1. Допоки пам'ять у серці не згасає
до Дня пам’яті жертв Голодомору
1932-1933 р р.
Ні труни, ні хрестів, ні тризни,
Прямо в яму, на віки-віків!
Чорна сповідь Моєї Вітчизни
І її затамований гнів.
А. Листопад
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки.
Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи
пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії
України.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття
свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб
їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй
пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
До цієї дати у шкільній бібліотеці Боярської ЗОШ І-ІІІ ст.№1 була
організована виставка, на якій представлені документальні книги, спогади
свідків тих жахливих подій, книжкові видання, в яких міститься інформація про
страшні роки голодомору в Україні.
Заслуговують уваги книги «Жнива Скорботи» Роберта Конквеста, який ще у
ті роки не захотів брехати і сказав світові про те страшне винищення, художньо-
документальні книги відомих українських письменників В. Барки «Жовтий
князь» та У. Самчука «Марія», книга-меморіал «Голодомор 1932-1933 років в
Україні. Документи і матеріали»; збірник Станіслава Кульчицького «Голод
1932-1933р.р. в Україні як геноцид: мовою документів, очима свідків» та інші.
