особливості обміну речовин гетеротрофного організму
1. Особливості обміну
речовин та перетворення
енергії гетеротрофного
тваринного організму
7Матеріали до уроків біології класу
2. Обмін речовин та енергії
• Обмін речовин та енергії - це сукупність процесів
надходження речовин до організму, їхнього перетворення
в ньому, а також виведення назовні продуктів обміну.
• Обмін речовин – метаболізм - складається з двох
взаємопротилежних процесів:
- ,асиміляція або анаболізм – синтез речовин;
- ,дисиміляція або катаболізм – розпад речовин.
• Процеси синтезу не завжди врівноважені з процесами
розпаду. Наприклад, процеси синтезу переважають в
організмі, що росте, а в старості - процеси розпаду.
4. Енергія для життя
• Будь-якому організму потрібна енергія для того, щоб
відбувалися реакції обміну речовин, які дають йому життя:
- рослини як автотрофи здатні засвоювати енергію
Сонця, поглинаючи з грунту мінеральні сполуки і
вбираючи вуглекислий газ із атмосферного повітря;
- –тварини гетеротрофи, вони мусять добувати енергію,
споживаючи готові органічні речовини. В організмі тварин
ці речовини змінюються. Їжа перетворюється на поживні
речовини, які засвоюються організмом. Ці поживні
речовини окислюються, унаслідок чого звільняється
енергія.
5. Обмін речовин та енергії
• В організмах тварин і людини виділяють три основні
етапи обміну речовин:
- надходження речовин та енергії в організм;
- внутрішньоклітинний обмін;
- видалення речовин та енергії з організму.
6. Особливості обміну речовин
• Обмін речовин та енергії в різних клітинах, тканинах, органах
та організмах може відбуватися з різною інтенсивністю, що
визначається потребами організму та умовами середовища.
• Інтенсивність обміну речовин визначається харчовими і
енергетичними потребами, на які впливають ряд чинників:
- добові та сезонні ритми життя;
- навантаження на організм;
- кількість їжі на даній території;
- температура довкілля.
7. Забезпечення обміну речовин
• Для здійснення хімічних реакцій необхідний кисень,
тварини отримують його з повітря за допомогою органів
дихання.
• Доправити кисень і поживні речовини до клітин допомагає
транспортна система організму, в основному кровоносна.
Завдяки їй непотрібні організму речовини з клітин
прямують до органів виділення, через які видаляються.
• Отже, злагоджена робота органів і систем органів
організму забезпечує обмін речовин як усередині самого
організму, так і організму з навколишнім середовищем.
9. Способи живлення тварин
• За способом живлення тварин поділяють на
рослиноїдних (живляться рослинами), м’ясоїдних
(поїдають тварин), всеїдних (споживають і рослинну, і
тваринну їжу), сапротрофів (живляться рештками
інших організмів)
10. Рослиноїдні тварини
• Рослиноїдних тварин ще називають фітофагами. Це
різні види кліщів, комах, молюсків, риб (як-от,
товстолоб), рептилій (наприклад, різні види ігуан),
ссавців (гризуни, зайцеподібні, копитні тварини).
• Живлення рослинною їжею має свої особливості.
Клітина рослини має додаткову оболонку з целюлози.
Лише небагато видів тварин виробляють травні соки,
здатні розщеплювати цю органічну речовину. Тому в
їхній травній системі оселяються мікроорганізми
(наприклад, у шлунку жуйних тварин), які
допомагають тваринам перетравлювати їжу.
11. ’М ясоїдні тварини
• До м'ясоїдів належать хижаки, що полюють
на інших тварин, та більшість паразитів, які
живуть за рахунок інших тварин.
• Хижацтво - це такі взаємовідносини між організмами
різних видів, коли один з них - хижак - упольовує
тварину, вбиває її та живиться за рахунок здобичі. До
хижаків належить більшість кишковопорожнинних,
ракоподібних, павукоподібних, головоногих молюсків,
риб, амфібій, рептилій. Є хижаки
серед кільчастих червів, комах,
черевоногих молюсків, птахів і
ссавців.
12. Стратегії хижацтва
• Хижаки виробляють різні стратегії вполювання здобичі.
Багато видів хижаків активно наздоганяє свою здобич:
- гепард, переслідуючи здобич на коротких відстанях, може
розвивати швидкість до 115 км/год;
- щука у відкритих водоймах може довго
переслідувати рибу, що тікає;
- на льоту ловлять здобич серпокрильці й ластівки;
- типовий мисливець із засідки - кіт свійський, що може
годинами чекати на мишу біля входу, що веде в підпілля.
14. Паразитизм
• Паразитизм широко розповсюджений у світі тварин.
Паразити живляться тканинами та соками живих істот.
Відомі різні види червів, які паразитують у тілі людини і
різних тварин. Вони виснажують організм хазяїна,
виділяють шкідливі для нього речовини і травмують
внутрішню поверхню стінок кишечнику чи інших органів.
• Є й такі паразити, які оселяються на тілі хазяїна,
наприклад, блохи та воші.
• Досить близькими за способом живлення до паразитів є
кровосисні види, але вони перебувають на тілі хазяїна
лише під час живлення (іксодові кліщі, комарі).
15. Сапротрофи
• Сапротрофами називають організми, які
споживають мертву органіку:
- рештками рослин живляться дощові черв’яки.
Переробляючи відмерлі частини рослин, ці тварини
відіграють важливу роль у процесах грунтоутворення;
- скарабей священний належить до копрофагів -
споживачів екскрементів тварин. Переробляючи
послід копитних тварин, він робить з гною кулю, яку
закопує в грунт на глибину до 40 см. У кулю з гною
скарабей відкладає яйце. Личинка з’їдає заготовлені
для неї запаси та заляльковується в залишках їжі.
16. -Тварини сапротрофи
• «Санітарну» функцію здійснюють також споживачі
трупів тварин - некрофаги. Це, наприклад, жуки-
гробарики. Залишками від обіду хижих звірів і трупами
тварин живляться грифи.
17. -Тварини фільтратори
• Серед мешканців водойм є тварини, які споживають
дрібні організми та частинки органіки, завислі у воді.
Таких тварин називають фільтраторами. До них
належать двостулкові молюски (наприклад, жабурниці
та перлівниці), губки.
• Великий об’єм води проціджують через
своєрідний фільтр - китовий вус - вусаті
кити. За допомогою особливого цідильного
апарату, утвореного зябровими дугами, живиться й
велетенська китова акула. Тварини-фільтратори
сприяють процесам самоочищення водойм.
18. Значення обміну речовин
• Обмін речовин та перетворення
енергії здійснює ряд функцій:
- пластичну – забезпечення потреб
організму в поживних речовинах;
- енергетичну – забезпечення
потреб організму в енергії;
- гомеостатичну – підтримання
сталості внутрішніх умов для
життєдіяльності.
