Презентація до уроку української літератури з вивчення творчості Олександра Довженка

1. Тема: Олександр Довженко. «Україна в огні».
Національні та загальнолюдські проблеми.
Поєднання лірико-романтичного начала з
публіцистикою; доля народу крізь призму
авторського бачення й оцінки
В цій війні не буде переможців і переможених,
а будуть загинулі і вцілілі …
О.Довженко

4. ВІЙНА

5. ВІЙНА
смерть
Кровопро-
лиття
страждання
руйнування
зброя
більгоре
сльози
Війна – це організована збройна боротьба між державами, суспільними класами

6. Написав я «Україну в
огні» з болем у серці і
палким стражданням
за Україну, що
перебувала в німецьких
лапах, з болючим жалем
і страхом за її долю.
О.Довженко

7. Рік написання – 1943
Рік видання – 1966
Жанр твору – кіноповість – повість, написана з
урахуванням специфіки кіно як сценарій кінофільму.
Діалоги й монологи в ній поєднуються з поетичною
розповіддю (ліричними відступами); відбувається
вільне переміщення в просторі і часі. Від кіносценарію
в ній – фрагментарність, монтажна композиція
(нагадує окремі кадри), лаконізм дієслів, динамізм
сюжету. Від повісті – епічний принцип зображення
життя , метафоричність, авторські відступи , яскраві
пейзажні картини. Важливу роль відіграє оповідач, у
вуста якого автор вкладає своє бачення життя,
проблем, а також ліричні, філософські чи
публіцистичні відступи, що є тим елементом, котрий
поєднує окремі епізоди-кадри.

10. Але, Людвігу, ти мусиш знати: у
цього народу є нічим і ніколи не
прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди
абсолютно позбавлені вміння
прощати один одному незгоди навіть
в ім’я інтересів загальних, високих. У
них немає державного інстинкту…
Ти знаєш, вони не вивчають історії.
Дивовижно. Вони вже двадцять
п’ять літ живуть негативними
лозунгами одкидання Бога, власності,
сім’ї, дружби! У них від слова «нація»
остався тільки прикметник. У них
немає вічних істин.
Тому серед них так багато
зрадників…
От ключ до скриньки, де схована їхня
загибель. Нам ні для чого знищувати
їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою
будемо розумні, вони самі знищать
один одного.»

14. Які міркування викликали у вас висловлювання німецьких офіцерів-
окупантів про український народ?
«…У цього народу є нічим не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно
позбавлені вміння прощати один одному незгоди, навіть в ім’я інтересів
загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не
вивчають історії… У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них
немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників.»
«…їх життєздатність і зневага до смерті безмежні…»
«…Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди
високої марки»

15. Тема кіноповісті –
зображення трагедії
нашого народу в роки
Другої світової війни

16. Ідея твору, за словами самого автора, - незламність
сили й непохитність духу нашого народу, здатність
до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над
ворогом; утвердження патріотизму.

17. Проблематика:
- проблема національної самосвідомості
людини і народу;
- трагедійність тогочасних подій;
- життя простої людини на війні і в тилу;
- проблема цінності загальнолюдських ідеалів;
- жінка на війні (Олеся Запорожець, Христя
Хутірна, Мотря Левчиха)

18. Прокоментуйте цитату з твору:
«В цій війні не буде переможців і переможених, а
будуть загинулі і вцілілі»

20. Закінчити речення:
1. Читаючи кіноповість «Україна в огні», я
відчував…
2. Читаючи кіноповість «Україна в огні», я
думав…
3. Читаючи кіноповість «Україна в огні», я
зрозумів…

21. Домашнє завдання:
1.Прочитати кіноповість «Зачарована Десна».
2.Підготувати повідомлення на теми:
- «Історія задуму, проблематика,
автобіографічність твору «Зачарована Десна»;
- «Сюжет, композиція, жанр твору»;
- «Образ оповідача. Джерела становлення
особистості письменника, його таланту»;
- «Особливості художньої форми твору»;
- «Образ природи у кіноповісті».

22. «Погані ми були історики?
Прощати не вміли один одному?
Національна гордість не
виблискувала в наших книгах
класової боротьби?
Почекай, засяє, та так засяє на
весь добрий людський світ, що
осліпнуть від заздрощів навіки всі
твої фашистські нащадки.
Це я кажу тобі, чуєш?
Запорожець Лаврін».