1. Проект "Адвокація: мобілізація політичної волі"
БФ "Інтелектуальна перспектива"
в партнерстві з Thomson Media Foundation
В рамках програми "Зупинимо туберкульоз в Україні"
Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України"
за фінансової підтримки Глобального Фонду (9 раунд)
01021, Київ, Шовковична 12, тел. (044) 255-75-41,факс.(044) 253-23-53 fip@fip.org.ua
Залучення місцевої влади до адвокаційних заходів, скерованих на боротьбу з епідемією
туберкульозу
Методологія та практичні рекомендації
Київ, 2012
2. 1) Роль стейкхолдера в роботі
Роль місцевої влади з точки зору АКСМ робит в сфері подоланя епідемії ТБ годі переоцінити. По-
перше, значна частина фінансування, призначеного на боротьбу з ТБ згідно Національних програм,
повинна забезпечуватись за рахунок місцевих бюджетів. При традиційній боротьбі за обмежені
наявні фінансові ресурси рівень уваги до проблематики ТБ з боку влади визначає рівень
фінансування, призначеного на боротьбу з ним.
По-друге, значний об'єм проблематики в сфері ТБ потребує подолання за рахунок використання
адміністративного ресурсу, часто можливого винятково за наявності відповідної політичної волі
керівництва. Це має визначальне значення у регіонах, де управління охорони здоров'я свідомо не
дають «небажаній» інформації дійти «на гору», і блокують спроби фтизіатрів озвучити свої нагальні
проблеми. Приклад – м. Севастополь, де фтизіатри доволі безпрецедентно готові донести до
керівництва міста публічно достатньо кричущу інформацію, але не в стані цього зробити.
У важливому тактичному сенсі основну роль відіграє ключовий стейкголдер у владних структурах
конкретного регіону - це, безперечно, управління охорони здоров’я обласної, міської чи районної
адміністрації.
Перш за все, вони розташовані на ключовому перехресті інформаційних потоків між керівництвом
відповідних адміністрацій, фтизіатричною службою і первинною ланкою медичної служби. Від них
же, по суті, залежить процес ухвалення рішень щодо взаємодії між цими ланками. Управлінню
безпосередньо підпорядкована і фтизіатрична служба, і первинна ланка медичної служби, а
практично ексклюзивний доступ до керівництва адміністрацій означає, що вони є основним центром
ухвалення рішень.
Важливо розуміти, що управління часто опиняються в непростій ситуації. З одного боку, вони
відповідають за надання лікарських послуг в країні, і в цьому сенсі виконують програми Кабміну. З
другого, вони максимально узалежнені від тих чи інших кон’юнктурних, або політичних інтересів та
амбіцій керівництва адміністрації. З третього, їм доводиться дбати про свої інтереси в стінах рад, де
вирішуються питання бюджетні. Таким чином, вони змушені постійно балансувати між часом
достатньо відмінними інтересами керівництва, що необхідно враховувати при плануванні АКСМ
програм.
Ситуація відрізняється від регіону до регіону, але досвід показує, що без підтримки управлінь
охорони здоров’я, або принаймні їх нейтральної позиції, системна АКСМ діяльність є практично
неможливою.
2) Специфіка сприйняття проблеми ТБ конкретними стейкголдерами: міфи, наслідки,
приклади
Місцева влада всіх рівнів в більшості своїй має обмаль інформації щодо реального стану справ з ТБ на
підконтрольних їм територіях. Це невипадково породжує один з найнебезпечніших міфів з точки зору
АКСМ діяльності – міф про те, що «у нас з боротьбою з ТБ все добре».
В деяких регіонах це пояснюється свідомим небажанням знати про проблему, яка (в уяві влади) може
бути пов’язана з потенційними кар’єрними чи адміністративними загрозами. Яскравий приклад –
табуювання тематики ТБ в Автономній Республіці Крим впродовж курортного сезону. Спроби
озвучувати проблематику через ЗМІ натикаються на звинувачення у заангажованості журналістів,
3. мотивація яких – нагнітати ситуацію і штучно створювати скандали для привернення уваги більш
широких аудиторій.
В інших регіонах мова йде про об'єктивний брак достовірної інформації про стан речей, доведеної до
представників влади у форматі, який вони в стані зрозуміти. Як згадувалось вище, часто це пов'язано
із позицією профільних структур – управлінь охорони здоров'я місцевих адміністрацій та комітетів
місцевих рад. Приклад – ситуація в м. Севастополь, де ані до голови міської адміністрації, ані до
депутатів міськради інформація щодо реального стану речей просто не доходить.
Очевидним наслідком стає низький пріоритет проблематики ТБ в порядку денному влади, який
безпосередньо впливає на розподіл наявного в регіоні адміністративного та фінансового ресурсу.
3) Методика роботи за логікою побудови проекту
a. Ідентифікація стейкхолдерів. Важливість «персональної» та «інституційної»
мотивації
Регіональна влада, очевидно, не є монолітною і одностайною. Більш чи менш очевидні внутрішні
тертя між гілками регіональної влади, персональні політичні амбіції представників місцевих еліт, як
політичних, так і адміністративних, залишають простір для ідентифікації цілого ряду перспективних
стейкголдерів.
Рівень впливовості, вмотивованості, фінансової та адміністративної спроможності «влади» як
стейкголдера суттєво відрізняється на обласному, районному та міському рівні, і грамотна АКСМ
робота повинна будуватись на основі детального аналізу стейкгодерів кожного рівня. Приміром,
більш впливові обласні органи влади є менш вмотивовані у порвнянні з менш спроможними, але
більш вмотивованими органи влади районного рівня.
Очевидно, в першу чергу слід зрозуміти як інституційні, так і персональні інтереси представників
адміністрації, управління охорони здоров’я зокрема, у їх ставленні щодо АКСМ діяльності в сфері
боротьби з ТБ. Як правило, влада зацікавлена у створенні позитивного «іміджу» щодо ефективного
подолання суспільно значущих проблем. Проблематика, яку вона не сприймає як виразно
пріоритетною з точки зору громадського, політичного, чи кон’юнктурного порядку денного, швидше
всього не стане об'єктом докладання серйозних зусиль. Відсутність жорсткої вертикалі в сфері
охорони здоров'я на національному рівні означає, що кожен без винятку регіон має власну
специфіку, і потребує окремого аналізу із врахуванням всіх особливостей місцевого контексту.
За цих обставин особливої важливості набуває аналіз персональної мотивації ключових посадових
осіб, оскільки «роль особистості» у взаємодії з владою відіграє значно більшу роль, ніж у роботі з
багатьма іншими стейкголдерами. Неформальна карта «індивідувальних» стейкголдерів часто є
дослівно запорукою успіху АКСМ заходів, оскільки більшість з необхідних рішень можуть бути
ухвалені майже одноосібно. Відповідно, індивідуальні інтереси та амбіції цих стейкголдерів можуть
відігравати суттєву роль в ухваленні тих чи інших принципових рішень. Це стосується всіх рівнів
виконавчої та представницької влади, але має особливе значення на обласному рівні, оскільки
пріортитетою для АКСМ діяльності повинна бути категорія впливових, але не особливо вмотивованих
стейкгодерів.
Важливо відзначити, що аналіз стейкголдерів та їх мотивації потребує постійної актуалізації.
Регіональні адміністрації переважно працюють в атмосфері напруги, внутрішня динаміка є достатньо
4. змінною, відповідно змінюються і ситуативні, тактичні інтереси стейкголдерів. Робота з владою
потребує постійного «тримання руки на пульсі».
b. Пошук «точок для співпраці». Можливі формати роботи.
Навіть за формального декларування важливості здійснення АКСМ діяльності в сфері боротьби з ТБ,
ключовою точкою для співпраці є не наголошення на необхідності такої роботи, а чітке акцентування
уваги на тому, в чому конкретно і як пропонована діяльність (а не АКСМ робота в цілому) є корисною
для конкретного інституційного чи індивідуального стейкголдера.
В роботі з владою слід пам’ятати, що і на обласному, і на районному рівні, державні програми
подолання епідемії ТБ завжди передбачають діяльність, в той чи інший спосіб пов'язану з АКСМ.
Натомість фінансування для подібної діяльності передбачається з «позабюджетних» коштів, іншими
словами, воно відсутнє. Позиціонування АКСМ роботи в регіоні як не просто допомогу владі, а свого
роду перебирання на себе частини зобов’язань влади, є одним з найбільш ефективних підходів до
початку співпраці.
Якщо мова йде про виконавчу чи представницьку владу вищого рівня, найефективнішим форматом
взаємодії є побудова механізмів регулярної «актуалізації» ситуації із пропонуванням ширшої картини
ситуації в регіоні та можливих способів взаємодії з нею. Формально існуючі координаційні ради в
більшості своїй цю функцію виконують неадекватно, або не виконують взагалі.
На рівні середньої виконавчої ланки – управлінь охорони здовров'я зокрема – принципово важливо
не лише заручитись їх підтримкою загалом, але і з'ясувати, якого типу розпорядження чи
документація необхідна для того, щоби АКСМ діяльність забезпечила собі ефективну співпрацю з
фтизіатричними службами та первинною ланкою медичної допомоги на всіх рівнях. Як зазначалось
вище, налагодження стійких робочих взаємин з управліннями охорони здоров'я є одним з
пріоритетів АКСМ роботи в регіонах.
Однак найефективніший формат співпраці з місцевою владою – з'ясувати, якими стейкголдери бачать
свої потреби, і адаптувати плани АКСМ роботи відповідним чином. Такого роду з'ясування потреб-
можливостей оптимально слід проводити достатньо регулярно, аби максимально враховувати
динаміку ситуації в регіоні.
c. Підтримка та надання ресурсів:
Взаємодія з владою (як виконавчою, так і представницькою), не потребує безпосереднього надання
ресурсів як таких. Певного роду ресурсом АКСМ діяльність стає автоматично, якщо вона вкладається в
діяльність, передбачену нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність влади в сфері
подолання епідемії ТБ. Така підтримка важлива для виконавчої гілки влади, оскільки адекватне
фінансування для подібного роду роботи не передбачене, однак часто на цьому аргументі потрібно
акцентувати особливу увагу. Підтримка цього стейкголдера повинна повноцінно відповідати його/їх
уявленню про реальні нагальні потреби. Не виключено, що в процесі реалізації проектів, що
безпосередньо пов'язані з наданнями тієї чи іншої опосередкованої ресурсної бази, узгоджені цільові
потреби можуть підлягати модифікації та коригуванню.
Значну роль в роботі з владою, особливо представницькою, відіграватиме просвітницько-
роз'яснювальна робота. Це передбачає надання ресурсів для розробки ефективних, і – головне –
адекватних методологічних матеріалів щодо епідемії ТБ в цілому, і конкретних потреб щодо
5. боротьби з нею в конкретному регіоні зокрема. В переважній більшості, на місцях бракує
відповідного фінансового та організаційного ресурсу (навіть в управлінь охорони здоров'я) для
забезпечення такої роботи.
Потреба у підтримці – і методологічній, і ресурсній – гостро відчувається на рівні районів області.
Програми подолання епідемії ТБ переважно не виконуються в силу як організаційних, так і
методологічних причин – простіше кажучи, відсутності добре продуманих ефективних механізмів їх
реалізації. Формально створені коордради при райдержадміністраціях потребують достатньо
серйозної підготовки та розбудови. З точки зору прямої підтримки та надання ресурсів саме
районний рівень влади є незаперечним пріоритетом. АКСМ робота може і повинна стати свого роду
«полем» для координації та модерування взаємодії ключових стейкголдерів.
4) Влада – НУО – медіа – імплементація активності в ширшу картину АКСМ-заходів.
Ефективне функціонування трикутника влада-НУО-медіа є традиційно проблемним завданням для
практично всіх регіонів України. Водночас, це надзвичайно важливий механізм подолання будь-яких
соціально-значимих проблем громад, і це особливо справедливо для боротьби з ТБ. Основною
проблемою в регіонах є той факт, що взаємна недовіра між лікарями, чиновниками та приватною
(тобто менш жорстко підпорядкованою інтересам влади) пресою не дозволяє будь-якій зі сторін
виступати ініціаторами налагодження толерантного і робочого контакту. Тривала історія
непорозумінь, конфліктів і скандалів ускладнює ситуацію ще більше.
В цьому випадку в роботі з владою як стейкголдером АКСМ зусилля повинні бути спрямовані на
перебирання на себе відповідальності за створення подібного координаційно-комунікаційного
майданчика. Для цього необхідно провести достатньо серйозну підготовчу роботу. Першому
спільному заходу (круглий стіл, дискусія, семінар) має передувати ретельний аналіз мотивації,
упереджень та очікувань кожної зі сторін, і моделювання точок дотику для спільної роботи. Лише у
такому випадку місцеву владу як стейкголдера вдасться переконати в тому, що в імплементаторів
АКСМ програми в регіоні є чітке уявлення про місцеву специфіку, глибинне розуміння суті
розбіжностей щодо форматів ефективних комунікацій, і предметні пропозиції щодо побудови
механізмів взаємодії.
Місцева влада, традиційно достатньо закрита для відвертого спілкування, повинна відчути, що ці
процеси покликані допомогти їй в стратегічному вимірі, а не критикувати все, зроблене нею, задля
розголосу довкола проблемних територій. Одним з найбільш дієвих механізмів початку такої роботи
може стати система неформальних зустрічей «не для протоколу» між представниками влади і
редакторами/власниками регіональних ЗМІ.
5) Типовий приклад побудови роботи
Проект: «Я дихаю - і, значить, я живу»(адвокаційний компонент)
Імплементатор: БФ «Салюс», (Львів)
Керівник: Олена Труш
Проблематика.
6. Проект, що працював паралельно з «антитуберкульозною редакцією» ГО УПЖК
ключовим завданням ставив актуалізацію проблематики на рівні районів – де співпраця
між лікарями, районними фтизіатрами та іншими органами влади ведеться спорадично та
формально. Налагодження стосунків стейкголдерів на районному рівні, створення
практики обговорення проблематики чиновниками районних рад, адміністрацій та
представників інших державних установ вкрай важливе для реалізації будь-якої програми
подолання ТБ – національного чи обласного рівня.
Що зроблено проектом
Досвід роботи проекту підтвердив припущення авторів на його початку: 1) рівень знань
про проблематику (та власну роль в подоланні ТБ) серед чиновників районного рівня вкрай
низький. 2) проблематика та актуальні питання відрізняються від району до району, і
всюди потребують спільної роботи – над визначенням найбільш важливих проблем та
спробами знайти реалістичні рішення.
В рамках проекту було проведено 8 робочих зустрічей в районах, де обговорили
найбільш актуальні питання. Серед ключових – брак коштів на утримання мережі,
недостатня обізнаність населення щодо проблематики та вкрай незадовільний рівень
співпраці з такими структурами як управління соціального захисту, соцслужби, управління
покарань та ін.
При цьому «на папері» співпраця здійснюється – адже формальний, «для галочки»
підхід до міжсекторального співробітництва – давня українська практика.
Відсутність прихильності до проблематики районних депутатів слід відзначити окремо –
дуже часто ради не виділяють належних коштів, оскільки самі депутати перебувають в
полоні некоректних міфів про ситуацію з ТБ.
Тим не менше, відверта та чесна розмова, коректна дискусія про проблеми дозволяє
різко підняти актуальність питання серед чиновників. Окрім того, що проект здійснив низку
дискусійних заходів в районах, результати проекту були заслухані і на обласному рівні.
Перспектива: кроки, які вкрай необхідно здійснювати в цій сфері
Досвід проекту засвідчив, що актуалізація проблеми серед чиновників районного рівня
– вкрай важлива, і при цьому непроста задача. Вона потребує прихильності обласної влади
та відкритості обласних управлінців фтизіатричної мережі. Також - системної роботи, для
якої у фтизіатрів немає ані часу ані навичок. Адже окрім визначення та обговорення
проблем необхідно розробити та відстежити рішення, які можуть бути запропоновані –
виділення коштів, проведення навчань, розробка положень про спільну діяльність,
побудова комунікації між стейкголдерами, і т.д.
Проект: «У Франковім краю туберкульозу – «НІ»
Імплементатор: Асоціація «Нові Горизонти»
Керівник: Олександр Магльона
Проблематика.
7. Проект асоціації «Нові горизонти» ставив собі за мету апробувати та впровадити низку
різносторонніх заходів для підняття уваги до проблематики ТБ на рівні конкретного
району. Йдеться про Дрогобицький район Львівської області, що містить в собі і туристичні
перлини (Трускавець, Східниця), і занедбані виробничі зони (Стебник, Борислав), і села з
практично зупиненим агропромисловим комплексом. Одна з ключових проблем
мешканців – безробіття, через що багато людей виїжджає на заробітки за кордон.
Різнопланова проблематика, необхідність співпраці різних установ та органів влади
потребує постійного майданчика для обговорення проблем, якого не створено ні на
обласному ні на районному рівні. Йдеться про місце, де формулюються та обговорюються
проблеми та створюється можливість пошуку рішень.
Що зроблено проектом
Для створення дієвого майданчика, де є можливість обговорювати проблематику ТБ, в
рамках проекту було реалізовано три паралельні напрямки:
1) Робота з громадською думкою – через серію публікацій та ефірів обговорення
теми піднімалося серед громади району (інколи – завдяки публікаціям вирішувались
конкретні проблеми людей)
2) Пряма робота з профілактики та консультування – завдяки обладнанню
мобільно-консультаційних пунктів
3) На фоні активності в громадській сфері – пряма робота з чиновниками та
іншими релевантними стейкголдерами – для привернення уваги до проблеми
Як наслідок – до обговорення проблем були залучені ключові чиновники та посадовці
району.
Перспектива: кроки, які вкрай необхідно здійснювати в цій сфері
Досвід проекту показав, що наявність проактивних організацій та готових до публічної
дискусії лікарів (управлінців медичної сфери) та методологічної підтримки з центру (в
даному випадку – зі Львова та Києва) дозволяє створити ефективний, тривалий та
впливовий формат співпраці між стейкгодлерами районного рівня.
Проект: «Підвищення спроможності органів місцевої влади Донецької області у
вирішенні проблем, пов’язаних з епідемією туберкульозу». Імплементатор: БФ
«Інтелектуальна перспектива» спільно з Обласним «Центром Здоров’я». Керівник: Ольга
Косінова
Проблематика.
Одним з ключових питань, які повинні постійно привертати увагу управлінь охорони
здоров’я є надзвичайно актуальна саме для Донеччини - щільно заселеної та однієї з
територіально найбільших областей України. Мова йде забезпечення підвищення рівня
знань про сучасні виклики в сфері боротьби з ТБ серед лікарів первинної ланки на
районному і навіть сільському рівні.
8. Одним з викликів у роботі щодо мобілізації політичної волі саме районних адміністрацій
областей є забезпечення чітко сформованого і сформульованого довгострокового
планування на рівні виконавчих органів влади. Проект був покликаний здійснити низку
заходів щодо лобіювання ухвалення районних програм подолання епідемії ТБ в
Олександрівському, Амвросіївському та Артеміївському районах області.
Що зроблено проектом:
Проект в першу чергу звернув увагу на необхідність розуміння реальної ситуації в
районах області. Було проведено фокус-групове дослідження серед сімейних лікарів ФАПів
та сімейних амбулаторій Амвросіївського району. Тема дослідження - «Виявлення
основних проблем у лікуванні та профілактиці туберкульозу в Амвросіївському районі».
Сімейні лікарі були одностайні в думці, що медичним працівникам в проведенні
інформаційно-просвітницької роботи з пацієнтами повинні допомагати соціальні служби,
волонтери, громадські організації, міліція, роботодавці. Координувати цю роботу повинні
органи місцевої влади. Як і пацієнти на попередній групі, лікарі запропонували подавати
інформацію з використанням сучасних технологій.
Ще одне фокус-групове дослідження вивчало потреби пацієнтів, які закінчують
амбулаторну фазу протитуберкульозного лікування в ДОТ-кабінеті Амвросіївського району.
Тема дослідження - «Вивчення основних проблем, стереотипів, міфів та труднощів у
пацієнтів з туберкульозом в Амвросіївському районі».
Низка робочих адвокаційних зустрічей - з головами районних рад,
райдержадміністраціями, головами постійної комісії з охорони здоров’я Олександрівської
районної ради, представниками районних корд мали на меті пріоритезувати тематику
подолання епідемії ТБ для органів місцевої влади та місцевого самоврядування та
лобіювати повноцінне фінансування районних заходів з протидії ТБ. Важливою темою для
розмови стала інформація стосовно ресурсів, які можна використовувати у реалізації
протитуберкульозних заходів на районному рівні. Хоч формат зустрічей зі самого початку
був побудований на неформальному спілкуванні, в ході обговорення було нароблено
чимало проектів важливих рішень. Практичний формат даної зустрічі для інших районів
області планується обов’язково використати в підготовці регіональних АКСМ-стратегій та
під час затвердження нової обласної ТБ-програми 2013-2016.
Перспектива: кроки, які вкрай необхідно здійснювати в цій сфері: В Донецькій області
робота із мобілізації політичної волі як місцевих рад та адміністрацій, так і ключових
заінтересованих сторін або не велась, або велась формально і невмотивовано. При
достатньо благополучній ситуацій в столиці області, Донецьку, як протитуберкульозні
служби так і первинний рівень медичної допомоги стикаються з суттєвою кількістю
проблем і викликів, які потребують негайного обговорення саме на місцевому, навіть не
лише на районному рівні. Віддалені райони області, часто поставлені перед потребую
вирішувати свої проблеми самостійно, що видається завданням дуже важким без добре
скоординованої консолідації сил.
Проект: “Вдосконалення системи взаємодії між спеціалістами служб СНІД, ТБ та НУО
на обласному, районному, міському рівнях в Одеській області”.
9. Імплементатори: ГО «Молодіжний центр розвитку», м. Одеса; БФ «Інтелектуальна
перспектива» у співпраці з Обласним АКСМ-координатор програми.
Керівники: ГО «МЦР» - Костянтин Талалаєв, АКСМ-координатор – Олена Грибова,
Проблематика.
В Одеській області вкрай актуальною є проблема вдосконалення системи взаємодії між
службами ТБ та СНІДу з одного боку, та НУО з іншого задля розширення доступу до
комплексного надання якісних, інтегрованих послуг представникам уразливих груп
населення.
Особливо важливим на даному етапі є покращення згаданої взаємодії на рівні районів,
оскільки й досі більшість сервісів надаються в обласному центрі - місті Одеса.
Що зроблено проектом
Основними партнерами у реалізації проекту стали Обласний протитуберкульозний
диспансер та обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом, також інфекціоністи та
фтизіатри кабінетів районних та міських лікарень. Їх залученню значно сприяло висвітлення
на обласному рівні питання про життєво-необхідну розбудову системи міжгалузевої
співпраці.
При цьому грантовий проект та «власні заходи» в Одесі планувалися та реалізовувалися
спільно, для досягнення поставлених цілей. Розпочалися активності з участі
імплементаторів (та залучених фахівців) у засіданнях Координаційних рад мм. Балта,
Болград, Бєляєвка, Котовськ, Кодима, Комінтерново, Южний та Одеса, протягом яких були
анонсовані заходи проекту, загострена увага фахівців та керівників районів на необхідності
покращення взаємодії між службами. Слід зазначити, що часто під час проведення заходів
спеціалісти з різних служб вперше мали можливість близько познайомитись та обмінятися
думками. ГО «МЦР» у свою чергу пропонував до обговорення рекомендації щодо
створення плану дій по налагодженню співпраці.
Результатом проведеної роботи стало прийняття координаційними радами протокольних
рішень, в яких важливе місце відведене саме популяризації спільного наказу Управління
охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації (№ 89 від 24 лютого 2012
року) та Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області (№ 31-ОД від 17
лютого 2012 року) «Про порядок перенаправлення та надання медичної допомоги хворим
на туберкульоз / ВІЛ ко-інфекцію та пневмоцистоз у лікувально-профілактичних закладах
Одеської області, покращенню взаємодії між ВІЛ/ТБ-службами та НУО».
Також координаційні ради, НУО та служби СНІДу та ТБ отримали можливість
застосовувати в роботі якісно підготовлені залученими в проект експертами інформаційні
матеріали та
методичні рекомендації.
Діяльність проекту була висвітлена в двох телепередачах, трансльованих на обласному
телебаченні.
Паралельно з цим було проведено низку робочих зустрічей із керівництвом обласного
МВС та освітній захід для журналістів. Зокрема, семінар для журналістів був відповіддю на
низьку обізнаність представників преси в питаннях боротьби з епідемією, що показало
дослідження БФ «Інтелектуальна перспектива» на початку проекту. Також семінар був
10. покликаний знизити рівень стигматизації серед самих журналістів і опосередковано серед
їх аудиторії.
Перспектива: кроки, які вкрай необхідно робити в цій сфері: налагодження
міжсекторальної взаємодії на рівнях район-місто-область довело свою ефективність.
Доцільним, на наш погляд, є поширення отриманого досвіду та знань на інші райони
Одеської області саме шляхом залучення членів районних координаційних рад до процесів
покращення взаємодії між службами та організаціями. Також необхідним видається
подальший моніторинг впровадження рішень місцевих координаційних рад.
6) Підготовка методологічних матеріалів
Методологічні та інформаційні матеріали у відкритому доступі знаходяться на
https://www.facebook.com/TBAdvocacy
