Збройні сили України в період революції 1917-1921рр.
1.
2. • З падінням царизму у березні 1917 і
створенням з представників
українських політичних кіл Української
Центральної Ради (УЦР) і в збройних
силах почалась організація українців.
3. • На фронті було “українізовано” майже шість
корпусів, в т.ч. 34-й ак (став 1-м Українським), 6-й ак
(став 2-м Січовим Запорізьким), 21-й ак (став 3-м
Українським) – разом 16 дивізій. Крім того, в тилу
(від Петрограду до Далекого Сходу) було
сформовано понад 20 різних українських полків та
куренів.
4. • Однак на той час у Центральній Раді було дуже
багато прихильників армії “міліційного типу”, які
намагались взагалі скасувати регулярну армію – що
і було зроблено в січні 1918. Всі регулярні частини
демобілізовувались, а їх місце мала зайняти
територіальна міліція, об’єднана в три корпуси:
Київський, Одеський та Харківськй.
• Тим часом під прикриттям “власної” маріонеткової
УНР, створеної у Харкові з українських більшовиків,
на Україну почали просуватись війська
більшовицької Росії.
5. • На початку лютого 1918 українські війська залишили
Київ. У такій ситуації українцям не залишилося нічого
іншого, як шукати військової допомоги у Німеччини та
Австро-Угорщини, які із задоволенням погодились
допомогти УНР в обмін на поставки харчів та різної
сировини. Після підписання Брест-Литовського миру у
березні 1918 німецько-австрійські війська розпочали
наступ на схід і швидко вигнали більшовиків з України.
6. • Центральна Рада швидко втрачала довіру заможних
верств населення України, які за допомоги російських
офіцерів та при підтримці німців у квітні 1918
організували переворот та розігнали Центральну
Раду. Керівником нової Української Держави став
колишній командир 1-го Українського корпусу та
керівник УВК Павло Скоропадський, який взяв собі
титул Гетьмана.
Павло Скоропадський
7. • До вересня 1918 в
цілому вдалося
сформувати кадри
армії, яка на початок
анти-гетьманського
повстання
нараховувала десь 60-
65000 чол. (разом з
повітовими охоронними
сотнями – 139 піших
та 86 кінних сотень ).
• Нажаль, політика
Гетьмана призвела до
того, що командні
кадри переважно
поповнювались хоча і
професіоналами, але
без жодної лояльності
до України
8. • Непопулярні заходи
урядів Скоропадського
призвели до організації
повстання проти нього
групою лівих партій та
профспілок. Останньою
краплиною стала
“грамота” Гетьмана, в
якій він проголошував
про федерацію з Росією
(14 листопада). Через
два дні у Білій Церкві
розпочалося повстання
Загону СС. Протягом
місяця повстанці
захопили майже всю
Україну та змусили
Скоропадського втекти
до Німеччини.
9. • Нова влада – відома як Директорія УНР
ним. У Директорії почалась гостра
боротьба між її лівим (Володимир
Вінниченко) та правим (Симон Петлюра)
крилом. Останній переміг і став фактично
диктатором, але цей розбрат послабив і
без того тяжке становище країни.
Симон Петлюра
Директорія УНР
10. • З самого початку існування УНР була оточена ворогами: на
північному сході розпочали наступ “червоні” росіяни, на
південному сході – “білі” росіяни, на заході – поляки, а на
південному заході – румуни. Крім того, на півдні висадились
війська Антанти.Проти них усіх Директорія могла виставити
лише Січових Стрільці
11. • На початку лютого Директорія втратила Київ, а в
березні, незважаючи на відчайдушні спроби
контрнаступу, червоні притиснули північну групу на
Волині до лінії польського фронту (чим скористались
поляки, захопивши багато військового майна), а
південну групу (Запорізький корпус) відкинули на
територію Румунії .В липні відбулось обєднання Дієвої
армії УНР та УГА (ЗУНР).
