Стійкі фразеологічні вислови містять багатий світ символів і можуть розповісти багато цікавого. Вони допомагають зрозуміти душу народу, його історичний шлях. У них — особливості національного мислення і національної долі, втілення своєрідності розуміння світу, ситуацій життя. Вони виражають глибокі смисли, потужні емоції, надають думці влучності, дотепності.
✨До вашої уваги інтерактивна вікторина «Фразеологізми – невичерпні скарби народної мудрості», яка знаходиться на сайті бібліотеки за посиланням: https://tinyurl.com/4vj45f65
ВІКТОРИНА: «Фразеологізми – невичерпні скарби народної мудрості»
1. Фразеологізми –
невичерпні скарби
народної мудрості
Слів у мові мільйони, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони наші –
Мелодійні, дзвінкі українські слова.
О. Лупій
Інтерактивна вікторина
2. Українська мова багата на влучні та цікаві вислови,
каламбури, образні порівняння, доброзичливі
побажання, припрошування, примовки.
Всі ці фразеологічні звороти прикрашають мову,
роблять її більш виразною, образною.
Любі друзі,
пропонуємо вам взяти участь
в інтерактивній вікторині
та перевірити себе
на знання фразеологізмів.
Адже чим більше
таких сталих виразів ви знаєте,
тим цікавіше, яскравіше зможете
висловлювати свої думки.
Підіберіть, будь ласка, фразеологізми
до запропонованих висловів вікторини.
3. Який фразеологізм
має значення
«Жити розкішно, багато,
без жодних обмежень
або на найвищому
сучасному рівні»?
Щоб перевірити відповідь та дізнатися
історію виникнення фразеологізму –
натисніть на зображення
смайлика
4. «Жити на широку ногу»
Історія виникнення фразеологізму
Існує декілька версій. Одна з них така:
У ХІV ст. в Західній Європі знатність визначалася
довжиною черевика. Дворяни носили черевики завдовжки півтора
фута (фут – міра довжини, що становить від 28,3 до 32,48 см),
барони – два фути, а князі – два з половиною фути. Тобто багатії та
аристократи носили взуття «на велику ногу»). Пізніше, замість
«жити на велику ногу», стали вживати фразеологізм «жити на
широку ногу».
Розміри взуття стали, таким чином, свідченням
багатства та шляхетності. Про багатих людей стали говорити:
«Бач, живе на широку ногу» (або: «на велику ногу»). Щоб
величезні черевики не звалювалися, модникам доводилося
набивати їх сіном. Тому у Франції, яку ця мода теж не
минула, народився й інший вираз: «Мати сіно в черевиках»;
він також означає: «Жити в достатку».
6. «Зарубати собі на носі»
Історія виникнення фразеологізму
Фразеологізми-синоніми:
- Намотати на вус;
- Записати на лобі;
- Карбувати в пам’яті;
- Покласти в серці (до серця);
та ін.
У давнину неписьменні люди носили із собою
дощечки, на яких зарубками робили різні
позначки, тобто помічали, що потрібно
запам’ятати: вели облік боргів, роботи, різного
товару тощо. Ці дощечки називали носами, бо їх
носили.
«Зарубати собі на носі» означає запам’ятати,
добре засвоїти раз і назавжди.
“Не я буду, а панування добуду!” — зарубала (Параска) на носі
і ніколи не викидала з голови» (Панас Мирний).
8. «На ясні зорі, на тихі води»
«…Ой визволи, Боже, нас,
всіх бідних невольників
3 тяжкої неволі,
3 віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий,
У мир хрещений!»
«Дума про
Марусю
Богуславку»
9. «На ясні зорі, на тихі води»
(в Україну, в рідні краї)
Поетичний вислів походить із народних
невільницьких пісень. У XIII—XVII ст.
українські землі потерпали від нападів
турків і татар, які грабували населення, а
людей брали в полон і гнали до Криму, де
продавали в рабство на невільницьких
ринках.
Південь Криму, Туреччина і більшість
азійських країн, куди потрапляли бранці з
України, — місцевості переважно гірські, зі
швидкоплинними, на відміну від наших
рівнинних, гомінкими ріками. Туреччина
лежить значно південніше України, тому
світанки та вечірні зорі там коротші, після
дня швидко настає ніч.
Полонені сумували за рідним краєм і
свою тугу та прагнення повернутися
додому виливали в піснях і думах.
Історія виникнення фразеологізму
10. Який фразеологізм
має значення
«Мати добрий настрій,
здоровий сміх, радіти
життю»?
Щоб перевірити відповідь та дізнатися
історію виникнення фразеологізму –
натисніть на зображення
смайлика.
11. «Бути в доброму гуморі»
Джерелом фразеологізму є
середньовічна латиномовна
медична література. Тодішні лікарі
словом «гумор» позначали соки
(рідини) організму, що впливають
на настрій людини.
Один із таких соків (їх було
всього чотири) викликав у людини
веселе, піднесене самопочуття.
На цьому ґрунті й розвинулося
сучасне значення слова «гумор» -
радісне, дотепне, смішне.
Історія виникнення фразеологізму
12. Який фразеологізм
має значення
«Потерпіти невдачу,
не отримати те,
на що розраховував»?
Щоб перевірити відповідь та дізнатися
історію виникнення фразеологізму –
натисніть на зображення
смайлика.
13. «Залишитися з носом»
Історія виникнення фразеологізму
Ніс як частина обличчя тут ні до чого, бо
походить цей елемент вираження від дієслова «носити» і
являє собою віддієслівний іменник: ніс – те, що носять, підноси.
Існує дві версії походження цього фразеологізму.
Перша версія: За давньою традицією жених,
сватаючись до дівчини, обдаровував її батьків носом -
якимось даром, підношенням або викупом. Якщо
хлопець чимось не влаштовував, то він отримував
відмову, і те, що він підніс, не приймалося.
Нареченому нічого іншого не залишалося, як
залишитися з носом.
Друга версія: За старих часів на Русі було досить поширене
хабарництво. Якщо суддя чи дяк брали «ніс» (тобто «хабар»), то
можна було бути впевненим, що справа сприятливо вирішиться.
У разі відмови (а це могло статися, якщо дар здавався
чиновнику маленьким або ж уже було прийнято підношення від
протилежної сторони) прохач йшов зі своїм
«носом» геть. У такому випадку, на успіх не було
жодної надії. Відтоді слова «залишитися з носом»
стали означати «зазнати поразки, невдачі,
програти».
14. «Залишитися з носом»
- залишитися на бобах;
- залишитися при піковому
інтересі;
- спіймавши облизня;
- піти з порожніми руками;
- марна справа;
- все даремно.
У розмовній мові фразеологізм також замінюється
такими ідіомами:
- трапився облом;
- залишився в прольоті;
- пролетів повз касу.
«Він підійшов до Мухи і звично недбалим рухом
запросив до танцю. Він ждав, що Муха легко
спурхне з стільця… А Володя лишиться з носом.
Але сталося трохи не так». (Д. Ткач)
15. Який фразеологізм
має значення
«Щось величне, що має
неміцну, хитку основу»?
Щоб перевірити відповідь та дізнатися
історію виникнення фразеологізму –
натисніть на зображення
смайлика.
16. «Колόс на глиняних ногах»
(щось величне, що має неміцну, хитку основу)
Слово «колос» походить з
грецької мови і означає «статуя».
Спочатку колосом називали будь-
яку статую, а з появою Колоса
Родоського (величезної статуї
Геліоса, що стояла над протокою на
острові Родос) – тільки статуї
великих розмірів.
Колос Родоський - величезна статуя, що стала одним із
семи Чудес світу. Вдячні жителі острова Родос вирішили
побудувати її на честь бога сонця Геліоса, який допоміг їм
вистояти в нерівній боротьбі з загарбниками. Облога
чудового острова тривала майже рік і ймовірність
перемоги була досить малою, але покровитель допоміг
перемогти мешканцям острова. За це Геліос був
увічнений в образі величезної статуї. Для жителів Родосу
статуя уособлювала незалежність і свободу, так само, як і
Статуя Свободи в Нью-Йорку для американців.
Закінчені глиняні деталі скульптури сховали під бронзовою
оболонкою. Для того часу споруда була великою і величною. Однак,
глиняна основа, зрештою, не витримала, і під час землетрусу статуя
зруйнувалася.
17. Який фразеологізм
має значення
««Очищення» майна,
яке бере початок
від серйозного злочину
з метою приховання джерела
його походження»?
Щоб перевірити відповідь та дізнатися
історію виникнення фразеологізму –
натисніть на зображення
смайлика.
18. «Відмивати гроші»
("очищення" майна, яке бере початок від серйозного
злочину з метою приховання джерела його походження)
Вираз прийшов із США на початку
XX століття. Відомому гангстеру Аль
Капоне було важко витрачати здобуті
незаконним шляхом гроші, адже він
постійно був під пильною увагою
спецслужб.
Для того, щоб була можливість
спокійно витрачати ці гроші і не
попастися поліції, Капоне створив ве-
личезну мережу пралень, в яких були дуже низькі ціни, тому
поліції було складно відстежити реальну кількість клієнтів.
Завдяки цьому у Капоне з'явилася
можливість вказувати будь-які доходи
від пралень. Кількість пралень з того
часу залишилася величезною, ціни на
їхні послуги низькі й досі, тому в США
прийнято білизну прати не вдома, а в
пральнях.
19. Який фразеологізм
має значення
«Дуже високо»?
Щоб перевірити відповідь та дізнатися
історію виникнення фразеологізму –
натисніть на зображення смайлика
20. «На дві коцюби»
(дуже високо)
Коцюбу не можна кидати, а
тільки ставити в кутку біля печі.
У деяких регіонах України при
переїзді господар уносив у хату
ікону, а господиня — рогач і
коцюбу, якими хрестила всі кутки
хати.
Коцюба була найдовшим
предметом у господі, нею
можна було все виміряти.
Коцюба — це предмет
домашнього пічного начиння,
кочерга. До неї ставилися
шанобливо, наділяючи магіч-
ними властивостями через
зв’язок із вогнем.
Рогачі, 2 шт. та коцюба
22. «Міряти на свій аршин»
Аршин (перс. «лікоть») –
давня міра довжини (71см
12мм).
Ніхто точно не знав, якої
довжини повинен бути аршин,
тому в кожного був власний у
вигляді палиці завдовжки від
66 до 106,6 см.
Купці намагалися ко-
ристуватися своїм арши-
ном, змінюючи його за-
лежно від того, купують во-
ни товар чи продають.
Звичайно, для купівлі
аршин був довшим,
ніж для продажу.
23. «Міряти на свій аршин»
Не міряй всіх на свій аршин.
(Українське прислів’я)
24. Який фразеологізм
має значення
«Відповідь на приниження,
зневагу, демонстративну
погорду»?
Щоб перевірити відповідь та дізнатися
історію виникнення фразеологізму –
натисніть на зображення чоловічка
25. «Півпальця здачі»
Крилатий вислів «півпальця
здачі» увійшов у мовлення з легкої
руки Тараса Шевченка. Він означає:
відповідь на приниження, зневагу,
демонстративну погорду.
На час гостювання в Рєпніних у
Яготині, Тарас Григорович уже був
знаним українським поетом і
користувався загальною повагою.
Один панок, завітавши до них,
поставився з погордою до не-
давнього кріпака і при знайомстві
замість руки подав мізинець.
Шевченко весело промовив: «Ой, та
навіщо ж так багато? Нате вам
півпальця здачі», — і простягнув
панові дулю.
26. Який фразеологізм
має значення
«Внутрішнє багатство
людини, його знання і
розум – важливіше
і цінніше
за будь-яке майно»?
Щоб перевірити відповідь та дізнатися
історію виникнення фразеологізму –
натисніть на зображення
смайлика.
27. «Усе своє ношу з собою»
Цей вислів (поширений також у
латинській формі — «Omnia mea
mecum porto») приписують
грецькому філософові VI ст. до н. е.
Біанту.
Коли перське військо напало на
місто Прієну, мешканці його,
рятуючись від ворога, втекли,
забравши своє майно. Біант також
залишив місто, але без речей. Коли
його запитали, чому він нічого не
взяв, він відповів: «Усе своє я ношу
з собою». Цим він хотів сказати, що
лише духовні цінності є справжнім
багатством.
Біант Прієнський
«Ми люди тихі, незаздрі, чесні. Нам досить дещиці.
В чини не ліземо. Ґрунтів не стягуємо й грошей у бодні не
складаємо. Як казали римляни: «omnia mea mecum
porto». (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
Він носить все своє з собою.
Носи, лебедику, носи.
І звідки ти такий єси
Мудрований!
(І. Світличний, Анти-Сковорода)
