Збройні Сили України – військове формування держави

1. 1) Конституція і закони України про Збройні Сили
України.
Конституція України про призначення Збройних Сил
України та інших військових формувань. Закони
України про відродження, засади
діяльності національних Збройних Сил. Структура і
завдання Збройних Сил України.

2. 2)Законодавство України про військову службу.
Статус військової служби. Підготовка громадян
України до військової служби, складання Військової
присяги, проходження і види військової
служби, виконання військового обов’язку в запасі.

3. 1) Конституція України, ст. 17:
•«...Оборона України, захист її суверенітету,
територіальної цілісності недоторканності
покладаються на ЗСУ».
• «Держава забезпечує соціальний захист
громадян України, які перебувають на службі у
ЗСУ та в інших військових формуваннях, а
також членів їхніх сімей».
• На території України не можуть бути
створені будь-які військові формування, не
передбачені законом. Також не допускається
розташування іноземних військових баз.

4. Закон України
«Про Збройні сили України»
визначає функції, склад ЗСУ, правові
засади їх організації, діяльності,
дислокації, керівництва та
управління ними.

5. Безпосереднє керівництво ЗСУ у мирний та воєнний
час здійснює Головнокомандувач ЗСУ.
Головнокомандувачем ЗСУ є за посадою Міністр
оборони України, якщо він військовослужбовець, а в
разі, коли Міністром оборони України призначається
цивільна особа,— начальник Генерального штабу
ЗСУ.
Верховним Головнокомандувачем Збройних сил
України і Головою Ради національної безпеки і
оборони України (РНБОУ) є
Президент України.

6. Збройні сили України провадять свою
діяльність на засадах:
вірності конституційному обов'язку та військовій
присязі;
• пріоритетності права, законності та гуманності,
поваги до людини, її конституційних прав і свобод;
• гласності, відкритості для демократичного
цивільного контролю;
• поєднання єдиноначальності і колегіальної розробки
найбільш важливих рішень;
• комплектування шляхом, призову громадян на
військову службу та прийняття на військову службу за
контрактом;

7. • постійної бойової та мобілізаційної готовності;
• збереження державної та військової таємниці;
• виховання військовослужбовців з дотриманням
патріотичних, бойових традицій українського народу,
військової дисципліни;
• забезпечення державного соціально-економічного та
соціально-правового захисту громадян, які
перебувають на службі у Збройних Силах України, а
також членів їхніх сімей;
• заборони створення і діяльності організаційних
структур політичних партій.

11. 1)Законодавство України про військову службу.
Статус військової служби. Підготовка
громадян України до військової служби, складання
Військової присяги, проходження і види військової
служби, виконання військового обов’язку в запасі.
2)Підготовка військових кадрів для Збройних Сил:
військові навчальні заклади, підготовка та вступ
до них.
Запитання для самоперевірки:
1)Управлінські документи про організацію ЗС
України.
2)Структура ЗСУ.
3) Види служби у ЗСУ.
4) Для чого проводиться приписка допризовників?

12. 1. Законодавство України про військову службу.
Статус військової служби.
Держава постійно підтримує свої Збройні сили у
бойовій готовності, тому і статус військової служби
має бути найвищим з-поміж усіх професій і занять.
Особливістю служби євимога до військовослуж
бовців стійко витримувати всі навантаження і
труднощі військової служби, а також бути готовим
ризикувати своїм здоров'ям і навіть життям.
Військовослужбовець має не тільки привілеї
порівняно з цивільним населенням, він також
несе відповідальність за захист, надання
допомоги населенню.
Традиційно люди почуваються впевнено,
коли поряд знаходиться людина у військовій
формі.

13. Закон України
«Про військовий обов'язок і
військову службу» (1992)
визначає порядок
підготовки громадян до
військової служби:

14. а) здійснює правове регулювання відносин між державою і
громадянами України у зв'язку з виконанням ними
конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни;
б) визначає категорії:
• допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних
дільниць;
• призовники — особи, приписані до призовних дільниць;
• військовослужбовці — особи, які проходять військову
службу;
• військовозобов'язані — особи, які перебувають у запасі для
комплектування Збройних сил України та інших військових
формувань на особливий період, а також для виконання робіт із
забезпечення оборони держави;
• резервісти — військовозобов'язані, які у добровільному
порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил
України та інших військових формувань.

15. Військова служба у Збройних силах.
З початком служби у Збройних силах
військовослужбовець проходить курс молодого бійця,
тобто засвоює мінімум знань і навичок, які потрібні
солдату для виконання своїх обов'язків, і після цього
приймає Військову присягу на вірність батьківщині і
народу.

16. Види військової служби:
+ строкова військова служба (з 18 років; терміни: для
солдат і сержантів — 12-міс; для матросів і старшин — 18;
для військовослужбовців із вищою освітою — 9);
+ військова служба за контрактом (віком 19-40 років:
для солдат і матросів, сержантів і старшин — не менше 3
років, а також для прапорщиків, мічманів, а ще для жінок);
+ альтернативна (невійськова) служба (Закон
України від 18.02.1999 р. «Про альтернативну (невійськову)
службу»: якщо громадяни мають істинні релігійні
переконання і належать до діючих релігійних організацій,
віровчення яких не допускає користування зброєю та
військової служби, і проходять цю службу на підприємствах
або установах,що перебувають у державній або комунальній
власності, діяльність яких пов'язана із соціальним захистом
населення, охороною здоров'я,захистом довкілля,
будівництвом тощо, — 27 місяців).

17. Виконання військового обов'язку в запасі.
Виконання військового обов'язку в запасі полягає у
дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил
військового обліку, проходженні зборів для збереження
та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних
для виконання обов'язків військової служби в
особливий період. Коли громадянину, який перебуває в
запасі, виповнюється відповідний за законом вік
(рядовий — 40 років), то він вибуває зі списку
військовослужбовців запасу і стає
військовослужбовцем у відставці.

18. Військова присяга України.
Ритуал прийняття Військової присяги як клятви воїна на
вірність своєму народові, Вітчизні існує з давніх-давен. Цей
обряд був запозичений від скандинавів, які від IX ст.почали
освоювати територію України. Вступаючи до дружини, воїни
клялися князеві у своїй вірностіта після цього дружинники
вважалися побратимами.
Згідно із Законом України «Про затвердження статутів
Збройних Сил України» (1999 р.), громадяни України, які
призвані або добровільно вступили на військову службу,
складають Військову присягу на вірність народу України.
Ритуал прийняття військової присяги на вірність Україні
вперше був проведений Легіоном січових стрільців 3 вересня
1915 р.

19. Текст Військової присяги.
Я, (прізвище, ім'я, по батькові), вступаю на
військову службу й урочисто присягаю Українському
народові завжди бути йому вірним і відданим,
обороняти Україну, захищати її суверенітет,
територіальнуцілісність і недоторканність,
сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок,
накази командирів, неухильно додержуватися
Конституції України та законів України, зберігати
державну таємницю. Присягаю виконувати свої
обов'язки в інтересах співвітчизників. Присягаю
ніколи не зрадити Українському народові!

20. Підготовка військових кадрів для ЗС України
Запитання для самоперевірки:
— Чи існують в Україні навчальні заклади, у яких
професійно готують до служби у ЗС?
— Назвіть відомі вам навчальні заклади, у яких
професійно готуютьдо служби у ЗСУ.
Сьогодні в Україні створено систему військової
освіти, інтегровану з державною освітою, що
реалізує ступеневу систему навчання від початкової
військової підготовки до оперативно-стратегічного
рівня.

22. Для сухопутних військ:
--Київський інститут сухопутних військ (СВ);
--Харківський інститут танкових військ
Національного технічного університету;
--Військовий інститут ракетних військ і артилерії
Сумського державного університету;
--Військово-інженерний інститут Подільського
державного аграрно-технічного університету;
--Військовий інститут Національного університету
«Львівська політехніка» (офіцери-автомобілісти і
культурно- просвітницькі офіцери-фахівці, а також
офіцери-танкісти і фахівці аеромобільного профілю).

23. Для повітряних сил:
--Харківський військовий університет повітряних
сил;
--Факультет військової підготовки Київського
Національного авіаційного університету.
Для ВМС:
--Севастопольський Військово-морський
інститут.
Для військ зв'язку:
--Полтавський військовий інститут зв'язку.

24. Для військ ППО та інших родів військ:
--Харківський військовий університет;
--Житомирський військовий інститут
радіоелектроніки;
--Сумський військовий інститут ракетних військ і
артилерії;
--Військовий факультет Національного медичного
університету ім. О. Богомольця;
--Військово-юридичний факультет Національної
академії ім. Ярослава Мудрого;
--Військовий інститут телекомунікації та
інформатизації Національного технічного
університету КПІ;
--Військовий інститут Київського Національного
університету ім. Тараса Шевченка.

25. Офіцери, які мають вищу освіту
й обіймають відповідні посади,
можуть продовжити
післядипломну освіту в
Національній академії оборони
України або Українській
військово-медичній академії.

26. Для вступу до вищого військового
навчального закладу потрібно:
• подати заяву в період з 1 лютого до 1 травня до міського
(районного) військкомату;
• пройти відповідний медичний огляд;
• в липні взяти участь у вступних іспитах (як правило,
через військкомат).
Під час вступу абітурієнт забезпечується безкоштовним
проїздом до ВВНЗ (повернення додому в разі не
зарахування) і продовольчим харчуванням під час вступу.
Після зарахування на перший курс розпочинається
служба у ЗС або інших військових формуваннях.
Курсанти приймають Військову присягу.

27. Домашнє завдання
1) Що таке військова доктрина держави, які
її напрямки і принципи?
2) Охарактеризуйте особливості виникнен
ня Військової присяги в Україні.
3) Розкрийте роль, значення та історію
виникнення бойового прапора військової
частини.
4) Що є державною символікою України?