.

1. СХВАЛЕНО
Рішення педагогічної ради
Криворізької гімназії № 21 КМР
(протокол № 4 від 31.08. 2022 року)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Криворізької гімназії №21 КМР
від 01.09.2022 року № 01-03/87
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Криворізької гімназії № 21
Криворізької міської ради
на 2022-2023 навчальний рік

2. 2
Структура освітньої програми
І. Загальні положення............................................................................... 3
ІІ. Організація освітнього процесу.......................................................... 5
ІІІ. Освітня програма І ступеня (1-2 класи)............................................ 6
ІV. Освітня програма І ступеня (3-4 класи) …………………............ 13
V. Освітня програма ІІ ступеня (5 класи) ............................................ 22
VІ. Освітня програма ІІ ступеня (6-9 класи) ....................................... 40
Додатки ….............................................................................................. 51

3. 3
І. Загальні положення
Криворізька гімназія № 21
Криворізької міської ради
Юридична адреса: Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, 50084,
вул. Спаська 8 А, м.т. 0976680603
Директор: Миргородська Анжеліна Борисівна, педагогічний стаж 38 р.,
вчитель-методист, відмінник освіти
Загальна кількість учнів - 600 осіб. У школі 22 класи, із них 1- 4 класів
– 9 класів, 5-9 класи - 13 класів.
Мова навчання - українська.
Головною метою роботи Криворізької гімназії № 21 КМР є забезпечення
реалізації права дітей на здобуття повної загальної середньої освіти.
Інфраструктурні складові навчального закладу: основна триповерхова
будівля.
Матеріально-технічну базу складають 34 нав. кабінетів, 2 кабінети фізики,
кабінети хімії, біології, методичний кабінет, учительська, кабінет
самоврядування, кабінет логопеда, консультаційний кабінет практичного
психолога, соціального педагога, 2 кабінети інформатики, слюсарня майстерня,
столярна майстерня, кабінет обслуговуючої праці, спортивна зала, гімнастична
зала, зал ритміки, спальня, актова зала, кімната бойової слави, медпункт,
бібліотека, майданчик для спортивних ігор(волейбольний), майданчик з
нестандартним тренажерним обладнанням, шкільний стадіон, їдальня.
Криворізька гімназія № 21 КМР згідно закону України «Про освіту»
статті 9 розділу ІІ надає наступні форми освіти:
● інституційна (денна),
● індивідуальна (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж).
Забезпечує достатній рівень якості освіти, створює сприятливі умови для
збереження і зміцнення здоров’я учнів, виховує самодостатню особистість
через систему життєвого самоврядування, створює умови рівного доступу до
якісної освіти через профільне навчання, впроваджує сучасні педагогічні
технології навчання і виховання, інноваційні методики.
Пріоритетними освітніми напрямами роботи педагогічного колективу
визначено:
- застосування особистісно-зорієнтованого та компетентісного
підходу в освітньому процесі,
- впровадження інноваційних освітніх технологій,
- розвиток фізичного здоров’я школярів.
Спортивно-оздоровча робота є важливою складовою процесу
повноцінного розвитку учнів. Акцент у вихованні робиться на позаурочну
діяльність, що дозволяє яскраво виявити творчість та ініціативу учнів та
педагогів, об’єднати зусилля школи і родини у вихованні школярів на

4. 4
традиціях. Баскетбольна команда хлопців та дівчат багатократні переможці
кубка Гурова, районних, міських, обласних та всеукраїнських змагань.
Освітню програму Криворізької гімназії № 21 КМР на 2022-2023
навчальний рік складено відповідно до основних вимог
● Конституції України ст.53
● Закону України «Про освіту»
● «Про повну загальну середню освіту»
За Cтатутом Криворізької гімназії №21 КМР є комунальним закладом освіти
з структурним підрозділом початкова школа із навчанням українською мовою,
заснованим на власності територіальної громади міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області. Заклад освіти є учасником дослідно-
експериментальної роботи регіонального рівня «Розвиток громадянських
компетентностей в умовах закладів загальної середньої освіти».
Мова навчання – українська для 1-9 класів.

5. 5
ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню
освіту», Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,
затвердженого МОЗ 25 вересня 2020 року № 2205року, 2022-2023 навчальний
рік у КГ № 21 КМР починається 1-го вересня 2022 року і закінчується
проведенням державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів до 1-
го липня 2023 року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – 1 вересня – 23 грудня 2022 року;
ІІ семестр – 11 січня – 30 травня 2023 року.
Впродовж навчального року проводяться канікули орієнтовно:
осінні – 24.10.2022 р. – 30.10.2022р.;
зимові – 24.12.2022р. – 10.01.2023р.;
весняні – 27.03.2023р. – 02.04.2023р.
КГ № 21 КМР навчається за п’ятиденною формою навчання. Гімназія
навчається в одну зміну.
Навчальні заняття розпочинаються о 8.30.

6. 6
ІІІ. Освітня програма
Криворізької гімназії №21
Криворізької міської ради
І ступеня (1-2 класи)
Освітня програма КГ № 21 КМР І ступеня (початкова освіта) розроблена
на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти І
ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету
Міністрів України від 21.02.2018 №87 (зі змінами, внесеними постановою
Кабінету Міністрів України від 24.07.2019р. )«Про затвердження Державного
стандарту початкової освіти» (1-2 класи), наказу МОН України від 08.10.2019
№1272 «Типова освітня програма для 1-2 класів НУШ, розроблена під
керівництвом Савченко О.Я.».
Освітня програма початкової освіти КГ № 21 (далі - освітня програма)
окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти
єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових
результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної
загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і
можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за
вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх
вивчення (за першою Типовою освітньою програмою для закладів загальної
середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.);
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми,
відповідно до кожної змістової лінії;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти
системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою
програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна
тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів,
дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладів
загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік; для учнів 2-х
класів 875 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у
навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –
навчальний план) (Таблиця 1).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого
рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами
за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження
учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх

7. 7
галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту
початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони
охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є
спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від
підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
У КГ № 21 передбачено варіант навчального плану початкової школи з
українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову,
сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної
середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та
варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів
освітніх галузей, курс за вибором.
На основі навчального плану КГ № 21 складає на кожен навчальний рік
робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи
особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність
початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної
складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
Освітню програму Криворізької гімназії № 21 Криворізької міської ради
Дніпропетровської області для І ступеня укладено за сьома основними
освітніми галузями.
Мовно-літературна освітня галузь (українська мова, англійська мова)
ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів
мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької
компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для
духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в
особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення
емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові
лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо
медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні
предмети:
1 – 2 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти».
Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний
розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами
математичної діяльності, формування математичної й інших ключових
компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється
за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини»,
«Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними»,
«Математичні задачі і дослідження».
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових
тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для
вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми

8. 8
самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів.
Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.
Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна,
природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись
окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції
(тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих
уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного
використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів.
Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються
навчальні результати з інших освітніх галузей.
Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний
розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в
процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему
інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних
сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької
поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені
Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих
вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:
«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна
поведінка);
«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві;
моральні норми; навички співжиття і співпраці);
«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена
суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців
у світові досягнення);
«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей,
культур, звичаїв);
«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ
природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у
природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між
діяльністю людини і станом довкілля).
Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-
го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її
світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових
компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету
розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної
діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної
компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з
іншими, культурного й національного самовираження.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими
змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище»,

9. 9
«Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій»,
«Середовище соціалізації».
Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічний
художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних
цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та
зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких
предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-
творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями:
«художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва»,
«комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення
загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної
мистецької освіти.
Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети
вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво»,
«Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізації упродовж циклу
навчання всіх очікуваних результатів галузі.
Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету
всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та
ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних
компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту,
фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і
патріотично налаштованих громадян України.
Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова
діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при
вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ
Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані
санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35
хвилин, 2 класах – 40 хвилин.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (зі
змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2019р.)
«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі години
фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого
навантаження учнів.
Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути
використаний на предмети інваріантної складової, на проведення
індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану
закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно,
враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних
освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та

10. 10
кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів
освіти.
Варіативна складова навчального плану використовується на:
- курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку»
Освітня програма може мати корекційно-розвивальний складник для осіб
з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами
тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх
навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних
школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням
педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати
їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у
позашкільних закладах.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону
України «Про повну загальну середню освіту».
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним
навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках
кожної освітньої галузі.
Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких
ключових компетентностей:
1) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
однією з іноземних мов;
2) математична;
3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
4) інноваційність;
5) екологічна;
6) інформаційно-комунікаційна;
7) здатність до навчання впродовж життя;
8) громадянські та соціальні компетентності;
9) культурна;
10) підприємливість та фінансова грамотність;
та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну
думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість,
ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої
освіти.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до
Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу
розвитку здобувачів освіти.

11. 11
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова
школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого
самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,
рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших
людей, збереження здоров’я.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття
базової середньої освіти за інших умов.
Основними формами організації освітнього процесу є:
- різні типи уроку,
- екскурсії,
- віртуальні подорожі,
- спектаклі,
- квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються
на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження
їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-
оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.
Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного
здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не
передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному
обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє
вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню
прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1- 2-х класах підлягають
вербальному, формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток
дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми
й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання
відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути
максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості,
бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і
здібностях.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості
освіти.

12. 12
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних
компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
- завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня
педагогічних працівників.
Освітня програма початкової освіти КГ № 21 КМР передбачає
досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених
Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми початкової освіти КГ № 21 КМР
забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,
компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних
психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток
самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя
в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в
основній школі.

13. 13
ІV. Освітня програма
Криворізької гімназії №21
Криворізької міської ради
І ступеня (3-4 класи)
Освітня програма КГ № 21 КМР І ступеня (початкова освіта) розроблена
на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти І
ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету
Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного
стандарту початкової освіти», листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332
щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів
закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 08.10.2019 №
1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х
класів закладів загальної середньої освіти».
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-х класів закладів
загальної середньої освіти складає 910 годин/навчальний рік; для учнів 4-х
класів 910 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у
навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –
навчальний план) (Таблиця 2).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого
рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами
за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження
учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх
галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту
початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони
охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є
спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від
підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
У КГ № 21 передбачено варіант навчального плану початкової школи з
українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову,
сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної
середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та
варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів
освітніх галузей, курс за вибором.
На основі навчального плану КГ № 21 складає на кожен навчальний рік
робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи
особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність
початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної
складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.
Освітню програму Криворізької гімназії № 21 Криворізької міської ради
Дніпропетровської області для І ступеня укладено за сьома основними
освітніми галузями.
Мовно-літературна освітня галузь

14. 14
Українська мова
За типовою освітньою програмою, створеною колективом під
керівництвом О. Я. Савченко, мовно-літературна освітня галузь у 3 класі
реалізується через окремі предмети «Українська мова» і «Літературне
читання». Відведені у типовому навчальному плані на цю галузь 7 навчальних
годин рекомендуємо розподілити порівну на кожен предмет, по 3,5 години. Під
час складання розкладу радимо впродовж тижня планувати три уроки
української мови і три уроки читання. Сьомий урок на одному тижні
присвячувати розвитку мовлення, а на іншому – позакласному читанню.
Уроки української мови у 3 класі необхідно спрямовувати на реалізацію
таких завдань: виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення
до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова,
прагнення вдосконалювати своє мовлення; розвиток зв’язного мовлення, уяви,
пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення
школярів; формування повноцінної навички письма, вміння брати участь у
діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових
лінгвістичних знань і норм української мови; залучення молодших школярів до
практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в
навчальних і життєвих ситуаціях.
Зміст та очікувані результати початкового курсу української мови
визначено за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо
письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Літературне читання
Розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів
читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших
ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного,
соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і
логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності
до вивчення української та зарубіжної літератури в закладі освіти ІІ ступеня
забезпечують уроки «Літературного читання».
Завданнями вивчення навчального предмета «Літературне читання» у 3
класі є ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
– формування в учнів повноцінної навички читання як універсального
інструменту функціональної грамотності; розвиток інтересу і здатності до
самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;
формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;
оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів
різних видів; розвиток образного, критичного, логічного мислення та
мовлення; формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами
інформації; формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною,
довідковою літературою; формування вмінь безпечного і критичного
використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і

15. 15
спілкуватися за допомогою медіазасобів; розвиток уяви і здатності виявляти
себе у різних видах літературно-творчої діяльності.
У програмі навчального предмета «Літературне читання» визначено такі
змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку
читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно
за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних
видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо
і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане;
створюємо власні тексти».
Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється
у процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної
діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у
пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого
читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує
україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який
розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький,
мовленнєвий і пізнавальний досвід.
Математична освітня галузь
Зміст та очікувані результати навчання математики визначено за
такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні
фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні
задачі і дослідження».
Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 3
класі питань утворення чисел у межах 1000, їх послідовності, читання та
запису; формування уміння визначати одноцифрові, двоцифрові та трицифрові
числа та число 1000; формування навичок порівняння чисел у межах 1000,
виконання арифметичних дій додавання і віднімання у межах 1000; засвоєння
таблиці множення і ділення, ознайомлення з позатабличними випадками
усного множення і ділення; опанування досвідом вимірювання величин;
ознайомлення з прийомами оперування величинами; вироблення досвіду
застосування набутих умінь і навичок у різних життєвих ситуаціях.
Розглядаючи нові прийоми обчислень, варто використовувати всі ті
способи обчислень і властивості дій, з якими третьокласники вже знайомі.
Спеціальними вправами необхідно формувати в учнів уміння переносити
відомі їм прийоми додавання та віднімання (укрупненням розрядних одиниць,
частинами, порозрядно, округленням тощо) у нову ситуацію — на числа в
межах 1000. Наголошуємо, що не слід вимагати від учнів словесних
формулювань будь-яких властивостей; вони мають тільки пояснити кожний
крок в обчисленнях. Зауважимо, що контролю підлягає лише правильність
обчислень, а не застосування учнями всіх обчислювальних прийомів.
У 3-му класі учнів знайомлять з письмовим прийомом додавання та
віднімання у межах 1000. Підґрунтям для його засвоєння є порозрядне
додавання та віднімання. Звертаємо увагу на важливість процесу формування
вмінь письмово виконувати додавання і віднімання трицифрових чисел, адже

16. 16
він сприяє закріпленню знань табличних випадків додавання і віднімання
одноцифрових чисел, знань нумерації трицифрових чисел, засвоєнню
особливостей десяткової системи числення та буде міцною основою для
успішного оволодіння умінням виконувати ці дії на множині будь-яких
багатоцифрових чисел.
До ключових умінь з математики, якими мають оволодіти у 3 класі,
відносять уміння ділити з остачею та виконувати перевірку ділення з остачею.
Зазначимо, що ділення з остачею є підґрунтям до оволодіння учнями
прийомом письмового ділення. Тому діти мають вправлятися в діленні з
остачею упродовж вивчення всієї теми «Позатабличне множення та ділення:
усні прийоми». Особливістю формування прийомів позатабличного множення
та ділення в учнів 3 класів є те, що спочатку вводяться правила, що є
теоретичною основою цих прийомів обчислення, а потім — діти знайомляться
з відповідним прийомом. Вимогами програми передбачено, що учні 3-го класу
мають оволодіти обчислювальною навичкою позатабличного множення та
ділення.
Роботу з формування обчислювальних навичок доцільно наповнювати
дослідженнями залежності результату арифметичної дії від зміни одного із її
компонентів. Таким чином забезпечується усвідомлене застосування прийомів
обчислення, розвивається швидкість обчислень, уміння здійснювати прикидку
результату тощо.
У ході формування обчислювальних навичок учителю необхідно стежити
за мовленням дітей, зокрема за правильністю вживання назви виразу та
відмінювання числівників, що запобігатиме помилкам під час читання виразів
із багатоцифровими числами та при написанні числівників у текстах.
Розширення змісту поняття числа відбувається за рахунок уведення
звичайних дробів з чисельником 1 – частинами. Ця тема має вивчатися на
наочній основі з використанням великої кількості практичних вправ з поділу
геометричних фігур на рівні частини та виділення однієї з цих частин.
Порівняння частин за величиною також відбувається на наочній основі. Діти
мають знати і застосувати у обчисленнях правила знаходження частини від
числа та числа за величиною його частини. Ця тема є підґрунтям для вивчення
звичайних дробів в 4-му та 5-му класі.
Природнича, громадянська та історична, соціальна і
здоров’язбережувальна освітні галузі
Інтегрований курс «Я досліджую світ»
Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та
історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей у третьому класі
об’єднуються, утворюючи інтегрований курс «Я досліджую світ», для якого
типовим навчальним планом встановлено тижневе навантаження 3 год.
Змістове забезпечення цього курсу представлено в першій частині підручників
«Я досліджую світ», що створені для реалізації типової освітньої програми,
розробленої під керівництвом О. Я. Савченко.

17. 17
Проблема міжпредметної інтеграції є одним із чинників змін в початковій
освіті, що зумовило скорочення переліку предметів, орієнтацію на формування
ключових та предметних компетентностей, цінностей, урахування потреб і
можливостей учнів.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені
Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники освітніх
галузей в їх інтегрованому змісті. Типовою освітньою програмою
інтегрованого курсу для третього класу визначено особистісний поступ
молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі
засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему
інтегрованих знань про природу і суспільство, світоглядних орієнтацій,
формування ключових компетентностей, необхідних для життя та
продовження навчання, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та
соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують
здатність учнів розв’язувати практичні завдання.
Компетентнісний підхід передбачає не лише достатній обсяг інформації
про об’єкт пізнання, його якість, але й забезпечення дослідницької активності
учнів у виявленні причинно-наслідкових зв’язків; надання переваги знанням,
які можна здобути самостійно, застосовувати набутий досвід у нових
ситуаціях.
Якщо у першому циклі (1-2 класи) початкової освіти надається перевага
ігровим методам навчання, то у другому циклі (3-4 класи) має ширше
застосовуватися діяльнісний підхід на інтегровано-предметній основі.
Новий ступінь навчання в 3-му класі базується на результатах, отриманих
у другому класі. Опрацювання програмового змісту ґрунтується на частково-
пошуковому методі навчання, який спрямований на розв’язання стрижневого
завдання предмета, пов’язаного із формуванням способів навчально-
пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій; вироблення уміння
розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі.
Чільне місце у реалізації інтегрованого курсу відводиться творчим
завданням, які передбачають застосування знань у незнайомій ситуації
(включають вправи з елементами пошукової й дослідницької діяльності, з
елементами творчості).
Широко мають застосовуватися завдання, спрямовані на формування
навичок самостійної роботи учнів з інформацією, засвоєння норм етичного,
естетичного, морального ставлення до людей та природи.
В основу навчання має бути покладено діяльнісний підхід, який
покликаний змістити акценти в освіті на активну діяльність. Діяльнісний підхід
– є цілеспрямованою системою, націленою на результат, який може бути
досягнутий тільки у тому випадку, коли буде зворотній зв’язок. Тому у
навчанні даного курсу перевага надається практичним роботам,
демонстраційним і лабораторним дослідам, спостереженням в природі,
екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних
завдань, а також практичній діяльності з охорони природи.

18. 18
Технологічна та інформатична освітні галузі
Інтегрований курс «Дизайн і технології». Інформатика
Зміст технологічної та інформатичної освітніх галузей реалізують через
інтегрований курс «Дизайн і технології» та навчальний предмет
«Інформатика».
Змістове забезпечення інтегрованого курсу «Дизайн і технології» та
предмета «Інформатика» представлено в підручниках «Я досліджую світ», що
реалізують типову освітню програму, розроблену під керівництвом О. Я.
Савченко, таким чином: інтегровано в обох частинах підручника – у
підручниках авторських колективів М. С. Вашуленка та ін.; Т. Г. Гільберг та
ін.; І. І. Жаркової та ін.; інтегровано в другій частині підручника – у
підручниках авторських колективів М. М. Корнієнко та ін..; В. В. Вдовенко та
ін.; Н. В. Морзе та ін.
Технологічна освітня галузь має забезпечувати цілісний розвиток
особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності,
формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних
для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного
самовираження.
Завдання освітньої галузі спрямовані на формування допитливості,
цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво; сприяння
розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в
праці, декоративно-ужитковому мистецтві; набуття досвіду поетапного
створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму
до його втілення в різних матеріалах; вироблення навичок раціонального
використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних
технологій; формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і
результати проєктно-технологічної діяльності та свій життєвий простір.
Змістові лінії, за якими структурована програма інтегрованого курсу
«Дизайн і технології», відображають завершений цикл проєктно-технологічної
діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище
проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Мистецька освітня галузь
Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися як
через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за
видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір
здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних
працівників школи та погоджується педагогічною радою. За умови обрання
закладом загальної середньої освіти окремого викладання через окремі
предмети, в освітній програмі школи зазначаються окремі навчальні предмети:
«Мистецтво: образотворче мистецтво», «Мистецтво: музичне мистецтво», – на
які відводиться по 1 годині на тиждень.
Засадничим нормативним документом для закладів загальної середньої
освіти є Типові освітні програми, які через очікувані результати навчання

19. 19
конкретизують, чого саме мають навчитися здобувачі освіти на певному циклі
навчання.
Для досягнення визначених програмою результатів навчання вчитель
самостійно може визначати тематику навчання, мистецький контент (художній
матеріал), обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл
опанування кожної теми, технології навчання тощо. Зазначимо, що мистецькі
твори для сприймання та виконання учнями мають відповідати критеріям їх
високої художньої якості, цікавості для учнів і відповідності їх віку.
Вищеозначене педагог відображає у календарно-тематичному плані на
навчальний рік, відповідно до якого він здійснює навчання здобувачів освіти.
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є
дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може розглядатися у
декількох значеннях:
(у вузькому) через узгодження програмового змісту в межах галузі між
різними навчальними предметами (за умови автономного викладання
«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»);
(у широкому) через узгодження предметів мистецької освітньої галузі із
змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору,
мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної
доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх
навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних
школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням
педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати
їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у
позашкільних закладах.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону
України «Про повну загальну середню освіту».
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним
навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках
кожної освітньої галузі.
Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких
ключових компетентностей:
1) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
однією з іноземних мов;
2) математична;
3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
4) інноваційність;
5) екологічна;
6) інформаційно-комунікаційна;
7) здатність до навчання впродовж життя;

20. 20
8) громадянські та соціальні компетентності;
9) культурна;
10) підприємливість та фінансова грамотність;
та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну
думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість,
ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої
освіти.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до
Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу
розвитку здобувачів освіти.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова
школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого
самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,
рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших
людей, збереження здоров’я.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття
базової середньої освіти за інших умов.
Основними формами організації освітнього процесу є:
- різні типи уроку,
- екскурсії,
- віртуальні подорожі,
- спектаклі,
- квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються
на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження
їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-
оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.
Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного
здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не
передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному
обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє
вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню
прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

21. 21
Навчальні досягнення здобувачів у 3-4-х класах підлягають
формувальному та підсумковому оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток
дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми
й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання
відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути
максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості,
бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і
здібностях.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості
освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних
компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
- завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня
педагогічних працівників.
Освітня програма початкової освіти КГ № 21 КМР передбачає
досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених
Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми початкової освіти КГ № 21 КМР
забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,
компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних
психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток
самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя
в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в
основній школі.

22. 22
V. Освітня програма
Криворізької гімназії №21
Криворізької міської ради
ІІ ступеня (5 класи)
1. Вступна частина
Освітня програма Криворізької гімназії №21 Криворізької міської ради -
закладу загальної середньої освіти з навчанням українською мовою - для 5
класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту», «Про повну
загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період
до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від
14.12.2016 № 988) та Державного стандарту базової середньої освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020
року № 898.
В освітній програмі враховано гарантовані державою права щодо
академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладу освіти, а
також права педагогічних працівників на академічну свободу.
Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної
середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості,
яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до
свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової
діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується
через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній
людині для успішної життєдіяльності.
Освітня програма розроблена для адаптаційного циклу базової середньої
освіти на основі Типової освітньої програми для 5-6 класів загальної середньої
освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021.
Освітня програма визначає:
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
базової середньої освіти;
- загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та
його розподіл між освітніми галузями
- загальний обсяг навчального навантаження;
- навчальний план закладу освіти;
- перелік навчальних модельних програм
- опис форм організації освітнього процесу;
- оцінювання навчальних досягнень учнів.

23. 23
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть
розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу
загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної
загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у
Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним
документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової
освіти).
2. Загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-х класів складає
1085 годин/навчальний рік, що відповідає загальному обсягу навчального
навантаження, визначеному у Державному стандарті базової середньої освіти
та Типовій освітній програмі для 5-9 класів.
Загальний обсяг навчального навантаження розподілено між освітніми
галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами і для кожної
галузі встановлено в межах вказаного в Державному стандарті та Типовій
освітній програмі діапазону мінімального та максимального показників.
3. Навчальний план
для 5 класу
Криворізької гімназії №21 Криворізької міської ради
з навчанням українською мовою
Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у
класах
5 – А
(дод.1)
5 – Б
(дод.1)
5 – В
(дод.1)
Інваріативна складова укр. мова
навчання
укр. мова
навчання
укр. мова
навчання
Українська мова 4 4 4
Українська література 2 2 2
Зарубіжна література 1,5 1,5 2
Іноземна мова 3,5 3,5 3
Математика 5 5 5
Пізнаємо природу 2 1,5 1,5
Здоров’я, безпека та
добробут
1 1 1
Етика 0,5 0,5 1
Вступ до історії України та 1 1 1,5

24. 24
громадянської освіти
Інформатика 1,5 2 1
Технології 2 2 2
Музичне мистецтво 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1
Фізична культура 3 3 3
Р а з о м 26+3 26+3 26+3
Варіативна складова : 0 0 0
Гранично допустиме
навчальне навантаження
на одного учня
28 28 28
В с ь о г о 29 29 29
4. Перелік модельних навчальних програм
Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну
послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст
навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності
учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку,
визначеному законодавством. Модельні навчальні програми спрямовані
насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої
освіти.
Враховуючи особливості та потреби учнів закладу в досягненні
обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу,
ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід
конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та
міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації
ключових компетентностей, варіативність програм для підтримки курсів у
діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин, педагогічний
колектив навчального закладу буде використовувати в освітньому процесі такі
модельні програми:
Перелік модельних навчальних програм
для учнів 5 -х класів
Криворізької гімназії №21 Криворізької міської ради
Освітня галузь Модельна навчальна програма
Назва програми
Автор(и)

25. 25
Мовно-
літературна
(українська мова)
Модельна навчальна
програма «Українська
мова. 5-6 класи» для
закладів загальної
середньої освіти
авт. Заболотний
О. В., Заболотний
В. В., Лавринчук
В. П., Плівачук К.
В., Попова Т. Д.
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Мовно-
літературна
(українська
література)
Модельна навчальна
програма «Українська
література. 5-6 класи»
для закладів загальної
середньої освіти
авт. Архипова
В.П., Січкар С. І.,
Шило С Б.
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Мовно-
літературна
(зарубіжна
література)
Модельна навчальна
програма «Зарубіжна
література. 5-6 класи»
для закладів загальної
середньої освіти
Авт..
Ніколенко О.М.,
Ісаєва О.О.,
Клименко Ж.В.,
Мацевко-
Бекерська Л.В.,
Юлдашева Л.П.,
Рудніцька Н.П.,
Туряниця В.Г.,
Тіхоненко С.О.,
Вітко М.І.,
Джангобекова
Т.А.)
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Мовно-
літературна
(англійська мова)
Модельна навчальна
програма «Іноземна
мова. 5-9 класи» для
закладів загальної
середньої освіти
(авт. Редько В. Г.,
Шаленко О. П.,
Сотникова С. І.,
Коваленко О. Я.,
Коропецька І. Б.,
Якоб О. М.,
Самойлюкевич І.
В., Добра О. М.,
Кіор Т. М.).
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Математична Модельна навчальна
програма «Математика.
5-6 класи» для закладів
загальної середньої
освіти
авт. Істер О.С. Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Природнича Модельна навчальна авт. Коршевнюк Наказ МОН

26. 26
програма «Пізнаємо
природу» 5-6 класи
(інтегрований курс)»
для закладів загальної
середньої освіти
Т.В. від12.07.2021р.
№ 795
Громадянська та
історична освіта
Модельна навчальна
програма «Вступ до
історії України та
громадянської освіти.
5 клас» для закладів
загальної середньої
освіти
авт. Бурлака О.
В., Власова Н. С.,
Желіба О. В.,
Майорський В.
В., Піскарьова І.
О., Щупак І. Я.
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Соціальна та
здоров’язбережна
Модельна навчальна
програма «Здоров’я,
безпека та добробут.
5-6 класи
(інтегрований курс)»
для закладів загальної
середньої освіти
авт. Хитра З.М.,
Романенко О.А.)
.
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Соціальна та
здоров’язбережна
Модельна навчальна
програма «Етика. 5-6
класи» для закладів
загальної
середньої освіти
Авт.. Ашорттіа Є.
Д., Бакка Т. В.,
Желіба О. В.,
Козіна Л. Є.,
Мелещенко Т. В,
Щупак І. Я.
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Технологічна Модельна навчальна
програма «Технології.
5-6 класи» для
закладів загальної
середньої освіти
авт. Ходзицька І.
Ю.,
Горобець.О.В.,
Медвідь О. Ю.,
Пасічна Т. С.,
Приходько Ю. М.
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Інформатична Модельна навчальна
програма.
«Інформатика. 5-6
клас» для закладів
загальної середньої
освіти
авт. Морзе Н.В.,
Барна О.В.
Наказ МОН
від12.07.2021р.
№ 795
Мистецька Модельна навчальна
програма «Мистецтво.
авт. Масол Л.М., Наказ МОН

27. 27
5-6 класи»
(інтегрований курс)
для закладів загальної
середньої освіти
Просіна О.В. від12.07.2021р.
№ 795
Фізична культура Модельна навчальна
програма «Фізична
культура. 5-6 класи»
для закладів загальної
середньої освіти
Педан О.С.,
Коломоєць Г.А.,
Боляк А.А.
Наказ МОН від
10.08.2021р.
№ 898
5. Опис форм організації освітнього процесу
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та
здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та
інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Безпечне освітнє середовище забезпечує:
 наявність безпечних умов навчання та праці;
 комфортну міжособистісну взаємодію, сприяючи емоційному
благополуччю учнів, педагогів та батьків;
 відсутність будь-яких проявів насильства та наявність достатніх
ресурсів для їх запобігання;
 дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та
соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих
предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу
Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами,
внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом
Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) 5-і класи будуть ділитися на
групи під час проведення практичних занять з інформатики з використанням
комп’ютерів.
6. Оцінювання навчальних досягнень учнів
Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати
навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження
об’єктивного оцінювання результатів навчання.
В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне
формувальне оцінювання (оцінювання для навчання)
та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне
оцінювання здійснюється з метою допомогти учням усвідомити способи