2. У кінці 80-х — на початку 90-х pp. XX ст.
процес оновлення української літератури
набув значної сили. Зміни в суспільному
житті країни, зокрема розпад СРСР,
відбились і в розвитку літератури. Нове
покоління письменників і поетів прагнуло
подивитись на навколишню дійсність по-
новому, а не під кутом методу
«соцреалізму». У літературі почали
з'являтись нові теми, зрештою змінився і
підхід до творчості.

3. «Бурлеск-Балаган-Буфонада». Літературне угрупування, що
складається з Ю. Андруховича (Патріарх), В. Неборака (Прокуратор) та
О. Ірванця (Підскарбій). Літугру-пування засноване 17 квітня 1985р. у
Львові. Період найактивнішої діяльності Бу-Ба-Бу припав на 1987—
1991 pp. В 1995р. у львівському видавництві «Каменяр» вийшла книга
«Бу-Ба-Бу».
Літугрупування стало втіленням карнавального необароково-го
мислення, притаманного метаісторичній карнавальній культурі
людства. Соціальним фундаментом метаісторичного карнавалу в
Україні став підсвідомий масовий синдром зламу, що супроводжував
розпад імперії і викликав дві метапсихічні складові: суспільну
депресію і масову карнавальну сміхову рефлексію на катаклізм
системи. Творчість учасників Бу-Ба-Бу в межах самого літугрупування
стала ситуативно-концептуальним мистецьким відгуком на суспільну
рефлексію. Бу-Ба-Бу заснувало свою Академію.

4. Літературний «неокласичний гурт».
Виник 1990р. з ініціативи В. Бориспольця,
О. Бригинця та В. Жовнорука. 1992р.
видано колективну збірку «Гуманітарна
допомога».

5. Поетичне літугрупування, існувало у 1991 —1994 pp.,
складалось з трьох літераторів, вихідців з Івано-Франківської
області — Івана Андрусяка, Степана Процюка та Івана
Ципердюка. У 1992 р. літугрупування видало три перші збірки
названих поетів під однією обкладинкою. Загальна назва цього
проекту була також «Нова дегенерація». Передмову написав
Ю. Андрухович. Тексти членів «Нової дегенерації»
перебувають у дискурсивній сфері неомодерних літературних
практик.

6. (ОЧІ)
Товариство літераторів, художників,
культурологів, філософів. Входять зокрема:
Назар Гончар, Роман Козицький, Володимир
Костирко, Андрій Крамаренко, Іван Лучук, Ігор
Драк. Слово «ідіот» трактується товариством в
первісному грецькому значенні цього слова:
власник себе.
Керівний орган: рада Двох (І. Лучук, Р.
Козицький). «Гімн Ідіотів» складено приблизно
на мотив сучасного австрійського гімну .Кожен
з членів Ордену має світське і дійове звання,
титул.

7. Поетичний гурт,
заснований у 1984 р.
львівськими поетами Іваном
Лучуком, Назаром Гончаром,
Романом Садловським.
«Методологічна основа»
творчості ЛуГоСаду — теорія
поетичного ар'єргарду. У
лютому 1994 р. відбулася
академічна наукова
конференція «Літературний
ар'єргард», присвячена 10-
літтю ЛуГоСаду Окремі вірші
лугосадівців перекладені
німецькою, польською,
білоруською, словацькою,
болгарською, англійською,
італійською мовами. До 15-
річчя гурту готується
тритомник ЛуГоСаду.

8. Літературне
угрупування трьох
київських поетів: Юрка
Поза-яка, Віктора
Недоступа та Семена
Либоня. Існувала в кінці 80-
х — на початку 90-х pp.
«Пропала грамота» була
заявлена як авангардний
проект. У 1991 р. «Пропала
грамота» випустила книгу з
однойменною назвою.

9. Літературна майстерня, неофіційне творче об'єднання
із семи українських письменників, які таким чином
вирішили шукати не стільки естетичної, скільки
професійно-цехової єдності
Ідея такої спільноти виникла серед групи авторів (Ю.
Покальчук, Ю. Андрухович, І. Римарук) під час
міжнародного круїзу «Хвилі Чорного моря» на борту
корабля «World Renaissance». До літмайстерні увійшли,
крім згаданих, В. Герасим'юк, B. Медвідь, В. Неборак, О.
Ірванець ,Т. Федюк. Єдиний поки що альманах «Пси
святого Юра» (Львів, 1997р.) зафіксував первинний склад
майстерні, оскільки формувався ще 1995 р. Альманах
являє собою досить симптоматичний зразок «поєднання
непоєднуваного» і досьогодні перебуває серед най
жвавіше обговорюваних новинок сучасного літературного
процесу. Концепційну добірку «псячих» творів також
опубліковано «Сучасністю»

10. Об'єднання авторів та літдіячів, за віком
приналежних до постмодернізму 90-х р.
Утворилась 1993р. в Києві. Разом з Державним
музеєм літератури України Творча асоціація
«500» організувала ряд поетичних вечорів під
гаслом «Молоде вино». Активними учасниками
ТА в 1993—1994 pp. були М. Розумний, C.
Руденко, Р. Кухарук, В. Квітка, А. Кокотюха та
інші. У 1993р. ТА упорядкувала і в 1994р.
видала антологію поезії. «Молоде вино».
Співробітництво з видавництвом «Смолоскип»
та численні літературні вечори, проведені
активістами ТА у великих містах України у
1994— 1996 pp., сприяли популяризації
творчого доробку учасників ТА.

11. Літературна корпорація харківських поетів С.
Жадана, Р. Мельникова та І. Пилипчука, створена у
1991 р. Як вважає І. Бондар-Терещенко,
літугрупування постало на хвилі «антисистемного»
харківського андеграунду початку 90-x p.
Літературною концепцією «Червоної Фіри» згідно із
заявами її членів став неофутуризм. Провокативно-
епатажні твори червонофірівців стали своєрідним
східноукраїнським аналогом літературного
карнавалу Бу-Ба-Бу. Поєднання пародій на
публіцистичні штампи з естетикою побутової
перверзизації створило своєрідний стиль «Червоної
Фіри», у котрому гротеск здебільшего перемагає
професійну роботу з текстом.