Діяльність Бенджаміна Франкліна/ Міжнародна журналістика

1. Діяльність Бенджаміна
Франкліна
Підготувала Філатова Катерина Ж-41

2. Газета “New England Courant”
Незважаючи на те, що
“New England Courant”
проіснувала недовго (з 1721 по
1728 рр.), її діяльність стала
помітним явищем у громадсько-
політичному житті Масачусетса.
Газета виборювала ідеї свободи
слова, і в одному з есе,
написаних зведеним братом
Джеймса – Бенджаміном
Франкліном котрий, починаючи з
1722 р., активно співробітничав в
цьому виданні, було висловлено
таке положення:
“Без свободи думки не може
бути такої речі як мудрість; і
немає такої речі як громадська
свобода без свободи слова; право
кожної людини не повинно
порушувати чи притискати право
іншої людини…”

3. Газета “The New-York Gazette”
У 1725 р. Вільям Бредфорд почав видання першої нью-
йоркської газети “The New-York Gazette” (“Нью-йоркська
газета”), а до 1730 р. уже 7 газет регулярно виходили в світ у
чотирьох колоніях, а в 1735 р. в одному Бостоні було 5 газет.

4. Щотижнева газета
“The Pennsylvania Gazette”
У 1729 р. Бенджамін Франклін, котрий
повернувся з Англії, переїхав з Бостона в
Філадельфію, розпочав видавати щотижневу
газету
“The Pennsylvania Gazette” (“Пенсільванська
газета”) і перетворив її на найбільш
професійну, інформаційну насичену, цікаву та
прибуткову газету в колоніях.
2 жовтня 1729 р. вийшов у світ перший
номер “The Pennsylvania Gazette”, в якому
Франклін виступав (як і годилося в епоху
персонального журналізму) і в ролі друкаря, і
в ролі основного автора.
Сам Франклін висував такі вимоги
журналісту і редактору:
“Автор, який виступає на сторінках
газети (з точки зору людей освічених),
має бути добре знатися на мові, мати дар
писемного слова та описувати речі ясно,
зрозуміло і в кількох словах.., він має
знати географію, історію своєї епохи,
посвячений в інтереси коронованих осіб і
держав, у секрети двору, у звичаї й
традиції усіх народів”.

5.  Франклін проводив розумну й далекозору редакторську
політику, вміщуючи у своїй газеті новини з життя
колоній та новини зарубіжні, пов’язуючи публікацію
цих новин з інтересами пенсільванців. Він писав листи
самому собі як редактору, публікував їх у газеті, а потім
сам же відповідав на них.
 Він вміщував сатиричні памфлети, оголошення,
рекламні та віршовані тексти, намагаючись залучити
передплатників та обійти конкурентів.
Згодом Франклін згадував:
“Розвивалося листування, яке поліпшило мою газету,
збільшила тираж, як і кількість рекламних оголошень,
що, таким чином, забезпечило мені значний прибуток.
Газета мого давнього конкурента відповідно
занепадала”.
 Подібна тактика приносила плоди, і витратні книги
друкарської компанії Франкліна за 1748 – 1765 рр.
показують, що понад 60% прибутків компанії надійшло
від видання “The Pennsylvania Gazette”.

6. Видаючи газету, орієнтовану на більшу кількість читачів,
Франклін прагнув дистанціюватися від зведення
політичних чи особистих рахунків, відмовляючи в
публікації авторам, котрі стояли на таких позиціях.
Він писав з цього приводу:
“…зв’язавши себе з передплатниками зобов’язанням
поставляти їм читання або корисне, або цікаве, не можу їх
ображати, заповнюючи газету чиїмись чварами, що не
мають до них жодного відношення”.
З переїздом Б. Франкліна до Філадельфії центр
інтелектуального та журналістського життя британських
колоній перемістився на певний період у це місто, а
франклінівська газета здійснювала вплив не лише на
Пенсільванію, а й на інші колонії.

7. Франклін приніс чимало
нового в американську
журналістику. У 1732 р. він
видає “Philadelphia Zeitung”
(“Філадельфійська газета”) –
першу газету іноземною
мовою в колоніях. Ця
німецькомовна газета
проіснувала лише кілька
випусків, однак сім років
по тому філадельфійське
видання під назвою
“Germantown Zeitung”
(“Німецька міська
газета”) виявилася більш
успішною

8. Газета “The South Carolina Gazette”
Хоча основні видавничі плани та
інтереси Франкліна були
зосереджені в Пенсільванії, він
сприяв відкриттю газет в інших
колоніях та мав свою пайову
частку в таких газетах, як “The
South Carolina Gazette”
(“Південно-каролінська газета”),
“The Rhode Island Gazette”
(“Род-айлендська газета”) та
деяких інших. Він допомагав цим
виданням не лише у
фінансовому відношенні, але й у
фаховому, поставляючи
обладнання та матеріали,
сприючи тим самим розвиткові
газетно-видавничого процесу в
Північній Америці.

9. “Автобіографія”
У “Автобіографії” Франклін детально описує, як у 1733 р. він
“послав одного із своїх підмайстрів у Чарльстон, що в Південній
Кароліні, де потрібен був друкар. Я спорядив його верстатом і
шрифтами за угодою про товариство, згідно з якою мені
належала одна третина прибутків від друкарні, я ж брав на себе
одну третину витрат”.
Йдеться про Льюїса Тімоті – видавця “The South Carolina
Gazette” у Чарльстоні. Після його смерті в 1738 р. газету очолила
його вдова Елізабет Тімоті, котра стала першою жінкою в
Америці, якій довелося редагувати та видавати газету.

10. Газета “The Gentleman’s Magazine”
Бенджамін Франклін може
вважатися також і
основоположником американських
журналів. Вибравши в якості взірця
лондонський “The Gentleman’s
Magazine” (“Журнал джентльмена”),
Франклін вирішив призначити
редактором юриста Джона
Вебба, котрий свого часу
написав серію есе для “The
Pennsylvania Gazette”.
Однак Вебб (в очікуванні більш
високого відсотка від прибутків)
видав цей проект давньому
конкурентові Франкліна –
філадельфійському видавцю Ендрю
Бредфорду.

11. 6 листопада 1740 р.
Бредфорд поспішив оголосити
в своїй газеті “American
Weekly Mercury” про намір
видавати журнал     
Журнал “The American
Magazine, or a Monthly View
of the Political State of the
British Colonies”
(“Американський журнал,
або Щомісячний огляд
політичних справ у
Британських колоніях”),
починаючи з березня
майбутнього року.

12. Журнал “The General Magazine and Historical
Chronicle for all the British Plantations in
America”
Рівно через тиждень Франклін дав відповідь
несумлінним конкурентам. 13 листопада 1740 р. у
“The Pennsylvania Gazette” він оголосив про
видання журналу “The General Magazine and
Historical Chronicle for all the British Plantations in
America” (“Загальний журнал та хроніка подій
усіх британських колоній в Америці”).
Франклін звинуватив своїх конкурентів у неохайності:
“Наш журнал, створюваний за зразком англійських
журналів, тривалий час знаходився в стадії проекту;
ми налагоджували листування з найбільш
освіченими людьми в колоніях. З огляду наведених
причин журнал не міг бути виданий раніше, хоча
деяка особа, конфіденційно посвячена в наші
плани, віддала перевагу анонсуванню журналу в
минулому номері “The Mercury”, без нашої на те
згоди, можливо, вважаючи, що випередивши нас в
оголошенні про власне видання, їй вдасться змусити
нас відмовитись від своїх планів і самій зібрати
увесь врожай”.

13. Інформація про журнали
Почалися конкурентні перегони. Вебб і Бредфорд оголосили,
що їхнє видання буде дешевше, ніж франклінівське.
У відповідь Франклін вирішив не проводити річну передплату, а
продавати наклад по ціні 6 пенсів за примірник.
 Усе ж Вебб і Бредфорд випередили Франкліна на три дні.
13 лютого 1741 р. “The American Magazine” вийшов з друку.
16 лютого того ж року з’явився “The General Magazine”, але на
його обкладинці була надрукована січнева дата – Франклін хотів
узяти реванш хоча б постфактум.
Обидва журнали проіснували недовго:
“The American Magazine” Бредфорда – три місяці.
“The General Magazine” Франкліна – шість місяці.
Ці перші два американські журнали відрізнялися за змістом і
способом відбору матеріалу.

14. Бредфордівський журнал являв собою прообраз політичного
огляду – огляд парламентських подій, коментарі про політичні
справи в колоніях.
Франклін, змушений виступати в якості видавця та редактора,
віддавав перевагу формі літературно-політичного журналу.
На 76 сторінках “The General Magazine” обговорювались
політичні події, пов’язані з війною між Англією та Іспанією,
економічні (обіг паперових грошей), релігійні; у розділі,
присвяченому плинному політичному життю колоній, Франклін
передруковував новини з різних місцевих газет (навіть з віддалених
штатів).
У розділі “Історична хроніка” Франклін публікував щомісячну
хроніку подій, яка представляє історичний інтерес і в наш час.
Існував і літературний відділ, в якому публікувалися фрагменти з
творів місцевих та англійських авторів, есе, поезії тощо.
У цілому ж перші американські журнали відверто копіювали
британські зразки, а відсутність закону про авторське право
дозволяло видавцям заповнювати більшу частину своїх видань
запозиченими матеріалами.
За даними американського дослідника журналістики Е.Кросса, у
період між 1741 та 1794 рр. в Америці було створено 45
журналів, термін існування яких, втім, не перевищував півтора
роки