Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to Аномалії пологової діяльності3.ppt
Similar to Аномалії пологової діяльності3.ppt (20)
Аномалії пологової діяльності3.ppt
- 2. Визначення • Аномалії родової діяльності – стан, коли частота, тривалість, ритм і сила переймів та потуг не забезпечують динамічного, у межах фізіологічних параметрів часу, просування плода і вигнання його без порушення біомеханізму родів • Зустрічаються у 15-20% роділь, частіше у першородячих (80 - 85%)
- 3. Визначення • Можливі розлади кожного із показників скоротливої діяльності матки – тонусу, ритму, частоти і координації скорочень, інтервалів між переймами, потугами, тривалості родів. • Діагноз встановлюється після динамічного спостереження протягом 8 годин у латентній фазі і 4 годин у активній фазі, у порівнянні із графіком розкриття шийки матки і просуванням передлеглої частини по родовим шляхам нормальної партограми
- 4. Удавані перейми О47 Первинна слабкість родової діяльності О62.0 Вторинна слабкість родової діяльності О62.1 Інші види слабкості родової діяльності О62.2 Стрімкі роди О62.3 Гіпертонічні, некоординовані, затяжні скорочення матки О62.4 Інші види порушення родової діяльності О62.8 Порушення сили родової діяльності, неуточнене О62.9 Затяжні роди О63 Затяжний І період родів О63.0 Затяжний ІІ період родів О63.1 Затримка народження ІІ плода із двійні і т.д. О63.2 Затяжні роди, неуточнені О63.9 Класифікація МКХ-10
- 5. Клінічна класифікація(ВООЗ,1995) • Первинна слабкість родової діяльності: - відсутність прогресуючого розкриття шийки матки - первинна гіпотонічна дисфункція матки • Вторинна слабкість родової діяльності: - припинення переймів у активній фазі родів - вторинна гіпотонічна дисфункція матки • Інші види аномалій родової діяльності: - атонія матки - хаотичні перейми - слабкі перейми • Стрімкі роди • Гіпертонічні,некоординовані і затяжні скорочення матки: - дистоція шийки матки - дискоординована родова діяльність - гіпертонічна дисфункція матки - тетанічні скорочення
- 6. Фактори ризику репродуктивної системи • Порушення менструального циклу • Непліддя • Звичне невиношування • Операції на матці, придатках • Аномалії розвитку геніталій • Запальні захворювання геніталій • Патологічний перебіг даної вагітності • Механічні перешкоди на шляху плода • Аномалії злиття навколоплідних вод
- 7. Фетальні фактори ризику • Фето-плацентарна недостатність • Імуноконфліктна вагітність • Інфекційне ураження плода • ЗВУР плода • Крупний плід • Вади розвитку плода • Переношування вагітності • Неправильні положення і передлежання плода • Антенатальна загибель плода
- 8. Екстрагенітальні фактори ризику • Нейроендокринні порушення(ожиріння, цукровий діабет, патологія щитовидної залози тощо) • Метаболічні порушення • Анемії важкого ступеню різного генезу • Патологія серцево-судиної системи, печінки, нирок • Психоемоційна напруга
- 9. Фізіологічні параметри скоротливої діяльності матки • Пейсмекер знаходиться в області трубного кута, як правило, правого • Ауксотонічний ефект – поступове зростання тонусу матки з прогресуванням родів • Феномен трійного низхідного градієнту: - Зверху вниз - Зменшення сили - Зменшення тривалості
- 10. Фізіологічні параметри скоротливої діяльності матки • Домінанта дна – найбільш активні і тривалі скорочення спостерігаються у дна матки • Реципрокність скоротливої діяльності тіла матки і нижніх її відділів, що призводить до дистракції нижнього сегменту і відкриттю шийки матки
- 11. Фізіологічні параметри скоротливої діяльності матки • Координованість скорочень матки по: - вертикалі у вигляді трійного низхідного градієнту, домінанти дна та реципрокності - горизонталі у вигляді узгоджених скорочень правої і лівої половинок матки, синхронного настання фаз маткових циклів, вираженої різниці в тривалості окремих фаз маткового циклу
- 12. Функції плідного міхура • Гідравличного клина • Захисна(механічна) • Бар’єрна • Рецепторна • Попереджає випадіння дрібних частин плода і пуповини
- 13. Прогнозовані ускладнення залежно від типу порушень родової діяльності • Гіподінамічна родова діяльність: - ПРПО, амніохоріоніт - Випадіння пуповини та дрібних частин плода - Дистрес плода - Аспірація плодом н/вод - Підвищена частота оперативних розроджень - Родова травма - Гіпотонічна кровотеча - Утворення сечостатевих та кишково-статевих нориць • Гіпердинамічна родова діяльність: - ПРПО - ПВНРП - Дистрес плода - Емболія навколоплідними водами, ДВЗ-синдром - Підвищена частота оперативних розроджень - Родова травма - Гіпотонічна кровотеча
- 14. Фізіологічний прелімінарний період • Характеризується нерегулярними, слабкими переймоподібними болями внизу живота та у попереку, які виникають на фоні нормального тонусу матки при зрілій шийці матки (шкала Бішопа). • Тривалість складає 6 – 8 годин • Частота складає в 38-40 тижнів вагітності 33%
- 15. Патологічний прелімінарний період – хибні перейми • Триває від 6 до 48 годин і більше • Маніфестація фето-плацентарної недостатності • Характеризується нерегулярними різної тривалості та інтенсивності переймоподібними болями унизу живота, в ділянці попереку та крижів. • Тонус матки підвищений, але перейми непродуктивні, оскільки відсутня динаміка розкриття шийки матки протягом 4 годин спостереження
- 16. Хибні перейми • Безпосередньо переходить у слабкість родової діяльності • Спостерігається з частотою від 3 до 20%, як правило у жінок з функціональними змінами ЦНС, ендокринної системи, вегетативними розладами, нейроциркуляторною дистонією тощо • Жінка тривалий час не спить, виснажується
- 17. Хибні перейми - тактика • Ознаки – Відсутність відкриття ш/м – Перейми пальпаторно не визначаються/рідкі • Тактика ведення – Провести повторно огляд через чотири години та оцінити стан ш/м – Наявність сглажування і розкриття ш/м підтверждує початок родів – Відсутність змін ш/м в динаміці дозволяє діагностувати хибні перейми
- 18. Хибні перейми - лікування • Седативні, заспокійливі засоби(С): (діазепам до 30 мг на добу, промедол 2%-1мл тощо) • За умови неефективності – однократне незастосування токолітичної терапії • β-адреноміметиками з урахуванням протипоказів(А) – гексопреналін 25мкг (5мл) розводиться в 500мл фізрозчину і водиться в/в краплинно повільно, починаючи з 8 кр/хв до 10-15 кр/хв під спостереженням за ефективністю кожні 10 хвилин
- 19. Хибні перейми - лікування • Підготовка до родів інтравагінальним або інтрацервікальним введенням простагландину Е2(А) - препідил • Не використовувати естрогени та простагландин F2α з метою підготовки до розродження
- 20. Препідил • 1 шприц із 3г (2,5мл) гелю містить динопростону 0,5мг • Дозу вводять у цервікальний канал(заднє склепіння) трохи нижче рівня внутрішнього зіва. • Повторна доза може бути введена через 6 годин • Максимальна доза на добу становить 1,5мг динопростону • Родостимуляція чи родозбудження з інтервалом мінімум 6 годин
- 21. Препідил - протипоказання • Багатоплідна вагітність • 6 і більше вагітностей • При невідповідності розмірів головки плода тазу матері • Оперативні втручання на матці в анамнезі • Дистрес плода • Акушерська патологія, що вимагає оперативного розродження
- 22. Протипоказання до застосування β-адреноміметиків(А) • ПВНРП • Маткова кровотеча • Ендометрит • Серцево-судинні захворювання, які супроводжуються тахікардією або порушенням серцевого ритму • Міокардит • Вади митрального клапану • Стеноз аорти • Тяжкі ураження печінки та нирок • Гіпертиреоз • Глаукома • Гіперчутливість
- 23. Побічна дія β-адреноміметиків • Головний біль • Запаморочення тремор • Тахікардія • Шлуночкова екстрасистолія • Болі в серці, зниження АТ • Гіпокаліемія, зниження діурезу набряки • У новонародженого можливі гіпокаліємія та ацидоз • У разі виникнення тахікардії у роділлі (>100уд/хв) показано введення верапамілу і препаратів калію • Обсяг інфузійної терапії не має перевищувати 1,5 л/добу • Введення глюкокортикоїдів на фоні інфузії гексопреналіну може спричинити набряк легень у роділлі • Зменшує ефективність глюкозознижуючих препаратів
- 24. Протипоказання до застосування простагландинів(А) • Органічні захворювання серця • Захворювання органів дихання(бронхіальна астма, алергічний бронхіт, емфізема, бронхоектатична хвороба, туберкульоз) • Виразка шлунку, виразковий коліт • Тяжкі порушення функції нирок та печінки • Глаукома, епілепсія, тиреотоксикоз • Серповидноцелюлярна анемія, коагулопатія • Системні захворювання сполучної тканини • Інфекції нижніх відділів статевих шляхів • Алергія на простагландин Е2 • Рубець на матці, міома, аномалії розвитку
- 25. Період родів Перші роди Повторні роди Латентна фаза Середня тривалість 6,4 години 4,8 години Max. тривалість 8 годин 8 годин Швидкість розкриття 0,3 см/год 0,35 см/год Частота переймів Не менше 2 за 10 хв Не менше 2 за 10 хв Тривалість переймів 20-25 секунд 20-25 секунд Активна фаза Середня тривалість 4,6 години 2,4 години Max. тривалість 11,7 годин 5,2 годин Min.швидкість розкриття 1,0 см/год 1,0 см/год Частота переймів 3-5 за 10 хв 3-5 за 10 хв Тривалість переймів 40-50 секунд 40-50 секунд Другий період родів Max.тривалість 2 години 1 година Характеристика І та ІІ періодів родів
- 26. Слабкість родової діяльності • Це стан при якому перейми мають недостатню силу і тривалість, проміжок часу між ними збільшується, при цьому сповільнюється згладжування і розкриття шийки матки та просування голівки плода по родовим шляхам у І або ІІ періодах родів • Частота складає 8-12%, причому у першородячих частіше - 80%, в свою чергу на первинну слабкість припадає 90% випадків
- 27. Ускладнення • ПРПО • Тривалий безводний проміжок • Інфікування • Дистрес плода • Асфіксія новонародженого • Утворення сечостатевих та кишково-статевих нориць • Гіпотонічні кровотечі • Ускладнений перебіг післяродового періоду
- 28. Слабкість родової діяльності • Низька інтенсивність перейми – нижче 30мм рт.ст • Низька частота – менше 2 переймів за 10 хвилин • Низький тонус матки – нижчий за 8 мм рт. ст. • Тривалість перейми менше 40 секунд • Відсутнє наростання активності родової діяльності • Передлегла частина розташована високо
- 29. Незадовільний прогрес в родах • Прогрес в родах рахується незадовільним, якщо: – Латентна фаза триває більше 8 годин – Графік розкриття знаходиться справа від лінії уваги – Жінка знаходиться в родах на протязі 16 годин і більше (затяжні роди) • Партограмма є “системою раннього сповіщення” у випадку розвитку незадовільного прогресу в родах
- 30. Діагностика незадовільного прогресу родів(С) • Удавані перейми • Уповільнена латентна фаза родів • Затягнута активна фаза родів – Клінічно вузький таз – Слабкість родової діяльності – Неправильне положення/передлежання плода • Затягнутий період вигнання
- 31. Діагностика незадовільного прогресу родів(С) Об’єктивні дані Діагноз Нерегулярні, різної інтенсивності та тривалості перейми Шийка матки зріла Удавані перейми Після 8 годин регулярних переймів шийка матки розкрита менше ніж на 4 см Уповільнена латентна фаза родів Менше ніж 3 перейми за 10 хв., тривалість кожної менше 40 секунд Уповільнене розкриття ш/м(менше 1см/год) Крива розкриття ш/м на партограмі розташована справа від лінії тривоги Затягнута активна фаза родів Активна родова діяльність Шийка матки повністю розкрита або вторинна зупинка розкриття Просування голівки відсутнє Клінічно вузький таз Шийка матки повністю розкрита Голівка плода в порожнини м/тазу Тривалість ІІ періоду родів більше 2 годин (1 години у повторнородящих) Затягнутий період вигнання
- 32. Оцінка ступеня “зрілості” шийки матки за Бішопом(В) • 0 – 2 бали – шийка матки “незріла” • 3 – 5 балів – шийка матки “недостатньо зріла” • > 6 балів – шийка матки “зріла”
- 33. Параметри Бали Бали Бали 0 1 2 Положення ш/м Зміщена до крижів Між крижами і віссю По вісі тазу Довжина > 2 1-2 1 та < Консистенц ія Щільна Розм’якшен а М’яка Відкриття Закрити й 1 > 2 Голівка Рухома Притиснута Фіксована
- 34. Лікування • За відсутності протипоказань застосовують медикаментозні схеми стимуляції родової діяльності • Умови призначення утеротонічних препаратів: - Відсутність плідного міхура - Відповідність розмірів плода і тазу матері
- 35. Протипоказання до призначення утеротонічних засобів • Клінічно та анатомічно вузький таз • Оперована матка • Аномальні положення та передлежання плода • Дистрес плода • Повне передлежання плаценти • ПВНРП • Стріктура піхви • Відновлений розрив промежини ІІІ ступеню • Дистоція, атрезія, рубцеві зміни шийки матки • гіперчутливість
- 36. Методика введення окситоцину • 1мл(5 ОД) окситоцину розчиняють у 500мл фізрозчину • Обов’язкове проведення катетеризації ліктьової вени для забезпечення активної поведінки роділлі • Починається введення зі швидкості 6-8 крапель/хв. • При досягненні ефекту через 30 хвилин швидкість введення залишається попередньою • У разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожних 30 хвилин на 6 крапель/хв. • Максимальна швидкість введення не має перевищувати 40 крапель/хв. • Родопосилення проводиться зі спостереженням за станом плода і матері
- 37. Методика введення окситоцину • Забезпечте спостереження за жінкою, яка отримує окситоцин – Пульс та артеріальний тиск – Перейми – Частота сердцебиття плода – Швидкість введення окситоцина • Фиксуйте отриманні дані на партограмі • При використанні окситоцина рекомендується безперервний електроний моніторинг плода
- 38. Ефективна стимуляція родової діяльності: крітерії • Від трьох до чотирьох перейм за 10 хвилин, кожна тривалістю больше 40 секунд • Швидкість розкриття ш/матки становить не менше 1 см за годину – вагінальне дослідження через 2 години після того, як встановилася активна родова діяльність та/або • Просування голівки плода
- 39. Неефективна стимуляція родової діяльності: крітерії • Після введення максимальної дози не вдалося добитися хороших перейм • Шийка матки не розкривається або розкривається зі швидкістю менше 1 см за годину та/або • Голівка плода не просувається за відсутності ознак клінічно вузького тазу
- 40. Методика введення ПГ Е2 – латентна фаза родів • 0,75мг(1 ампула) ПГ Е2 розчиняють у 500мл фізрозчину, вводять внутрішньовенно, крапельно • Початкова швидкість введення, яку підтримують не менше 30 хвилин, складає 5-8 крапель/хв. • При досягненні ефекту швидкість введення залишається попередньою • У разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожну годину до отримання ефекту але не більше 25-30 крапель/хв
- 41. Методика введення ПГ F2α – активна фаза родів • Для внутрішньовенної інфузії 5мг ПГ F2α розчиняють у 500мл фізрозчину • Початкова швидкість введення, яку підтримують не менше 30 хвилин, складає 6-8 крапель/хв. • При досягненні ефекту швидкість введення залишається попередньою • У разі відсутності ефекту швидкість введення збільшують кожну годину до отримання ефекту але не більше 25-30 кр/хв
- 42. Ускладнення • Передозування призводить до розвитку: - гіпертонусу матки, скорочення набувають характеру судом - погіршується матково-плацентарний кровообіг, розвивається дистрес плода - зростає загроза відшарування плаценти - ризик родової травми та хірургічного втручання за невідкладними показаннями (розрив матки)
- 43. Ускладнення • Гіперстимуляція – Більш ніж чотири перейми за 10 хвилин, тривалістю кожної більш ніж 60 секунд • Якщо частота сердцебиття плода нормальна: – Зменшити швидкість введення окситоцина – Знову оцінити активність матки з метою визначення потреби в подальшій стимуляції • При порушенннях частоти сердцебиття плода: – Припинити введення окситоцина и розслабити матку, використовуючи токолітичні препарати: • Тербуталін 250 мкг в/в повільно на протязі 5 хвилин або • Сальбутамол 10 мг в/в в 1 л розчину (фізіологічнийабо лактат Рінгера) по 10 кр/хв
- 44. Ускладнення • Порушення частоти сердцебиття плода – Припинити введення окситоцина – Запропонувати жінці перевернутися на лівий бік – Плануйте термінове розродження: • Якщо порушення частоти сердцебиття плода не препиняється • Існують додаткові ознаки дистреса плода (н/води забарвлені густим меконієм) • Якщо виниткають атипові варіабельні децелерації, піздні децелерації, поодинокі пролонговані децелерації тривалістю більше 3 хвилин
- 45. Профілактика слабкості родової діяльності • Створення комфортних умов під час родів, а саме: – Вживання їжи, рідини – Індивідуальна родильна кімната тощо • Присутність партнера • Вертикальна позиція, можливість рухатися (особливо ходити) • Рутинна рання амніотомія – До 5 см розкриття ш/матки
- 46. Рутина рання амніотомія • Не може бути рекомендована як рутинний захід профілактики • Знижує: – Тривалість родів на 60 - 120 хвилин – Імовірність народждення дитини з оцінкою по шкалі Апгар нижче 7 баллів на 5 хвилині – Потребу в подальшій медикаментозній стимуляції родової діяльності • Підвищує ризик: – Кесаревого розтину – Випадіння пуповини – Порушень частоти сердцебиття плода – Трансміссії специфічних материнських інфекцій, таких як ВІЛ тощо – Виникнення кефалогематоми та аспірації меконію
- 47. Амніотомія • Після розриву плідних оболонок розвиваються наступні події: – Зливаються навколоплодові води – Скорочується об’єм матки – Виробляються простагландини, які стимулюють родову діяльність – Посилюються скорочення матки
- 48. Амніотомія • Для проведення амніотомії повинні використовуватися стерильні рукавички та інструментарій • Аускультацію сердцебиття плода слід проводити до і після амніотомії • Оцінити колір навколоплодных вод (прозорі, зеленуваті, забарвленні кров’ю або меконієм) • Спостерігайте за родовою діяльністю – Якщо через одну годину після проведення амніотомії не виникне активна родова діяльність, почніть стимуляцію окситоцином
- 49. Тактика при уповільненій латентній фазі(>8 годин) • Ознаки – Розкриття ш/м не перевищує 3-4 см після 8 годин регулярної родової діяльності • Тактика ведення – Провести повторно вагінальний огляд – Якщо змін ш/м немає – хибні перейми – Яккщо ступінь сглажування або відкриття ш/м змінилися, провести амніотомію і розпочати родостимуляцію(при необхідності)
- 50. Тактика при уповільненій латентній фазі(>8 годин) • Амніотомія • Родостимуляція в/венним краплинним введенням окситоцину або ПГ Е2 • Визначення динаміки розкриття шийки матки і просування голівки кожних 2 години зовнішніми методами • Внутрішнє акушерське дослідження через 4 години • При відсутності переходу в активну фазу родів після 8 годин родостимуляції – розродження операцією кесаревого розтину
- 51. Тактика при уповільненні розкриття шийки матки(< 1см/год) • Ознаки – Графік розкриття ш/м на партограмі знаходиться справа від лінії уваги • Тактика ведения – Оцінити родову діяльність: • Якщо перейми активні необхідно думати про тазо-головну диспропорцію/клінічно вузький таз або неправильне положення чи передлежання плода • Якщо перейми не активні – слабкість родової діяльності
- 52. Тактика при уповільненні розкриття шийки матки(< 1см/год) • Амніотомія і спостереження протягом 2 годин при активній поведінці роділлі • Родостимуляція в/венним краплинним введенням окситоцину або ПГ F2α • При неефективності – розродження операцією кесаревого розтину
- 53. Тактика при уповільненні просування голівки відповідно до партограми • Амніотомія і спостереження протягом 2 годин при активній поведінці роділлі • Родостимуляція в/венним краплинним введенням окситоцину або ПГ F2α • Кесарів розтин за умови клінічної невідповідності розмірів голівки і тазу • Якщо плід мертвий – провести плодоруйнуючу операцію
- 54. Тактика при збільшенні тривалості періоду вигнання • Виключення клінічної невідповідності розмірів голівки і тазу. При клінічно вузькому тазі – розродження операцією кесаревого розтину • Родопосилення в/венним краплинним введенням окситоцину • Залежно від місця розташування голівки плода – вакуум-екстракція плода або накладання акушерських щипців • Якщо плід мертвий – провести плодоруйнуючу операцію
- 55. Висновки • Незадовільний прогрес в родах може бути своечасно виявлений при використанні партограмы • Створення теплої дружньої атмосфери в родовій кімнаті, присутність партнера при родах, заохочення до вживання їжі и пиття снижують ризик затяжних родів • Рання амніотомія не повинна викоритовуватись рутино • Амніотомія повинна проводитися тільки у випадку незадовільного прогресу в родах • Окситоцин необхідно використовувати з обережністю під ретельним моніторингом за прогресом родової діяльності, станом матері і плода
- 56. Надмірно сильна родова діяльність • Частота – 0,8% усіх родів • Розвивається раптово • Сильні перейми відбуваються через короткий проміжок часу, частота скорочень матки більша 5 протягом 10 хвилин, що сприяє швидкому і повному розкриттю маткового вічка • Висока інтенсивність переймів – більше 50 мм рт.ст. • Тонус матки високий – більше 12мм рт.ст. • Тривалість перейми більше 90 секунд
- 57. Надмірно сильна родова діяльність • Швидкими вважаються роди, що тривають менше 6 годин у першонароджуючих і менше 4 годин у повторнонароджуючих • Стрімкими – відповідно менше 4 та 2 годин • Призводять до виникнення травм у матері та плода(розриви, циркуляторний відрив ш/м, гіпотонічна кровотеча, розрив пуповини, кефалогематоми, перелом ключиці, крововиливи у мозок, розрив мозжечкового намету тощо)
- 58. Надмірно сильна родова діяльність • 1 варіант: - Раптовий початок родів - Швидке повне розкриття ш/м - Стрімкі або швидкі роди, які часто відбуваються поза стаціонаром - Послід народжується, як правило, разом із плодом
- 59. Надмірно сильна родова діяльність • 2 варіант: • Спочатку роди мають нормальний або навіть затяжний характер • Потім окремі фази І або ІІ періодів родів різко вкорочуються і відбувається стрімке просування головки через усі площини тазу • Тривалість родів нормальна
- 60. Лікування • Немедикаментозне коригування сили і частоти переймів. • Роділля повинна лежати на боці, протилежному позиції плода • При розкритті шийки матки менше 6 см та відсутності протипоказань, для зменшення інтенсивності родової діяльності можливе застосування токолізу β-адреномиметиками, які покращують матково-плацентарний кровотік та стан плода
- 61. Гіпертонічні, некоординовані і затяжні скорочення матки • Це порушення координації скорочень різних відділів матки • Частота від 0,47 до 18% усіх родів • У кожної третьої роділлі проводиться кесаревий розтин • Затяжні роди у 80% випадків, ПРПО у 70% випадків • Гіпотонічні кровотечі у 92% випадків • Дистрес плода у 55% родів • Клінічна картина характеризується гіпертонусом нижнього сегменту матки, нерегулярними, сильними, різко болючими переймами і нагадує таку при загрозі розриву матки
- 62. Клінічні ознаки • Біль при переймах • Порушення ритму переймів • Набряк та відсутність динаміки розкриття шийки матки • Уповільнення або відсутність просування голівки плода • Відсутність синхронної хвилі скорочень у різних відділах матки • Гіпертонус нижнього сегменту матки(зворотній градієнт) • Судомоподібні перейми(тетанія матки) • Дистоція шийки матки
- 63. Гіпертонічні, некоординовані і затяжні скорочення матки • В практичній діяльності розрізняють: - Дискоординовану родову діяльність (ДРД) - Гіпертонус нижнього сегменту матки (зворотній градієнт) - Циркуляторна дистоція матки (гіпертонічна дисфункція матки) - Тетанічні скорочення(гіпертонічна форма слабкості родової діяльності)
- 64. ДРД • Характеризується відсутністю координованих скорочень різних відділів матки, тобто порушується правило потрійного низхідного градієнту • Виділяють три ступені ДРД
- 65. І ступінь ДРД • Ведучій симптом – виражена болючість перейми • Зменшення періоду розслаблення матки • Сповільнене розкриття ш/м при деякому ущільненні її при переймі • Токограма – порушення координації скорочення по вертикалі
- 66. ІІ ступінь ДРД • Початку родів передує прелімінарний період або ПРПО при “незрілій або недостатньо зрілій” ш/м • Родова діяльність монотонна, перейми різко болючі, поза переймами матка недостатньо розслабляється, голівка плода над входом в м/таз • Внутрішнє вічко при переймах спазмоване • Початкові ознаки дистресу плода
- 67. ІІІ ступінь ДРД • Патологічний прелімінарний період • Матка постійно в гіпертонусі • Внутрішнє вічко у вигляді щільного товстого кільця • Голівка над входом в м/таз • Виражений дистрес плода • Часто порушений акт сечовипускання без ознак перетискання уретри
- 68. Гіпертонус нижнього сегменту матки (зворотній градієнт) • Хвиля скорочень починається в нижньому сегменті матки і розповсюджується догори із зниженням сили і тривалості • Тонус матки в нижніх відділах значно підвищений • Перейми достатньої сили, болючі, неефективні
- 69. Циркуляторна дистоція матки (гіпертонічна дисфункція матки) • Водій ритму зміщується по вертикалі на межу нижнього сегменту і тіла матки • Виникає спазм циркулярних м’язів нижнього сегменту і внутрішнього вічка • Якщо шийковий канал пропускає 1п/палець, то визначається різна довжина шийкового каналу і вагінальної порції ш/матки, що іноді становить до 2см
- 70. Циркуляторна дистоція матки (гіпертонічна дисфункція матки) • Базальний тонус міоментрію високий • Внутрішньоміометральний тиск може бути вище внутрішньоамніального на 3-5мм рт.ст. внаслідок чого виникає ПВНРП, а при зміні градієнту тиску в іншу сторону – амніотична емболія • Передлегла частина плода розташована над входом в м/таз за рахунок не розгорнутого нижнього сегменту матки
- 71. Циркуляторна дистоція матки (гіпертонічна дисфункція матки) • Амніотомія не сприяє нормалізації родової діяльності • Виникає дистоція шийки матки – зовнішнє вічко шийки матки можливо розтягнути до 10см в діаметрі, а внутрішнє вічко зберігається у вигляді спастичного кільця з поступовим наростанням набряку ш/матки, піхви, промежини • Перейми мають спастичний характер, їх частота, сила, тривалість нерівномірна
- 72. Циркуляторна дистоція матки (гіпертонічна дисфункція матки) • Симптоми з боку роділлі: - Болючі перейми - Неспокій - Гіперемія обличчя - Нудота, блювання - Гіпертермія - Тахікардія - Гіпертензія - Олігурія або парадоксальна ішурія
- 73. Циркуляторна дистоція матки (гіпертонічна дисфункція матки) • Ускладнення для роділлі: - Ішемія і некроз міометрію - Розрив матки - Клінічно вузький таз (високе пряме стояння стріловидного шва, лобне передлежання) - Розрив шийки матки ІІІ ступеню з переходом на нижній сегмент
- 74. Циркуляторна дистоція матки (гіпертонічна дисфункція матки) • Ускладнення для плода: - Дистрес плода в родах - Дистоція плечового поясу (часто з ураженням шийного відділу спинного мозку та артерій хребта) - Аспірація амніотичної рідини з руйнуванням сурфактанта та розвитком РДС новонародженого - Ішемічно-травматичні пошкодження ЦНС, в тому числі на клітинному рівні
- 75. Гіпертонічна форма слабкості родової діяльності • Одночасно виникає декілька водіїв ритму і матка розділяється на декілька зон скорочення з різними параметрами без сумарного ефекту
- 76. Гіпертонічна форма слабкості родової діяльності • Симптоми з боку роділлі: - Перейми тривалі, болючі, розпираючого характеру, без пауз на фоні гіпертонусу матки - Визначити положення плода неможливо - Неспокій, нудота, блювання - Шкіра бліда, часто акроцианоз, мармуровість - Гіпертермія, тахікардія, гіпертензія - Олігурія або парадоксальна ішурія(в сечі білок, еритроцити, лейкоцити, циліндри)
- 77. Гіпертонічна форма слабкості родової діяльності • При вагінальному дослідженні: - Напруження м’язів тазового дна - Піхва вузька внаслідок спазму - Ригідність та набряклість маткового зіву - Ступінь відкриття шийки матки зменшується в порівнянні з попередніми даними - Виражена родова пухлина, що створює враження знаходження голівки на тазовому дні
- 78. Гіпертонічна форма слабкості родової діяльності • Характерно послаблення родової діяльності і, навіть, її припинення, однак на фоні високого тонусу міометрію • Роділля спокійна, але байдужа • Часто помилково приймається за вторинну слабкість родової діяльності • Ускладнення для матері і плода такі ж самі, як і при попередній патології
- 79. Гіпертонічна форма слабкості родової діяльності • Основний принцип медикаментозного лікування – перевести гіпертонічну форму слабкості родової діяльності в гіпотонічну
- 80. Лікування • Пролонгована епідуральна анестезія • Проведення токолізу • На всіх етапах лікування аномалій родової діяльності має проводитись спостереження за станом плода та здійснюватись не медикаментозна профілактика дистресу плода(зміна положення тіла роділлі, регуляція дихання тощо) • У третьому періоді родів застосовують активну тактику ведення • За умови наявності протипоказань до корекції родової діяльності, при неефективності медикаментозної корекції аномалій родової діяльності методом розродження є операція кесаревого розтину