2. Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою Російської імперії на початку ХІХ століття Південна Україна Катерино- славська губернія Миколаївська (з 1803 р. – Херсонська) губернія Таврійська губернія
3. Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою Російської імперії на початку ХІХ століття Слобожанщина та Лівобережжя Харківська губернія Чернігівська губернія Полтавська губернія
4. Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою Російської імперії на початку ХІХ століття Правобережна Україна та Волинь (Київське, Брацлавське, Подільське, Волинське воєводства ) Київська губернія Подільська губернія Волинська губернія
5.
6. Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою Австрійської імперії на початку ХІХ століття Пожонське намісницьке управління Угорського королівства Закарпатська Україна Ужанський комітат (жупа) Березький комітат (жупа) Угочанський комітат (жупа) Марамороський комітат (жупа)
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21. В 20-30-х роках ХІХ ст. починається політизація національно-визвольного руху в Україні, з'являються перші політичні гуртки, а саме у Харкові та Ніжині.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31. Національний рух Хлопомани (кінець 50-х років ХІХ ст. – 1860-61 рр.) Засновники та учасники Володимир Антонович, Борис Познанський, Тадей Рильський, Анатоль Свидницький Мета Ліквідації царизму, кріпацтва, встановленні демократичної республіки на основі зміцнення добровільного співіснування росіян, українців, поляків Засоби досягнення мети Поширення освіти серед українських селян, піднесення їхньої національної і суспільно-політичної свідомості.
32.
33. Братерство тарасівців Засновники Студенти вищих навчальних закладів Харкова Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і студент Київського університету Віталій Боровик Мета Організацією боротьби за утвердження Шевченкових суспільно-політичних ідеалів. Основною ідеєю тарасівців була – самостійна Україна .
34.
35. Студентський рух 90-х років ХІХ ст. Київ “ Українська студентська громада” (Василь Доманицький, Гліб Лазаревський (син відомого історика), П.Холодний, І.Руденко ) Харків “ Харківська студентська громада” (Дмитро Антонович, Михайло Русов, Олександр Коваленко, Юрій Коллард, Борис Мартос, Лев Мацієвич ) Полтава “ Полтавська семінаристська громада” (Симон Петлюра, брати М. і В.Міхновські, С.Андрієвський, М.Ткаченко ) Основні ідеї обстоювали вільний розвиток української національної культури та економіки, були переважно автономістами, федеративниками або самостійниками. Практична діяльність спрямовувалася на піднесення національної самосвідомості Влаштовували самодіяльні концерти і театральні вистави, виступали з лекціями, поширювали в масах українську публіцистичну і художню літературу, політичні прокламації.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
43.
44. З е м л я і в о л я Н а р о д н а в о л я Ч о р н и й п е р е д і л Почався новий етап народницького руху
45.
46.
47.
48.
49.
50.
51.
52.
53.
54. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст. НАРОДОВЦІ Засновники та лідери течії В Галичині – В. Барвінський, Ю. Романчук, Д. Танячкевич, на Буковині — С.Смаль-Стоцький, М. Василько, на Закарпатті — Ю.Жаткович, А. Волошин Соціальна база Інтелігенція – адвокати, вчителі, лікарі, студенти Ідеологічна основа течії Українці — це окремий народ, який займав територію від Кавказу до Карпат. Здобутки на культурній ниві Створення мережі народовських періодичних видань (журнали “Мета”, “Нива”, “Правда”, “Русалка”, “Вечорниці”, газети “Діло”, “Батьківщина”, “Буковина” та ін.); Заснування культурно-освітніх та наукових товариств (“Руська бесіда” – 1861 р., “Просвіта” – 1868 р., Наукове товариство імені Тараса Шевченка – 1873 р.); Організація українського професійного театру; Видання та популяризація творів українських письменників Т.Шевченка, М.Вовчка, Ю.Федьковича, Л.Глібрва, І.Франка, П.Мирного.
55. Політичні партії на західноукраїнських землях Рік Партія Основні ідеї 1899 р. Українська національно-демократична партія зміцнення почуття національної єдності з «російськими українцями»; пробудження серед українців національного духу; ідея боротьби за незалежну Україну. 1890 р. Русько-українська радикальна партія боротьбу з «новоерівцями»; утвердження ідеалів наукового соціалізму, демократизації суспільного життя, використання здобутків культури й науки для піднесення національної свідомості; заборона дальшого поділу громадської власності; передання громадам якнайбільше земель шляхом їх викупу за сприяння кредитних установ; перетворення громад в основну одиницю на базі добровільного об'єднання окремих виробників. 1892 р. – Галицька соціал-демократична партія, яка у 1899 р. – Українська соціал-демократична партія Соціал-демократичні ідеї та постулати
