літературознавчого вивчення філософської
лірики окреслити актуальне проблемне коло її сучасного
дослідження;
розглянути понятійно-категоріальний апарат філософії
екзистенціалізму, який є основою аналізу екзистенційного
дискурсу в поезії ХХ ст.;
окреслити філософсько-естетичні погляди українського
письменства ХХ століття;
проаналізувати вияви ідей екзистенціалізму в поезії ХХ
століття;
розглянути поетологічні особливості творів екзистенційного
спрямування.
5. ФІЛОСОФСЬКА ЛІРИКА
(в рецепції літературознавців)
«різновид
поезії»,
«лірикофілософський
напрям»
(Р. Халілов)
«явище»
(С. Руссова)
Маємо
досліджувати
лише
філософськи
мотиви
(А. Гризул)
6. ФІЛОСОФСЬКА ЛІРИКА
• Це поезія, яка спрямована на осмислення світу, пошук
відповідей на «вічні питання», що має своє відображення
у світобаченні ліричного героя, у поетичному роздумі.
Увага на змісті
та
проблематиці;
Зображення
людини в її
родовій суті;
Медитативність
Поетичне
узагальнення;
Використання
певних тропів;
Зображення
буттєвих
опозицій
7.
8. Екзистенціалізм
Екзистенція
У літературі
один із найбільш впливових напрямів
світової філософської думки ХХ ст., який
виникає в кінці 20-х рр. у Німеччині (К.
Ясперс, М. Хайдеггер) і в 30-ті рр. у
Франції (А. Камю, Г. Марсель, Ж.-П.
Сартр, Мерло-Понті та ін.);
людське існування – самовираження
людини, її реакція на чинники, що
викликають постійне відчуття
розгубленості й страху, абсурдності
життя;
реакція поетів на політичні, соціальні та
особисті реалії того часу.
10. Мотив осягнення та розуміння смерті
АВТОР
КОНЦЕПЦІЯ
ЦИТАТНИЙ
МАТЕРІАЛ
В. Свідзинський
Людина переживає три стадії: 1) смерть
несе страждання, подібна удару; 2)
безвихідність,
бажання
повернути
втрачене; 3) смерть як процес буття
кожного.
«Чи тобі на життя позаздрено?/
Сім огнів має райдуга, / Сім
пломенистих облич! / Та ніхто ж
не розбирає її».
Б.-І. Антонич
Смерть - частина циклічного процесу «Забрівши у хащі, закутаний у
вітер, / накритий небом і
відродження матерії – оновлення світу.
В. Стус
Людина повинна боротися за своє «Як добре те, що смерті не
боюсь я / і не питаю, чи
життя, ніколи не боятися смерті
обмотаний піснями, / лежу, мов
мудрий лис, під папороті
квітом»
тяжкий мій хрест. / Що вам,
богове, низько не клонюся / в
передчутті
недовідомих
верств».
11. Мотив самотності творчої особистості та пошуку свого
власного місця в житті
АВТОР
В.
Свідзинський
М. Бажан
В. Стус
КОНЦЕПЦІЯ
Не підкорення владі, ідеології. Шлях
самозанурення, самопізнання, самотності.
ЦИТАТНИЙ
МАТЕРІАЛ
«Чи він бачив майбутнє – коник?/
Там він довго лежав забутий. /
Там і листя на ньому тліло, / І,
наосліп розклавши руки, / Нипали
волочущі мряки. / Там він довго
лежав забутий»
Глибока зацікавленість у власній суті,
сприйняття себе як суб’єкту, самопізнання
митця, поштовхи до розгадування загадки
власної свідомості.
«Десь поза мною проходять
услід / В маренні марнім, в
безмовному плині / Плавного руху
повільних сновид»
Постійні пошуки самого себе, спроби
пізнання людської суті. Кожен повинен,
збагнувши самого себе, пізнавати життя,
шукати своє місце в світі
«…бо жити – то не є долання
меж, / а
навикання
і
самособою- / наповнення. Лиш
мати – вміє жити, / аби
світитися, немов зоря»
12. Мотив свободи
АВТОР
Є. Плужник
В. Стус
В.
Свідзинський
та
Б.-І. Антонич
КОНЦЕПЦІЯ
ЦИТАТНИЙ
МАТЕРІАЛ
Людина завжди перебуває в межовій «Зустрів кулю за лісом /
ситуації, робить певний вибір, від якого Саме там, де посіяв жито!
залежить її буття
/ За яким бісом / Стільки
було прожито!»
«Торуй свій шлях - той, що
Свобода не лише як абстрактна, а як й твоїм назвався, / той, що
фізична можливість людини, якої можуть її обрав тебе навіки-вік. / До
позбавити. Місце бога у житті людини
нього змалку ти заповідався
/ до нього сам Господь
тебе прирік»
«Церкви, цукерні, біржі —
Поєднання
мотиву
свободи
з духові і тілу. / Для зір і для
урбаністичним: місто позбавляє людину монет.
Ждучи
рідких
індивідуальності, прав на вираження свого окрушин / крихкого щастя,
«я».
прочуваєм інші цілі»
14. Екзистенційні мотиви – найпоширеніші в
філософській ліриці ХХ століття, їхня поява зумовлена
політичними, соціальними реаліями того часу.
Ліричний герой у поезії завжди виступає унікальною
особистістю, але не завжди розуміє можливості, якими
володіє, тобто говоримо про своєрідне вираження
свободи у ліриці доби модернізму.
Також характерними для світовідчуття українських
поетів того часу є проблема самотності митця,
відчуття
відчуженості
та
спроможність
«порозумітися» зі смертю.
Таким чином, кожний поет ХХ століття вирішує ці
питання по-своєму, створюючи неповторний ліричний
світ людського існування.
