Українці 28 липня вперше відзначатимуть День Української Державності, мета якого – утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке коріннями сягає часів заснування Києва про історичні події, пов’язані з діяльністю видатного державотворця князя Київського Володимира, який прийняттям у 988 році Християнства засвідчив європейський цивілізаційний вибір Київської Русі. Шостий місяць повномасштабної війни та восьмий рік війни на Донбасі наша країна все більше протистоїть російській дезінформації та історичним фейкам про начебто образ російської держави – захисника традиційних цінностей, що українці не є окремим народом, який має свою більш ніж тисячолітню історію державотворення, а є складовою частиною триєдиного російського народу, а історія Київської Русі – етап російської державності. З нагоди свята сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «За волю, правду й майбуття». Запрошуємо до перегляду!

1. За волю, правду й
майбуття
(до Дня Української)
Державності

2. День Української Державності – державне свято, що
відзначатиметься щороку в Україні 28 липня, у День Хрещення
Київської Русі-України.
Указ про запровадження свята Президент України Володимир
Зеленський підписав ще під час урочистостей до тридцятої річниці
незалежності України.

3. Прийняття закону сприятиме утвердженню спадкоємності понад
тисячолітньої історії українського державотворення, що
засвідчується першими згадками про заснування міста Києва, про
історичні події, пов’язані з діяльністю видатного державотворця
князя Київського Володимира, який з прийняттям у 988 році
Християнства засвідчив європейський цивілізаційний вибір
Київської Русі (Києво-Руської держави), спадкоємицями якої є,
зокрема, Галицько-Волинське князівство, Литовсько-Руська держава,
Українська козацька держава (Гетьманщина), Українська Народна
Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська
Держава, Карпатська Україна та сучасна Україна

4. Іванова, Л. Ідеї державності в програмах перших політичних
товариств в Україні (перша чверть ХІХ ст.) / Л. Іванова //
Наука і суспільство. – 2020. – № 1/2. – С. 18–27.
Державницькі проєкти української
козацької еліти в кінці 80-х рр. XVIII ст.,
здавалося, були назавжди поховані під
руїнами Гетьманщини. Це був час, коли на
європейському континенті ширилась нова
революційна хвиля, яка сприяла
формуванню й утвердженню національної
свідомості й національних держав
багатьох народів.

5. Липовецький, С. Українська карта й «новий європейський
порядок» : про пошук державності в горнилі Другої світової / С.
Липовецький // Укр. тиждень. – 2021. – № 26. – С. 42–45.
Як бездержавні українці у XX
столітті намагалися стати
суб’єктом європейської
політики?

6. Мельничук, В. Наріжний камінь української державності : як
виборювали суверенітет в передостанній рік існування СРСР /
В. Мельничук // Укр. тиждень. – 2020. – № 29. – С. 18–21.
Як виборювали суверенітет в передостанній рік
існування СРСР. Боротьба за незалежність,
територіальну цільність, економічний
розвиток та життя, гідне людини, наріжним
каменем якої була Декларація про державний
суверенітет України, триватиме.

7. Василенко, В. Українська незалежна державність як історична
закономірність : визвольні змагання завершуються сьогодні /
В. Василенко // Укр. тиждень. – 2021. – № 33/34. – С. 13–17.
У тогочасній боротьбі за відновлення
незалежної державності України перемогу
здобули не силою зброї, а силою ідеї. І ця
перемога є не менш почесною за збройну.

8. Адаменко, М. «Планета» Україна (До витоків українства і української
державності) / М. Адаменко // Наука і суспільство. – 2015. – № 11/12. – С.
33–40.
Василенко, В. Українська незалежна державність як історична
закономірність : визвольні змагання завершуються сьогодні / В. Василенко
// Укр. тиждень. – 2021. – № 33/34. – С. 13–17.
Гайдай, Л. Виховання національної свідомості / Л. Гайдай // Відкритий
урок. – 2015. – № 6. – С. 7–8.
Зайцев, Ю. Ідея держаної незалежності в українському русі опору 60-х
років / Ю. Зайцев // Україна: культурна спадщина, національна свідомість,
державність : зб. наук. пр. / ред. Ю. Сливка. – Львів : Ін-т українознавства
ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997. – Вип. 3/4. – С. 242–254.

9. Іванова, Л. Ідеї державності в програмах перших політичних товариств
в Україні (перша чверть ХІХ ст.) / Л. Іванова // Наука і суспільство. –
2020. – № 1/2. – С. 18–27.
Іллєнко, А. Українська державність: національна чи постколоніальна /
А. Іллєнко // Бандерівські читання. «Візія Української держави в
ідеології українського націоналізму» : зб. матеріалів (3 лют. 2016 р., м.
Київ) / НДІ українознавства, Незалеж. аналіт. центр «Українські студії
стратегічних досліджень». – Київ ; Івано-Франківськ, 2016. – Вип. 3. –
С. 299–302.
Кирчів, Р. Символ калини в минулому та сучасному українського
народу / Р. Кирчів, Б. Якимович // Україна: культурна спадщина,
національна свідомість, державність : ювілей. зб. на пошану Феодосія
Стеблія / упоряд.: О. Середа, О. Аркуша. – Львів : Ін-т українознавства
ім. І. Крип'якевича НАН України, 2001. – Вип. 9. – С. 608–619.

10. Кудінова, М. Український державотворчий процес: становлення
держави / М. Кудінова // Відкритий урок. – 2015. – № 2. – С. 16–23.
Онищенко, Н. Свобода в рабстві чи самостійна державність? / Н.
Онищенко // Слово Просвіти. – 2020. – № 6. – С. 2.
Рудакевич, О. Національна політична культура: випробування
державністю / О. Рудакевич // Психологія і суспільство. – 2013. – № 3. –
С. 91–96.
Стефанчук, Р. Традиція безперервності української державності / Р.
Стефанчук // Право України. – 2021. – № 9. – С. 12–21.
Форми української державності в ХХ – на початку ХХІ ст. // Історія
України: суспільство, культура, державність : навч. посіб. / ред. П. В.
Вербицька. – Львів : Львівська політехніка, 2019. – С. 57–85.

11. Дякую за увагу!
Підготувала Стойко Н. Г.
в. о. зав сектором журнальної періодики