2. Культура читання – це
вміння швидко знаходити в
бібліотеці потрібні книжки
або статті, а в книжці
самостійно знайти потрібну
інформацію. Для цього
необхідні основи
бібліографічних знань.
3. Все, що можна дізнатися про книжку не читаючи її,
належить до довідкового апарату книги:
- зміст;
- покажчики;
- колонтитули;
- анотація;
- передмова;
- післямова;
- примітки;
- коментарі;
- бібліографічні
виноски.
4. Завдання довідкового апарату
видання:
- спростити і скоротити шлях книги до
читача;
- полегшити читачеві роботу з книгою;
- допомогти читачеві точно зрозуміти
твір в цілому та детально;
- ознайомити з літературними
джерелами та з літературою за
потрібною темою.
5. Ознайомлення з книжкою починається з обкладинки
та титульного аркуша (від лат.titulus - напис).
Тут зазначено прізвище автора, назва, місце і рік
видання, видавництво. Доповнить інформацію, яку
здобуто при ознайомленні з титульною сторінкою
книги, анотація.
6. Анотація (лат. annotatio – зауваження,
помітка) – короткий виклад змісту книги, статті.
Ця коротка замітка пояснює, на яку тему
написана книжка, в якому жанрі або формі,
вказує на яких читачів вона в першу чергу
розрахована. В анотаціях до художніх творів
іноді подаються ще стислі відомості про автора.
7. Анотацію розміщують у книжці на звороті титульного
аркуша або на клапані суперобкладинки. Інколи
анотацію друкують на обкладинці книги.
Анотації поділяються на довідкові та рекомендаційні.
8. Рекомендаційна анотація. Коротка
характеристика і оцінка твору. Це
реклама, щоб привернути увагу до
книги, сприяти її прочитанню. Обсяг
рекомендаційних анотацій більший від
обсягу довідкових.
Довідкова анотація. Дуже коротка
інформація про книгу чи автора книги.
9. Зміст. Допомагає знайти той розділ, який
вам потрібен, якщо ви не збираєтеся читати
всю книжку, а хочете ознайомитися з її
частиною. В багатьох наукових книжках у
змісті є: розділи, глави, параграфи. Їх
позначають римськими або арабськими
цифрами, великими і малими буквами.
10. Покажчик. Розбиратися в тому, які
покажчики є в книжці, і корисно, і захопливо.
Вони бувають: іменними, історичних дат або
подій, географічних або етнічних назв тощо.
Починаючи працювати з науковою книжкою,
перш за все подивимось, які покажчики є в
книжці, щоб не шукати в іменному
географічної назви і навпаки.
11. Колонтитул (від франц. colonne – стовпець і
лат.titulus - напис, заголовок), заголовкові дані, що
розміщуються над текстом (верхній колонтитул) або
під текстом (нижній колонтитул) кожної сторінки
книги. Колотитули вказують, про що говориться на
певній сторінці. Це може бути назва твору, глава,
параграф.
В художніх книжках колонтитули
трапляються рідко, а в наукових книжках,
підручниках та довідниках, словниках та
енциклопедіях без них не обійтися. Вони
допомагають швидко знайти те, що ми
шукаємо.
13. Передмова. В багатьох
книжках розміщується
передмова або вступна
стаття. В статті надаються
короткі відомості про
автора книжки,
розкривається головна
ідея твору чи історія його
написання.