Історія бібліотечної професії, видатні люди-бібліотекарі, риси характеру сучасного бібліотекаря.

1. Презенацію виконала провідний бібліотекар бібліотеки-
філії №17 ім. А. П. Чехова
Верещагіна О. В.

2. «Бібліотекар – розпорядник долі
книг. Бібліотекар – перший
стимулятор читацького
інтересу. Бібліотекар –
проповідник, який допомагає
знайти дорогу до серця читача.
Ю. Яковлєв

3. «Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися
подарунком як хто захоче, а ще посадити на могилі кожному по жолудю.
Поховали батька, як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось
потрібне для господарства. Середній поставив на полицю як пам'ять про батька. А молодший взяв
свою і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожному будинку давав почитати батька книгу або
читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А
коли бували в його селі, то відвідували могилу батька і дякували за хорошого сина, який за допомогою
розумної книги подарував їм багато хороших думок, зробив добрішими їхні серця.
Минув час. Жолудь старшого сина згнив і пропав, середнього сина дав слабкий паросток, який
пожовтів і засох. А з жолудя молодшого сина почав швидко зростати молодий дубок, який перегнав
берізки і сосни і пішов вгору, розкинув назустріч неба і хмар свої могутні гілки.
Багато весен і зим спливли відтоді. Люди забули імена синів цієї людини. Але мудре насіння
знань по батьківській книги дало міцні паростки. Ті знання передавалися з покоління в покоління,
збагачувалися новими. Давно змінилося одне покоління іншим, і тільки вічнозеленим залишається
дуб, підпирає гілками небо, грізно сперечається з блискавками ».
Така легенда - легенда про юнака - бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала
безсмертною.

4. Зародки бібліотечної професії знаходимо у глибокій давнині, коли для
роботи в бібліотеках призначались спеціальні люди. Протягом тривалого часу
(? до 18 ст.) бібліотека виконувала функції книгосховища, головним завданням
працівників якого було збирання та зберігання книжкових скарбів.
Становлення бібліотечної професії почалося з того часу, коли книга
визначалася носієм знань про людей та навколишній світ. Відтоді збирання
книг та надання їх у розпорядження читачів стало метою багатьох
прогресивних бібліотек.
Підвищенню інтересу до книги, зростанню їх кількості сприяв винахід
друкарства. Створюються бібліотеки при університетах та монастирях.
Вперше питання про самостійність бібліотечної професії поставив у 18 ст.
Ф. Еберт, який вважав що знання бібліотекаря на відміну від інших вчених
повинні бути набагато ширші. Бібліотекар повинен був володіти знаннями з
теології, філософії, права, історії, медицини, математики, астрономії, механіки
та ін. У 19 ст. до цих вимог додалося вміння створювати бібліотеку та керувати
нею, вести каталоги.
Корінні зміни в бібліотечній справі – небувале збільшення фондів та
кількості читачів – відбуваються на поч. ХІХ ст., коли інтенсивно
розвиваються технічні та природознавчі науки.

5. Професія бібліотекаря довгі часи була однією з найпочесніших. Про це
свідчить факт, що з 1812 по 1841 р.р. у Публічній бібліотеці в Петербурзі
служив бібліотекарем та завідуючим відділом російських книг відомий
російський байкар І. Крилов. Він значною мірою сприяв зростанню
популярності бібліотеки. Російський математик М. І. Лобачевський,
професор Казанського університету, за рекомендацією Ради університету
був призначений директором університетської бібліотеки. Більше 50 р.
працював у Публічній бібліотеці в Петербурзі видатний мистецтвознавець,
художній і музичний критик В. В. Стасов.
Вперше в Росії професійна підготовка бібліотекарів починає
здійснюватися на поч. ХХ ст., коли з ініціативи Л. В. Хавкіної були відкриті
бібліотечні курси у Воронежі, Оренбурзі, Пермі, Харкові. З 1913 р. У Москві
при університеті Шанявського діяли бібліотечні курси, які бібліотечні
курси, які відіграли помітну роль у підготовці бібліотекарів-професіоналів.
Лише в 1918 р. у Петербурзі відкривається перший у країні навчальний
заклад для підготовки бібліотечних працівників – інститут Позашкільної
освіти (нині С-Петерб. інст. культури ім. Н. Крупської).
У наші дні головна мета бібліотеки – її гуманізація, а саме: активне
вивчення культурної спадщини, яка міститься в книжковому фонді,
взаємна зацікавленість бібліотекаря та читача в спілкуванні, створення
сприятливих умов для контактів читачів між собою.
Л. В. Хавкіна

6. Гипатия (Ипати
я)
Евфросиния
Полоцкая
Любовь
Борисовна
Хавкина
Голда Меир Лора Лэйн Уэлч
Буш

7. Готфрид
Вильгельм
Лейбниц
Иоганн
Вольфганг фон
Гете
Казанова,
Джакомо
Джироламо
Николай
Иванович
Лобачевский
Одоевский В.Ф.

8. Бібліотекар - це багатогранна професія, яка вимагає від нього знань та ерудиції.
Хіба не престижно бути ерудованим, дізнаватися першим про новини у світі
інформації, володіти сучасною інформаційною культурою та знаннями
інформації у новому вигляді ( Cd дисками , електонними книгами,
комп’ютерними енциклопедіями, путівниками, довідниками з літератури,
живопису, музики). Працівник бібліотеки високий професіонал тому, що завжди
прагне підвищити рівень професійної освіти.

9. Для справжнього бібліотекаря читач - це не статистична одиниця, а людина з
індивідуальними особливостями і запитами. Тому бібліотекар завжди пропагандує кращу
літературу, знаходить підхід до кожного читача, розуміє його запити та інтереси, вміє
розповісти про книжки, дає порівняльний аналіз джерел. Також працівник бібліотеки
рекомендує читачеві цікаві новинки у відповідності з жанровими та тематичними
уподобаннями кожного, але і ставить перед собою завдання долучити читачів до високих
зразків красного письменства, допомогає йому проникнути у тканину складного тексту.

10. В розмові з читачами бібліотекар завжди уважний, тактовний, ввічливий, чемний.
Навіть в екстремальних ситуаціях він доброзичливий, знає почуття міри,
тактовний. Знаходить спільну мову з читачами, приваблює до себе людей,
терплячий по відношенню до чужої, навіть альтернативної думки, характеру та
звичок співрозмовника. Завжди вислухає, не залишить поза увагою те, що говорить
співрозмовник. Працівник бібліотеки розмовляє на мові, близький слухачам,
намагається утримати їхню увагу до кінця бесіди і не стомити їх.

11. Креативний бібліотекар - це вигадник. Він
придумає і фантазує, роблячи життя
бібліотеки яскравіше і цікавіше. Його
творча фантазія здатна генерувати ідеї,
нестандартно бачити та мислити,
створювати нове і оригінальне. Бібліотека -
це плацдарм для реалізації творчого
потенціалу бібліотекаря. Бібліотекар і
сценарист, і режисер, і актор.

12. Бібліотеки у відповідь на потребу суспільства стають провідниками у світ
інформації, інфоцентрами, інфополісами, де сконцентровані новітні,
найгрунтовніші знання та ідеї людства. А бібліотекар організатор доступу до
інформації, сполучна ланка між інформацієїю та користувачем. Дати читачеві
книгу, необхідну саме йому в певний момент, - ось завдання бібліотекаря.
Часом важливі і поради, і рекомендації. Тому потрібна певна ступінь
близькості і взаєморозуміння з читачем.

13. Книжные люди, друзья мои ближние,
Верные слуги и маршалы книжные.
Милые тихоголосые женщины,
В книгах - всеведущи, в жизни - застенчивы.
Душ человеческих добрые лекари,
Чувств и поступков библиотекари.
Кажетесь вы мне красивыми самыми,
Залы читален мне видятся храмами.
Кто мы без вас?
Заплутавшие в замети
Люди без завтра и люди без памяти.
Лев Ошанин

14. Дякую за увагу !