2. Усі складові навколишнього середовища, які
впливають на стан і властивості живих організмів
та їхніх угруповань, називають екологічними
факторами, або екологічними чинниками.
3. Абіотичні фактори — це компоненти та властивості неживої
природи (температура, освітленість, вологість, газовий склад
повітря, тиск, сольовий склад води, тип ґрунту тощо), які прямо
або опосередковано впливають на окремі організми та їхні
угруповання.
4. Розрізняють десять груп екологічних факторів , об'єднаних за певним
показником:
• за часом – фактори часу (еволюційний, історичний, діючий);
• за повторюваністю (періодичний і неперіодичний);
• за походженням (космічні, біотичні, абіотичні, природноантропогенні,
техногенні, антропогенні);
• за середовищем виникнення (атмосферні, водні, геоморфологічні,
фізіологічні, генетичні, екосистемні);
• за характером (інформаційні, фізичні, хімічні, енергетичні, термічні, біогенні,
кліматичні, комплексні);
• за об'єктом впливу (індивідуальні, групові, видові, соціальні);
• за ступенем впливу (летальні, екстремальні, обмежуючі, турбуючі, мутагенні,
тератогенні) ;
• за умовами дії (залежні чи незалежні від щільності);
• за спектром впливу (вибіркової чи загальної дії);
• за ступенем адаптованості (первинні тa вторинні).
5. Біотичні фактори - це різні форми взаємодій між особинами в популяціях і
між популяціями в угрупованнях. Будь-яка жива істота постійно взаємодіє з
особинами свого (внутрішньовидові зв’язки) та інших (міжвидові зв’язки)
видів. Будь-який організм унаслідок процесів своєї життєдіяльності змінює
середовище життя як представників інших видів, так і власне: при цьому
одні ресурси із середовища життя вилучаються, інші, навпаки, вносяться.
Взаємодія організмів (рослинних і тваринних) може бути корисною або,
навпаки, шкідливою, залежно від того, стимулюється чи обмежується
життєдіяльність кожного з них. Власне саморегулюються процеси, в основі
яких лежать взаємодія організмів є, як правило, відповідальними за стан
динамічної рівноваги з зовнішнім середовищем. Розглянемо форми
біотичних відносин.
6. Форми біотичних відносин.
1)Конкуренція - такий тип
міжвидових і внутрішньовидових
взаємовідносин, за якого популяція
або особини у боротьбі за харчування,
місце проживання і інші необхідні для
життя умови, діють один на другого
від'ємно.
7. 2)Хижацтво - відносини між хижаком
і жертвою.
Хижаки - це тварини або рослини, які
ловлять і поїдають один одного як
об'єкт харчування. По суті, хижаки є
консументи всіх порядків як травоїдні,
та й ті, котрі споживають тваринну
їжу.
8. 3)Паразитизм - форма біотичних
зв'язків організмів різних видів,
за яких один живе за рахунок
іншого, знаходячись у середині
або на поверхні його тіла.
При цьому організм-споживач
використовує живого господаря
не тільки як джерело харчування,
але як і місце постійного або
тимчасового проживання. До них
належать паразитичні комахи
(оводи, кліщі, комарі),
паразитичні рослини,
паразитичні черв’яки (аскариди).
9. 4) Аменсалізм - форма
біологічної взаємодії двох видів,
за якою один з них чинить
шкоду іншим і не отримує при
цьому відчутної користі для
себе. (Деревні рослини і
трав’яниста рослинність під їх
кронами).
Приклад: світлолюбні трави, що ростуть під
деревами, страждають від сильного затемнення, в той
час як самі на дерево ніяк не впливають
10. 5)Симбіоз (мутуалізм) -
представляє собою тривале,
нероздільне і
взаємовигідне співжиття
двох або більше видів
організмів (мікориза деяких
грибів і коренів дерев).
11. 6)Коменсалізм - тип біотичних
взаємовідносин між двома
видамикоменсалами, коли
діяльність одного з них постачає
харчування або притулок
(коменсалу). (Рибка-прилипайло
пересувається на великі відстані
прилипаючи до акул).
12. 7)Алелопатія (антибіоз) -
хімічний взаємовплив
одних видів рослин на інші
за допомогою продуктів
метаболізму (ефірних
масел, фітонцидів).
Сюди можна віднести
„цвітіння" води за участю
синьо-зелених водоростей,
явище „червоного моря"
виділення гігантськими
скупченнями
мікроорганізмів,
токсичних речовин, які
викликають загибель риби.
14. Антропогенні
Усі форми людської діяльності, що призводять до змін природи, як середовища
існування інших видів або безпосередньо впливають на їхнє життя. Наприклад:
— пряме знищення людиною видів;
— переселення видів; Винищування бізонів у Північній Америці
Вівці в Австралії Кролики в Австралії Рудий тарган
15. — урбанізація природи;
— вплив хімічних речовин;
— вплив проникаючої радіації.
Антропогенні (продовження)
16. Незважаючи на різноманітність екологічних чинників,
існують певні загальні закономірності їхнього впливу на
організми й угруповання.
• Правило адаптивності: у відповідь
на вплив умов середовища у
організмів у процесі еволюції
формуються пристосування
(наприклад, адаптація риб до життя у
воді).
• Правило взаємодії
екологічних чинників:
за сумісної дії на організм
одні чинники можуть
посилювати чи
послаблювати впливи
інших чинників. Так,
впливи температури
середовища може
посилювати підвищена
вологість.
17. Способи відтворення потомства у
тварин:
• Закон оптимуму: кожен
чинник позитивно впливає на
життєдіяльність організмів
лише у певних межах. Стан
організму, популяції чи
екосистеми, за якого вони
виявляють найвищі показники
життєдіяльності, описують
поняттям екологічний
оптимум, а умови, в яких
організми з найменшими
енергетичними затратами
зберігають властивий їм обмін
речовин, називаються
оптимальними.
18. • Правило обмежувального
чинника: життєдіяльність
виду обмежується тим
чинником, дія якого є
найбільш віддаленою від
оптимальної.
Обмежувальний
(лімітуючий) чинник – це
чинник середовища, який
найбільше відхиляється від
оптимуму дії серед всіх
інших факторів і виходить за
межі витривалості.
Найчастіше лімітуючими
чинниками є вода,
температура, їжа.
19. • Правило екологічної ніші:
організми пристосовуються до всієї
сукупності чинників, що діють на
них, тобто кожний вид має свою
екологічну нішу – сукупність всіх
чинників середовища, за яких можливе
існування виду.
20. Стабільність екосистем та причини їх
порушення.
• Становлення певної екосистеми
– це складний і тривалий
процес, під час якого живі
організми різних видів
адаптуються до умов фізичного
середовища життя, а також
один до одного.
Основні умови стабільності
екосистем:
1. Значне видове різноманіття;
2. Висока первинна біопродукція ;
3. Складність ланцюгів живлення ;
4. Розгалуженість трофічних мереж;
5. Повнота мінералізації решток.
21. зміни.
Екологічні сукцесії – спрямовані послідовні зміни угруповань
організмів на певній ділянці середовища, які призводять до
відновлення чи перетворення екосистеми відповідно до природних
умов.
22.
23. ЗАВДАННЯ
1. Підготувати повідомлення на одну із запропонованих тем:
1.Причини порушення екосистем.
2. Методи дослідження екосистем.
3.Причини утворення сукцесій.
24. ЛІТЕРАТУРА
• 1.Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І.
Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. – 288 с.
• 2. Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./
Л.І.Остапченко, П.Г.Балан, В.П.Поліщук. – Київ: Генеза, 2017. –
256 с.
